Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
23. ÐоÑÑологÑÑна побÑдова ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ / Ð.Ð. ÐовÑобÑÑÑ , Ð.Ð . ÐÐ¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½ÐµÑÑ, Ð.Ð. ÐÑиÑенко. â Ð.: ÐаÑкова дÑмка, 1975. â 208 Ñ.
24. ÐаÑмÑÑк Ð.Ð. СÑÑаÑний ÑÑок ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в поÑаÑковÑй ÑÐºÐ¾Ð»Ñ (ÐеÑодика Ñ ÑÐµÑ Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑ Ð½Ð°Ð²ÑаннÑ). â ТеÑнопÑлÑ: ÑÑон, 2002. â 352 Ñ.
25. ÐÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð.Ð., ÐаÑÐ°Ð±Ð°Ñ Ð.Ð., ÐÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð.Ð. УкÑаÑнÑÑкий ÑÑк Ñ Ð¿ÑикмеÑÐ°Ñ Ñа пÑикмеÑÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ // УкÑаÑнÑÑка мова Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑа в ÑколÑ. â 2000. â â4. â С. 17â20.
26. Ðавленко С. ÐÑикмеÑÐ½Ð¸ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð¿ÑиÑÑÑаÑÑÑ // ÐивоÑлово. â 1994. â â12. â С. 34â35.
27. ÐолковÑÑкий
Ð. СеманÑика пÑикмеÑника:
âзаâ Ñ âпÑоÑиâ // ÐаÑковий
вÑÑник УжгоÑодÑÑкого
ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑ. СеÑ. Романо-геÑманÑÑ
28. ÐоÑÑдÑенко Ð. ÐзнайомлÑÑмо пеÑÑоклаÑникÑв Ñз ÑÑзновидами опиÑÑ // ÐоÑаÑкова Ñкола. â 2004. â â5. â С. 20â23.
29. ÐÑогÑами
Ð´Ð»Ñ ÑеÑеднÑÐ¾Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑнооÑвÑÑнÑ
30. Райко Ð.Ð. âÐÐ¿Ð¸Ñ Ð¿ÑдÑнÑжникаâ: ÐеÑодиÑна ÑозÑобка ÑÑÐ¾ÐºÑ Ð· ÑозвиÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ // ÐÑблÑоÑеÑка вÑиÑÐµÐ»Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ñколи. â 1998. â â21-22. â С.
31. СапÑн Ð. ÐбÑÑник дикÑанÑÑв Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÑемаÑиÑного опиÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÐ°Ñ . â ТеÑнопÑлÑ: ÐÑдÑÑÑники Ñ Ð¿Ð¾ÑÑбники, 2008. â 176 Ñ.
32. СкÑÑаÑÑвÑÑкий Ð., Симоненкова Т. ÐÑикмеÑник // УкÑаÑнÑÑка мова Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑа в ÑколÑ. â 1993. â â11. â С. 27â32.
33. СлободÑн Ð.Ð. ÐÑикмеÑник. Цикл ÑÑокÑв за Ñемами поÑаÑкового еÑÐ°Ð¿Ñ Ð²Ð¸Ð²ÑÐµÐ½Ð½Ñ // ÐивÑаÑмо ÑкÑаÑнÑÑÐºÑ Ð¼Ð¾Ð²Ñ Ñа лÑÑеÑаÑÑÑÑ. â 2004. â â29. â С. 5â8.
34. СÑеÑанÑв Ð. ÐиÑажалÑÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾ÑÑÑ Ð²ÑдноÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв на маÑеÑÑÐ°Ð»Ñ ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑÐ¾Ñ Ð¿Ñози // СÑÑденÑÑÑкий наÑковий вÑÑник ТеÑнопÑлÑÑÑкого деÑжавного педагогÑÑного ÑнÑвеÑÑиÑеÑÑ ÑÐ¼ÐµÐ½Ñ ÐолодимиÑа ÐнаÑÑка. â ТеÑнопÑлÑ, 2003. â Ðип. â6. â С. 17â18.
35. СÑÑаÑна ÑкÑаÑнÑÑка лÑÑеÑаÑÑÑна мова / Ðа Ñед. Ð.Ð. ÐÑиÑенка. â 2-е виданнÑ, пеÑеÑоблене Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ðµ. â Ð.: ÐиÑа Ñкола. â 1997. â С. 365â378.
36. СÑÑаÑна ÑкÑаÑнÑÑка мова / Ðа Ñед Ð.Ð. ÐономаÑÑова. â 2-е виданнÑ, пеÑеÑоблене. â Ð.: ÐибÑдÑ, 2001. â С. 134â149.
37. ТиÑенко Ð.Ð. ÐÐ¸ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑаÑÑини мови в ÑеÑеднÑй ÑколÑ: ÐоÑÑбник Ð´Ð»Ñ Ð²ÑиÑелÑв. â Ð.: РадÑнÑÑка Ñкола, 1956. â 231 Ñ.
38. ТкаÑенко Ð. УкÑаÑнÑÑка мова Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð½Ðµ жиÑÑÑ ÑвÑÑÑ. â Ð.: Ð¡Ð¿Ð°Ð»Ð°Ñ , 2004. â 272 Ñ.
39. УкÑаÑнÑÑка мова: ÐÑдÑÑÑник Ð´Ð»Ñ ÑÑнÑв педÑÑилиÑ. â 2-ге виданнÑ, пеÑеÑоблене Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ðµ / Ðа Ñед Ð.Ð. ÐоÑпиниÑа. â Ð.: ÐиÑа Ñкола, 1988. â 222 Ñ.
40. УкÑаÑнÑÑка мова з меÑÐ¾Ð´Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ð½Ð°Ð²ÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð² поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÐ°Ñ . â ÐнÑегÑований кÑÑÑ: ÐÑдÑÑÑник Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÐ´Ð°Ð³Ð¾Ð³ÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð²ÑзÑв / Ðа Ñед Ð.Ð. ÐанÑ-Ñенко, Ð.Ð.ТкаÑÑк. â Ð.: ÐÑомÑнÑ, 2003. â 232 Ñ.
41. УÑоки ÑозвиÑÐºÑ Ð·Ð²âÑзного Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÐ°Ñ : ÐеÑодиÑÐ½Ñ ÑекомендаÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑиÑелÑв поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÑв Ñ ÑÑÑденÑÑв вÑзÑв / Укл. Ð.Ð. ÐанÑÑенко, Ð.Ð. ÐоÑвÑнова. â Ð.: ÐСÐÐ, 1995. â 128 Ñ.
42. ХоÑоÑковÑÑка Ð. РозвиÑок ÑкÑаÑнÑÑкого Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑÐ¸Ñ ÑколÑÑÑв // Ð Ñдна Ñкола. â 2002. â â3. â С. 24â27.
43. ЧÑйко Ð.Ð. Ñа Ñн. ÐеÑодика Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в поÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÐ°Ñ . â ÐÐ¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ 4-е, пеÑеÑоблене Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ðµ. ÐÑдÑÑÑник Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÐ´ÑÑилиÑ. â Ð.: ÐиÑа Ñкола, 1975. â 384 Ñ.
44. Шаган Ð. РозвиÑок звâÑзного Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑÐ¾ÐºÐ°Ñ ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ // ÐоÑаÑкова Ñкола. â 2005. â â4. â С. 12â13.
45. ШандÑÑвÑÑка Ð. ÐонÑÑолÑÐ½Ñ ÑобоÑи з ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð°ÑÐ°Ñ . â ТеÑнопÑлÑ: ÐÑдÑÑÑники Ñ Ð¿Ð¾ÑÑбники, 2008. â 48 Ñ.
46. ШкÑлÑник Ð.Ð. ÐÑоблемний пÑÐ´Ñ Ñд до вивÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑаÑÑин мови: ÐоÑÑбник Ð´Ð»Ñ Ð²ÑиÑелÑ. â Ð.: РадÑнÑÑка Ñкола, 1986. â С. 63â74.
47. ШкÑÑаÑÑна Ð.Ð., ШевÑÑк С.Ð. СÑÑаÑна ÑкÑаÑнÑÑка лÑÑеÑаÑÑÑна мова: ÐавÑалÑний поÑÑбник. â Ð.: ÐÑÑеÑаÑÑÑа, 2000. â 688 Ñ.
48. ШÑÐ¾Ð½Ñ Ð. СеманÑика вÑдноÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв, ÑÑвоÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð²Ñд ÑменникÑв â назв меÑалÑв // ÐивоÑлово. â 1997. â â8. â С. 13â16.
49. Яковенко Ð. СÑилÑÑÑиÑÐ½Ñ Ð²Ð¿Ñави до Ñеми âÐÑикмеÑникâ // ÐоÑаÑкова Ñкола. â 2004. â â12. â С. 5â7.
50. Яненко Ð.Ð. ÐÐ¸Ñ Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑÐ±Ð¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ на ÑвоÑÐ°Ñ Ð¢.Ð. ШевÑенка. â 1990. â â 3, â11 Ñ.
51. ЯновиÑÑка Ð.Ð. ФоÑмÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑаниÑÐ½Ð¸Ñ ÑмÑÐ½Ñ Ð´ÑÑгоклаÑникÑв на ÑÑÐ¾ÐºÐ°Ñ ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸. â 1989. â â 9 â23 Ñ.
ÐÐÐÐТÐÐ
ÐодаÑок Ð
ÐонÑÐ¿ÐµÐºÑ ÐºÑÐ¾ÐºÑ ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ Ñ 3 клаÑÑ
Тема. ÐодоÑож Ñ ÐºÐ¾ÑолÑвÑÑво пÑикмеÑника (ÑÑок-мандÑÑвка).
ÐеÑа: акÑÑалÑзÑваÑи
Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÑнÑв пÑо пÑикмеÑник;
ÑзагалÑниÑи й ÑиÑÑемаÑизÑваÑи
вÑдомоÑÑÑ Ð¿Ñо ÑаÑÑини
мови, зокÑема, пÑикмеÑник,
ÑоÑмÑваÑи вмÑÐ½Ð½Ñ ÑкладаÑи
Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ Ð²ÑдповÑÐ´Ñ Ð½Ð° запиÑаннÑ,
вмÑÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð¸ÑаÑи найбÑлÑÑ
влÑÑÐ½Ñ Ð¿ÑикмеÑники
пÑд ÑÐ°Ñ Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ Ð¿ÑедмеÑÑв,
ÑозвиваÑи логÑÑне миÑленнÑ
Ñ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑÑ; виÑ
овÑваÑи
поÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ð±ÑоÑи, ÑпÑвпеÑеживаннÑ
ÐбладнаннÑ: Ð´Ð²Ñ Ð¾Ð¿Ð¾ÑÐ½Ñ ÑÑ ÐµÐ¼Ð¸, маÑÑÑÑÑна каÑÑа, конвеÑÑ Ð· лиÑÑом, малÑнки пÑÐ°Ñ Ñв, ÑекÑÑ-каÑÑка, Ñлова, беÑÑзка з каÑÑонÑ, набоÑи колÑоÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð»Ð¸ÑÑоÑкÑв, каÑÑки, ÑкÑаÑнÑÑÐºÑ Ð²ÑноÑки, плаÑÑвка ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¼ÐµÐ»Ð¾Ð´Ñй, Ñибки Ñз завданнÑм, ÑаÑÑÐ²Ð½Ñ ÑкÑинÑки, ÑÑ ÐµÐ¼Ð° ÑозбоÑÑ Ð¿ÑикмеÑника.
Ð¥Ñд ÑÑокÑ
I. ÐÑганÑзаÑÑÑ ÐºÐ»Ð°ÑÑ.
â ÐобÑий денÑ, дÑÑи! СÑдайÑе. ÐеÑевÑÑÑе, Ñи вÑÑ Ð²Ð¸ гоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ ÑобоÑи.
У кожного на паÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñи ÑловниÑок, зоÑиÑ, ÑÑÑка, лÑнÑйка, олÑвеÑÑ. ÐолодÑÑ.
II. ÐизнаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñеми й меÑи ÑÑокÑ.
Ðо доÑки Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð´ÑÑÑ Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñик Ñ Ð´ÑвÑинка в ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÐ¾ÑÑÑÐ¼Ð°Ñ .
ХлопÑик.
ÐÑдем ÑÑÐ´Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ
ÐÑÑжно ми вивÑаÑи.
РозбеÑемо кожне Ñлово,
Щоб ÑÑ Ð½Ð°Ð¼ кÑаÑе знаÑи.
ÐÑвÑинка. Ðо вона Ñака ÑаÑÑвна,
ÐелодÑйно Ñак звÑÑиÑÑ.
ÐомÑж мовами â ÑаÑÑвна.
Як без Ð½ÐµÑ Ð² ÑвÑÑÑ Ð¶Ð¸ÑÑ?!
ХлопÑик.
Тож, вивÑайÑе ÑÑÐ´Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ
Ðже ÑепеÑ, з маленÑÐºÐ¸Ñ Ð»ÑÑ.
УкÑаÑнÑÑке наÑе Ñлово
Хай звÑÑиÑÑ Ð½Ð° ÑÑлий ÑвÑÑ.
ÐÑвÑинка. Ðо вона нам найÑÑднÑÑа,
ÐÑозÑмÑла Ñ ÑÑна.
ÐоеÑиÑна, найÑвÑÑÑÑа
Ð ÑаÑÑвна, Ñк веÑна.
УÑиÑелÑ. Ðи оÑÑимали лиÑÑа. (ÐаÑза.) Що Ñе за лиÑÑ? ÐÑд кого вÑн? Ð, оÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñано: «УÑнÑм 2-го клаÑÑ Ð²Ñд ÐеÑÑика Ð'ÑÑоÑкÑна». ÐÑоÑиÑаймо, Ñо Ñам напиÑано.
«ÐоÑÐ¾Ð³Ñ Ð´ÑÑзÑ! ÐаÑаз Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¶ÑÑÑ Ñ ÐºÐ¾ÑолÑвÑÑÐ²Ñ ÐÑикмеÑника. Я дÑже Ñ Ð¾ÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ñ, до мами, але ÐоÑÐ¾Ð»Ñ Ð½Ðµ вÑдпÑÑкаÑ. ÐÑн дав багаÑо завданÑ, а Ñк ÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ñи â не знаÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñо в ÑÐºÐ¾Ð»Ñ Ð±Ñв неÑважним Ñ Ð½ÐµÑлÑÑ Ð½Ñним. ÐопоможÑÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ, Ñ Ñ Ð¾Ð±ÑÑÑÑ Ð²Ð°Ð¼, Ñо ÑÑÐ°Ð½Ñ Ñ Ð¾ÑоÑим Ñ Ð»Ð¾Ð¿Ñиком».
· ÐÑÑи, Ñо ж ми бÑдемо ÑобиÑи? Чи допоможемо ÐеÑÑиковÑ? Ðо вÑÑимо в його обÑÑÑнкÑ?
· Ð Ñк ми поÑÑапимо до коÑолÑвÑÑва? ÐÑ Ð°Ð´ÑеÑи, Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñоги не знаÑмо. Та ÑÑÑ ÐºÐ°ÑÑа! Це каÑÑа, Ñка пÑиведе Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ коÑолÑвÑÑва ÐÑикмеÑника.
Ðле вона ÑкаÑÑ Ð´Ð¸Ð²Ð½Ð°. ÐÐ¸Ð²Ð½Ñ ÑÑÑ Ð¼ÑÑÑа Ñ Ñела, ÑÑки Ñ Ð±Ð¾Ð»Ð¾Ñа, гоÑи Рдолини. Та ÑпÑобÑÑмо подолаÑи вÑÑ ÑÑÑдноÑÑ Ð¹ допомогÑи ÐеÑÑиковÑ. Ðа кожне Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ оÑÑимÑваÑимеÑе оÑÑнки, а в кÑнÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð¾ÑÐ¾Ð¶Ñ Ð¿ÑдÑб'Ñмо пÑдÑÑмки.
III. СиÑÑемаÑизаÑÑÑ, ÑзагалÑненнÑ, заÑвоÑÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½Ñ.
ÐеÑевÑÑка домаÑнÑого завданнÑ.
âТÑлÑки виÑÑÑили в доÑогÑ, а ÑÑÑ Ñже й пеÑеÑкоди. ÐоÑи ÐандÑÑвникÑв не пÑÑкаÑÑÑ Ð´Ð°Ð»Ñ. ХоÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑевÑÑиÑи, Ñк ви виконали домаÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ. Що ви Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð±Ñли зÑобиÑи вдома? (СклаÑÑи ÐºÐ°Ð·ÐºÑ Ð¿Ñо веÑÐ½Ñ Ð¹ пÑдкÑеÑлиÑи вÑÑ Ð¿ÑикмеÑники.)
ÐÑлÑка ÑÑнÑв ÑиÑаÑÑÑ ÐºÐ°Ð·ÐºÑ. ÐоÑÑнÑÑÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ дÑбÑали Ñой Ñи ÑнÑий заголовок. ÐазиваÑÑÑ Ð¿ÑикмеÑники.)
â РозгоÑнÑÑÑ, дÑÑи, ÑемаÑиÑÐ½Ñ ÑловниÑки (ÑÑиÑÐµÐ»Ñ Ð²ÐºÐ°Ð·ÑÑ ÑÑоÑÑнкÑ). ÐнайдÑÑÑ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñлова «веÑна».
ÐÑÑи ÑиÑаÑÑÑ Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ: «ÐеÑна â поÑа ÑокÑ, Ñо наÑÑÐ°Ñ Ð¿ÑÑÐ»Ñ Ð·Ð¸Ð¼Ð¸Â».
â ÐоÑлÑÑ Ð°Ð¹Ñе, Ñк змалÑвала ÐеÑÑ Ð£ÐºÑаÑнка веÑÐ½Ñ Ñ ÑвоÑÐ¼Ñ ÑвоÑÑ.
ÐÑла веÑна â веÑела, ÑедÑа, мила,
ÐÑомÑннÑм гÑала, Ñипала квÑÑки,
Ðона леÑÑла Ñ ÑÑко, мов ÑÑокÑила,
Ðа Ð½ÐµÑ Ð²ÑлÑд ÑпÑвÑÑÑÑ Ð¿ÑаÑки!
ÐивÑаÑÑÑ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð°Ð¿Ð°Ð¼ 'ÑÑÑ.
· ÐÑÑи, а ÑÐºÑ Ð¿ÑикмеÑники â¬ Ñ Ð²ÑÑÑÑ? (ÐеÑела, ÑедÑа, мила, ÑÑокÑила, ÑпÑвÑÑÑÑ.)
· ÐоÑÑнÑÑÑ, бÑÐ´Ñ Ð»Ð°Ñка, напиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñлова «веÑна». ÐÑигадайÑе пÑавило.
ÐенаголоÑÐµÐ½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑÐ½Ñ [е], [и] вимовлÑÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ Ñак, Ñк познаÑаÑÑÑÑÑ Ð½Ð° пиÑÑмÑ. ÐенаголоÑений [е] вимовлÑÑÑÑÑÑ Ð· наближеннÑм до [и] â [еи]: [веиÑна], [Ñеило]. ÐенаголоÑений [и] вимовлÑÑÑÑÑÑ Ð· наближеннÑм до [е] â [ие]: [зиема], [диемок]. ÐÑд ÑÐ°Ñ Ð¿Ð¸ÑÑма Ñлова з ненаголоÑеними [Ñ], [и] ÑÑеба пеÑевÑÑÑÑи наголоÑом.
Щоб знаÑи, ÑÐºÑ Ð±ÑквÑ, [Ñ] Ñи [и], пиÑаÑи в ненаголоÑÐµÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ñ ÐºÐ¾ÑенÑ, поÑÑÑбно змÑниÑи Ñлово або дÑбÑаÑи до нÑого ÑпÑлÑнокоÑеневе Ñак, Ñоб ненаголоÑений голоÑний ÑÑав наголоÑеним.
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах