Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах

Наприклад: земля — землі, весна — весни, життя — жити тощо.

— Діти, а чи пам'ятаєте ви віршик про ненаголошені звуки? Пригадаймо його разом.

 

Що писати: «є» чи «и»?

Швидко слово ти зміни.

Став під наголос мене

І пиши чи «и», чи «є».

Каліграфічна хвилинка,

— Мандруємо далі. Ми потрапили у долину Сміхуна.

Сміхун.

А ось і я! А ось і я!

Зустрічайте Сміхуна!

Далі вас я не пущу,

Бо завдання маю.

Як розв'яжете його —

Помандруєм далі.

Хочу взнати я у вас,

Як писати вмієте.

Чи дізнаєтеся, що

Я від вас хотітиму? (Пауза.)

Віршик прочитаю,

Будьте всі уважні.

І скажіть мені, ласкаві,

Найчастіше звук який

Ви тут зустрічали?

Слухайте уважно.

Дрізд до дятла: «Добрий день!

Дуб здоровий не впаде?»

Дятел дзьобом дріботить:

«Двісті років простоїть!» (О.Кононенко)

·    Діти, то який звук ви найчастіше чули в цьому вірші? (Звук [д].) А якою буквою він позначається на письмі?

·    Пригадайте, як правильно треба писати цю букву. Спробуємо написати її в повітрі.

Учитель повертається обличчям до дошки. За командою діти піднімають руки вгору і разом з учителем пишуть букву в повітрі. Повторюють кілька разів.

— Напишіть сьогоднішню дату і рядочок букви «де», чергуючи велику й малу. Пишіть охайно, каліграфічно, бо Сміхун стежить за вами.

Діти. Щоб букви правильно писати, З каліграфії треба почати. Букву пишу рівнесенько, Щоб була гарнесенька.

— У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дятел», придумайте 2—3 прикметники, які б охарактеризували цю пташку.

(Дятел працелюбний, майстерний, яскравий, прудкий.)

— Погляньте на дошку. (На дошці —малюнок дятла.) Опишіть цю пташку: який у неї дзьоб, яке забарвлення, які лапки. Розгорніть словнички. Прочитайте, як там охарактеризований цей птах.

(Лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобам, яскравим оперенням, який добуває їжу (комах та їхні личинки) зі щілин кори хворих дерев.)

·    А що це за птах? (Вивішує малюнок дрозда.) Це дрізд. Який він? Звернемося за допомогою до словничка. (Дрізд — невеликий співочий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі.)

·    У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дрізд» і доберіть до нього 2—3 прикметники. (Дрізд співочий, лісовий, невеликий.)

— Сміхун задоволений вашою роботою, але хоче, щоб ви придумали речення про прихід весни. Це останнє його завдання. У своїх реченнях використовуйте словосполучення, написані на дошці.

Словосполучення: довгожданна весна, рання весна, дзвінкоголосі птахи, веселі струмочки, синьоокі проліски, тендітні конвалії, заквітчана красуня, теплий вітерець.

Діти зачитують речення. Найкраще записують у зошити, підкреслюють прикметники.

Словникова робота.

— Мандрівка триває. Зараз ми знаходимось біля болота Лінощів. А щоб болото не затягло нас у свої володіння, потрібно виконати завдання. Я буду показувати слова на картках, а ви до них добиратимете по 3 прикметники, які запишете в зошити.

Слова на картках: струмочок (прозорий, весняний, прудкий, веселий, співучий); птахи (перелітні, дзвінкоголосі, співучі, голосисті, веселі, заклопотані); квіти (тендітні, ніжні, пахучі, ясноокі, ранньоквітучі, весняні, синьоокі); небо (ясне, голубе, весняне, блакитне); весна (рання, довгождана, мальовнича, дощова, примхлива).

— Перевіримо, як ви впоралися із завданням.

Перший учень зачитує прикметники до двох перших слів, другий — до двох наступних, третій — до двох останніх. Учитель ставить додаткові запитання:

·    Що називаємо прикметником? На які питання відповідають прикметники?

·    Ми успішно впорались із завданням болота. А попереду іще багато випробувань. Ось перед нами берег Піратів. Щось тихо, нікого не видно, може, і завдань тут не буде?

Чути стукіт у двері. Вбігають двоє Піратів.

Пірати. Ну що, дітки, злякались? А чи пізнали ви нас?

Діти. Впізнали. Ви — Пірати. Але ми вас не боїмося. Ми все вміємо і знаємо. Нічим нас не злякати.

Пірати.

Ми в конверті принесли

Вам важкі завдання.

Як розв'яжете ви їх —

Пустимо вас далі.

Учитель. Діти, зараз Пірати кожному з вас дадуть картку. Вам потрібно обвести олівчиком правильну відповідь. І не забудьте на зворотному боці написати своє прізвище та ім'я.

Завдання 1.

1. Частина мови, яка називає предмет.

2. Частина мови, яка називає ознаку предмета.

3. Частина мови, яка означає дію предмета.

Завдання. Обведи олівчиком правильну відповідь.

 

Скільки? Коли?

Завдання 2.

Прикметник запитує:

3. Прикметник у реченні зв'язаний:

а) з природою;

б) з іменником;

в) з прийменником.

Учитель. Час вичерпано. Здайте свої роботи Піратам. Пірати. Здали всі. У полон не беремо нікого. Учитель перевірить роботи й поставить оцінки. До побачення!

 

Додаток Б

Урок української мови у 3 класі

Тема. Повний аналіз прикметника як частини мови. Закріплення вивченого про прикметник. Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях.

Мета. Вдосконалювати навички і вміння учнів встановлювати зв’язок між іменником і прикметником, визначати рід, число прикметників, активізувати словниковий запас учнів на тему “Весна” (за картиною, віршованими творами), спостерігати за відтінками у значенні прикметників; розвивати образне мислення, орфографічну пильність, чуття мови, аналітико-синтетичні вміння; виховувати любов до природи через твори мистецтва, поезії.

Обладнання: Марійка Підгірянка. Загадки. Опорні схеми з теми “Прикметник”. Тлумачний словник Б. Грінченка. Сапун .М. Збірник диктантів 1-4 класи з української мови. Тернопіль, 1996. – 59 с. Посібник для вчителя: Навчання у 3(2) класах. Рідна мова. – С. 110, 125. Київ: Освіта, 1995. Підручник: Рідна мова 3 (2) М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко. – С. 199–200. Репродукції картини І.І. Левітана “Весна. Велика вода”.

План уроку

1.                Актуалізація опорних знань учнів. Постановка проблеми.

–                   Яку частину мови найчастіше застосовують для опису предметів?

–                   Що вам відомо про прикметник?

Наприклад:

На дошці Загадка (робота з деформованим текстом).

Словничок:

тоненький білу ніжні гнучкі зелененьке

Маю плаття …, …, … віти, … кору, стан … Як я звуся, діти?

Тлумачення слів.

–                   Які слова допомогли вам здогадатися, що це – берізка?

–                   До якої частини мови вони належать? Доведіть.

2.                Каліграфічна хвилинка (опис берези) – замальовка.

а) Бб, бб, Бб, бб;

б) зелененьке гнучкі білу стан

плаття ніжні кору тоненький

віти

в) визначити число рід прикметників.

3.                Розбір за будовою (поширення, активізація словника).

Усно:

Береза,

назва місяця; сік з берези; березовий гай; маленьке дерево; гриби;

березень березовий березняк берізка е-і підберезовики

який? що? який? яка? які?

4.                “Сюрпризи” від родини “березових” слів:

а) Березень – утворить пари слів:

день гарячий

струмок сонячний

привіт дзвінкий

б) берізка

що? струмок

що робив? співав

який? дзвінкий

що? пісню

яку? веселу

кому? берізці

Повний синтаксичний розбір речення.

в) хитрі” підберезовики (пояснити значення прикметників у словосполученнях).

срібний голос – дзвінкий

срібна ложка – із срібла

срібне волосся – сиве

срібне проміння – ранкове, яскраве

5.                Робота з підручником.

а) Загадка.

В білій одежині цілий рік ходила,

навесні зелений волос розпустила,

кучері вживала чистою росою,

гай розвеселяла білою красою.

(Марійка Підгірянка)

Тест

1.                Що? Берізка

2.                Яка? Білокора, зелена, красива, весела

3.                Коли? Навесні