Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
4. ÐеÑна аж ÑпÑвала навкÑÑги, бÑинÑла нÑжним пÑвденним вÑÑеÑÑем.
УÑе в лÑÑÑ ÑадÑÑ, а беÑеза плаÑе. ÐÑд гаÑÑÑим пÑомÑннÑм ÑонÑÑ ÑÑк Ñвидко ÑеÑе по ÑÑ Ð±ÑÐ»Ð¾Ð¼Ñ ÑÑлÑ, ÑеÑез коÑÑ Ð²Ñн пÑоÑÑÑÐ¿Ð°Ñ Ð½Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ. Таке вÑаженнÑ, Ñо Ñе ÑлÑози беÑези.
СÑк Ñ Ð±ÐµÑези â Ñе Ñе Ñаме, Ñо кÑов Ñ Ð»Ñдини. Ð ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑеба беÑегÑи беÑезÑ. ÐеÑези, з ÑÐºÐ¸Ñ Ð±ÐµÑÑÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо ÑокÑ, заÑÐ¸Ñ Ð°ÑÑÑ Ñ Ñвидко гинÑÑÑ. (62 Ñлова.)
5. Ðедмеже ÑÑмейÑÑво
Ðа оÑÑÑÐ½Ñ ÑонÑем лÑÑÐ¾Ð²Ñ Ð³Ð°Ð»ÑÐ²Ð¸Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ»Ð° Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ð¸Ñ Ð° ÑвоÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑÐºÐ¸Ñ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñ. ÐÑпинилаÑÑ. Чи вÑе ÑпокÑйно Ñ Ð»ÑÑÑ?
ТÑлÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ маÑеÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑÐºÑ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñа. ÐÑÑно Ñм Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÑÐµÐ·Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð»ÑÑÑ. ÐиÑе недавно вибÑалиÑÑ Ð· Ñеплого баÑлога. ÐÑиÑлÑÑ Ð°ÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñа, Ñк ÑÑмиÑÑ Ð²ÑÑÐµÑ Ñ Ð²ÐµÑÑ Ð¾Ð²ÑÑÑÑ Ð´ÐµÑев. Ðа виÑÐ¾Ñ Ð»Ñй ÑоÑновÑй гÑлÑÑ Ð´ÑÑел виÑÑÑкÑÑ Ð±Ð°Ñабанний дÑÑб.
ÐÑдÑÑÑ Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñа звикаÑи ÑÐµÐ¿ÐµÑ Ð´Ð¾ ÑÑдного лÑÑÑ, гÑаÑиÑÑ, каÑаÑиÑÑ Ð¿Ð¾ м'ÑÐºÐ¸Ñ ÐºÑÐ¿Ð¸Ð½Ð°Ñ Ð¹ лазиÑи на деÑева. (66 ÑлÑв.)
6. ÐÐ°Ð¹Ñ Ð¾ÑобÑÑÑÑ
Ðа Ñелом Ñе ÑоÑнÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð»Ñ. Родне наÑе Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¾Ñ ÑаÑÐ±Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð»Ð¸Ñе. ÐеÑÐµÐ»Ñ Ð¿Ð°ÑоÑÑки поÑÑглиÑÑ Ð´Ð¾ ÑонÑÑ.
Ðоли ж вони вÑÑигли виÑоÑÑи? Це озиме жиÑо, його ÑÑÑ Ð¼Ð¸Ð½ÑÐ»Ð¾Ñ Ð¾ÑÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑли. ÐеÑнÑÑа вÑÑигли до моÑозÑв пÑоÑоÑÑи Ñ Ð¿ÑднÑÑи над Ð·ÐµÐ¼Ð»ÐµÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑÑики. ÐоÑÑм ÑÑ ÑнÑгом занеÑло.
Холодно бÑло пÑд ÑнÑгом. Ðле паÑоÑÑки ÑеÑпÑли Ñ Ñекали веÑни. Ð¢ÐµÐ¿ÐµÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ пеÑÑими можÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð³ÑÑÑиÑÑ. ÐÐ°Ð¹Ñ Ð¾ÑобÑÑÑÑ! (61 Ñлово.)
7. СаÑна
ÐÑÑи повеÑÑалиÑÑ Ð· лÑÑÑ Ñ Ð½Ð°ÑÑапили на маленÑÐºÑ ÑаÑнÑ. ÐÑÐ»Ñ Ð½ÐµÑ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð»Ð° меÑÑва маÑи.
ÐÑÑи пÑинеÑли звÑÑÑÑко до Ñколи Ñ ÑпÑобÑвали нагодÑваÑи. СпоÑаÑÐºÑ ÑаÑна вÑдвеÑÑалаÑÑ. Та ÑкоÑо поÑала жадÑбно ÑмокÑаÑи молоко.
ÐÑÑгий ÑÑк живе ÑаÑна Ñ ÑколÑ. Ðона виÑоÑла й змÑÑнÑла. Ðа Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ Ð·'ÑвилиÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑÐºÑ ÑÑжки. СаÑна лÑбиÑÑ Ð³ÑлÑÑи на ÑкÑлÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²ÑÑ'Ñ. РдÑÑжиÑÑ Ñз ÑÐ¾Ð±Ð°ÐºÐ¾Ñ ÐжаÑаÑом Ñ ÐºÑÑÐºÐ¾Ñ ÐÑÑкоÑ. (61 Ñлово.)
9. ÐеÑиÑÑ Ð´ÑÑел. ÐеÑе в дзÑÐ¾Ð±Ñ ÑоÑÐ½Ð¾Ð²Ñ ÑиÑкÑ. ÐÑилеÑÑв, ÑÑв на оÑикÑ. Ðле не на гÑллÑкÑ, Ñк ÑÑÑ Ð¿ÑÐ°Ñ Ð¸, а на ÑÑовбÑÑ, Ñк мÑÑ Ð° на ÑÑÑнÑ. ÐаÑепивÑÑ Ð·Ð° ÑÑÑÐ½Ñ Ð³Ð¾ÑÑÑими кÑгÑÑми, а Ð·Ð½Ð¸Ð·Ñ Ñе й Ñ Ð²Ð¾ÑÑом пÑдпиÑаÑÑÑÑÑ. ÐÑÑ'Ñ Ñ Ð²Ð¾ÑÑа жоÑÑÑке, мÑÑне. ÐÑÑавив ÑвÑÐ¶Ñ ÑиÑÐºÑ Ð² ÑÑÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð¾Ñики, а ÑÑаÑÑ Ð²Ð¸ÑÑгнÑв дзÑобом, викинÑв. РозпÑавивÑÑ Ð· ÑÑÑÑ, полеÑÑв за ÑнÑоÑ. (57 ÑлÑв.)
Ðаведемо пÑиклади Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÑозвиÑÐºÑ Ð¿ÑзнавалÑÐ½Ð¾Ñ Ð°ÐºÑивноÑÑÑ ÑÑнÑв 1-4 клаÑÑв заÑобами пÑикмеÑника.
1. ÐÑоÑиÑайÑе вÑÑÑÑ, знайдÑÑÑ Ð¿ÑикмеÑники Ñа Ñменники, з Ñкими вони пов'ÑзанÑ.
ÐÐ°Ñ Ð¸Ð»ÑÑ Ð´Ñб виÑокий
ÑеÑед пиÑÐ½Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ð¸
вÑÑи дÑÐ¶Ñ Ñ Ð²Ð¸ÑокÑ
до ÑеÑÐ²Ð¾Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ°Ð»Ð¸Ð½Ð¸. (Ð. ÐÑÑнÑенко)
Ð ÑинÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑманÑ,
в ÑÐ¸Ð½Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ñй
â ÑблÑка ÑÑм'ÑнÑ,
гÑÑÑÑ Ð¼ÐµÐ´Ð¾Ð²Ñ.
Ð. РилÑÑÑкий
РнаÑÐ¾Ñ Ð±Ð°Ð±ÑÑÑ
РбÑленÑÐºÑ Ð³ÑÑи,
ÐÑÑоÑки ÑÑбенÑкÑ,
ÐаÑеÑки жовÑенÑкÑ. (Ð. Чопик)
2. ЦÑкава еÑимологÑÑ.
ЧеÑвоний â поÑ
Ñдне
вÑд пÑаÑлов'ÑнÑÑког
3. ÐоповнÑÑÑ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´ÐºÐ¸. ÐÑдгадайÑе ÑÑ . Ð¯ÐºÑ Ñлова в Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´ÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑÑÑ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñи вÑдгадки? Ðо ÑÐºÐ¾Ñ ÑаÑÑини мови належаÑÑ ÑÑ Ñлова?
· ÐÑ ÑÑаÑомÑ, нÑ... (маломÑ) не даÑÑÑ Ð¿ÑиÑÑÑпиÑи до домÑ. (Собака)
· ÐвÑÑок... (маленÑкий),
ÐÐ¸Ð¼Ð¾Ñ ... (бÑленÑкий),
ÐÑÑом ... (ÑÑÑенÑкий).
Ðо Ð¿Ð¾Ð»Ñ ÑÑÑиб-ÑÑÑиб,
Ðо ÑнÑÐ³Ñ Ð´Ð¸Ð±-диб. (ÐаÑÑÑ)
· Ðй, за лÑÑом, за пÑалÑÑом ... (золоÑа) дÑжа гоÑиÑÑ. (СонÑе)
· Рмене Ñ ... (великий) Ñ Ð¸ÑÑ,
Я ÑпÑваÑ, Ñк аÑÑиÑÑ. (Соловейко)
· ÐаленÑкий, ... (ÑÑÑенÑкий) на ÑонÑÑник ÑÑв,
ÐадзÑобавÑÑ Ð´Ð¾Ð±Ñе й Ð´Ð°Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÐµÑÑв. (ÐоÑобеÑÑ)
· УвеÑÑ ... (колÑÑий), Ñакий злÑÑий,
Ðедве злÑкаÑÑÑÑÑ â Ñ ÐºÐ»Ñбок згоÑÑаÑÑÑÑÑ. (Ñжак)
· ÐеÑиÑÑ Ð¾ÑлиÑÑ Ð¿Ð¾ ... (ÑинÑомÑ) небÑ,
кÑила ÑозкÑила, ÑонÑе закÑила. (ХмаÑа)
· ÐлÑÑÐºÑ ÑÑÑий, Ð²Ð·Ð¸Ð¼ÐºÑ ... (бÑлий). (ÐаÑÑÑ)
· ... (ÐÑлÑ) зÑби маÑ, але вÑÑ Ñ Ð¾Ð²Ð°Ñ.
... (ÐовгÑ) коÑи маÑ, Ñа не заплÑÑаÑ. (ÐÑкÑÑÑдза)
· ÐÑг кÑÐ½Ñ Ð±Ñлобокий ÑеÑез ÐÑнай ... (глибокий):
Як Ñпав â заÑÑжав, ÑвеÑÑ ÑвÑÑ Ð·Ð°Ð´Ñижав. (ÐÑÑм)
· ... (ÐÑÑглий), Ñк гоÑÐ¾Ñ , Ñз Ñ Ð¼Ð°Ñ ÑоÑÐ¾Ñ -ÑоÑÐ¾Ñ .
Ðада, ÑонÑÑ Ð½Ðµ Ñад, кÑиги й доÑика бÑаÑ. (ÐÑад)
· ... (СивÑ) воли ÑÑе поле заÑÑгли. (ТÑман)
· ... (ЧоÑна) коÑова ÑÑÑÑ Ð»Ñдей побоÑола,
а ... (бÑлий) вÑл ÑÑÑÑ Ð»Ñдей пÑдвÑв. (ÐÑÑ, денÑ)
⢠... (ÐолÑÑий) клÑбоÑок пÑибÑг Ñ ÑадоÑок. (Ðжак)
4. ÐÑÑавÑе Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐ±Ð½Ñ Ð·Ð° змÑÑÑом Ñ ÑоÑÐ¼Ð¾Ñ Ð¿ÑикмеÑники.
Ðй ... ,ой ...
бÑблики Ñ Ð¢Ð°Ð½Ñ:
..., ..., з маком,
Ñе й... .
ÐедÑнÑ, запаÑнÑ
ТанеÑка поÑла,
а Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, а Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ
дÑÑоÑки лиÑила.
Слова Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñдок: медÑнÑ, ÑмаÑнÑ, запаÑнÑ, ÑмаÑнÑ, ÑÑм'ÑнÑ.
5. ЦÑкава еÑимологÑÑ
ÐÑблик â влаÑне ÑкÑаÑнÑÑке Ñлово. ÐÐ¾Ñ Ñдне вÑд давнÑоÑÑÑÑкого бÑбÑлÑ, Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¸ÑÑ Ð²Ñд Ñлова бÑба â «ÑоÑÑ ÐºÑÑгле», «бÑлÑка, пÑÑ Ð¸ÑеÑÑ». ÐÑже, бÑблик â Ñе одноÑаÑно кÑÑглий Ñ Ð¿Ð¸Ñний виÑÑб.
6. СпиÑÑÑÑ ÑекÑÑ. ÐÑдкÑеÑлÑÑÑ Ð¿ÑикмеÑники, вжиÑÑ Ñ Ð¿ÐµÑеноÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°ÑеннÑ.
Ранок
ÐÑв пÑозоÑий ÑвÑжий Ñанок, омиÑий Ñе ÑноÑÑ ÑÑÑним доÑем. ÐоÑпÑÑно ÑанÑли на зÑгÑÑÑÑй ÑинÑÐ²Ñ Ð¾ÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¼Ð°Ñки. Ðо квÑÑÑÑÑй, ÑвÑÑково оздобленÑй ÑоÑÐ¾Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÐµÐ·ÑÑмно гÑлÑло лаÑкаве ÑонÑе.
Ðа Ð. ÐÑÑкевиÑем
ÐизнаÑÑе ÑÑд Ñ ÑиÑло пÑикмеÑникÑв.
7. ЦÑкава еÑимологÑÑ
ÐÑозоÑий â Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ Ñлов'ÑнÑÑке Ñлово, ÑÑвоÑене за Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¾Ñ Ð¿ÑеÑÑкÑа пÑо- Ñ Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ Â«ÑеÑез, наÑкÑÑзÑ» Ñ ÐºÐ¾ÑÐµÐ½Ñ -зоÑ- (вÑд «баÑиÑи, дивиÑиÑÑ). ÐÑже, пÑозоÑий бÑквалÑно ознаÑаÑ, «ÑеÑез Ñкий видно наÑкÑÑзÑ».
8. ÐÑа «СигналÑники». УÑиÑÐµÐ»Ñ ÑиÑÐ°Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´ÐºÐ¸. ÐÑÑи ÑигналÑзÑÑÑÑ ÐºÐ°ÑÑками, поÑÑвÑи пÑикмеÑник, Ñ Ð²ÑдгадÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´ÐºÐ¸.
У зеленÑм кожÑÑкÑ,
РкоÑÑÑнÑй ÑоÑоÑеÑÑÑ,
Я ÑоÑÑÑ ÑÐ¾Ð±Ñ Ð² лÑÑкÑ,
ÐÑÑм зÑÑваÑи Ñ Ð¾ÑеÑÑÑÑ. (ÐоÑÑÑ )
ÐÐ°Ñ Ð¿Ð»Ð°ÑÑÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½ÐµÐ½Ñке,
ÐнÑÑÐºÑ Ð½Ñжки вÑÑи,
ÐÑÐ»Ñ ÐºÐ¾ÑÑ, ÑÑан ÑоненÑкий...
Як Ñ Ð·Ð²ÑÑÑ, дÑÑи? (ÐеÑеза)
У вÑÐ½ÐºÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¾Ð»Ð¸ÑÑÑм,
У ÑеÑÐ²Ð¾Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð¸ÑÑÑ
ÐдивлÑÑÑÑÑÑ Ñ Ð²Ð¾Ð´Ñ
Ðа Ñвого ÑаÑÑÐ²Ð½Ñ Ð²ÑодÑ. (Ðалина)
Ðа гоÑÐ¾Ð´Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°
ÐиÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ñи ÑозплÑÑа.
У зеленÑÑ Ñ ÑÑÑинки
ÐолоÑÑ Ñ Ð¾Ð²Ð° зеÑнинки. (ÐÑкÑÑÑдза)
ÐаленÑкий, ÑепÑÑненÑкий,
ÐÑÑÐ·Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÑойÑов,
ЧеÑÐ²Ð¾Ð½Ñ ÑапоÑÐºÑ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñов. (ÐÑиб)
ÐÑ Ñак, Ð½Ñ Ñиба, Ð½Ñ Ð·Ð²ÑÑ, Ð½Ñ Ð¿ÑиÑÑ;
Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ ÑоненÑкий, а нÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð³ÐµÐ½Ñкий,
Ð¥Ñо його Ñб'Ñ, Ñой ÑÐ²Ð¾Ñ ÐºÑов пÑоллÑ. (ÐомаÑ)
· ЧеÑвоненÑка, маленÑка, малим дÑÑÑм ÑолоденÑка. (ЦÑкеÑка)
· ÐÑле, а не ÑÑкоÑ, м'Ñке, а не ваÑа, без нÑг, а йде. (СнÑг)
· ÐовÑе, киÑле на деÑÐµÐ²Ñ Ð²Ð¸Ñне. (Ðимон)
· ЧеÑвоне лиÑко, зелена ÑÑÑÑÑка. (ÐомÑдоÑ)
· У ÑеÑÐµÐ´Ð¸Ð½Ñ ÑеÑвоний, на Ñмак Ñолодкий. (ÐавÑн)
9. ЦÑкава еÑимологÑÑ
ÐиÑний â Ñз пÑаÑлов'ÑнÑÑког
ÐоÑа â Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ Ñлов'ÑнÑÑке Ñлово. УÑвоÑене вÑд Ñого ж коÑенÑ, Ñо ÑÑ Ñ ÑÐ»Ð¾Ð²Ñ ÑеÑаÑи. ÐоÑаÑкове знаÑÐµÐ½Ð½Ñ â «ÑкÑйовджене волоÑÑÑ»; ÑÑÑаÑне знаÑÐµÐ½Ð½Ñ Â«Ð·Ð°Ð¿Ð»ÐµÑене волоÑÑÑ» Ñ Ð²ÑоÑинним.
РмеÑÐ¾Ñ ÑоÑмÑваннÑ
в ÑÑнÑв екÑпеÑименÑалÑн
1. ÐгÑÑпÑйÑе Ñлова Ñз ÑпÑлÑним знаÑеннÑм, пÑдкÑеÑлÑÑÑ Ð·Ð°ÐºÑнÑеннÑ.
Ðезмежний, нÑжний, ÑÑаÑий, видаÑний, делÑкаÑний, неоÑÑжний, безконеÑний, визнаÑний, ÑÑаÑезний, знаÑний, м'Ñкий, неозоÑий, Ñонкий, видний, безмÑÑний, давнÑй, виÑонÑений, аÑÑ Ð°ÑÑний.
· ÐÑ Ñловами неоÑÑжний, виÑонÑений ÑкладÑÑÑ ÑеÑеннÑ.
· Ð'ÑÑÑйÑе знаÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñлова аÑÑ Ð°ÑÑний.
ÐÑÑ Ð°ÑÑний â давнÑй, заÑÑаÑÑлий.
2. СпиÑÑÑÑ Ð¿ÑиÑлÑв'Ñ, замÑÑÑÑ ÐºÑапок вÑÑавÑе анÑонÑмÑÑÐ½Ñ Ð¿ÑикмеÑники.
· РнайменÑа ÑÑкоÑка зÑодиÑÑ ... (найбÑлÑÑий) вогонÑ.
· ÐÑÐ»Ñ ... (ÑÑÑ Ð¾Ð³Ð¾) деÑева й ÑиÑе гоÑиÑÑ.
· 3 Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ñ Ð¼Ð°Ñи ... (малий) Ð´Ð¾Ñ Ð±ÑваÑ.
· Чим ... (ÑемнÑÑа) нÑÑ, Ñим ÑÑнÑÑÑ Ð·Ð¾ÑÑ.
· РоÑаÑа ÑÑки ÑоÑнÑ, Ñа Ñ Ð»Ñб ... (бÑлий).
· ÐÐ¾Ð»Ð¾Ñ ... (повний) до Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð³Ð½ÐµÑÑÑÑ, а поÑожнÑй ÑгоÑÑ Ð¿Ð½ÐµÑÑÑÑ.
· ÐоÑÐ¾Ð¶Ð½Ñ Ð±Ð¾Ñка гÑÑиÑÑ, а ... (повна) мовÑиÑÑ.
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах