Фінансовий облік довгострокових зобов’язань

 

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи обліку довгострокових зобов’язань…………………………………………….5

         1.1.Економічна сутність та класифікація довгострокових зобов’язань…5

1.2.Критичний огляд нормативно-правової бази регулювання обліку довгострокових зобов’язань……………………………………………………11

1.3.Організаційно-економічна  характеристика Шполянської міської  ради……………………………………………………………………………….15

          РОЗДІЛ 2. Фінансовий облік довгострокових зобов’язань…..................................................................................16

2.1.Документальне оформлення операцій з довгостроковими зобов’язаннями…………………………………………………………………..16

2.2.Синтетичний та аналітичний облік довгострокових зобов’язань………………………………………………………………………20

2.3.Відображення інформації про довгострокові зобов’язання в облікових регістрах та фінансовій звітності…………………………………..22

2.4.Надання рекомендацій підприємству щодо удосконалення обліку довгострокових зобов’язань……………………………………………………23

 

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………26

ДОДАТКИ

  

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження. Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення мали правдиву та об’єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

До довгострокових зобов’язань  відносять довгострокові ( строком  більше 1 року) позики банків, облігації  та векселі, видані підприємством. Перевагою  фінансування за рахунок довгострокових джерел є небажання власників  збільшити кількість акціонерів, а також відносно нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається  в ефекті фінансового важеля. Використання та повернення цих кредитів потребує суворого контролю за їх станом та рухом, а для цього необхідні детальні дані по кожній позиції, про їх суму, строки повернення, нараховані проценти за користування. Для аналізу ефективності довгострокових кредитів потрібні відомості  про конкретні напрямки їх використання, про витрачені суми на кожен напрям, про очікувану економічну ефективність, про окупність довгострокових вкладень.

До довгострокових зобов’язань  відносяться також орендні зобов’язання, які виникають при фінансовій оренді, тобто коли орендар отримує  право власності на майно по закінченні строку оренди або викуповує його за мінімальною ціною.

Довгострокові облігації  випускаються на строк більше 1 року і є додатковим джерелом залучених  засобів для фінансування діяльності підприємства. Облігації відображаються в обліку за вартістю майбутніх надходжень. Якщо ця вартість більша номінальної вартості облігацій, то остання продається з премією, якщо ж менша, то при продажу облігації виникає знижка до її номінальної вартості. Як премія, так і знижка повинні бути поступово списані ( амортизовані ) протягом строку довгострокової заборгованості.

Складні операції з виникнення, погашення, продажу або переуступки  довгострокових зобов’язань неможливі без точного та динамічного обліку всіх ситуацій, що виникають за такими боргами. Джерелом інформації для управління довгостроковим залученим капіталом є дані аналітичного обліку по рахунках класу 5 « Довгострокові зобов’язання».

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади бухгалтерського обліку на підприємстві та його діяльність.

Предмет дослідження – облік довгострокових зобов’язань.

Метою курсової роботи є дослідження особливостей обліку довгострокових зобов’язань.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

• надати економічну характеристику довгострокових зобов’язань та нормативно-правове регулювання;
• дослідити особливості документального оформлення обліку довгострокових зобов’язань;
• охарактеризувати синтетичний та аналітичний облік довгострокових зобов’язань.

 

 

 

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку довгострокових зобов’язань

1. Сутність та структура довгострокових зобов’язань підприємства 
    
             Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов’язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв’язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні. Кредит - економічні відносини, що виникають  між кредитором і позичальником  з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі  на умовах повернення в певний строк  зі сплатою відсотку. Довгострокові  зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення  економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення. 
           До довгострокових зобов'язань відносяться також орендні зобов'язання, які виникають при фінансовій оренді, тобто коли орендар отримує право власності на майно по закінченні строку оренди або викуповує його за мінімальною ціною

         Довгострокові облігації випускаються на строк більше одного року і є додатковим джерелом залучених засобів для фінансування діяльності підприємства. Облігації відображаються в обліку за вартістю майбутніх надходжень. Якщо ця вартість більша номінальної вартості облігацій, то остання продається з премією, якщо ж менша, то при продажу облігації виникає знижка до її номінальної вартості. Як премія, так і знижка повинні бути поступово списані (амортизовані) протягом строку довгострокової заборгованості. 
            Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію, рівня конкурентоспроможності; самостійно визначає чисельність і структуру працівників, обирає форми і системи оплати праці, визначає розміри фонду оплати праці і фонду споживання; здійснює реалізацію своєї продукції (робіт, послуг) як на основі прямих угод, так і через товарні біржі, інші посередницькі організації;самостійно встановлює ціни, здійснює зовнішньоекономічну діяльність, проводить операції з цінними паперами. 
            Для нормальної життєдіяльності будь-якого підприємства присутність позикового капіталу не лише нагальна потреба, але й чудова можливість оптимізації своїх фінансових показників. Щодо джерел запозичення, то вони в бізнесовому середовищі вельми різноманітні. Це й отримання кредитів від фінансових установ, і емісія власних боргових зобов’язань (векселів, облігацій), і майже безкорислива фінансова допомога від засновника, і навіть така звична кредиторська заборгованість. Причому з розвитком фінансових ринків варіантність таких джерел значно зростає. 
           Позики – це коли одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Останніми роками фінансово-кредитна сфера нашої економіки розвивається надто бурхливими темпами, вітчизняному підприємству не завжди легко зорієнтуватися, у кого швидко і вигідно можна  позичити грошей. Традиційним джерелом такої позики є банківський сектор. 
            В системі безготівкових розрахунків для погашення боргових зобов’язань підприємства використовують вексель. Вексель належить до цінних паперів, які підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред’явленні.  
           Підприємство може проводити розрахунки і покривати свою заборгованість векселем.

Вексель - письмово оформлене  боргове зобов'язання встановленого  зразка, яке засвідчує безумовне  грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну  суму грошей власнику векселя (векселедержателю). 
          Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих суб’єктів, механізмі ринку та конкуренції. 
          Найважливішими організаційно-економічними умовами функціонування підприємства є економічна самостійність; забезпечення самоокупності, рентабельності та самофінансування; економічна зацікавленість; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності. 
           Складні операції з виникнення, погашення, продажу або переуступки довгострокових зобов'язань неможливі без точного та динамічного обліку всіх ситуацій, що виникають за такими боргами. Джерелом інформації для управління довгостроковим залученим капіталом є дані аналітичного обліку по рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання". 
           Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо. 
         В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.  
        Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає 
господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення 
зобов'язань. Договір є юридичним фактом.

Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина  визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, - боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія. 
           Класифікацію зобов'язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11

 

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 

Поточні зобов'язання	Зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу, або повинні  бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу: - -     - короткострокові кредити банків    - поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями    - короткострокові векселі видані    - кредиторська заборгованість за товари, послуги, роботи    - поточна заборгованість за розрахунками за авансами одержаними, з бюджетом та позабюджетними платежами, оплати праці, з учасниками, внутрішніми розрахунками, інші поточні зобов'язання
Довгострокові зобов'язання	Всі зобов'язання, які не є поточними:    - довгострокові кредити банків    - інші довгострокові фінансові зобов'язання    - відстрочені податкові зобов'язання
Забезпечення	Зобов'язання, з невизначеною сумою  або часом погашення на дату балансу:    - додаткове пенсійне забезпечення    - виконання гарантійних зобов'язань    - реструктуризація    - виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів
Непередбачені     зобов'язання	- зобов'язання, яке може виникнути  внаслідок минулих подій, та  існування якого буде підтверджено лише коли (не)відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю    - теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити
Доходи майбутніх періодів	Доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів

 
 
          Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

 

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання"

( Із змінами, внесеними  згідно з Наказами Міністерства  фінансів  
N 304 від 30.11.2000 
N 989 від 10.12.2002  
N 353 від 05.03.2008  
N 1125 від 25.09.2009 
N 1591 від 09.12.2011)

Загальні  положення 

1. Це положення (стандарт) визначає методологічні засади  формування в бухгалтерському  обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення  (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

(пункт 2 із змінами,  внесеними згідно з Наказом 
 Міністерства фінансів від 09.12.2011 N 1591)

3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням  особливостей оцінки та розкриття  інформації щодо зобов'язань,  установлених іншими положеннями  (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що використовуються  в положеннях (стандартах) бухгалтерського  обліку, мають таке значення:

Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може  виникнути внаслідок минулих  подій та існування якого буде  підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих  подій, але не визнається, оскільки  малоймовірно, що для врегулювання  зобов'язання потрібно буде використати  ресурси, які втілюють у собі  економічні вигоди, або оскільки  суму зобов'язання не можна  достовірно визначити. 

Обтяжливий  контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Сума  погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.