Податковий механізм

     Податкове прогнозування полягає у визначенні економічно обґрунтованої величини податків, які мають сплачувати платники до відповідних бюджетів та до державних цільових фондів. Метод податкового прогнозування передбачає розрахунок на перспективу податкових надходжень. Це дозволить вчасно скоригувати інші доходи до бюджетів для наповнення їх необхідним обсягом грошових коштів, та коригувати податковий тиск на платників податків. Тобто, податкове прогнозування в цілому необхідне для збалансованого розвитку економіки. Відповідно до податкового прогнозу має розроблятися податковий план, в якому буде детально описано певну послідовність дій, спрямованих на виконання податкового прогнозу.

   Таким чином, податкове планування являє собою процес розробки податкового плану. Залежно від строків слід розрізняти довгострокове податкове планування, яке здійснюється на період, більший за один рік, та короткострокове (оперативне) податкове планування, яке відбувається до одного року, наприклад, на півріччя, квартал, місць, тиждень. Між періодом, на який розробляється податковий план, та точністю планування існує обернена залежність: із зменшенням планового періоду точність планування зростає і навпаки. В залежності від рівня управління  розрізняють три види податкового планування:

• державне податкове планування – здійснюється на рівні держави;
• корпоративне податкове планування – здійснюється на рівні суб’єктів господарювання, в тому числі групи підприємств;
• індивідуальне податкове планування – здійснюється на рівні фізичних осіб.

       Ще одним із методів податкового механізму є податковий контроль – комплекс заходів, спрямованих на виявлення та аналіз відхилень фактичного розміру податкових надходжень від прогнозованого та прийняття рішень з метою їх усунення. Слід відзначити, що контроль є обов’язковим елементом будь-якої галузі державного управління, а податковий контроль є самостійним напрямом державного фінансового контролю, адже він охоплює стадію формування грошових фондів. В літературі податковий контроль розглядається з двох боків: як особлива діяльність щодо виконання податкового законодавства України та як функція або елемент державного управління економікою[15,56].

Існують такі складові податкового контролю:

1) підконтрольний (контрольований) суб’єкт – юридичні та фізичні особи – платники податків, зборів та обов’язкових платежів;

2) контролюючий суб’єкт – податкові органи (податкові адміністрації, митні управління, податкова міліція), органи Пенсійного фонду України та органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

3) об’єкт контролю – діяльність підконтрольних суб’єктів в процесі оподаткування;

4) відносини, що виникають в процесі контролю між податковими органами (контролюючим суб’єктом) та юридичними і фізичними особами (підконтрольними суб’єктами);

5) методи податкового контролю.

Визначальну роль в процесі податкового контролю відіграють його методи. Від правильності вибору методу податкового контролю залежить його ефективність та правильність прийняття рішень і рекомендацій по закінченні податкового контролю. Під методами податкового контролю розуміють сукупність засобів і способів здійснення контрольних заходів з метою встановлення правильності та повноти нарахування податків і інших обов’язкових платежів до бюджетів та позабюджетних фондів, та дотримання при цьому податкового законодавства.

Основним методом  податкового контролю є податкова  перевірка. Нормативно-правовими актами, що регулюють процеси проведення податкових перевірок є Закони України  «Про державну податкову службу в  Україні» та «Про порядок погашення  зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Джерелом інформації для податкового контролю є дані бухгалтерського та податкового обліків платників податків. Податковий контроль передбачає співставлення планових показників та фактичних, і у випадку виявлення розбіжностей відбувається регулювання податкового механізму[15,61].

Податкове регулювання – комплекс заходів, які дозволяють оперативно впливати на ефективність виконання планів. Податкове регулювання відбувається як на макро-, так і на мікрорівнях. На макрорівні податкове регулювання здійснюється державною податковою службою України, на мікрорівні – податковими органами на місцях.

Євроінтеграційна  стратегія розвитку України, реформування підходів до державного управління, цілі розвитку державної податкової служби потребують: спрямування зусиль  державної податкової служби на збільшення дохідної частини бюджету шляхом вдосконалення податкового законодавства, розширення бази оподаткування, спрощення механізму обчислення податків, створення сприятливих податкових умов для розвитку виробництва і приватного підприємництва.

Оперативне управління оподаткуванням передбачає: постійний моніторинг показників діяльності платників податку; надання податковими органами своєчасних та якісних послуг платникам податків; надання платникам податків оперативних послуг та роз’яснень податкового законодавства шляхом створення інформаційно-довідкових центрів, створення автоматизованої системи операційної та управлінської діяльності ДПС; впровадження досконалої системи адміністрування податкового боргу платників податків; уніфікацію форм податкової звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення, створення системи приймання податкової звітності від платників в електронному вигляді[12,14].

      У цілому ж можна зробити висновок, що систематичне використання методів податкового механізму сприятиме поліпшенню динаміки та структури ВВП, окремих галузей промисловості, покращить соціальне забезпечення населення.

 

 

 

 

 

Висновок

        Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Економічні відносини, зв'язані з податками, у тім чи іншому ступені торкаються усього населення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів, керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян.

        Правові норми, що регулюють відносини, зв'язані зі збором, розподілом і використанням податкових надходжень в Україні, відбивають усі зміни державної фінансової політики, спрямовані на подолання кризи і створення   ефективної ринкової економіки. Нестабільність податкового законодавства істотно ускладнює практичну підприємницьку діяльність і вивчення податкової системи. Численні зміни і доповнення, постійно внесені в законодавчу базу, ведуть до швидкому старінню навчальної літератури і вимагають постійного її відновлення.

     Одним із найдієвіших важелів стимулювання розвитку економіки є податки і дієвість податкового механізму. Податки регулюють основні макроекономічні процеси та пропорції. Завдяки податковому механізму відбувається розподіл і перерозподіл у просторі й часі значної частини виробленої вартості.

    Розглядаючи детально дану курсову можна виокремити декілька основних висновків, стосовно принципів оподаткування .  А саме:

1. Піддані будь-якої держави зобов’язані брати участь у підтримці уряду, кожен по можливості своїх власних коштів, тобто в розмірах доходів, отримуваних ним під захистом держави… дотримання цього закону чи його недотримання складає те, що називають рівномірним чи нерівномірним розподілом податку.
2. Данина чи частина податку, що платить кожен підданий, повинна бути визначена а не довільна. Час її сплати, спосіб стягнення та розмір внеску повинні бути точно і сурово визначені як для осіб, що платять податки, так і для всього суспільства.
3. Кожен податок має стягуватися у такий час і в такому форматі, який є зручним для платника.Податок повинен стягуватися таким чином, щоб він забирав у народу якомога менше грошей понад те, що потрапляє в державне казначейство, і в той же час, щоб зібрані гроші залишались якомога менше в руках збирачів.

        Ці принципи є не тільки  теоретичними, тобто їх дотримання при формуванні податкової системи та податкової політики є нагальною необхідністю,особливо в сучасних умовах. Необхідність залежності податків від платоспроможності платника – це реалії сьогодення. Надвисокий рівень податків призводить до згортання виробництва, а існування податкових привілеїв для окремих осіб – неминуче до вибуху суспільного невдоволення. 
Необхідно також додати, що сам факт зміни податків буде слугувати невизначеності, що, на жаль, наявне в Україні. Страх перед підвищенням податків змушує підприємців страхуватися методом підняття цін. З цього приводу А. Маршалл писав: «… зміна зборів збільшує ризик для підприємців … і суспільство платить за такий ризик більше, ніж мали б бути еквівалентні цьому ризикові страхові ставки»[6,328]

     Також значною мірою проявляється недосконалість податкового механізму. Сукупність його складових не перебувають в обгрунтованій взаємодії, що і дає підстави для пошуку шляхів удосконалення податкового механізму. Поглиблюючись в суть податкового механізму можна побачити яскраве вираження необхідністі розробки податкового механізму, націленого на ефективне регулювання та оподаткування, забезпечення безпеки, помірності і доцільності податкового тиску за допомогою важелів і інструментів впливу на економіку України. Основним важелем модернізації податкового механізму і посилення його ефективності може стати впровадження Податкового кодексу, який покладено в основу Концепції реформування податкової системи України. Проте, пропозиції авторів недостатньо обгрунтовані і, на мою думку, потребують удосконалення.

       Якщо  проаналізувати податкові надходження   до бюджету, то можна сказати, що питома вага податку на прибуток  підприємств є найбільшою, тому дуже важливим для держави є те, щоб надходження від цього податку не зменшувалися, а навпаки збільшувалися. В цьому випадку завданням держави є розробка такої системи оподаткування, яка би вивела з “тіні” підприємства, які ухиляються від сплати податків через великий податковий тягар та подають неправдиві дані до податкових органів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Омелянович Л.А., Папалка А.А., Орлова В.А. «Податки і податкові системи» - Донецьк, Дон. ДУЕТ ім. Тугана-Барановського – 2010р. – 204ст.
2. Ткаченко Н.М. «Податкові системи  України», - К:Алерта 2009р с.67-73

 

3. Податкове законодавство// За редакцією Гай-Нижника В.С. //Вісник податкової служби України. – 2011р. Листопад-грудень. С.60-65.

 

4. Кучерявенко М. П. Податкове право України: Академічний курс : підручник / Кучерявенко Микола Петрович – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2010. – 701 с.

 

5. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 2009. - 464 с.

 

6. Сутормта В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава - Податки - бізнес. - К.: Либідь, 2009. - 328 с.
7. Роль податків в умовах сучасного державно-монополістичного капіталізму / / Огляд, інформ. - М., 2010. (НІФІ. - Вип. 2)
8. Крисоватий А.І. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України. – 2010. – №12. – 32-36с.
9. Бабійчук А. Б. Напрямки вдосконалення системи оподаткування в Україні // Фінанси України. - 2011. – №12. – 2 – 24с.
10. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наук. думка, 2010.
11. Мозенков О.В. Зміст і роль податкового механізму у державному регулюванні // Фінанси України. – 2010. – №4 -12-18с.
12. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22 квіт. 2009 р. № 283/09-ВР // ВВР України. – 2009.- №27.
13. Закон України "Про систему оподаткування" в редакції Закону № 77/10-ВР від 18.02.2009 // ВВР України – 2009. – № 16.
14. Законодавство України про податки і збори з громадян: 36 нормат. актів. – К.: Юрінком, 2010р.
15. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л.К. Воронової. – Харків: Консум, 2010р.
16. Податкова система України: 36. законодавчих актів. – Харків: Торсінг, 2011р.
17. Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; за ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2009р.
18. Бабич Л. Аналіз податкової системи і пропозиції щодо її вдосконалення // Економіка України. – 2011р. – №12.
19. Величко О., Дмитренко І. Досвід реформування податкової системи // Економіст. – 2010. – № 7-9. С. 120-123.
20. Білеччук П.Д., Задояний М.Т., Форостовецъ В.А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання: Навч. посіб. – К.: АТІКА, 2011р.
21. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посібник. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 216 с.