Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 02:05, курсовая работа
Проблема поділу слів на частини мови має свою багатовікову історію і досі остаточно не розв'язана. Проблемним передусім є те, які властивості слів треба брати до уваги при розподілі їх за частинами мови. Одні висловлювали думку, що слід зважати лише на морфологічні ознаки слова, інші вважали за необхідне брати до уваги поряд з морфологічними ще й семантичні ознаки, а ще інші використовували весь комплекс семантичних і граматичних (морфолого-синтаксичних) та словотворчих ознак. В основу розподілу слів на лексико-граматичні класи — частини мови — покладено морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семантичним
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах
1.1 Сутність прикметника як частини мови (семантико-функціональний аспект
1.2 Система вивчення прикметника у початкових класах
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
4. Ðе? У гаÑ
б) ÐпÑава 460, Ñ. 199 â ÑвоÑÑа ÑобоÑа.
УÑна ÑозповÑдÑ. ÐеÑÑзка воÑени. ÐеÑÑзка взимкÑ. ÐеÑÑзка навеÑÐ½Ñ (пиÑÑмово).
6. РозвиÑок мовленнÑ: ТвоÑи Ð´Ð»Ñ ÑпиÑÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (Ð.Ð. ÐевÑÑан. âÐеÑна. Ðелика водаâ).
ÐеÑнÑна повÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ñопила беÑезовий гайок. У ÑиÑÑÑй пÑозоÑÑй водÑ, Ñк Ñ Ð´Ð·ÐµÑкалÑ, вÑдбиваÑÑÑÑÑ Ð´ÐµÑева. ÐолоÑÑ Ð¿ÑÐ¾Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑонÑÑ Ð¾ÑвÑÑлÑÑÑÑ Ð±ÑлокоÑÑ Ð±ÐµÑÑзки, Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ здаÑÑÑÑÑ Ð¾Ñобливо гаÑними. ÐÑ ÑÐ¾Ð¶ÐµÐ²Ñ Ð²ÑÑи нÑжно вималÑовÑÑÑÑÑÑ Ð½Ð° ÑÐ»Ñ Ð±Ð»Ð°ÐºÐ¸Ñного неба. Ðаповнене веÑнÑним ÑонÑем повÑÑÑÑ Ð¾Ð³Ð¾ÑÑÐ°Ñ Ð½ÑÐ¶Ð½Ð¾Ñ Ð¿ÐµÐ»ÐµÐ½Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ðµ деÑевÑе Ñ Ð½Ð°Ð´Ð°Ñ Ð²ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑаÑÑÐ²Ð½Ð¾Ñ ÐºÑаÑи.
7. ÐÑдÑÑмок ÑÑокÑ. ÐомаÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ: ÐÑбÑаÑи 5 пÑиÑлÑвâÑв пÑо веÑнÑ.
ÐодаÑок Ð
Тема. УзагалÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½Ñ Ð¿Ñо пÑикмеÑник.
ÐеÑа: закÑÑплÑваÑи вмÑÐ½Ð½Ñ ÑÑнÑв Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ñи пÑикмеÑник Ñ ÑекÑÑÑ, ÑÑавиÑи до нÑого запиÑаннÑ. ÐмÑнÑваÑи за зÑазком âодин â багаÑоâ, визнаÑаÑи його ÑÐ¾Ð»Ñ Ñ ÑеÑеннÑ; ÑозвиваÑи звâÑзне мовленнÑ, збагаÑÑваÑи Ñловниковий запаÑ; Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð²ÑваÑи лÑбов Ñ ÑÑйне ÑÑÐ°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ближнÑого, Ñанобливе вÑдноÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑÑмâÑ, баÑÑкÑв; заÑвоÑÑи знаÑÐµÐ½Ð½Ñ ÑлÑв âмилоÑеÑдÑâ, âÑаÑлива Ñодинаâ.
ÐбладнаннÑ: ÑаÑÑвна зоÑÑна каÑÑа, ÑлÑÑÑÑаÑивний маÑеÑÑал, ÑндивÑдÑ-алÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ, пÑдÑÑÑник, ÑлÑмаÑний Ñловник.
Ð¥Ñд ÑÑокÑ
Ð. ÐÑганÑзаÑÑйна ÑаÑÑина.
ÐÑÑанÑÑе дÑÑи, вÑÑ ÑкоÑÑÑе,
ÐоÑмÑÑ Ð½ÑÑÑÑÑ Ð²ÑÑм милÑÑе.
ÐÑивÑÑайÑеÑÑ: âÐобÑий денÑ!â
ÐÐ. ÐкÑÑалÑзаÑÑÑ Ð¾Ð¿Ð¾ÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½Ñ.
Я баÑила зÑÑниÑÑ Ð²Ð¿Ð°Ð»Ð°,
Як на ÑнÑÐ³Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° лежала.
Як ÑнÑг, бÑлÑÑий вÑд лÑлеÑ,
ÐноÑÑ ÑÑкÑивÑÑ Ð±ÑÐ»Ñ Ð½ÐµÑ,
ÐÑ Ð´Ð¾ клаÑÑ Ñ Ð½ÐµÑÑ, Ñоб показаÑÑ Ð²Ð°Ð¼ ÑÑ ÐºÑаÑÑ.
- ÐодивÑÑÑÑÑ, Ñка гоÑÑÑ ÑÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° ÑÑоÑÑ. РгоÑÑей годиÑÑÑÑ Ð²ÑÑаÑи. ÐавайÑе згадаÑмо ÑÑдки вÑÑÑÑв пÑо зÑÑонÑкÑ.
1. ÐопÑоÑалоÑÑ ÑÑне ÑонÑе
Ð ÑоÑÐ½Ð¾Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÐµÑ.
ÐиÑÑÑÐ¿Ð°Ñ ÐºÑÑглий мÑÑÑÑÑ
Ð ÑеÑÑÑÐ¾Ñ Ð·Ð¾ÑеÑ.
2. ÐоÑе Ð¼Ð¾Ñ Ð²ÐµÑÑÑнÑÑ,
ÐÑйди над гоÑоÑ.
ÐоговоÑим ÑÐ¸Ñ ÐµÑенÑко
Ð Ð½ÐµÐ²Ð¾Ð»Ñ Ð· ÑобоÑ.
3. СÑмâÑ Ð²ÐµÑеÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¾ Ñ Ð°Ñи
ÐеÑÑÑÐ½Ñ Ð·ÑÑонÑка вÑÑаÑ.
ÐонÑка веÑеÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ.
Ðоже ви знаÑÑе, Ñ Ñо авÑÐ¾Ñ ÑÐ¸Ñ ÑÑдкÑв? Що ви пÑо нÑого знаÑÑе.
- ÐаÑа маленÑка гоÑÑÑ Ð¿ÑоÑиÑÑ, Ñо ми допомогли Ñй повеÑнÑÑиÑÑ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ñ, на зоÑÑне небо. Ðи гоÑÐ¾Ð²Ñ Ð´Ð¾ подоÑожÑ? Ð¢Ð¾Ð´Ñ Ð²Ð¸ÑÑÑаÑмо!
ÐÐÐ. ÐакÑÑÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñеного маÑеÑÑалÑ
Ð.ÐголоÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñеми ÑÑокÑ.
- Ðле ви Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñи, Ñо ÑÑлÑки ÑозÑÐ¼Ð½Ñ Ñ ÑÑаÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑÑÑ Ð´Ð¾ÑÑгÑи зоÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¸ÑоÑ. Ð¢Ð¾Ð¼Ñ ÑÑÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° ÑÑоÑÑ:
- Ðи повÑоÑимо вÑе, Ñо знаÑмо пÑо пÑикмеÑники;
- ÐакÑÑпимо вмÑÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ
одиÑи
його в ÑекÑÑÑ, ÑÑавиÑи
пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ пÑикмеÑника
Ñа ÑкладаÑи з ним ÑеÑеннÑ
Ñ ÑловоÑполÑÑеннÑ
- Рдопоможе нам Ñ ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑаÑÑвна зоÑÑна каÑÑа.
2. ÐалÑгÑаÑÑÑна Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ÐºÐ° (âЧаÑÑвний олÑвеÑÑâ)
а) - Рз Ñз Ð·Ñ Ð·Ð» ÑÑзÑÑâÑ
- Чи знаÑÑе ви, Ñо Ñаке ÑÑзÑÑâÑ?
- ÐикоÑиÑÑовÑÑмо ÑлÑмаÑний Ñловник ÑколÑÑа.
б) -У кожного Ñлова, Ñк Ñ Ð² лÑдини, Ñ Ñодина. Щоб наÑÑй зÑÑонÑÑ Ð½Ðµ бÑло ÑÑмно, знайдемо Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ ÑÑÐ´Ð½Ñ Ñлова.
ÐÑÑонÑка, зÑÑниÑÑ, зоÑÑ, зÑÑоÑка, зÑÑка, ÑÑзÑÑâÑ, зоÑепад.
- Ðа Ñке пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð²ÑдповÑдаÑÑÑ ÑÑ Ñлова? (Ñо?)
- ÐавайÑе пÑидÑмаÑмо Ñлова, Ñо вÑдповÑдаÑÑÑ Ð½Ð° пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñкий? Яка? Яке? (запиÑаÑи в зоÑиÑ) â зоÑÑний, зоÑÑна.
- Як називаÑÑÑ Ñлова, Ñо вÑдповÑдаÑÑÑ Ð½Ð° пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñкий?
Ñка?...(пÑикмеÑни
- Що називаÑÑÑ Ð¿ÑикмеÑники? (Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð¿ÑедмеÑа).
в) -Складемо з Ñими пÑикмеÑниками
ÑловоÑполÑÑеннÑ
- запиÑаÑи (ÑÑно 1 ÑеÑеннÑ).
ÐÑже, Ñо Ñаке пÑикмеÑник?
(Ðа доÑÑÑ Ð¿Ð¸ÑаннÑ, на ÑÐºÑ Ð²ÑдповÑÐ´Ð°Ñ Ð¿ÑикмеÑник.)
3. Словниковий дикÑÐ°Ð½Ñ (âÐÑдÑа Ñоваâ).
Ðгадали, Ñо Ñаке пÑикмеÑник, ви,
Ð¢ÐµÐ¿ÐµÑ ÑпÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾ ÐÑдÑÐ¾Ñ Ð¡Ð¾Ð²Ð¸.
ÐÑÑний дÑÑг â Ñо найбÑлÑÑий ÑкаÑб
Ðджола мала, а й Ñа пÑаÑÑÑ.
ÐобÑе Ñлово кÑаÑе за мед.
ÐобÑÑ Ð´ÑÑÐ·Ñ â ÑÑ, Ñо в бÑÐ´Ñ Ñ Ð² ÑадоÑÑÑ.
ÐавданнÑ:
С.Ñ. â пÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники.
Ð.Ñ. â пÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¿Ð¸ÑаÑи пиÑаннÑ.
Ð.Ñ. â знайÑи Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи паÑÑ Ð¿ÑикмеÑникÑв, де пеÑÑий â ознака одного пÑедмеÑа, а дÑÑгий â ознака багаÑÑÐ¾Ñ .
ÐÑже, пÑикмеÑники можÑÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°Ñи Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ або багаÑÑÐ¾Ñ Ð¿ÑедмеÑÑв.
4. ÐвâÑзок пÑикмеÑник + Ñменник (Ðогненна комеÑа).
Ðгненна кÑÐ»Ñ Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð¼ пÑолеÑÑла,
ÐÑедмеÑÑв вÑÑÑ Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÐ¸ поÑÑÐ¾Ð²Ñ Ð°Ð»Ð°,
ÐÐ°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñе вÑÑÑ ÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи
РмÑÑÑÑÑ Ð±Ñде знов ÑÑÑÑи.
ÐÑÑÑÑÑ (Ñкий?)...
Ялинка (Ñка?)...
Ðебо (Ñке?)...
СнÑжинки (ÑкÑ?)...
ÐавданнÑ:
1 ваÑÑанÑ: дÑбÑаÑи до ÑлÑв Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð·Ð° колÑоÑом;
2 ваÑÑанÑ: Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð·Ð° ÑозмÑÑом.
ÐÑже, за Ñим Ñе можна визнаÑиÑи Ð¾Ð·Ð½Ð°ÐºÑ Ð¿ÑедмеÑа?
5. РобоÑа з пÑдÑÑÑником (âРозÑмна книгаâ)
ÐÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð´Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑне,
СонÑе, ÑпаÑи лÑже,
ÐÑÑÑÑÑ Ð·Ñйде, Ñ Ð¿Ñо вÑе Ñе
Ðнижка нам Ñозкаже.
- УÑно дÑлимо ÑекÑÑ Ð½Ð° ÑеÑеннÑ.
- Як пиÑемо пеÑÑе Ñлово Ñ ÑеÑеннÑ?
- Що ÑÑавимо вкÑнÑÑ ÑеÑеннÑ? (. , ! , ?)
ÐавданнÑ:
С.Ñ. â випиÑаÑи пÑикмеÑники.
Ð.Ñ. â випиÑаÑи пÑикмеÑники з Ñменниками, з Ñкими вони звâÑзанÑ.
Ð.Ñ. âзапиÑаÑи два оÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ ÑеÑеннÑ, пÑдкÑеÑлиÑи Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ñ Ñ Ð´ÑÑгоÑÑÐ´Ð½Ñ Ñлени ÑеÑеннÑ.
- Як ми пÑдкÑеÑлÑÑмо Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ñ Ñлени ÑеÑеннÑ?
- Як пÑдкÑеÑлÑÑмо дÑÑгоÑÑднÑ?
- ÐнайдÑÑÑ Ñ ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÑеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÑикмеÑники?
- Як пÑдкÑеÑлили Ñлова легкий Ñ ÑÑÑблÑÑÑий?
ÐÑже, Ñкий виÑновок можна зÑобиÑи? (пÑикмеÑник Ñ Ð´ÑÑгоÑÑдним Ñленом ÑеÑеннÑ).
6. ФÑзкÑлÑÑÑ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ÐºÐ°
Раз! Ðва! Ð§Ð°Ñ Ð²ÑÑаваÑи,
ÐÑдемо вÑдпоÑиваÑи.
ТÑи! ЧоÑиÑи! ÐÑиÑÑдаймо.
УÑÑ Ð²Ð¿Ñави пÑигадаймо.
ÐâÑÑÑ! ШÑÑÑÑ! ÐаÑмÑÑлиÑÑ,
Рв боки Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ñ Ð¸Ð»ÑлиÑÑ
ÐайÑик зоÑÑний до наÑ
ÐавÑÑав Ñ ÑвÑÑлий клаÑ.
ÐÑдем заÑаз ми ÑÑÑибаÑи
Щоби зайÑика ÑпÑймаÑи.
СÑм! ÐÑÑÑм! Ð§Ð°Ñ Ð½Ð°ÑÑав,
ÐовеÑнÑÑиÑÑ Ð´Ð¾ ÑпÑав!
7. Слова, пÑоÑÐ¸Ð»ÐµÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð° знаÑеннÑм (âÐланеÑа ÐобÑÐ¸Ñ Ð²ÑинкÑвâ)
ÐобÑÑ Ð²Ñинки... Чи Ñе важко?
ÐогодÑй Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿ÑаÑкÑ,
Ðоможи ÑÑаÑÑй лÑдинÑ, -
ÐедаÑма пÑожив Ñи нинÑ.
Ðад доÑÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑÑоÑÑÑ Ñ Ð°Ñинка.
ÐÑкна в Ð½ÐµÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑкÑ, ÑемнÑ.
ÐÑÐ»Ñ Ð²ÑконÑÑ ÑидиÑÑ ÑÑмна бабÑÑÑ.
Ðона Ñ Ð²Ð¾Ñа Ñ ÑамоÑнÑ.
- Який наÑÑÑÑй Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ Ñей ÑекÑÑ?
- Ð§Ð¾Ð¼Ñ ÑÑмна бабÑÑÑ?
- Ð Ñо ознаÑÐ°Ñ Ñлово ÑамоÑнÑ?
- Як Ñе ÑнакÑе можна ÑказаÑи (одинока)?
- Ð¯ÐºÑ Ð¿ÑикмеÑники ÑÑвоÑÑÑÑÑ ÑÑмний наÑÑÑÑй?
- Що ми можемо змÑниÑи, Ñо ÑекÑÑ ÑÑав веÑелим?
- Я дÑмаÑ, недаÑма ви одеÑжали Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ÐланеÑÑ ÐобÑÐ¸Ñ Ð²ÑинкÑв. Ðдже допомагаÑи можна не лиÑе Ñловами.
- Що ми можемо зÑобиÑи Ð´Ð»Ñ ÑамоÑнÑÑ , Ñ Ð²Ð¾ÑÐ¸Ñ Ð»Ñдей, Ñо поÑÑебÑÑÑÑ Ð½Ð°ÑÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸? (або вже зÑобили).
ÐавданнÑ:
С.Ñ. â випиÑаÑи 3 пÑикмеÑники Ñ Ð¿ÑидÑмаÑи Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи пÑоÑилежнÑ.
Ð.Ñ. âвипиÑаÑи 3 пÑикмеÑники з Ñменниками Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи пÑикмеÑники пÑоÑÐ¸Ð»ÐµÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð° знаÑеннÑм.
Ð.Ñ. â 2 ÑеÑеннÑми вÑдповÑÑÑи на пиÑаннÑ: Чи можна назваÑи ÑамоÑнÑÐ¾Ñ Ð²Ð°ÑÑ Ð±Ð°Ð±ÑÑÑ? ЧомÑ?
ÐÑже, пÑикмеÑники можÑÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°Ñи ознаки, ÑÐºÑ Ð¿ÑоÑÐ¸Ð»ÐµÐ¶Ð½Ñ Ð·Ð° знаÑеннÑм.
8. РозвиÑок звâÑзного Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ (âÐ Ñдна оÑелÑâ)
У маÑÑÑÑ Ñ Ð´Ð¸ÑÑÑко,
РбабÑÑÑ Ð²Ð½ÑÑаÑа.
У диÑини ÑаÑко й мама â
ЩаÑÑÑм повна Ñ Ð°Ñа.
- ÐÑÑ ÑÑзÑÑâÑ ÑÑÐ·Ð½Ð¾Ñ Ð¾ÑелÑ. Ð¢Ð¸Ñ ÐµÐ½Ñко заглÑнем Ñ Ð²ÑконÑе. ÐакÑийÑе оÑÑ, ÑÑвÑÑÑ:
СвÑÑла, ÑвÑÑково пÑибÑана кÑмнаÑа. УÑмÑÑ Ð½ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð°Ð¼Ð°, ÑаÑо Ñ Ð´ÑÑи пÑикÑаÑаÑÑÑ ÑÑздвÑÐ½Ñ ÑлинкÑ.
- Як ви дÑмаÑÑе, Ñи вони ÑаÑливÑ? ЧомÑ?
- Ðи допоможемо Ñм пÑикÑаÑиÑи ÑÐ»Ð¸Ð½ÐºÑ Ñ Ð¾Ð¿Ð¸Ñемо ÑÑ Ð·Ð° планом Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ñжними Ñловами.
Ðлан опиÑÑ
1. Яка Ñлинка?
2. Який ÑÑовбÑÑ Ñ Ñлинки?
3. Ð¯ÐºÑ Ð³Ñлки Ñ Ñлинки?
4. Яка глиÑÑ Ñ Ñлинки?
5. Ð¯ÐºÑ Ð¿ÑикÑаÑи на ÑлинÑÑ?
Слова
1) ÑÑÑÑнкий залÑзний доÑогий |
2) кÑаÑива глинÑна ÑÑолеÑова |
3) пÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑ ÑÐ¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ð²ÑÑÐ½Ñ |
4) зелена ÑовÑÑа деÑевâÑна |
5) ÑÑзнобаÑÐ²Ð½Ñ ÑвеÑÐ´Ñ Ð¼ÐµÐ´Ð¾Ð²Ñ |
6) ÑвÑÑкова веÑÑÑÐ½Ñ Ð´Ð·Ð²Ñнка |
7)ÑаÑÑвна плаÑÑмаÑова мâÑка |
8) колÑÑа золоÑа глинÑна |
9) Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÑвеÑÐ´Ñ ÑÐ¾Ð»Ð¾Ð´ÐºÑ |
9. ÐомаÑÐ½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ
С.Ñ. â Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð¿ÑикмеÑникÑв до опиÑÑ
Ð.Ñ â опиÑаÑи ÑÐ»Ð¸Ð½ÐºÑ Ð·Ð° планом
Ð.Ñ. â опиÑаÑи ÑÐ»Ð¸Ð½ÐºÑ Ñ Ð¿ÑдкÑеÑлиÑи пÑикмеÑники.
ÐV. ÐÑдÑÑмок ÑÑокÑ
Информация о работе Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах