Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
ÐавалÑний вÑдмÑнок
1. ÐолоднÑй кÑÑÑÑ Ð¿ÑоÑо ÑниÑÑÑÑ. 2. ÐÑÑжнÑй ÑеÑÐµÐ´Ñ Ð²Ð¾Ð²Ðº не ÑÑÑаÑний. 3. СаÑко ÑиÑав ÑÑкаве оповÑÐ´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð±ÑаÑиковÑ. 4. ÐабÑÑÑ ÑозповÑдала маленÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð¾Ð½ÑÑÐºÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ñо ÑÐ²Ð¾Ñ Ð´Ð¸ÑинÑÑво. 5. ÐÑÑи ÑадÑли лÑÑнÑÐ¾Ð¼Ñ Ð´Ð½Ñ, ÑÐµÐ¿Ð»Ð¾Ð¼Ñ ÑонеÑкÑ. 6. ÐÑжнÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ¶Ð½Ð¸ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð²ÑÑÑили медалÑ. 7. Ðа плоÑÑ Ð²ÑдкÑили пам'ÑÑник вÑÐ´Ð¾Ð¼Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾ÐµÑовÑ. 8. СÑаÑÑÑй ÑеÑÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¼Ð° зв'Ñзала ÑапоÑкÑ, а молодÑÐ¾Ð¼Ñ Ð±ÑаÑÐ¾Ð²Ñ â ÑÑкавиÑки. 9. ÐÐ¾Ñ Ð°Ð½Ñй маÑÑÑÑ Ñ ÐºÐ²ÑÑи даÑÑÑ, ÑпÑÐ²Ð°Ñ Ð½Ð°Ð¹ÐºÑаÑÑ Ð¿ÑÑнÑ. 10, ÐÑÑ ÑадÑли лÑÑнÑÐ¾Ð¼Ñ ÑонеÑкÑ. 11. СолдаÑи пÑиÑÑгнÑли на вÑÑнÑÑÑÑ ÑÑднÑй УкÑаÑнÑ. 12. ÐÑаÑÐ¾Ð¼Ñ ÑиÑаÑÐµÐ²Ñ Ð±ÑблÑоÑеки вÑÑÑили ÑÑнний подаÑÑнок.
ÐÐ½Ð°Ñ Ñдний вÑдмÑнок
1. Радо вÑÑ Ð²ÑÑали дÑвÑÐ¸Ð½ÐºÑ ÑвидкÑ. 2. ÐÑдÑÑÑ Ð¿Ð¸Ð² джеÑелÑÐ½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ñ. 3. ÐÑÑного дÑÑга наÑод пÑоÑлавиÑÑ, бо вÑн ÑоваÑиÑа Ñ Ð±ÑÐ´Ñ Ð½Ðµ залиÑиÑÑ. 4. оповÑÐ´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð´ÑзнавÑÑ Ð¿Ñо наÑодного геÑÐ¾Ñ ÐлекÑÑ ÐовбÑÑа. 5. Ðе кидай камÑÐ½Ñ Ð² ÑÑÑÑдÑÑкий гоÑод. 6. Ðа низÑке деÑево кози ÑкаÑÑÑÑ. 7. У лÑÑÑ Ð´ÑÑи баÑили пÑÑÐ´ÐºÑ Ð±ÑлкÑ. 8. ÐÑдÑко Ðван ÑозÑÑзав ÑпÑлий кавÑн. 9. ÐаÑпÑвали дÑÑи пÑÑенÑÐºÑ Ð´Ð·Ð²ÑнкÑ. 10. ÐÐ¾Ð»Ð¾Ð´Ñ Ð²ÑдвÑдав Ñ Ð²Ð¾Ñого ÑоваÑиÑа. 11. ШколÑÑÑ ÑозÑиÑÑили диÑÑÑий майданÑик вÑд ÑнÑгÑ. 12. ÐÑлеÑи вийÑли на бÑÐ³Ð¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ÑÑжкÑ. 13, Ðи лÑбимо веÑÐ½Ñ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ, ÑÑдеÑнÑ. 14. Ðа Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ ÑÑавиÑÑ Ð¿ÑилÑгла ÑпоÑиÑи киÑÑ. 15. Ðа ÑÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð°Ð´Ð°Ñ ÑнÑг.
ÐÑÑдний вÑдмÑнок
1. ÐаÑвÑнковий ÑвÑÑ ÐºÐ²ÑÑне ÑÑкÑÐ°Ð²Ð¾Ñ ÑадÑÑÑÑ. 2. СнÑг ÑкÑив бÑÐ»Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð²Ð´ÑÐ¾Ñ ÑоÑÐ½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ. 3. ÐÑÐµÐ²Ð½Ñ Ñлов'Ñни вважали дÑб ÑвÑÑим деÑевом. 4. Ðад ÑÑдним кÑаÑм лине пÑÑнÑ. 5. ÐаÑвÑли медовим ÑвÑÑом липи. 6. Ð Ñ Ð¾ÑоÑим наÑÑÑоÑм повеÑÑалиÑÑ Ð¼Ð¸ з подоÑожÑ. 7. Ðеленим лиÑÑÑм ÑелеÑÑиÑÑ Ð±ÐµÑÑзка кÑÑеÑÑва. 8. РаннÑÐ¾Ñ ÑоÑÐ¾Ñ Ð²Ð¼Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑÑÑ ÐºÐ²ÑÑки. 9. ЩоÑÐ°Ð½ÐºÑ Ñ Ð¾Ð±ÑиÑаÑÑÑ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ñ. 10. Ðа беÑезовим гаÑм в'ÑÑÑÑÑ ÑÐ¸Ñ Ð° ÑÑÑка, Ñ Ñ. ÐаÑÑко довго ÑозмовлÑв з давнÑм пÑиÑÑелем. 12. ÐÑд Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ вÑÑÑом плаÑе бÑзина. 13. ÐÑнком веÑелим Ñ Ð¼Ð°Ñа в'ÑÑÑÑÑ. 14. СÑоÑÐ¾Ð½Ð¾Ñ ÑÑдноÑ, Ð´Ð½Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð³ÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¸ йÑли ÑеÑез покÑÑ Ñ Ð±Ð°Ð³ÑÑний лÑÑ. 15. ÐÑд гаÑм зелененÑким в'ÑÑÑÑÑ ÑÑÑеÑка маленÑка. 16. ÐÑÑи знайÑли пÑаÑÐºÑ Ð· поÑаненим кÑилом. 17. ÐÐ¾Ð»Ð¾Ð´Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÑÑÑÑÑÑ Ñ ÑдожнÑÐ¾Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑоÑ. 18. Ðжили ÑÑепи веÑелим пÑаÑÑвом.
ÐÑÑÑевий вÑдмÑнок
1. ÐалÑÑа довго гÑлÑли на ÑвÑÐ¶Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÑÑÑ. 2. У виÑÐ½ÐµÐ²Ð¾Ð¼Ñ ÑадоÑÐºÑ Ñоловейко ÑебеÑав. 3. Ðа Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð³Ð¾ÑбоÑÐºÑ Ð¿ÑиÑÑлилаÑÑ Ñ Ð°Ñинка. 4. РбÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑаÑаÑÐ°Ð½Ñ Ð²ÑÑала на полÑÐ½Ñ (ÐеÑеза). 5. Ðо оÑÑннÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ±Ñ Ð¿Ñопливли Ð²Ð°Ð¶ÐºÑ Ñ Ð¼Ð°Ñи. 6. У Ñ Ð²Ð¾Ð¹Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑÑÑ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ñи. 7. У наÑоднÑй виÑивÑÑ Ð¼Ð°Ð¹ÑÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð²ÑÑлÑÑÑÑ Ð²Ð»Ð°ÑÐ½Ñ Ð¿ÐµÑеживаннÑ. 8. Ð ÑÑднÑй Ñ Ð°ÑÑ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð¼ÑÑ Ð²Ð¾Ð³Ð½Ð¸Ðº. 9. Ðа веÑÑÑнÑÐ¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ±Ñ Ð·'ÑвилиÑÑ Ð¿ÐµÑÑÑ Ð·Ð¾ÑÑ. 10. ÐÑÑди добÑе, а в ÑÑднÑй Ñ Ð°ÑÑ Ð½Ð°Ð¹ÐºÑаÑе. 11. РмÑзиÑнÑй ÑÐºÐ¾Ð»Ñ Ð²Ð¸ÑÑÑпали ÑÐ½Ñ ÑаланÑи. 12. Ðа Ñ ÑдожнÑй виÑÑавÑÑ ÑколÑÑÑ Ð·ÑÑÑÑÑлиÑÑ Ð· мÑÑÑевими миÑÑÑми.
Ðаведемо зÑазки впÑав на пÑÐ°Ð²Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð°ÐºÑнÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв Ñ Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ð¸Ð½Ñ.
Ðазивний вÑдмÑнок
1. СÑоÑÑÑ ÑоÑÑеÑÑ ÑÑаÑÐ¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑй пÑоÑÑÑй ÑÑаÑÑй землÑ. 2. ÐÑозоÑÑ ÑÑÐ½Ñ ÐºÑаÑÑÑÑ Ð±ÐµÑеги. 3. ÐеÑÑ ÑÑмлÑÑÑ Ð´Ð¾ÑÑ Ð¾ÑÑннÑ. 4. ÐÑжаÑÑ Ð³Ð¾Ð¼ÑÐ½Ð»Ð¸Ð²Ñ ÑÑÑÑмоÑки. 5. ШÑмлÑÑÑ ÑÑепи безкÑÐ°Ñ Ñ ÑÑднÑй УкÑаÑнÑ. 6. ÐÐ°Ð¶ÐºÑ ÑоÑÐ½Ñ Ñ Ð¼Ð°Ñи пливли по небÑ. 7. ÐобÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑÐ±Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð»Ð¸ÑÑоÑкÑв наÑÐ¾Ð´Ð½Ñ Ð¼Ð°Ð¹ÑÑÑи пеÑенеÑли в ÑÑдовий оÑнаменÑ. 8. Ðлени виÑÐ¾ÐºÑ Ð· оÑÑннÑÐ¾Ñ Ð³Ñлки ÑинÑв пÑоводжаÑÑÑ Ð² Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÑ Ð¼Ð°Ð½Ð´ÑÑвкÑ. 9. Ðже не ÑмÑÑÑÑÑÑ Ð»Ð°ÑÑÑвки малÑ, не золоÑÑÑ Ð¼Ð°Ðº дÑÑ Ð¼Ñним ÑвÑÑом. 10. ÐÑÐ»Ñ ÑÑки ÑÑÐ¶Ñ ÑобоÑÑ Ð»ÑблÑÑÑ.
Родовий вÑдмÑнок
1. Ðджола леÑиÑÑ Ñз Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð¾ Ð¿Ð°Ñ ÑÑÐ¸Ñ ÑÑÑлÑникÑв. 2. Я поплив Ñ ÑвÑÑ Ð´Ð¸ÑÑÑÐ¸Ñ Ð¼ÑÑй. 3. У Ð½ÐµÐ±Ñ Ð»ÐµÑÑв клÑÑ Ð¿ÐµÑелÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑÐ°Ñ Ñв. 4. Ð Ñй дÑÑей пÑивÑÑненÑÐºÐ¸Ñ Ð½Ð° Ñой гоÑбок неÑе вÑнок ÑÑалоÑок блакиÑненÑÐºÐ¸Ñ . 5. ÐÑд беÑÐµÐ·Ð½ÐµÐ²Ð¸Ñ Ð´Ð¾ÑÑв Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ ÐºÐ²ÑÑне. 6. ÐÑÑжба мÑÑнÑÑа вÑд кам'ÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑÑн. 7. Хлоп'ÑÑа ÑпоÑÑеÑÑгали за полÑоÑом поÑÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð³Ð¾Ð»ÑбÑв.
ÐавалÑний вÑдмÑнок
1. СÑогоднÑÑнÑм дÑÑÑм здаÑÑÑÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñайним, Ñо в ÑÐµÐ»Ð°Ñ ÐµÐ»ÐµÐºÑÑика, в Ð¿Ð¾Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð±Ð°Ð¹Ð½Ð¸. 2. Ðи вдÑÑÐ½Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñим ÑÑкам, Ñо нам зÑоÑÑили Ñ Ð»Ñб. 3. ÐÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð½Ñм зима ÑÑла на змÑнÑ. 4. ÐÑÑ Ð°Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñвали маленÑким аÑÑиÑÑам. 5. ÐизÑкоÑоÑлим квÑÑам на лÑÐºÐ°Ñ ÑлÑÑÐºÑ Ð¶Ð¸Ð²ÐµÑÑÑÑ Ð½Ðµ дÑже добÑе, бо ÑÑ Ð·Ð°ÑÑнÑÑÑÑ Ð²Ð¸ÑÐ¾ÐºÑ ÑÑави. 6. ÐÑÑовим меÑканÑÑм наÑÑав ÑÐ°Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾ÑовлÑÑи на Ð·Ð¸Ð¼Ñ Ñ Ð°ÑÑÑ.
ÐÐ½Ð°Ñ Ñдний вÑдмÑнок
1. ÐапÑÑÑ Ð²ÐµÑÑÑ Ð¶Ð¾Ð²Ñим Ñовком блакиÑÐ½Ñ ÐºÐ¸Ð»Ð¸Ð¼Ð¸. 2. Ðоклала маÑи коло Ñ Ð°Ñи маленÑÐºÐ¸Ñ Ð´ÑÑоÑок ÑвоÑÑ . 3. СпÑÐ²Ð°Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð°Ñи золоÑÑ Ð¿ÑÑнÑ. 4. ÐбÑÐ¸Ð²Ð°Ñ Ð²ÑÑÐµÑ Ð¿ÐµÐ»ÑÑÑки пеÑалÑÐ½Ñ Ð² ÑинÑй ÑиÑÑ. 5. ÐиÑÐ¾ÐºÑ Ð³Ð¾Ñи маÑÑÑ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÑ Ð´Ð¾Ð»Ð¸. 6. ÐеÑева пÑоÑÑÑгли до неба Ð¾Ð³Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ð²ÑÑи. 7. ÐÑÐ±Ð»Ñ Ñ ÑÐ¸Ñ Ñ ÑкÑаÑнÑÑÐºÑ Ð½Ð¾ÑÑ. 8. Ðа Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ Ð² лÑÑÑ ÑÑÐ½Ñ Ð·Ð±Ð¸ÑаÑÑÑ Ð»ÑкаÑÑÑÐºÑ ÑоÑлини.
ÐÑÑдний вÑдмÑнок
1. ÐеÑна пÑикÑаÑÐ°Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¸Ñними квÑÑками. 2. ÐолиÑÑ Ð¿Ð¸Ñали гÑÑÑÑими пеÑами. 3. СкÑÑÐ·Ñ ÑаÑÑвними килимами на ÑÑнÑм ÑонÑÑ ÑнÑг лежиÑÑ. 4. Ð¯Ñ Ð·Ð°ÑÑÑ Ð³ÑллÑÑÑими веÑбами. 5. ÐÑийÑла оÑÑÐ½Ñ Ð· Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ доÑами, ÑилÑними вÑÑÑами. 6. ЯÑинка лÑбиÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÑваÑи акваÑелÑними ÑаÑбами. 7. ÐаÑилÑко лаÑÑвав ÑоковиÑими Ñгодами. 8. ÐобÑе ÑÑжими ÑÑками Ð¶Ð°Ñ Ð·Ð°Ð³ÑÑбаÑи. 9. Ðа Ñ Ð¾ÑоÑими дÑÑзÑми Ñди на кÑай ÑвÑÑÑ.
ÐÑÑÑевий вÑдмÑнок
1. РквÑÑÐºÐ°Ñ Ð±Ð°ÑвиÑÑÐ¸Ñ Ð´ÑвÑинка ÑÑÑ. РоÑенÑÐºÐ°Ñ ÑиÑÑÐ¸Ñ ÑонеÑко гÑаÑ. 2. Ðджола леÑиÑÑ Ñз Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð¾ Ð¿Ð°Ñ ÑÑÐ¸Ñ ÑÑÑлÑникÑв. 3. ÐеÑеле ÑонеÑко ÑÑ Ð¾Ð²Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ñ ÑвÑÑÐ»Ð¸Ñ Ñ Ð¼Ð°ÑÐ°Ñ Ð²ÐµÑнÑÐ½Ð¸Ñ . 4. ÐаÑÐ½Ñ ÐºÐ¸ÑвÑÑÐºÑ Ð¿Ð°Ñки на Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð´Ð´Ð½ÑпÑÑнÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÑÑÑÐ°Ñ . 5. ÐаливалиÑÑ Ñ Ð³ÑÑÑÐ¸Ñ ÐºÑÑÐ°Ñ Ñолов'Ñ. 6. У Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¶Ð¸ÑÐ°Ñ Ð¿ÐµÑегÑкÑвалиÑÑ Ð¿ÐµÑепели. 7. РоÑÑаннÑÑ ÑонÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑоменÑÑ Ð³ÑеÑане поле здавалоÑÑ Ñожевим.
Ðаведемо зÑазки ÑвоÑÑÐ¸Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñи вивÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑника.
1. СпиÑаÑи ÑекÑÑ, ÑÑавлÑÑи пÑикмеÑники, Ñо в дÑÐ¶ÐºÐ°Ñ , Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐ±Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÑ Ñ ÑиÑлÑ.
а) СеÑед (диÑÑÑий) ÑгÑаÑок Ñа виÑобÑв (наÑодний) миÑÑеÑÑва ÑаÑÑо ÑÑаплÑÑÑÑÑÑ (кеÑамÑÑний) пÑаÑки, коники, козлики, баÑанÑики. Це â (диÑÑÑий) ÑвиÑÑÑлÑки. Ðа Ð½Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° виконÑваÑи (пÑоÑÑий) мелодÑÑ. ÐÑÑи лÑблÑÑÑ (ÑÑкÑавий) Ñ (ÑÑкавий) ÑгÑаÑкÑ.
б) (УкÑаÑнÑÑкий) ÑÑкодÑÐ»Ð»Ñ ÑÑÐ³Ð°Ñ ÑвоÑм коÑÑннÑм Ñ (Ñивий) давнинÑ. (ÐаÑодний) виÑивка пÑиваблÑÑ Ð½Ð°Ñ (ÑÑкавий) оÑнаменÑом, (ÑÑзнобаÑвний) колÑоÑами.
2. ÐÑд видÑÐ»ÐµÐ½Ð¸Ñ ÑменникÑв ÑÑвоÑиÑи пÑикмеÑники.
ÐоÑÑики Ñз глини â  ÐиÑки з ÑеÑÑÑÑ â
Ð ÑÑники з лÑÐ¾Ð½Ñ â   СопÑлки з калини â
ÐÑдинки з ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ â ÐлаÑÑÑ Ð· ÑÐ¾Ð²ÐºÑ â
3. ÐÑд ÑменникÑв Ñ Ð´ÑÐ¶ÐºÐ°Ñ ÑÑвоÑиÑи пÑикмеÑники Ñз ÑÑÑÑкÑами -ÑÑк-, -зÑк, -ÑÑк-.
(ТеÑнопÑлÑ) облаÑÑÑ, (УкÑаÑна) мова, (моÑе) беÑег, (гоÑи) ÑÑÑка, (ÐапоÑÑжжÑ) елекÑÑоÑÑанÑÑÑ, (ÐÑÑаÑ) Ñайон, (ÑÑмак) ÑлÑÑ .
4. СпиÑаÑи ÑеÑеннÑ, замÑÑÑÑ ÐºÑапок вÑÑавиÑи пÑикмеÑники в поÑÑÑÐ±Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑодÑ, ÑиÑÐ»Ñ Ñ Ð²ÑдмÑнкÑ.
ÐиÑкоÑиÑÑ ÑонÑе на миÑÑ, Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð»ÑзÑÑÑ Ð½Ð° нÑого ... Ñ Ð¼Ð°Ñи. Рано вÑÑало ... ÑонеÑко. ... ÑнÑг вкÑив ÑÑе навколо (Ð. ÐоÑÑбинÑÑкий). (ÐÑÑ Ð½Ð°ÑÑий, золоÑий, важкий).
5. ÐоÑиÑиÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑниками.
СкÑÑÐ·Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð¸ÑÑ ... ÑнÑг. ÐÑÑ Ð²ÑлиÑÑ Ð± ... замеÑÐ°Ñ . ... беÑÑзки в ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ... ÑаÑÑÑÐ²Ñ ÑÑоÑÑÑ, наÑе ... Ñад. ÐоÑÑд зеленÑÑÑÑ ... Ñлинки, наÑе пÑибÑалиÑÑ Ð´Ð¾ ... ÑвÑÑа.
6. ÐобÑаÑи до ÑменникÑв пÑикмеÑники.
Ð ÑÑник â  Ðова
â            Â
СопÑлка â ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ â       Ðозак â
7. ÐÑд Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð¿ÑеÑÑкÑа най- Ñ ÑÑÑÑкÑа -ÑÑ- ÑÑвоÑиÑи Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð¿ÑикмеÑники.
СилÑний â ЧиÑÑий â           Ðовгий â
ÐÑлий â     РÑдний â           СпÑиÑний â
СвÑжий â  Тонкий â          ЯÑкÑавий â
VII. ÐонÑÑолÑÐ½Ñ Ð´Ð¸ÐºÑанÑи
1. У Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑгвÑ
РаннÑÐ¾Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¸, коли ÑÑлÑки випаде ÑнÑг, залÑгаÑÑÑ Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð»Ñгва ведмедÑ. СÑаÑанно Ñ Ð²Ð¼Ñло в лÑÑовÑй глÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð»Ð°ÑÑÑÑÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ ÑÑ Ð·Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ð±Ð°Ñлоги. Ð'ÑÐºÐ¾Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°ÑÐ½Ð¾Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑÑ, коÑÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ñ Ñлинок, ÑÑÑ Ð¸Ð¼ лÑÑовим Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ð¼ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ñ Ð²Ð¸ÑÑилаÑÑÑ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð¶Ð¸Ñло.
Як ÑÑлÑки ÑÑкнÑÑÑ Ñ Ð»ÑÑÑ Ð¼Ð¾Ñози, заÑинаÑÑÑ Ñ Ð±Ð°ÑÐ»Ð¾Ð³Ð°Ñ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ñ.
ÐÑзнÑÐ¾Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¸ ÑодÑÑÑÑÑ Ñ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ð¸ÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑÐºÑ ÑлÑÐ¿Ñ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñка.
ТÑлÑки Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ Ð²ÑдлигÑ
ведмÑÐ´Ñ Ð¿ÑокидаÑÑÑÑÑ.
ÐиглÑне з лÑгва, подивиÑÑÑÑ
на зимовий лÑÑ â Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñ
вкладаÑÑÑÑÑ ÑпаÑи. (Ðа
Ð. Соколовим-ÐикиÑ
2. Як мÑнÑÑÑÑÑÑ ÐºÐ¾Ð»ÑÑ ÑнÑгÑ
Ðоли ÑÑ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ ÑонÑе, ÑнÑÐ³Ð¾Ð²Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐµÑи ÑожевÑ. Це ÑонÑе забаÑвлÑÑ ÑÑ ÑвоÑм пÑомÑннÑм. СонÑе пÑдÑймаÑÑÑÑÑ, а ÑнÑг ÑÑÐ°Ñ ÑлÑпÑÑо-бÑлим. Ðн в ÑÑÐµÐ¿Ñ Ð½Ð° бÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÐºÐ¸Ð»Ð¸Ð¼Ñ Ð¿ÑÑÑ Ð°Ñ Ð¿ÑаÑка.
СонеÑко ÑÑ Ð¸Ð»Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ Ð´Ð¾ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ. СнÑг ÑÑÐ°Ñ ÑинÑваÑим, мов небо вÑдбиваÑÑÑÑÑ Ð² блиÑкÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð´Ð·ÐµÑкалÑ. Рв заÑÑÐ½ÐºÑ â вÑн аж ÑÑолеÑовий.
СонÑе зайÑло. ÐÑдблиÑк веÑÑÑнÑÐ¾Ñ Ð·Ð°Ð³Ñави лÑг Ñ Ð½Ð° ÑнÑÐ³Ð¾Ð²Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐµÑи. ÐÑби ÑÑ ÑонÑе облило багÑÑними баÑвами. ÐаÑне загÑава â Ñ Ð±Ð°Ð³ÑÑний вÑдблиÑк на ÑнÑÐ³Ñ Ð·Ð³Ð°ÑаÑ, (Ðа Ð. СÑÑ Ð¾Ð¼Ð»Ð¸Ð½ÑÑким, 73 Ñлова.)
3.ÐлÑÑÐºÑ Ñ ÑаÑÑо бÑвав за мÑÑÑом. ЦÑого ÑÐ°Ð·Ñ Ð·'ÑвивÑÑ Ñ Ð½Ð° даÑÑ Ð² моÑозÑний денÑ. ТÑлÑки до кÑмнаÑи зайÑов â маленÑка ÑиниÑка Ñ Ð²Ñкно добиваÑÑÑÑÑ. ÐÑÑ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ ÑÑвоÑа зима випÑобовÑÑ. ШвиденÑко набÑав пÑона Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ñ Ð¹ ÑипнÑв на вÑзÑÐºÑ Ð´Ð¾ÑÑжкÑ, а поÑÑм знайÑов поÑÐ¾Ð¶Ð½Ñ ÐºÐ¾ÑобкÑ. Ðаповнив ÑÑ ÑÑзним зеÑном, кавÑновим Ñа коноплÑним наÑÑннÑм, Ñа й поÑепив Ñак, Ñоб ÑÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¿ÑаÑÑÐ²Ñ Ð±Ñло видно. ЧеÑез кÑлÑка Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ злеÑÑлиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ñби, гоÑобÑики. Рон ÑоÑока до годÑвниÑÑ Ð¿ÑдбиÑаÑÑÑÑÑ. (Ðа Ð. Ðавидовим, 73 Ñлова.)
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах