Визначення суми податкового зобов’язання

Скарги на рішення державних  податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві  та Севастополі подаються до Державної  податкової адміністрації України.

Під час процедури адміністративного  оскарження обов’язок доведення  того, що будь-яке нарахування, здійснене  контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке  інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов’язок доведення правомірності  нарахування або прийняття будь-якого  іншого рішення контролюючим органом  у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Платник податків одночасно  з поданням скарги контролюючому  органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового  зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового  повідомлення-рішення або будь-якого  іншого рішення.

Згідно п.56.6 ПК у разі коли контролюючий орган приймає рішення  про повне або часткове незадоволення  скарги платника податків, такий платник  податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого  органу вищого рівня.

У разі порушення платником  податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 ПК  подані ним скарги не розглядаються  та повертаються йому із зазначенням  причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване  рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження  строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у  пункті 56.8 ПК України, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку з моменту отримання  скарги.

Якщо вмотивоване рішення  за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного  строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого  органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також  повністю задоволеною на користь  платника податків, якщо рішення керівника  контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку з  моменту отримання скарги.

Рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але  може бути оскаржене в судовому порядку.

Не підлягає оскарженню податкове  зобов’язання, самостійно визначене  платником податків.

Якщо відповідно до ПК України  контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий  платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга, подана із дотриманням  строків, визначених пунктом 56.3 ПК України, зупиняє виконання платником  податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання  такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного  оскарження.

Протягом зазначеного  строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п.56.16 ПК днем подання  скарги вважається день фактичного отримання  скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням  поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням  поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного  оскарження закінчується:

• днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
• днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
• днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;
• днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов’язань, що оскаржувались.

2.2. Судове оскарження

З урахуванням строків  давності платник податків має право  оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення  або інше рішення контролюючого  органу про нарахування грошового  зобов’язання у будь-який момент після  отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася  процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується  на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою  до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого  органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення  спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого  органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим  рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура  адміністративного оскарження, платник  податків має право оскаржити  в суді податкове повідомлення-рішення  або інше рішення контролюючого  органу про нарахування грошового  зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного  оскарження.

У разі коли норма ПК України  чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПК України, або  коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають  неоднозначне (множинне) трактування  прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок  чого є можливість прийняти рішення  на користь як платника податків, так  і контролюючого органу, рішення  приймається на користь платника податків.

Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в  ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого  органу до остаточного вирішення  справи судом. Це правило не поширюється  на випадки, коли таке обвинувачення  базується не тільки на рішенні контролюючого  органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб не може бути підставою для зупинення провадження  у справі або залишення без  розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у межах  процедури апеляційного узгодження.

Статтею 102 Податкового кодексу  України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового  кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити  в суді податкове повідомлення-рішення  або інше рішення контролюючого  органу про нарахування грошового  зобов'язання у будь-який момент після  отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення  протягом 1095 днів з моменту отримання  такого рішення.

Поряд із цим абзацом другим пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу  України передбачено, що в разі, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура  адміністративного оскарження, строк  звернення до суду продовжується  на строк, що фактично пройшов з дати звернення  платника податків із скаргою  до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого  органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

При цьому згідно з абзацом  четвертим пункту 56.18 статті 56 зазначеного  Кодексу процедура адміністративного  оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Таким чином, підпунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України  безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження податкового  повідомлення-рішення до суду, а  саме:

- визначено тривалість  строку звернення до суду з  вимогою щодо протиправності  податкового повідомлення-рішення  (1095 днів);

- визначено момент початку  перебігу строку звернення до  суду з вимогою щодо протиправності  податкового повідомлення-рішення  (з моменту отримання такого  рішення);

- визначено підставу і  межі продовження тривалості  зазначеного строку в разі  застосування платником податку  досудового врегулювання спору  у вигляді процедури адміністративного  оскарження (на строк, що фактично  пройшов з дати звернення платника  податків із скаргою до контролюючого  органу до 

дати отримання (включно) таким платником податків остаточного  рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги).

Відповідно до частини  третьої статті 99 Кодексу адміністративного  судочинства України для захисту  прав, свобод та інтересів особи  цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для  звернення до адміністративного  суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про  порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 

Отже, Кодекс адміністративного  судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення  до адміністративного суду, а також  спеціального порядку обчислення таких  строків. Такі спеціальні строки мають  перевагу в застосуванні порівняно  із загальним строком звернення  до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою  та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного  судочинства України.

З урахуванням викладеного  приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового  кодексу України є нормою, що регулює  питання застосування строків звернення  до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин строк  для звернення платника податків із позовом до адміністративного  суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником  податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного  оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі  скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Таким чином, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені  в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно  визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або  виходить за межі повноважень контролюючого  органу, встановлених ПК України або  іншими законами України, він має  право звернутися до контролюючого  органу вищого рівня із скаргою про  перегляд цього рішення.

3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА НАСЛІДКИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ.

3.1. Порядок надання  податкових консультацій контролюючими  органами

Кожен платник податків має  право звернутися до контролюючих органів  Державної податкової служби України  та Державної митної служби України  для отримання консультацій з  питань практичного застосування норм податкового законодавства.

Податкова консультація -- допомога контролюючого органу конкретному  платнику податків з практичного  використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з  питань адміністрування податків або  зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового  кодексу).

Відповідно до пунктів 52.1 -- 52.5 ст. 52 Податкового кодексу за зверненням платників податків контролюючі  органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства  протягом 30 календарних днів, які  настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.