Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
5. СклаÑÑи Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñо Ñвого дÑÑга.
6. Ðо ÑменникÑв добÑаÑи пÑикмеÑники, видÑлиÑи закÑнÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¿ÑикмеÑÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ :
а) ... ÑеÑÑе,... Ñ Ð»Ñб; б) ... маÑÑÑÑ,... книга.
7. ÐапиÑаÑи мÑÑкÑваннÑ:
а) ÐÑÑел âлÑÐºÐ°Ñ Ð´ÐµÑев. ÐÑн...
б) ТÑеба ÑадиÑи деÑева. Ðони...
8. ÐобÑаÑи заголовок до пеÑÑого ÑекÑÑÑ.
9. ÐапиÑаÑи ÑловоÑполÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ ÑÐ¾Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ Ð¹ оÑÑÐ´Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÐ°Ñ :
а) веÑбова гÑлка; б) калиновий гай.
10. Ðз Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑлÑв ÑклаÑÑи Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи ÑеÑеннÑ. У пÑикмеÑÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°ÑиÑи вÑдмÑнок:
а) ÑÑогоднÑ, Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð², пÑогÑлÑнкÑ, лÑÑ, Ñ, на, Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð¹;
б) ÑмÑги, поÑÑви, вÑд, лÑÑовÑ, вÑÑÑÑв, Ð·Ð°Ñ Ð¸ÑаÑÑÑ.
Ðаведемо пÑиклади попеÑеджÑвалÑни
Ð. ÐопеÑеджÑвалÑÐ½Ñ Ð´Ð¸ÐºÑанÑи.
1.У ÑаннÑй ÑÐ°Ñ ÑÑе пÑокидаÑÑÑÑÑ. ÐÑди поÑпÑÑаÑÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ðµ, на ÑваÑинниÑÑÐºÑ ÑеÑмÑ. ÐеÑÑими поÑинаÑÑÑ ÑÑÑдовий Ð´ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑÑки. Ðо Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ñколи пÑÐ¸Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ðленка. Ðа ÑеÑÐ¼Ñ Ð¿ÑаÑÑÑ ÑÑ Ð¼Ð°Ñи. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð»ÑÑнÑÑ ÐºÐ°Ð½ÑкÑл Ðленка допомагала маÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑеÑмÑ.
2.ÐÑÑÐ½Ñ Ð²ÑÐ´Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð°. Ð'Ñким пÑомÑннÑм ÑонÑÑ Ð²Ð¸Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñила на деÑÐµÐ²Ð°Ñ Ð»Ð¸ÑÑÑ. ÐикÑпала його ÑвÑжими доÑами. ÐоÑÑм знÑла з ÑÑÑÑ Ð´ÐµÑев ÑозкÑÑне вбÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð²ÑÑелила ним оÑиÑоÑÑÐ»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ.
ÐÐ. ÐибÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¸ÐºÑанÑи.
1. УкÑаÑно! ÐÑÐ°Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ð¸Ð¹,
ÐÑÐ°Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñавий,
ÐÐ¾Ð»Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ ÑиÑокополÑ,
ÐÑÑÐ½Ñ Ð´Ð·Ð²ÑнкоголоÑÑ,
ÐÑÑÑа наÑÑ ÑÑднÑ,
Сади пиÑнодвÑÑнÑ,
ÐÑениÑÑ ÑÑÑнÑÑ,
ÐоÑоди багаÑÑÑ. (Ð. ТкаÑ)
3. ÐожнÑй квÑÑÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÑнÑ
СнÑÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð»ÑоÑÐ¾Ð²Ñ Ñни.
ÐÑлÑÐ±Ð°Ð±Ñ ÑнÑÑÑÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾ÑÑ,
ТÑлÑÐ¿Ð°Ð½Ñ â Ñни ÑеÑвонÑ,
РдÑже-дÑже голÑÐ±Ñ â â¦
2. Ðова, наÑа мова,
Ðова колÑоÑова,
РнÑй гÑоза ÑÑавнева
Ð ÑиÑа веÑоÑова.
Ðова, наÑа мова,
ÐÑÑ Ð¼Ð¸Ð½ÑÐ»Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÑÑÑ,
ÐÑÑно Ñна мÑдÑÑÑÑÑ,
Сива наÑа ÑовÑÑÑÑ. (Ю. РибÑинÑÑкий)
ÐзвÑноÑÐºÑ Ð»ÑÑовомÑ.
ÐÑÐ·ÐºÑ â бÑÐ·ÐºÐ¾Ð²Ñ ÑнÑÑÑÑÑ Ñни,
ÐолоÑÑÑ â волоÑковÑ,
РомаÑÑÑ â бÑÐ»Ñ Ð²Ñд ÑоÑи,
ФÑалÑÑ â ÑÑалковÑ. (Ð. ÐавеÑÑÑ Ð°)
3. Ð¢Ð¸Ñ Ð¸Ð¹ зимовий веÑÑÑ. СонÑе ÑÑ Ð¾Ð²Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ð·Ð° обÑÑй. РожевÑÑ ÑнÑговий килим. ÐеÑÐµÑ ÑÑÑÑ Ð·Ð¾ÑÑ Ð² Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ±Ñ.
РапÑом з пÑвноÑÑ Ð½Ð°ÑÑнÑла ÑоÑна Ñ Ð¼Ð°Ñа. ÐовÑлÑно закÑÑжлÑли лапаÑÑ ÑнÑжинки над Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÐµÑ. Ð'Ñка бÑла ковдÑа лÑÐ³Ð°Ñ Ð½Ð° поле, лÑÑ, доÑогÑ.
Я пÑиÑлÑÑ Ð°ÑÑÑ. У нÑÑнÑй ÑиÑÑ ÑÑÑ Ð½Ñжний дзвÑн ÑнÑжинок.
4.ÐеÑÐµÐ·ÐµÐ½Ñ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑ Ð²ÐµÑелим ÑвÑÑом ÑвÑÑла. ÐеÑезневе повÑÑÑÑ Ð¿Ð°Ñ Ð½Ðµ ÑаннÑÐ¾Ñ Ð²ÐµÑноÑ. ЧÑÑливе вÑÑ Ð¾ ловиÑÑ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ веÑни. ÐÑобÑджÑÑÑÑÑÑ Ð² ÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑ Ñонний лÑÑ. ÐÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑÑвÑÑ Ð´Ð·Ð²Ñнкий ÑпÑв, ÐÑомайнÑла за ÑÑовбÑÑами ÑÑда Ñойка. ÐÑÑ ÑÑÑибнÑла Ð·Ñ ÑÑаÑого ÑÑÑка легка бÑлка. СÑÑокаÑий дÑÑел Ð´Ð¾Ð²Ð±Ð°Ñ ÑÑаÑе деÑево.
5.ÐÑÐ»Ñ Ð±ÐµÑÑзки одÑгаÑÑÑ Ð²ÐµÑÐ½Ð¾Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾ÑиÑÑÑ ÑеÑежки. РмÑÑÐ½Ñ Ð´Ñбки ÑадÑÑно пÑоÑÑÑгаÑÑÑ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð³ÑÐ»Ð»Ñ Ð´Ð¾ ÑонÑÑ.
Ð¥Ñо ж Ñе Ð¾Ñ Ð¾ÑонÑÑ Ð·Ð´Ð¾Ñов'Ñ Ð´ÐµÑев?
Це ÑобиÑÑ Ð´ÑÑел. ЦÑлий Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑоводиÑÑ Ð²Ñн медиÑний оглÑд ÑвоÑÑ Ð´ÑлÑнки. ÐеÑелÑÑÐ°Ñ Ð· деÑева на деÑево. ÐаглÑÐ´Ð°Ñ Ð² ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ ÑÑлинÑ. ÐÑд його гоÑÑÑого дзÑоба не ÑÑ Ð¾Ð²Ð°ÑиÑÑ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ñй ÑкÑдливÑй комаÑÑÑ.
6. Ð¢Ð¸Ñ Ð¾ ÑÑÑв на пÑив'Ñле лиÑÑÑ Ð´ÑÑбний доÑ.
Ð¢Ð¸Ñ Ð¾ ÑÑмÑла ÑÑава пÑд бÑизками. ÐовÑала Ð²Ð¾Ð´Ñ ÑÑÑ Ð° землÑ. ÐиÑÑкало й плÑÑкоÑÑло вÑÑÑÑ Ð½Ð° деÑевÑ.
Ð Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ ÑинÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾. Рна нÑÐ¾Ð¼Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñе ÑонÑе Ñипле ÑкÑÑÐ·Ñ Ð³Ð°ÑÑÑими, блиÑкÑÑими бÑизками. Ðо ÑлÑÑ Ñ Ð±ÑжаÑÑ Ð¶Ð²Ð°Ð²Ñ ÑÑÑÑмоÑки. Ðони кÑÑÑÑÑÑÑÑ, пÑдÑÑÑибÑÑÑÑ, веÑело бÑÑкоÑÑÑÑ (Ðа С. ÐаÑилÑÑенком).
7.ÐÑ ÑÑелÑÑÑÑÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ
левади. ÐÑÑÑа ÑÑава
й дÑÑбнеÑенÑка оÑока
до Ñ
одÑÑÑ Ð´Ð¾ ÑÐ°Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸.
ÐÑж м'Ñкими зеленими
беÑегами в'ÑÑÑÑÑ Ð³Ð°Ð´ÑкоÑ
РаÑÑавиÑÑ. Ð Ñам далÑ
вона повилаÑÑ Ð¼Ñж виÑокими
веÑбами Ñа лозами. Ðо
обидва боки РаÑÑавиÑÑ
ÑÑелÑÑÑÑÑ ÑÑÐ´Ð¾Ð²Ñ Ð³Ð¾Ñоди.
(Ðа Ð. ÐеÑÑÑм-ÐевиÑÑки
8.Ще не зÑйÑло ÑонÑе. Ще дÑÑÐ¼Ð°Ñ Ð¾ÑеÑеÑ. СпиÑÑ Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð°. ÐÑÐ»Ñ Ð±ÐµÑега задивилиÑÑ Ð½Ð° ÑÐ²Ð¾Ñ Ð²ÑÐ¾Ð´Ñ Ð³ÑллÑÑÑÑ ÐºÑÑеÑÑÐ²Ñ Ð²ÐµÑби. Та оÑÑ Ð¿ÑоÑÑзала ÑапÑом зелене Ð±Ð°Ð³Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¸ÑкавиÑÑ. ÐоÑали пÑÑÑÑваÑи коÑопÑÑ. Рз оÑеÑеÑÑ Ð²Ð¸Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð±Ð»Ð¸ÑкÑÑа ÑоÑна лиÑка. ÐÑикне лиÑка. Ðз Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑ ÑÑ Ð¿ÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑ ÑÐ¸Ð·Ñ Ð¼Ð°Ð»ÑÑа. ЧÑдеÑний Ñанок на ÑÑÑÑÑ.
9.У наÑÐ¸Ñ ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¸Ñ Ð»ÑÑÐ°Ñ Ñ Ñимало ÑÑÐ·Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð²ÑÑÑв Ñ ÑваÑин. Ðле кожного ÑÐ¾ÐºÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° зÑÑÑÑÑÑи зовÑÑм Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ . Ðа ÐиÑвÑинÑ, ЧеÑнÑгÑвÑинÑ, ÐÑнниÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð·'ÑвилиÑÑ Ð¿Ð»ÑмиÑÑÑ Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ.
ÐлÑмиÑÑÑ Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ ÐºÑаÑивÑ, ÑÑÑÑÐ½ÐºÑ ÑваÑини. Ðо Ð±Ð¾ÐºÐ°Ñ Ñ Ð½Ð¸Ñ ÑÑкÑÐ°Ð²Ñ Ð±ÑÐ»Ñ Ð¿Ð»Ñми. Ðа Ñе ÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð²Ð°Ð»Ð¸ плÑмиÑÑими.
Ð'ÑÑо плÑмиÑÑÐ¸Ñ Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñв дÑже ÑмаÑне Ñ Ð¿Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð½Ðµ. Ð ÑÑ ÑкÑÑи вигоÑовлÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¼ÑÑ. Ð Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ñ ÑогÑв ÑоблÑÑÑ ÑпеÑÑалÑÐ½Ñ Ð»Ñки.
10. Ð¯Ñ Ð±Ñв глибокий, зелений
Ñа" веÑелий. Ðдним кÑнÑем
ÑÑ Ð¿ÑоÑÑÑгавÑÑ Ð´Ð¾ Ñела.
Ðа ÑзгÑÑ'Ñ Ð±Ñло видно
веÑÐµÐ»Ñ Ð±ÑÐ»Ñ Ñ
аÑи в ÑадоÑкаÑ
.
ÐÑоÑи ÑонÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ñав великий
ÑÑав з виÑокими веÑбами
коло гÑеблÑ. ÐÑÑгим
кÑнÑем ÑÑ ÑÑов далеко
аж до виÑÐ¾ÐºÐ¾Ñ ÐºÑÑÑоÑ
гоÑи. ÐоÑа Ñа бÑла покÑиÑа
аж до веÑÑ
Ñ ÑÑаÑим зеленим
лÑÑом (Ðа Ð. ÐеÑÑÑм-ÐевиÑÑки
ÐÐÐ. ТвоÑÑÑ Ð´Ð¸ÐºÑанÑи Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ.
1. ÐамÑниÑи пÑикмеÑники Ñак, Ñоб Ð¿Ð¾Ñ Ð¼ÑÑа каÑÑина пÑиÑоди змÑнилаÑÑ Ð½Ð° пÑоÑилежнÑ.
ÐÐ°Ð¶ÐºÑ ÑоÑÐ½Ñ Ñ Ð¼Ð°Ñи пливли по небÑ. СеÑдиÑий вÑÑÐµÑ Ð³Ð¾Ð¹Ð´Ð°Ð² вÑÑи деÑев. ÐовÑе лиÑÑÑ ÑÑмно ÑÑÑпоÑÑло од вÑÑÑÑ. ÐаÑÑала Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð° оÑÑнÑ.
2. Ðо ÑменникÑв добÑаÑи пÑикмеÑники, Ñо вказÑÑÑÑ Ð½Ð° Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð·Ð° ÑоÑмоÑ.
ÑÑежка â    ÑонÑе â        ÑблÑко â
ÑÑÑл â         ÑÑÑка â        деÑево â
3. ÐапиÑаÑи вÑдповÑÐ´Ñ Ð½Ð° запиÑаннÑ.
Яка на Ñмак гÑÑÑа?   Â
Який за колÑоÑом бÑÑÑк?
Який за ÑоÑÐ¼Ð¾Ñ ÐºÐ°Ð²Ñн?
Яка на доÑик гÑлоÑка Ñлини?
4. Ðо пÑикмеÑникÑв добÑаÑи Ñменники. СловоÑполÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи.
а) СонÑÑний ...,            блакиÑне ...,       веÑÑÑÐ½Ñ ... .
б) ÐеÑев'Ñний ...,          залÑзна ..., ÑклÑний....
в) ÐиÑле ...,            Â
г) ÐÑзÑка...,      Â
5. Ðо ÑменникÑв добÑаÑи за змÑÑÑом пÑикмеÑники.
а) ÐенÑ, ÑÑÑÑмок, пÑивÑÑ.    Â
ÐзвÑнкий, гаÑÑÑий, ÑонÑÑний.
б) СÑанÑÑÑ, пÑÐ°Ñ , киÑÑлÑ.
ÐодÑний, водÑниÑÑий, водний.
в) ÐÑÐ°Ñ , комбÑнаÑ, мÑÑÑевÑÑÑÑ.
ÐоÑиÑÑий, гÑÑÑÑкий, гÑÑниÑий.     Â
г) ÐÑлка, ÑгÑаÑка, пÑикÑаÑа.
Ялиновий, Ñлинковий.
6. ÐнайÑи Ñ Ð²Ð¸Ð¿ÑавиÑи помилки.
а) ÐÑй бÑÐ°Ñ Ð½Ð° канÑкÑÐ»Ð°Ñ Ð·ÑбÑав колекÑÑÑ Ð±Ð¾Ð»Ð¾ÑиÑÑÐ¸Ñ ÑоÑлин. ÐÑн ÑÑкав ÑÑ Ñ Ð±Ð¾Ð»Ð¾ÑÐ½Ð¸Ñ Ð»ÑÑÐ°Ñ .
б) ÐабÑÑÑ Ð·Ð²Ð°Ñила Ñиб'ÑÑÑ ÑÑкÑ. Рибний Ñ Ð²Ð¾ÑÑик ми вÑддали коÑовÑ.
в) ЦÑого ÑÐ¾ÐºÑ Ð±Ñла ÑнÑгова зима. Ðи ÑаÑÑо ÑпÑÑкалиÑÑ Ð· ÑнÑÐ¶Ð½Ð¾Ñ Ð³ÑÑки.
7. ÐоÑиÑиÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑниками.
а) ÐÑилинÑла ... веÑна. ÐÑд... пÑомÑннÑм паÑÑÑÑÑ ... полÑ.
б) Ðа ... подвÑÑ'Ñ Ð²Ð¸Ð±Ñг ... Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñик. ÐÑиÑлÑÑ Ð°Ð²ÑÑ Ð´Ð¾ ... звÑкÑв.
8. ÐамÑниÑи видÑÐ»ÐµÐ½Ñ Ñлова пÑикмеÑниками Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи ÑполÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° зÑазком: ваÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· малини â малинове ваÑеннÑ.
ÐаÑа з пÑона â        ÐиÑÑÐ»Ñ Ð· виÑÐµÐ½Ñ â
СÑÑÑÑка з ÑÐ¾Ð²ÐºÑ â     ÐÑдинок з Ñегли â
IV. ÐонÑÑолÑÐ½Ñ Ð´Ð¸ÐºÑанÑи.
1. ÐеÑна
ÐаÑÑала веÑна. СонÑе Ð»Ð»Ñ Ð½Ð° Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñепло. РпÑÐ²Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑнÑлиÑÑ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð¿ÑÐ°Ñ Ð¸, ÑебеÑÑÑÑ Ð²ÐµÑÐµÐ»Ñ Ð¿ÑÑнÑ. ÐолоденÑка ÑÑавиÑка пеÑеливаÑÑÑÑÑ ÑмаÑагдовим блиÑком. ЯÑкÑаве ÑвÑÑло Ð·Ð°Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð²Ñе навколо. РадÑÑне жиÑÑÑ Ð²ÐµÑелиÑÑ ÑеÑÑе.
Ðа лÑÐºÐ°Ñ Ð²Ð¶Ðµ паÑеÑÑÑÑ Ñ Ñдоба. СелÑни закÑнÑили веÑнÑÐ½Ñ ÑÑвбÑ. Ðа гоÑÐ¾Ð´Ð°Ñ Ð²Ð¸ÑаджÑÑÑÑ ÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð²Ð¾ÑÑ.
Ðа Ñелом ÑозкинÑвÑÑ Ð³Ð°Ð¹. ÐеÑÑ Ð¹ ÐкÑанка пÑÑли по квÑÑи. РзапаÑними бÑкеÑами пÑийÑли додомÑ. (59 ÑлÑв.)
2. СкаÑб
У Ð²Ð¸Ñ Ñдний Ð´ÐµÐ½Ñ ÐнаÑолÑй ÐаÑÑинÑк гÑлÑв беÑегом ÐнÑпÑа. СÑежка пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð° ÑеÑез балкÑ. Ð¡Ñ Ð¸Ð»Ð¸ балки ÑозоÑÐ°Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñадки деÑев. РапÑом ÑеÑед в'ÑÐ·ÐºÐ¾Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð¸ ÐнаÑолÑй помÑÑив ÑкÑÑÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ ÐºÑÑжалÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ ÑозмÑÑÑв. ÐÑн пÑÑов по ÑÑÐ»Ð»Ñ Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñов два ÑозбиÑÑ Ð³Ð¾ÑÑики. Ð Ð½Ð¸Ñ Ð²Ð¸ÑипалиÑÑ Ð¼ÑÐ´Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð½ÐµÑи.
ÐÑÑого ÐнаÑолÑй наÑÐ°Ñ Ñвав кÑлÑка ÑоÑÐµÐ½Ñ ÑÑаÑÐ¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð½ÐµÑ. СкаÑб пеÑедав до кÑаÑзнавÑого мÑзеÑ. (56 ÑлÑв.)
3. ÐÑиниÑÑ
ÐÑиниÑÑ. Ð ÑÐºÐ¾Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Ð¾ÑпÑвано ÑÑ Ñ Ð¿ÑÑнÑÑ , возвелиÑено Ñ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ð´Ð°Ñ . СкÑлÑки ÑÑ Ð½Ð° безмежнÑй ÑкÑаÑнÑÑкÑй землÑ! Ð Ñка кÑиниÑÑ Ð±ÐµÐ· зеленÑ? ТÑадиÑÑйно бÑÐ»Ñ Ð½ÐµÑ Ð²Ð¸ÑаджÑÑÑÑ ÐºÐ°Ð»Ð¸Ð½Ñ. ÐеÑевÑе не ÑÑлÑки пÑикÑаÑÐ°Ñ Ð¼ÑÑÑе, а й обеÑÑÐ³Ð°Ñ Ð²Ð¾Ð´Ñ Ð²Ñд Ñпеки. У Ð´Ð±Ð°Ð¹Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ñ Ð³Ð¾ÑподаÑÑв бÑÐ»Ñ ÐºÑиниÑки ÑÑоÑÑÑ ÑепÑÑненÑка лавка, вÑдеÑÑе Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¸Ð²'Ñний кÑÑ Ð»Ð¸Ðº. УÑÑÑ ÐºÑиниÑка ÑедÑо пÑигоÑÐ°Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ÑеÑ. ЧиÑÑоÑ, пÑÐ¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ, на лÑÐ³Ð¾Ð²Ð¸Ñ ÑÑÐ°Ð²Ð°Ñ Ð½Ð°ÑÑоÑноÑ. (62 Ñлова.)
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах