Суміжні права

А́вторське пра́во (скор.: АП) — набір виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині АП поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми,фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.

Авторське право є ключовою галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати лише зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі. Іншими словами, якщо ви придумали новий та зручний спосіб зав'язування шнурків на взутті, новий спосіб приготування яєчні або новий склад розчину для надування мильних пузирів і видали брошуру, у якій було описано ці способи — то авторське право захищатиме лише текст брошур, а не винайдені вами способи та речовину.

Сумі́жні права́ (англ. related rights, фр. droits voisins, рос. смежные права) — тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу.

пецифіка суміжних прав:

вони пов'язані з використанням певних технічних пристроїв (тому вони з'явилися лише в XX сторіччі, із розвитком технічного прогресу – винаходу звуко- і відеозапису, радіо, кіно, телебачення, штучних супутників);

об'єкти суміжних прав закріплюються на матеріальних носіях (наприклад, наявність запису виконання на магнітних плівках, касетах, видеоплівках);

здійснювати виконання, можливо повторно, нескінченно, перед практично необмеженою аудиторією і без живої участі самого виконавця.

Суб'єктами суміжних прав являються:

виконавці (актори, музиканти, режисери, диригенти і т.д.);

виробники фонограм (особи, котрі першими виконали звуковий запис виконання);

організації ефірного або кабельного віщання (ті, що самі або за замовленням створили передачу і за рахунок яких створена передача).

. Всі суб'єкти суміжних прав мають виключне право на використання твору (виконання, постановки, фонограми, передачі). Це означає, що інші особи повинні одержувати дозвіл на первинний запис виконання, постановки, передачу в ефір або по кабельній мережі від суб'єктів цих прав. Вони дають також дозвіл на відтворення фонограми, додатки до неї, переробку і ряд інших дій. Суб'єкти суміжних прав мають також право на винагороду. Ці права регулюються за допомогою договорів із користувачами, а збір і виплата винагороди - спеціальними організаціями, що керують суміжними правами, які створюються їхніми суб'єктами. Термін дії суміжних прав - 50 років

Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення

3 Захист прав

захист авторського та суміжних прав.

 Законодавство України  щодо захисту авторського права  і суміжних прав включає Конституцію  України, відповідні норми ЦКУ,  Закон України «Про авторське  право і суміжні права» із  останнім змінами і доповненнями, інших законів України: «Про  власність», «Про кінематографію»,  «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про  розповсюдження примірників аудіовізуальних  творів та фонограм», та інших  законів України, що охороняють  особисті немайнові права та  майнові права суб’єктів авторського  права і суміжних прав.

 Захист цих прав  може здійснювати в адміністративному,  кримінально – правовому та  цивільно-правовому порядку.

 При захисті право  авторів значну роль відіграє  Державний комітет України з  питань науки та інтелектуальної власності.

Особа, яка має авторське  право для сповіщення про свої права може

 використовувати знак  охорони авторського права. Цей  знак складається

 елементів: знак, ім’я  особи,яка має авторське право;  рік першої публікації твору.  Знак охорони авторського права  проставляється на оригіналі  і кожному примірнику твору.

 Знак охорони суміжних  прав складається з таких елементів:  латинська літера «Р», обведена  колом, імена осіб, які мають  щодо цих об’єктів суміжні  права; рік першої публікації  фонограм.

 Порушенням авторського  права і (або) суміжних права,  що дає підстави для судового  захисту,є :

 вчинення будь –  якою особою дій, які порушують  особисті немайнові права суб’єктів  авторського права і суміжних  прав та їх майнові права;

 піратство у сфері  авторського права і суміжних  прав опублікування, відтворення,  ввезення на митну територію  України, вивезення з митної  території України і розповсюдження  контрафактивних примірників творів ( у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

 плагіат – оприлюднення, повністю або частково, чужого  твору під іменем особи, яка  не є автором цього твору;

Стаття 432. Захист права інтелектуальної  власності судом. Закон України N3792-XII від 23.12.93, в редакції Закону N2627-III від 11.07.2001, із змінами, внесеними згідно Законами N850-IV від 22.05.2003, N1294-V від 20.11.2003)

Кожна особа має право  звернутися до суду за захистом свого  права інтелектуальної власності 

4.торгівельна мережа  сукупність підприємств з продажу товарів населенню та постачання ними торговельних організацій

5.