Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
4.У малÑовниÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÐµÐ»Ñ Ð¡ÑопÑаÑÑв на ÐÑÑÑлÑÑÐ¸Ð½Ñ Ñ Ð²ÐµÑеÑÐ½Ñ 1929 ÑÐ¾ÐºÑ Ð½Ð°ÑодивÑÑ ÐмиÑÑо ÐавлиÑко. ÐаÑÑко ÐаÑÐ¸Ð»Ñ ÐÐ¸Ñ Ð°Ð¹Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ñ Ð±Ñв ÑоловÑком оÑвÑÑеним, велÑми пÑаÑелÑбним Ñа енеÑгÑйним. ÐаÑи ÐаÑаÑка ЮÑÑÑвна â пÑоÑÑа ÑелÑнка.
У ÑÑÐ´Ð½Ð¾Ð¼Ñ ÑÐµÐ»Ñ Ñ Ð»Ð¾Ð¿ÐµÑÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±Ñв пеÑÑÑ Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ, пеÑÑÑ ÑÑÑÐ´Ð¾Ð²Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ. РдиÑинÑÑва ÐмиÑÑик пÑзнав, Ñо Ñаке пÑавда, а Ñо Ñаке кÑивда.
ÐмиÑÑо ÐавлиÑко напиÑав багаÑо гаÑÐ½Ð¸Ñ Ð²ÑÑÑÑв. Ðого знаÑÑÑ Ð½Ðµ ÑÑлÑки в УкÑаÑнÑ, а в багаÑÑÐ¾Ñ , кÑаÑÐ½Ð°Ñ ÑвÑÑÑ. (Ðа Ð. ЯновÑÑкоÑ, 66 ÑлÑв.)
5. УкÑаÑнÑÑка гоÑÑиннÑÑÑÑ
У кожнÑй ÑÑлÑÑÑкÑй Ñ Ð°ÑÑ Ð½Ð° ÐолÑавÑÐ¸Ð½Ñ Ð´ÐµÑев'Ñний ÑÑÑл заÑÑелÑли ÑиÑÑим баÑвиÑÑим ÑÑÑником. Ðа кÑнÑÑ ÑÑÐ¾Ð»Ñ Ñ Ð´ÐµÑев'ÑÐ½Ð¸Ñ Ð½Ð¾ÑÐ¾Ð²ÐºÐ°Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð² домаÑнÑй Ñ Ð»Ñб, а поÑÑÑ Ñ ÑеÑеп'ÑнÑй ÑолÑнÑÑ â ÑÑлÑ. Тим Ñ Ð»Ñбом Ñ ÑÑÐ»Ð»Ñ Ð·ÑÑÑÑÑÑали бÑÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñога доÑÐ¾Ð³Ð¸Ñ Ð³Ð¾ÑÑей Ð·Ñ Ñловами «лаÑкаво пÑоÑимо». ÐоÑÑÑми могли бÑÑи й Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð¿ÐµÑÐµÑ Ð¾Ð¶Ñ, пеÑеÑжджÑ, ÑодиÑÑ Ñи Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑелÑÑÑ. ÐÑв звиÑай ÑздиÑи один до одного на ÑвÑÑки, вÑдзнаÑаÑи ÑÑ Ñи ÑнÑÑ ÑÐ¾Ð´Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑÑ. (Ðа Ð. ÐагÑебелÑним, 67 ÑлÑв.)
6. У моÑозний денÑ
У ÑÑний моÑозний Ð´ÐµÐ½Ñ Ð¡Ð¾ÑÑÑ Ð¿ÑÑла на гоÑби. Ðа замеÑÐ°Ñ ÑÑвоÑилаÑÑ Ñонка кÑÑка. Ðона ламалаÑÑ Ñз легким Ñ ÑÑÑкоÑом Ñ Ð´Ð·Ð²ÐµÐ½Ñла, Ñк Ñкло. Ð ÑобоÑи глибоко пÑовалÑвалиÑÑ Ñ Ð¿ÑÑ Ð½Ð°ÑÑий ÑнÑг. Ðа веÑÑ Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ Ð³Ð¾Ñба зÑпинилаÑÑ Ñ Ð·Ð°ÑÑигла заÑаÑована. Як Ñ Ð±ÑлÑй завоÑоженÑй кÑаÑнÑ, лежали навколо, кÑди не ÐºÐ¸Ð½Ñ Ð¾ÐºÐ¾Ð¼, мовÑÐ°Ð·Ð½Ñ ÑнÑÐ¶Ð½Ñ ÑÑвоÑ. ÐлÑде ÑонÑÑне пÑомÑÐ½Ð½Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾ÑиÑÑим полиÑком ковзалоÑÑ Ð½Ð° ÑлÑпÑÑÐ¸Ñ Ð±ÑÐ»Ð¸Ñ Ð¿ÑоÑÑоÑÐ°Ñ . СкÑÑий
ÐнÑпÑо замело кÑÑÑгÑÑами, Ñ Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÐ¸Ð¹ лÑÑ, загÑблений Ñ ÑнÑÐ³Ð°Ñ , Ñк намалÑований на полоÑнÑ, заÑÑиг ÑинÑÐ¾Ñ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ ÑмÑÑоÑ. (Ð. ÐонÑенко, 81 Ñлово.)
7. ÐеÑÑий мÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÑни
Ще зовÑÑм недавно важко бÑло ÑонеÑÐºÑ Ð¿ÑобиÑиÑÑ Ð¿ÑомÑннÑм кÑÑÐ·Ñ Ñ Ð¼Ð°Ñи. Ðони навиÑаÑÑÑ Ð½Ð°Ð´ землеÑ, а ми поглÑдаÑмо на небо. Ðоли ж лÑбе ÑонеÑко ÑозÑопиÑÑ ÑвеÑÑ ÑнÑг, Ñ ÑÑÑблÑÑÑÑ ÑÑÑÑмоÑки полинÑÑÑ Ñ ÑÑÑки, в ÑÑи?
Та оÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑÑаÑÑÑÑ Ð·Ñ Ñколи Ñ Ð¼ÑÑÐ¶Ð¸Ñ Ð¾ÑÑ Ð²Ñд ÑÑного ÑвÑÑла. СонÑе вже бавиÑÑÑÑ. Ще не пÑипÑÐºÐ°Ñ Ñк ÑлÑд, а ÑÑлÑки лагÑдно, лаÑкаво доÑоÑкаÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ облиÑÑÑ. Це ж беÑÐµÐ·ÐµÐ½Ñ Ð¿ÑийÑов â пеÑÑий мÑÑÑÑÑ Ð²ÐµÑни! Ð Ñи ÑозвÑÑили ви ÑпакÑвнÑ? (75 ÑлÑв.)
ÐаÑÑÑпним еÑапом екÑпеÑименÑалÑн
2.2 ÐÑекÑивнÑÑÑÑ ÐµÐºÑпеÑименÑалÑн
ÐеÑÐ¾Ñ Ð¿ÐµÐ´Ð°Ð³Ð¾Ð³ÑÑного
екÑпеÑименÑÑ Ð±Ñло виÑвленнÑ
еÑекÑивноÑÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾ÑиÑÑаннÑ
пÑопонованиÑ
впÑав
Ñа Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñи вивÑеннÑ
пÑикмеÑника Ñ Ð¿Ð¾ÑаÑковиÑ
клаÑаÑ
. ЯкÑÑÑÑ ÑÑоÑмованиÑ
знанÑ, ÑмÑÐ½Ñ Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¸Ñок
ÑÑнÑв екÑпеÑименÑалÑн
У пÑоÑеÑÑ Ð²Ð¸Ð²ÑеннÑ
пÑикмеÑникÑв ми пеÑевÑÑÑли
ÑÑоÑмованÑÑÑÑ Ð² ÑÑнÑв
екÑпеÑименÑалÑн
1) вÑдноÑиÑи до пÑикмеÑникÑв Ñлова, Ñо ознаÑаÑÑÑ ÑÑÐ·Ð½Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ пÑедмеÑÑв;
2) добиÑаÑи до поданого пÑикмеÑника 2â3 ÑинонÑми, анÑонÑм;
3)
поÑÑнÑваÑи Ñ Ð²Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñи
в Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑники
в пÑÑÐ¼Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð¿ÐµÑеноÑномÑ
знаÑеннÑÑ
Ñ Ñ
ÑдожнÑÑ
Ñ Ð½Ð°Ñково-попÑлÑÑ
4) змÑнÑваÑи пÑикмеÑники за ÑиÑлами Ñ Ð² Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð½Ñ Ð·Ð° Ñодами;
5) визнаÑаÑи ÑÑд Ñ ÑиÑло пÑикмеÑника за Ñодом зв'Ñзаного з ним Ñменника Ñа за Ñ Ð°ÑакÑеÑним закÑнÑеннÑм;
6) коÑиÑÑÑваÑиÑÑ ÑаблиÑÐµÑ Ð²ÑдмÑнÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв, Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ Ð² пÑдÑÑÑникÑ, Ñ Ð¿ÑоÑеÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¿Ñав на пÑакÑиÑне заÑвоÑÐ½Ð½Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð°ÐºÑнÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв;
7) зÑÑÑавлÑÑи Ñ ÑозÑÑзнÑваÑи вÑдмÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ñ Ð·Ð°ÐºÑнÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв з оÑÑÑнÑаÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑвеÑдий Ñ Ð¼'Ñкий пÑиголоÑний оÑнови;
8) визнаÑаÑи в пÑоÑеÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÑалÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¿Ñав вÑдмÑнки пÑикмеÑникÑв за вÑдмÑнками ÑменникÑв (на оÑÐ½Ð¾Ð²Ñ Ð²ÑÑÐ°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð²'ÑÐ·ÐºÑ ÑлÑв Ñ ÑеÑеннÑ);
9) бÑдÑваÑи, поÑиÑÑваÑи пÑоÑÑÑ ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑÑдними Ñленами ÑеÑеннÑ, виÑаженими пÑикмеÑниками;
10) доÑÑимÑваÑиÑÑ Ð¿Ñавил вимови Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¸ÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв на -ÑÑкий, -ÑÑкий, -зÑкий;
11) вживаÑи бÑÐºÐ²Ñ Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°ÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼'ÑкоÑÑÑ ÐºÑнÑевого пÑиголоÑного оÑнови Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑоÑÐ¼Ð°Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв (ÑинÑоÑ, давнÑого, бÑаÑнÑоÑ, лÑÑнÑомÑ, Ñ Ð¼Ð¾Ð³ÑÑнÑомÑ);
12) пÑавилÑно вимовлÑÑи Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°ÑаÑи на пиÑÑÐ¼Ñ ÑоÑми пÑикмеÑникÑв жÑноÑого ÑÐ¾Ð´Ñ Ñ Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»ÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ñ Ð¼ÑÑÑÐµÐ²Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÐ°Ñ (зимовÑй, Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ñй, Ñ Ð¾ÑоÑÑй), доÑÑимÑваÑиÑÑ Ð¼'ÑÐºÐ¾Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð¼'ÑкÑÐµÐ½Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ кÑнÑÐµÐ²Ð¸Ñ Ð¿ÑиголоÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ñнови пÑикмеÑникÑв Ñ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð²ÑдмÑÐ½ÐºÑ Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ð¸Ð½Ð¸ (Ñ Ð¾ÑоÑÑ, далекÑ).
Ðа конÑÑолÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÐµÑапÑ
екÑпеÑименÑÑ Ð¼Ð¸ пÑопонÑвали
ÑÑнÑм екÑпеÑименÑалÑн
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ 1.
I ÑÑвенÑ
1. ÐÑоÑиÑаÑи ÑеÑеннÑ. ÐÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники.
ÐÑлий ÑнÑг ÑкÑив Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ.
2. ÐмÑниÑи ÑловоÑполÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° зÑазком.
ÐÑазок: ÑÑкава казка â ÑÑÐºÐ°Ð²Ñ ÐºÐ°Ð·ÐºÐ¸.
СÑÑÑнка ÑÐ¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ â ...
ÐÑÑÐ½Ñ Ð½ÑÑ â...
СмаÑний пиÑÑг â...
ÐаÑвиÑÑий м'ÑÑ â ...
3. ÐопиÑаÑи поÑÑÑÐ±Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑники.
СÑÑÑмок вÑзÑкий, а ÑÑÑка.... ÐÑÑ Ð½Ð¸Ð·Ñкий, а деÑево ....
II ÑÑвенÑ
1. ÐÑоÑиÑаÑи ÑеÑеннÑ. ÐÑÑавиÑи пÑопÑÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÑикмеÑники. Ðо Ð½Ð°Ñ Ð¿ÑийÑла ... веÑна. ÐÑигÑÑÐ²Ð°Ñ ... ÑонеÑко.
2. Ðо Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑлÑв добÑаÑи назви ознак.
Ðа Ñмаком: виÑÐ½Ñ ..., ÑÑкеÑка ....
Ðа велиÑиноÑ: гоÑобÑик ..., жÑÑÐ°Ð²ÐµÐ»Ñ ....
Ðа зÑоÑÑом: ÑаÑо ..., Ñин ....
3. СклаÑÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑлÑв.
ХлопÑики, бабÑ, веÑелÑ, ÑнÑговÑ, лÑплÑÑÑ.
III ÑÑвенÑ
1. Ðо Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв добÑаÑи близÑÐºÑ Ð·Ð° знаÑеннÑм.
ÐеÑелий â ..., ÑонÑÑний â ..., добÑийâ... .
2. Ð 'ÑднаÑи Ñлова за змÑÑÑом.
Ðменники: гÑлоÑка, ÑÑк, ÑвÑÑ, повидло.
ÐÑикмеÑники: ÑблÑÑне, ÑблÑнева, ÑблÑÑний, ÑблÑневий.
3. СклаÑÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð· ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ Ð³ÑÑпи ÑлÑв. ÐÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники.
ÐÑÑÑ, веÑнÑне, Ñепло, ÑонеÑко. Ðолода, зеленÑÑ, ÑÑавиÑка.
IV ÑÑвенÑ
1. ÐÑоÑиÑаÑи ÑекÑÑ. ÐÑÑавиÑи поÑÑÑÐ±Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑники.
ÐÑÑи ÑадÑли ... доÑикÑ. Ðиколка показав ... ÑеÑÑÑиÑÑÑ ÑайдÑгÑ. Ðона наÑе поÑмÑÑ Ð°Ð»Ð°ÑÑ ... ÑонеÑкÑ. СонÑе ÑÑ Ð¾Ð²Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ð·Ð° ... Ñ Ð¼Ð°ÑÑ. РайдÑга зникла.
2. ÐамÑниÑи видÑленÑ
Ñлова пÑикмеÑниками
Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи ÑловоÑполÑÑеннÑ
ÐолиÑка з деÑева. СопÑлка з калини.
3. ÐоповниÑи ÑекÑÑ Ð¾Ð¿Ð¸Ñом ÑиниÑки.
ÐÑла Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð° зима. Ðо вÑкна пÑилеÑÑла ÑиниÑка. Ðона бÑла ...
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ 2.
Ð ÑÑвенÑ
Ð. ÐÑоÑиÑаÑи ÑекÑÑ. ÐипиÑаÑи пÑикмеÑники.
ÐиглÑнÑло лагÑдне ÑонеÑко. ЧаÑÑвний лÑÑ, ÑиÑокий лÑг, Ð±ÐµÐ·Ð¼ÐµÐ¶Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ ÑÐ¸Ñ Ð° ÑÑÑеÑка оÑвÑÑилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ лагÑдним пÑомÑннÑм.
2. ÐобÑаÑи пÑикмеÑники до ÑменникÑв.
ÐÑб (Ñкий?)..., беÑеза (Ñка?)..., ÑÐ¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ (ÑкÑ?).... Слова Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñдок: виÑокÑ, могÑÑнÑй, ÑÑÑÑнка.
3. ÐизнаÑиÑи ÑÑд пÑикмеÑникÑв.
Ðлибокий (ÑÑавок), глибока (ÑÑÑка), глибоке (озеÑо), ÑиÑоке (поле), ÑиÑока (доÑога), ÑиÑокий (ÑÑеп).
II ÑÑвенÑ
1. Ðо Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑменникÑв добÑаÑи пÑикмеÑники, Ñо називаÑÑÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð·Ð° Ñмаком.
Ðед â..., лимон â..., пеÑеÑÑ â....
2. УÑвоÑиÑи ÑловоÑполÑÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв з Ñменниками. ÐизнаÑиÑи ÑÑд.
ÐÑÐ¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¹ (Ñанок, повÑÑÑÑ, оÑÑнÑ). ÐлаÑний (доÑка, жÑÑнал, пÑимÑÑеннÑ).
3. Ðо Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ ÑловоÑполÑÑÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð±ÑаÑи близÑÐºÑ Ð·Ð° знаÑеннÑм пÑикмеÑники.
ÐобÑий боÑÑ â..., добÑе Ñлово â..., добÑÑ ÑÑпÑÑ Ð¸ â....
ÐÐÐ ÑÑвенÑ
1. Ð Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð½Ð¸Ñ Ð³ÑÑп ÑлÑв ÑклаÑÑи ÑеÑеннÑ. ÐÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники.
РоÑа, ÑÑавнева, вÑвÑа, вÑд, кÑаÑа.
Ð Ñк, денÑ, квÑÑневий, годÑÑ.
2. ÐапиÑаÑи гÑÑпами пÑикмеÑники-Ñин
ÐокÑий, гаÑний, кÑаÑивий, вогкий, жоÑÑÑокий, ÑиÑий, Ñ Ð¾ÑоÑий, ÑаÑÑвний, безжалÑÑний, лÑÑий, елеганÑний, ÑозкÑÑний, звÑÑÑÑий, ÑÑдовий, нелÑдÑÑкий.
3. ÐоÑиÑиÑи ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑниками.
Ð ÑÑка ÑеÑе. ТÑакÑÐ¾Ñ Ð³Ñде. СонÑе ÑвÑÑиÑÑ. ÐÑаÑка ÑпÑваÑ.
IV ÑÑвенÑ
1. ÐÑд ÑлÑв Ñ Ð´ÑжкаÑ
ÑÑвоÑиÑи
пÑикмеÑники. ÐапиÑаÑи
ÑÑвоÑÐµÐ½Ñ ÑловоÑполÑÑеннÑ
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах