Податкова застава

Що таке податкова застава?

Податкова застава є одним з найефективніших засобів забезпечення податкових зобов'язань, оскільки в даному випадку обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном, що в значній мірі впливає на подальше ведення фінансово-господарської діяльності.

Право  податкової застави  виникає згідно з ПКУ та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового  зобов'язання (суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію), самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).

Майно, на яке поширюється  право податкової застави, оформляється актом опису.

Податковий  керуючий. Керівник органу ДПС за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу ДПС.

Функції податкового  керуючого:

-  описує майно платника  податків,  що має податковий  борг;

-  здійснює перевірку  стану збереження  майна,  яке перебуває у податковій заставі;

- проводить опис майна,  на яке поширюється право податкової  застави, для його продажу;

- одержує  від боржника  інформацію про операції із  заставленим майном,  а в   разі його  відчуження  без  згоди органу ДПС вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

 

У разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого  для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу  та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває  у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Але платник  податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу ДПС, а також у разі, якщо орган ДПС впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (не-надання)згоди.

У разі, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник  податків може відчужувати таке майно  без згоди органу ДПС за кошти  за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання органом  ДПС підтвердження повного погашення  суми податкового боргу в установленому  законодавством порядку;

- визнання податкового  боргу безнадійним;

- набрання законної  сили відповідним рішенням суду  про припинення   податкової   застави  у  межах  процедур,  визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником  податків рішення відповідного  органу про скасування раніше  прийнятих рішень щодо нарахування  суми грошового зобов'язання або  його частини (пені та штрафних  санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

37.Фінасова відповідальність за податкові правопорушення?

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних  (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) є платою у вигляді фіксованої суми та /або відсотків, що стягується з платника податку у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи. А пеня є сумою коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Штрафи.

У разі вчинення платником  податків  двох  або  більше порушень  законів  з питань оподаткування, штрафні   санкції    застосовуються  за  кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

У разі застосування контролюючими  органами до платника податків штрафних   санкцій за  порушення законів  з питань оподаткування,  такому платнику податків      надсилаються    (вручаються)     податкові повідомлення - рішення

Відповідно до ПКУ  встановлені  фіксовані  штрафи за порушення норм законів з питань оподаткування, так наприклад:

1. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах ДПС - тягнуть за собою накладення  штрафу

-  на самозайнятих  осіб   у розмірі 170  гривень, 

-  на юридичних осіб - 510 гривень. 

     У разі  неусунення таких порушень або  за ті самі дії,  вчинені  протягом року особою,  до якої  були  застосовані  штрафи  за  таке порушення, -

    тягнуть за собою накладення штрафу

• на  самозайнятих  осіб  у розмірі  340 гривень
• на юридичних осіб - 1020 гривень.

2. Порушення строку  та порядку подання інформації  про відкриття або закриття  банківських рахунків - тягне   за  собою  накладення  штрафу  у розмірі 340 гривень за кожний  випадок неподання або затримки.

3. Порушення платником  податків порядку подання    інформації про фізичних осіб - платників податків –  штраф від 85 грн. до 1020 грн.

4. Неподання або несвоєчасне  подання податкової  звітності  або невиконання вимог щодо  внесення    змін до податкової  звітності – штраф від 85 грн.  до 1020 грн.

Пеня.

Пеня нараховується:

1. після закінчення встановлених ПКУ  строків погашення  узгодженого  грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня;
2. у  день  настання   строку   погашення   податкового зобов'язання,  нарахованого контролюючим  органом або  платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого  заниження та   за   весь   період   заниження   (в   тому  числі за  період адміністративного та/або судового оскарження)
3. .у день  настання   строку   погашення   податкового зобов'язання,   визначеного   податковим   агентом   при   виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків  -  фізичних осіб,   та/або контролюючим  органом під час перевірки такого податкового агента

Нарахування пені закінчується:

1)  у  день  зарахування  коштів на відповідний рахунок органу,  що  здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або   в  інших  випадках  погашення  податкового  боргу  та/або грошових зобов'язань;

2) у   день  проведення  взаєморозрахунків  непогашених  зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету  перед  таким платником податків;

3) у  день запровадження  мораторію на задоволення вимог  кредиторів (при винесенні відповідної  ухвали  суду  у  справі  про  банкрутство або прийнятті відповідного  рішення НБУ);

4) при прийнятті рішення  щодо скасування  або  списання  суми податкового боргу.

Пеня нараховується  на суму податкового боргу  (включаючи  суму штрафних  санкцій  за їх наявності  та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків  річних  облікової  ставки  НБУ,  діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин  таких  ставок  є  більшою,  за  кожний  календарний  день прострочення у його сплаті.

 

47.ЯКІ МІНІМАЛЬНО ДОСТУПНІ СТРОКИ КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ДОХОДІВ ВСТАНОВЛЕННЯ ДЛЯ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦІІ З МЕТОЮ ОПОДАТКУВАННЯ?

МІНІМАЛЬНО  ДОСТУПНІ СТРОКИ КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Групи	Мінімально допустимі строки корисного  використання років
група 1 - земельні ділянки	---
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої	20 15 10
група 4 - машини та обладнання	5
з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засобі	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	---
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	---
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	--
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові біологічні активи	7

 

57 Які особи є платниками податку з доходу фізичних осіб?

Основним податком, який сплачує більшість населення  України, є податок з доходів фізичних осіб. Механізм справляння цього податку регулюється розділом IV Податкового кодексу України.

Платниками  цього податку є:

а) фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

б) фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела  їх походження в Україні;

в) податковий агент - податковим агентом визнається особа, на яку  покладається обов'язок обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають право та виконують обов'язки, встановлені для платників податків.

Не є платником  податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.