Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа

Краткое описание

Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним

Оглавление

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Файлы: 1 файл

Методика опрацювання прикметника у початкових класах.doc

— 308.86 Кб (Скачать)

4.У мальовничому селі Стопчатів на Гуцульщині у вересні 1929 року народився Дмитро Павличко. Батько Василь Михайлович був чоловіком освіченим, вельми працелюбним та енергійним. Мати Параска Юріївна — проста селянка.

У рідному селі хлопець здобув перші знання, перші трудові мозолі. З дитинства Дмитрик пізнав, що таке правда, а що таке кривда.

Дмитро Павличко написав багато гарних віршів. Його знають не тільки в Україні, а в багатьох, країнах світу. (За Й. Яновською, 66 слів.)

5. Українська гостинність

У кожній сільській хаті на Полтавщині дерев'яний стіл застеляли чистим барвистим рушником. На кінці столу у дерев'яних ночовках лежав домашній хліб, а поруч у череп'яній солянці — сіль. Тим хлібом і сіллю зустрічали біля порога дорогих гостей зі словами «ласкаво просимо». Гостями могли бути й випадкові перехожі, переїжджі, родичі чи знайомі односельці. Був звичай їздити один до одного на святки, відзначати ті чи інші родинні події. (За П. Загребельним, 67 слів.)

6. У морозний день

У ясний морозний день Софія пішла на горби. На заметах утворилась тонка кірка. Вона ламалася із легким хрускотом і дзвеніла, як скло. А чоботи глибоко провалювалися у пухнастий сніг. На верховині горба зупинилась і застигла зачарована. Як у білій завороженій країні, лежали навколо, куди не кинь оком, мовчазні сніжні сувої. Бліде сонячне проміння золотистим полиском ковзалось на сліпучих білих просторах. Скутий

Дніпро замело кучугурами, і далекий ліс, загублений у снігах, як намальований на полотні, застиг синьою холодною смутою. (О. Донченко, 81 слово.)

7. Перший місяць весни

Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони нависають над землею, а ми поглядаємо на небо. Коли ж любе сонечко розтопить увесь сніг, і сріблясті струмочки полинуть у річки, в яри?

Та ось повертаєшся зі школи і мружиш очі від ясного світла. Сонце вже бавиться. Ще не припікає як слід, а тільки лагідно, ласкаво доторкається до обличчя. Це ж березень прийшов — перший місяць весни! А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.)

Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах.

2.2 Ефективність експериментального дослідження

Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні прикметника у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи.

У процесі вивчення прикметників ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь:

1)                відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;

2)                добирати до поданого прикметника 2—3 синоніми, антонім;

3)                пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах;

4)                змінювати прикметники за числами і в однині за родами;

5)                визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням;

6)                користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень прикметників;

7)                зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи;

8)                визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні);

9)                будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками;

10)           дотримуватися правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;

11)           вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, у могутньому);

12)           правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках (зимовій, холодній, хорошій), дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі).

На контрольному етапі експерименту ми пропонували учням експериментального і контрольного класів такі завдання для тематичного опитування різних рівнів.

Завдання 1.

I рівень

1. Прочитати речення. Підкреслити прикметники.

Білий сніг укрив холодну землю.

2. Змінити словосполучення за зразком.

Зразок: цікава казка — цікаві казки.

Струнка тополя — ...

Літня ніч —...

Смачний пиріг —...

Барвистий м'яч — ...

3. Дописати потрібні прикметники.

Струмок вузький, а річка.... Кущ низький, а дерево ....

II рівень

1. Прочитати речення. Вставити пропущені прикметники. До нас прийшла ... весна. Пригріває ... сонечко.

2. До поданих слів добрати назви ознак.

За смаком: вишня ..., цукерка ....

За величиною: горобчик ..., журавель ....

За зростом: тато ..., син ....

3. Скласти речення з поданих слів.

Хлопчики, бабу, веселі, снігову, ліплять.

III рівень

1. До поданих прикметників добрати близькі за значенням.

Веселий — ..., сонячний — ..., добрий—... .

2. З 'єднати слова за змістом.

Іменники: гілочка, сік, цвіт, повидло.

Прикметники: яблучне, яблунева, яблучний, яблуневий.

3. Скласти речення з кожної групи слів. Підкреслити прикметники.

Гріє, весняне, тепло, сонечко. Молода, зеленіє, травичка.

IV рівень

1. Прочитати текст. Вставити потрібні прикметники.

Діти раділи ... дощику. Миколка показав ... сестричці райдугу. Вона наче посміхалася ... сонечку. Сонце сховалося за ... хмару. Райдуга зникла.

2. Замінити виділені слова прикметниками і написати словосполучення.

Поличка з дерева. Сопілка з калини.

3. Доповнити текст описом синички.

Була холодна зима. До вікна прилетіла синичка. Вона була ...

Завдання 2.

І рівень

І. Прочитати текст. Виписати прикметники.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

2. Добрати прикметники до іменників.

Дуб (який?)..., береза (яка?)..., тополі (які?).... Слова для довідок: високі, могутній, струнка.

 

3. Визначити рід прикметників.

Глибокий (ставок), глибока (річка), глибоке (озеро), широке (поле), широка (дорога), широкий (степ).

II рівень

1. До поданих іменників добрати прикметники, що називають ознаку за смаком.

Мед —..., лимон —..., перець —....

2. Утворити словосполучення прикметників з іменниками. Визначити рід.

Прохолодний (ранок, повітря, осінь). Класний (дошка, журнал, приміщення).

3. До поданих словосполучень добрати близькі за значенням прикметники.

Добрий борщ —..., добре слово —..., добрі успіхи —....

ІІІ рівень

1. З поданих груп слів скласти речення. Підкреслити прикметники.

Роса, травнева, вівса, від, краща.

Рік, день, квітневий, годує.

2. Записати групами прикметники-синоніми.

Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.

3. Поширити речення прикметниками.

Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.

IV рівень

1. Від слів у дужках утворити прикметники. Записати утворені словосполучення.

Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах