Податковий механізм

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕДЖ ЧОРТКІВСЬКОГО  ІНСТИТУТУ ПІДПРИЄМНИЦТВА І БІЗНЕСУ

 

 

 

 

Курсова робота

 

на тему: «__________________________________________________________»

 

 

 

Виконав(ла): Студент(ка) групи ___ ________________________ Прізвище, ім’я       Керівник :

 

                                             Мардаль Т.Л.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чортків – 2012

 

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………3

1.Економічна  сутність податків, їх функції і призначення………………….5

2.Класифікація  податків, їх ознаки…………………………………………...11

3.Податковий  механізм…………………………………………………………16

Висновки………………………………………………………………………...

Список використаних джерел………………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Вступ

    Україна є досить молодою державою, яка лише стала на шлях свого розвитку і, для досягнення розквіту, потрібно зануритись у глибину її недосконалості, дослідити проблемні питання і створити базу для успішної інтеграції Украни, а як наслідок і її громадян, до довгоочікуваного економічного піднесення і стабільного соціально-економічного забезпечення. Складною проблемою в цьому питанні виступає податкове регулювання економічних процесів в державі. Між економікою і податками існує природній зв’язок, зумовлений тим, що першоджерелом держави є частка доходів, які створюються суб’єктами господарювання у процесі підприємницької діяльності, тобто економіка виступає як база надходжень до бюджету. Тому, потрібно в першу чергу дослідити «вбудований регулятор», який активно використовують усі країни.                        

    Темою моєї курсової роботи є податки та податковий механізм їх сутність, призначення, ознаки. Актуальність цієї теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку нашої  економіки питома вага податків у структурі надходжень до бюджету є найбільшою  через те,  що податкове навантаження на доходи населення і прибуток підприємств є дуже великим, тому воно потребує перегляду і зменшення,  оскільки  високі податкові ставки не є гарантією значного обсягу надходження до бюджету та переводить у тіньовий сектор частину підприємств. Податки та податковий механізм взагалі є актуальною темою для дискусій, оскільки вони досліджені лише частково і доцільно їх розглядати для покращення соціально-економічної ситуації в Україні і посилення його дієвості. За рахунок системи оподаткування надходить значна частина коштів до державного бюджету.

         Метою написання даної курсової роботи є вивчення та узагальнення теоретичних та практичних знань та навиків і знань для того, щоб поглибити та покращити розуміння цієї теми. А також дослідження податків та податкового механізму, пошук шляхів для оптимізації їх дієвості в Україні, розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо становлення та вдосконалення податкового механізму. Відповідно  моїм завданням є детальне ознайомлення з питаннями, що стосуються податків і податкового механізму та відображення їх у курсовій  роботі. 

       В якості об’єкта курсової роботи виступають  саме податки та податковий механізм. Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають з приводу взаємодії структурних елементів податкової системи України .  

       При  написанні  курсової роботи були використанні законодавчі нормативні акти, що стосуються податків та податкового механізму,підручники, посібники, методичні матеріали, наукові видання, газети та журнали, що стосуються даної теми.

    Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

        1.Економічна сутність податків, їх функції і призначення

 

      Найважливіше місце в діловому житті підприємця займають відносини, що виникають із приводу сплати податків. Вони торкаються як сфери бізнесу, коли зайде мова про сплату податків із прибутків, так і приватну сферу, коли справа стосується податків з особистих доходів. Як правило; - підкреслює А. Маршал, "існує загальне правило: коли деякий податок натискає на будь-який фактор, що використовується однією групою осіб у виробництві товарів чи послуг, призначених для продажу іншим особам, він веде до стримування виробництва. Це у свою чергу приводить до перекладання значної частини податкового тягаря на споживачів... ".

         Податок — це платіж, що здійснюється у грошовій формі. Тобто податок до бюджету вноситься у грошовій формі. Сплату податку майном чинне законодавство, за загальним правилом, не передбачає. Грошова форма сплати податку визначається самою його сутністю: він є внеском. Тому обов’язок платника податків сплачувати податок є однооб’єктним, оскільки тільки сплата податку в грошовій формі, за загальним правилом, розглядається (за дотримання інших умов щодо термінів, бюджетів тощо) як належне виконання його обов’язку. Звернення стягнень на майно платника податків у разі недоплати по податках також не є винятком, оскільки в результаті (після реалізації майна) податок до бюджету вноситься у грошовій формі. Однак у деяких випадках сплата податків допускається й не у грошовій формі, але всі не грошові засоби сплати податків є нетиповими і зумовленими кризою платежів[21,28].

       За економічною сутністю податки є обов'язковими платежами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна Із форм вирівнювання доходів юридичних І фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх .сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотний зв'язок Із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат[21,14].

    Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація. За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її податкову систему. Податкова система кожної держави має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних ознак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі.

     У класичному плані всі податки поділяються на державні й місцеві, прямі й опосередковані (непрямі), податки з юридичних і податки з фізичних осіб, натуральні й грошові, звичайні і надзвичайні. Податки, які надходять до державного бюджету, називаються державними. Вони встановлюються законами держави або декретами уряду. Місцеві податки та збори теж встановлюються законами держави, але місцеві органи влади мають повні права щодо обкладання цими податками. Вони можуть диференціювати ставки, податків у межах ставки, визначеної законом, надавати додаткових пільг окремим платникам, змінювати строки сплати[14,92].

   Залежно від об'єкта оподаткування, податки поділяються на прямі і непрямі або опосередковані. Коли об'єктом оподаткування є прибуток, земля, капітал або дохід юридичної чи фізичної особи, то це податок прямий, він залежить від величини певної власності. Прикладом цього можуть бути податки на прибуток підприємств, доходи громадян, на землю, майно тощо.

     При непрямому оподаткуванні об'єктом є не дохід, а витрата. Податок, вірніше його величина, включається в ціну товару і сплачується при купівлі товару. Величина цього податку не пов'язана з доходами платника. Тому непрямі податки вважаються найнесправедливішими, фіскальними, хоча і мають певні переваги. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акцизний збір, мито.                                          

      На ранніх етапах розвитку суспільства податки мали натуральну форму. Вона може застосовуватися і за надзвичайних умов — під час війни, в період кризи в економіці, коли в країні функціонує нестабільна національна грошова одиниця. Певного часу можуть вводитись надзвичайні податки, що зумовлюється війною або стихійним лихом. Прикладом можуть бути воєнні податки або відрахування до Фонду Чорнобиля[1,203].

     Якщо розглядати функції податків у суспільстві, то в першу чергу необхідно відзначити, що в податках безпосередньо реалізується їхнє соціальне призначення як інструмента вартісного розподілу і перерозподілу доходів держави. У той же час, необхідно відзначити, що на практичному рівні оподатковування виконує кілька функцій, у кожній з яких реалізується те чи інше призначення податків. Взаємодіючи, дані функції утворять систему.

Розглядаючи сучасну систему оподатковування, можна зробити висновок про те, що на даному етапі податки виконують  наступні основні функції: фіскальну, розподільну (соціальну), контрольну, заохочувальну, регулюючу[13,23].

• Фіскальна функція є основною функцією оподатковування, за допомогою якої реалізується головне призначення податків: формування і мобілізація фінансових ресурсів держави, а також акумулювання в бюджеті засобів для виконання загальнодержавних чи цільових державних програм. Всі інші функції оподатковування можна назвати похідними по відношенні до цієї. У всякому разі, поряд з чисто фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші мети, наприклад економічні чи соціальні. Тобто фінансові цілі, будучи самими істотними, не є винятковими.
• Розподільна (соціальна) функція податків складається в перерозподілі суспільних доходів між різними категоріями населення. Як відзначає професор Л.Ходов, через оподатковування досягається "підтримка соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з метою згладжування нерівності між ними".

Іншими словами відбувається передача засобів на користь більш  слабких і незахищених категорій  громадян за рахунок покладання податкового  тягаря на більш сильні категорії платників.

За словами шведського економіста К.Еклунда: "Велика частина державного виробництва і послуг фінансується від зібраних податків і потім  розподіляється більш-менш безкоштовно  серед громадян. Це стосується освіти, медичного обслуговування, виховання дітей і ряду інших напрямків. Ціль - зробити розподіл життєво важливих засобів більш рівномірним"[17,45] .

У підсумку відбувається вилучення  частини доходу одних і передача його іншим. Яскравим прикладом реалізації фіскально-розподільної функції є акцизи, установлювані, як правило, на окремі види товарів і в першу чергу предмети розкоші, а також механізми прогресивного оподатковування. У деяких соціально-орієнтованих країнах (Швеція, Норвегія, Швейцарія) майже на офіційному рівні визнається, що податки являють собою плату високоприбуткової частини населення менш дохідній за соціальну стабільність.

• Контрольна функція податків. Через податки держава здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян, а також за джерелами доходів і витратами. Завдяки грошовій оцінці сум податків можливо кількісне зіставлення показників доходів з потребами держави у фінансових ресурсах. Завдяки контрольній функції оцінюється ефективність податкової системи, забезпечується контроль за видами діяльності і фінансових потоків. Крім того, через контрольну функцію оподатковування виявляється необхідність внесення змін у податкову систему і бюджетну політику.
• Заохочувальна функція податків. Порядок оподатковування може відбивати визнання державою особливих заслуг визначених категорій громадян перед суспільством (надання податкових пільг учасникам Великої Вітчизняної війни, Героїв СРСР і т.д.). Однак дана функція являє собою просте пристосування податкових механізмів з метою реалізації соціальної політики держави і є скоріше супутньої, чим ведучої.
• Регулююча функція податків. Вже в Римській імперії податки виконували не тільки фіскальне призначення - у деяких випадках їм придавалось і функції керування соціальними процесами. Однак питання про місце і значення податків як регулятора тих чи інших суспільних відносин до цих пір не має одностайної оцінки.

Відповідно до класичної  теорії податків (теорія податкового  нейтралітету), розробленої Адамом Смітом (1723-1790 р.р.), Давидом Рікардо (1772-1823 р.р.) і їхніми послідовниками податки - є один з видів державних доходів, що повинні покривати витрати по утриманню уряду. При цьому яка-небудь інша роль (регулювання економіки, страховий платіж, плата за послуги й ін.) податкам не приділялася. А.Сміт вважав, що оскільки в умовах ринку частка прямих доходів держави (від державної власності) істотно зменшується, то основним джерелом покриття зазначених вище витрат повинні стати надходження від податків. Що стосується фінансуванню інших витрат (будівництво і утримання доріг, утримання судових установ і т.д.), то вони повинні покриватися за рахунок мита і зборів, що сплачуються зацікавленими в цьому особами. При цьому вважалося, що, оскільки податки носять безоплатний характер, то мита і збори не повинні розглядатися як податки[19,34].