Теоретичні основи формування залученого капіталу
Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2011 в 20:20, дипломная работа
Краткое описание
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки ефективність діяльності підприємств у довгостроковому періоді, високі темпи їхнього розвитку, підвищення конкурентоздатності в значній мірі визначаються рівнем використання фінансових ресурсів. В даний час їм досить складно розраховувати на якісну виробничу і торгову діяльність без залучення позикових коштів. Маючи у своєму розпорядженні кошти кредиторів, підприємство повинне забезпечити не тільки додаткове одержання прибутку, збереження і зворотність грошей, але й ліквідність його активів в цілому. Тому одним з найважливіших напрямків фінансової політики підприємства на сучасному етапі є формування стратегії підвищення ефективності використання позикових коштів, що повинна бути спрямована на забезпечення високих темпів зростання прибутку, мінімізацію комерційних ризиків, забезпечення необхідної ліквідності підприємства.
Файлы: 1 файл
ДИПЛОМНА РОБОТА 52.doc
— 988.50 Кб (Скачать)
Коефіцієнт
оборотності поточних активів даного
підприємства становить 2,2.
Середня
величина активів за даними балансу
визначається за формулою:
де СВа – середня величина активів;
Ап, Ак – величина активів на початок та на кінець періоду.
На данному підприємстві середня величина активів складає 1913095 тис. грн..
Тривалість
одного обороту в днях визначається
за формулою:
де До – тривалість одного обороту в днях;
Копа – коефіцієнт оборотності поточних активів.
Розрахунок цього коефіцієнта, показав, тривалість одного обороту на даному підприємстві становить 165 днів.
Коефіцієнт
залучення (вивільнення) оборотного капіталу
у зв'язку з уповільненням (прискоренням)
оборотності поточних активів розраховується
за формулою:
де Коз (в) – коефіцієнт залучення (вивільнення) оборотних коштів;
ДРП – дохід від реалізації продукції, звітного періоду.
Аналіз показників ефективності використання оборотних коштів та джерел формування оборотного капіталу повинен допомогти виявити додаткові резерви і сприяти поліпшенню основних економічних показників роботи підприємства.
Ефективність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою співвідношення прибутку і вкладеного капіталу (власного, інвестованого, позикового і т.д.). Економічний сенс значень показників рентабельності полягає в тому, що вони характеризують прибуток, одержуваний з кожної гривні коштів (власних і позикових), вкладених у підприємство.
Існує
і використовується система показників
ефективності діяльності, серед них коефіцієнт
рентабельності активів майна:
де Ра – рентабельність активів підприємства;
П – прибуток;
Сва – середня величина активів підприємства.
Цей показник відображає, який прибуток (дохід) отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи.
З проведеного розрахунку, можна зробити висновок, що рентабельність активів на даному підприємстві становить 0,02.
В
аналітичних цілях визначається як рентабельність
усієї сукупності активів, так і рентабельність
поточних активів. Розраховується за формулою:
де Рпа – рентабельність поточних активів;
Свпа– середня величина поточних активів.
Рентабельність поточних активів на даному підприємстві становить – 0,04.
Показник
прибутку на вкладений капітал, званий
також рентабельністю власного капіталу,
визначається за формулою:
де Рвк – рентабельність власного капіталу;
ЧП – чистий прибуток;
Вк – власний капітал.
Рентабельність власного капіталу, на підприємстві, складає 0,03.
Інший
важливий коефіцієнт рентабельності реалізованої
продукції, розраховується за формулою:
де Ррп – рентабельність реалізованої продукції;
ДРП – дохід від реалізації продукції.
Значення цього коефіцієнта показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження може бути і "червоним прапорцем"в оцінці конкурентоспроможності підприємства, оскільки дозволяє припустити скорочення попиту на його продукцію [11].
Іншими словами, прибуток підприємства, отриманий з кожної гривні, вкладеної в активи, залежить від швидкості оборотності коштів і від того, яка частка чистого доходу (прибутку) у виручці від реалізації. У загальному випадку, оборотність активів залежить від обсягу реалізації і середньої величини активів.
Одним з показників, застосовуваних для оцінки ефективності використання позикового капіталу, є ефект фінансового важеля.
Дані
для розрахунку ефекту фінансового важеля
ТОВ "ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб" за 2009-2010
роки представлено в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Вихідні дані для розрахунку ефекту фінансового важеля
| Показник | 2009 | 2010 |
| 1 | 2 | 3 |
| Балансовий прибуток, тис. грн. | 32840 | 161062 |
| Податок на прибуток, тис. грн. | 15016 | 12936 |
| Рівень оподаткування, коефіцієнт | 0,25 | 0,25 |
| Середньорічна сума капіталу, тис. грн.: | ||
| власного | 880350,5 | 937960,5 |
| позикового | 166671 | 438665 |
| Плече фінансового важеля (відношення позикового до власного капіталу) | 0,18 | 0,5 |
| Економічна рентабельність сукупного капіталу | 31,28 | 31,14 |
| Середня ставка відсотка за кредит | 18 | 18 |
| Темп інфляції | 9,7 | 7,2 |
| Ефект фінансового важеля з урахуванням виплати відсотків по кредиту | 1,79 | 8,49 |
| Ефект фінансового важеля, з урахуванням впливу інфляції | 20,84 | 66,99 |
Розрахуємо
ефект фінансового важеля з урахуванням
виплати відсотків по кредиту:
(2.20)
де: ROA - економічна рентабельність сукупного капіталу до сплати податків (відношення суми прибутку до середньорічної суми всього капіталу);
Ко - коефіцієнт оподаткування;
СВ - ставка позичкового відсотка, передбаченого контрактом;
ПК - позиковий капітал;
ВК - власний капітал.
З
отриманих даних видно, що ефект фінансового
важеля в 2010 році знижується. Розрахуємо
ефект фінансового важеля з урахуванням
інфляції за формулою:
(2.21)
де:
ROA - економічна рентабельність сукупного
капіталу до сплати податків (відношення
суми прибутку до середньорічної суми
всього капіталу);
І
- темп інфляції.
У результаті проведеного розрахунку можна зробити висновок, що в умовах інфляції ефект фінансового важеля підвищується по відношенню до ефекту фінансового важеля при обліку виплати відсотків по кредиту. У 2010 році також спостерігається зростання рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства.
Оптимізація
рішень щодо залучення капіталу – це процес
дослідження безлічі факторів, що впливають
на очікувані результати, в ході якого
на основі раніше встановлених критеріїв
оптимізації менеджерами - аналітиками
здійснюється свідомий (раціональний)
вибір найбільш ефективного варіанту
залучення капіталу. В якості критеріїв
оптимізації можуть виступати приріст
узагальнюючих показників рентабельності
капіталу, а розроблені на їх основі факторні
моделі залежності рентабельності власного
або позикового капіталу від інших приватних
показників-факторів дозволяють виявити
ступінь кількісного впливу кожного з
них на зміну (+,-) результативних показників.
Таким чином, ефективність використання
капіталу характеризується його прибутковістю
(рентабельністю).
Розглянемо
рентабельність позикового капіталу.
Даний показник розраховується за формулою:
де Рпк – рентабельність позикового капіталу;
Рпр – рентабельність продажів;
Коб.а – коефіцієнт оборотності активів;
Кфз – коефіцієнт фінансової залежності.
Розглянемо
показники факторного аналізу рентабельності
позикового капіталу в таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Показники факторного аналізу рентабельності позикового капіталу ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко Тьюб» за 2009-2010 рр.., тис. грн.
| Показники | 2009 р. | 2010 р. | Зміна |
| Чистий прибуток | 18159 | 102663 | 84504 |
| Виручка | 1683620 | 2631980 | 948360 |
| Величина позикового капіталу | 122460 | 666160 | 543700 |
| Вартість активів | 1033090 | 2454470 | 1421380 |
| Рентабельність продажу | 0,01 | 0,04 | 0,03 |
| Коефіцієнт обороту активів | 1,63 | 1,07 | -0,56 |
| Коефіцієнт фінансової залежності | 0,12 | 0,27 | 0,15 |
Розрахуємо залежність Рпк від приватних факторів, за допомогою методу ланцюгових підстановок:
За рахунок рентабельності продажів = 0,04 1,63/0,12 = 0,54 (0,54-13,58=