Фінансовий механізм підприємства

Вступ 

      В даний час специфіка фінансових відносин у вітчизняній економіці  характеризується їхнім різноманіттям, що є результатом існування різних форм власності. Все розмаїття фінансових відносин постійно розвивається і реформується, як у народногосподарському, так і в регіональному масштабах, відображаючи рух грошових коштів, мобілізацію і розміщення фінансових ресурсів, формування доходів і здійснення витрат.

      У цьому аспекті формування і функціонування адекватного фінансового механізму  являється актуальним і складним завданням, оскільки від наявних фінансових ресурсів і ефективності їх використання залежать результати діяльності суб'єктів підприємництва.

      Вивчення  робіт вчених свідчить про те, що сьогодні економістами ведуться дослідження  фінансового механізму стосовно різних напрямків і сфер діяльності, комплексно висвітлюються питання фінансового механізму підприємств. Значний внесок у вирішення проблем фінансового забезпечення розвитку підприємств та їх об'єднань внесли вчені М.Д. Білик, І.А. Бланк, Ю.Н. Воробйов, В.М. Геєць, В.В. Ковальов, М.І. Крупка, Г.А. Крамаренко, В.П. Кудряшов, А.Н. Поддєрєгіним, В.М. Суторміна, О.А. Терещенко і інші. Однак у наукових публікаціях не знайшли належного відображення і вимагають подальшої розробки питання, пов'язані з визначенням сутності фінансового механізму, з використанням основних підходів до вивчення фінансового механізму, за ієрархічністю фінансового механізму як економічної категорії, що характеризується співпідпорядкованістю взаємозалежних елементів.

      Об`єктом дослідження є управління фінансовою діяльністю підприємства.

      Предметом курсової роботи є фінансовий механізм підприємства.

      Основною метою роботи є характеристика теоретичних аспектів фінансового механізму.

1. Сутність фінансового механізму підприємства

      Кругообіг фінансових та кредитних ресурсів є рушійною силою фінансового механізму. В процесі кругообігу фінансові та кредитні ресурси нерозривні та тісно взаємодіють між собою. Одними із основних елементів фінансового механізму є інструменти та підсистеми. Якщо брати до уваги різні сторони виробництва та суспільства, то вплив фінансового механізму має як кількісну так і якісну сторони. Функціонування ж господарського механізму без фінансового в умовах товарно-грошових відносин неможливе.

      До  цього часу в економічній літературі немає єдиного визначення фінансового механізму та його складових. Як визначає М.М. Александрова, С.О. Маслова, в економічній літературі існує два підходи до визначення фінансового механізму.

      Перший  підхід полягає в тому, що під  фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно втілюється в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати це поняття з фінансовим механізмом недоцільно.

      Другий  підхід до розгляду поняття “фінансовий  механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів  і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.

      Незважаючи  на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в  науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття “фінансовий  механізм” не існує.

      В економічній науковій літературі теж  розглядають поняття механізму, визначаючи його як «господарський»  і «організаційний». Найбільш зрозуміло  економічний зміст механізму  визначив Ю.М. Осипов [9, с. 46], характеризуючи його як систему, що «забезпечує організацію, функціонування, життєдіяльність системи… [система системи й одночасно система в системі …організація організації й одночасно організація в організації…], [… не підсистема системи, а саме система в системі, розповсюджена на всю організовану нею систему…] … організація в квадраті, або інакше – механізм системи». На думку авторів навчального посібника [12, с. 9], «господарський механізм – це система … господарювання, що включає управління економікою і виробничі відносини безпосередньо по виробництву, випуску продукції, наданню послуг».

      Проблема  управління фінансовою діяльністю підприємства вирішується шляхом розробки спеціального механізму, який прийнято називати фінансовим, або фінансово-кредитним. У науковій літературі існують деякі розбіжності тлумачення фінансового механізму. Так, Л.А. Дробозіна дає визначення фінансового механізму як «системи встановлених державних форм, видів і методів організації фінансових відносин» [13, с. 90] і пропонує підрозділяти його на директивний (обов’язковим учасником якого є держава) і регульований, який використовується для організації господарських відносин на підприємстві. С.Я. Огородник і В.М. Федосов розглядають фінансовий механізм як фінансово-кредитний, визначаючи різницю тільки в структурі, складовими якої, на їх думку, є фінансове забезпечення і фінансове регулювання [20, с. 32].

      Значна  увага фінансовому механізму  приділяється в питаннях фінансового  менеджменту. А.М. Поддєрьогін розглядає  фінансовий механізм як основу фінансового  менеджменту і підкреслює, що «змістом фінансового менеджменту є директивне використання фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства», а складовими фінансового механізму називає інформаційне, нормативне і правове забезпечення, фінансові методи і важелі, що зображено на рис. 1.1. [10, с. 18]. І.О. Бланк по відношенню до підприємства називає фінансовий механізм механізмом фінансового менеджменту, який за змістом відрізняється від попередніх тлумачень системою основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фінансової діяльності підприємства [6, с. 51]. 

      Рис. 1.1 Фінансовий механізм та його забезпечення 

      Тобто, поєднавши поняття механізму  як організаційного і фінансового, можна визначити наявність організаційно-фінансового механізму як сукупності форм і методів забезпечення функціонування підприємства в умовах забезпечення його фінансовими ресурсами.

      Фінансовий  механізм підприємства - це система державних законів і нормативних актів, які регулюють фінанси підприємства, утворення та використання фондів фінансових ресурсів та інших грошових фондів, що забезпечують активну господарську діяльність" [5, с.16].

      Фінансовий  механізм підприємства є основною ланкою народного господарства. Він визначає системний підхід до оптимізації затрат, виявленню резервів виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню прибутку, росту рівня рентабельності, зміцненню конкурентної позиції на ринку тощо.

      В першу чергу фінансовий механізм це форми та методи впливу на суб'єкти та об'єкти фінансового управління. При цьому досягаються намічені стратегічні цілі.

      В якості основних фінансових методів  функціонування фінансового механізму  підприємства виступають:

• фінансове планування;
• фінансовий облік, фінансове регулювання;
• фінансовий аналіз;
• контроль.

      За  допомогою цих методів забезпечується створення та використання на підприємствах  грошових фондів, які в процесі  фінансово-господарської діяльності матеріалізуються в різноманітних  активах. Таким чином, фінансовий механізм забезпечує систему управління фінансами, що визначається своєю багатофункціональністю.

      Узагальнюючи  погляди вчених, можна навести  наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства.

      Створення фінансового механізму, який би не припускав  виникнення проблем в регулюванні  економіки є і залишається  важливим питанням. А якщо проблеми в регулюванні економіки і виникають, то щоб дія фінансового механізму зводила їх до досить несуттєвого рівня. Його ефективність забезпечується тільки при умові використання всіх фінансових категорій, таких як прибуток, виручка, основні фонди, оборотні кошти, кредити, тощо.

      Якщо  взяти до уваги, що фінансові ресурси держави та окремого підприємства взаємопов'язані, то для того, щоб розв'язати проблему формування та використання фінансових ресурсів потрібен економічно обґрунтований, налагоджений фінансовий механізм створення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий механізм підприємства це сукупність економічних відносин, які знаходять своє відображення в організації фінансових ресурсів підприємства їх плануванні та стимулюванні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Основні елементи фінансового механізму та їх характеристика

      У структуру фінансового механізму  входять шість взаємозалежних елементів: фінансові відносини, фінансові  важелі та інструменти, фінансові методи, правове, нормативне та інформаційне забезпечення.

      Фінансові відносини підприємства можна об'єднати в чотири групи, при цьому дві групи відносяться до зовнішніх фінансових відносин підприємства - відносини з іншими підприємствами та організаціями, відносини з фінансово-кредитною системою, а дві до внутрішніх - відносини всередині комерційного підприємства, відносини всередині об'єднань фірм.

1. Зовнішні
• Відносини з іншими підприємствами та організаціями
• Відносини з фінансово-кредитною системою.
2. Внутрішні

• Відносини всередині фірми.

• Відносини всередині об'єднань фірм.

      Так само фінансові відносини охоплюють:

• відносини з іншими підприємствами і організаціями. Це велика за обсягом грошових платежів група. Відносини підприємств одне з одним пов'язані з реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль цієї групи фінансових відносин є первинною, так як саме в сфері матеріального виробництва створюється національний дохід, підприємства отримують виручку від реалізації продукції і відповідно прибуток. Правильна організація цих відносин надає безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності.

• відносини з фінансово-кредитною системою різноманітні. Перш за все, це відносини  з бюджетами різних рівнів та позабюджетними фондами, пов'язані з перерахуванням податків і відрахувань, а також відносини з установами інфраструктури фінансового ринку (кредитними організаціями, страховими компаніями, фондовими і валютними біржами, інвестиційними фондами та компаніями і т.п.) .
• відносини зі страховими компаніями та організаціями зі страхування фінансових і економічних ризиків;
• відносини з товарними, сировинними і фондовими біржами по операціях з виробничими і фінансовими активами;
• відносини з інвестиційними інститутами з розміщення інвестицій;
• відносини з філіями та дочірніми підприємствами;
• відносини з персоналом підприємства;
• відносини з акціонерами підприємства;
• відносини з податковою службою;
• відносини з аудиторськими фірмами та іншими господарюючими суб'єктами.

      Спільним  для всіх перелічених видів відносин є те, що вони виражені в грошовій формі і представляють собою сукупність виплат і надходжень грошових коштів.

      Не  менш важливим є також те, що вони виникають як результат певних господарських  операцій, ініційованих самим підприємством. Тому стан фінансів фірми визначається, перш за все, станом її виробничо-господарських характеристик. Але справедливе й зворотне твердження, а саме - правильна, раціональна організація фінансів фірми є визначальним, очним чинником її успішної виробничо-господарської детальності.

      Фінансові важелі представляють собою інструменти. Під фінансовим інструментом у найзагальнішому вигляді розуміється будь-який контракт, за яким відбувається одночасне збільшення фінансових активів одного підприємства і фінансових зобов'язань іншого.