Міністерство  науки і освіти України

Одеський  державний економічний університет 

                                  Кафедра ЕП та СТВ 
 
 
 
 
 

Реферат з ЕП та СТВ 

на тему:

«Ринок  праці та його роль у функціонуванні економіки» 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                         Виконала студентка 34 гр. ФМЕ

Тартак  Я.А.

                            Перевірила доцент  Збрицька Т.П.                                                      
 
 
 
 
 
 
 

Одеса,2009

 

План 

Вступ………………………………………………………………....3 

Розділ 1. Ринок праці. Загальна характеристика 

1.1Ринок праці в системі ринкової економіки…………………………..…...5 

1.2Функції і види ринку праці………………………………………………..7 

1.3Попит робочої сили та його структура…………………………………..12 

1.4Пропозиція робочої сили та її характеристика………………………….13 

Розділ 2. Стан ринку праці в Україні 

2.1Динаміка основних показників ринку праці…………………………….16 

2.2Показники економічної активності………………………………………18 

2.3Показники зайнятості……………………………………………………..19 

2.4Показники безробіття……………………………………………………..20 

2.5Попит та пропозиція робочої сили……………………………………….23 

Висновок…………………………………………………………….27 

Список використаних джерел……………………………………...28

 

      ВСТУП

 

      Праця – це цілеспрямована діяльність людей  по створенню матеріальних і духовних благ, необхідність для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

      Категорія „праця” і „робоча сила”  не тотожні. Але в зв’язку з  тим, що на ринку праці купується  лише здатність людини до праці (робоча сила), робітник „авансує” її роботодавцю  за умови оплати її через певний період, а розрахунок відбувається за виконану конкретну роботу певної якості (працю) поняття „ринок праці” і „ ринок робочої сили” можна використовувати паралельно.

      Ринок праці формується як органічна ланка  ринкової системи. Ринкова система  – це система ринків, серед яких виділяють ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, ринок фінансів, ринок послуг, ринок технологій, ринок інформації, тощо. Вказані типи ринків не однакові за своєю значимістю. Існує думка, що на чолі ринкової системи стоїть ринок капіталів, оскільки останній є грошовим еквівалентом усіх ресурсів, і визначає кон’юктуру всіх товарних ринків.

      Ринок праці є важливою складовою всієї  ринкової системи, є однією з найважливіших  ланок ринкової системи. Він функціонує лиш у взаємозв'язку з іншими типами ринків, забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів.

      Отже, ринок праці - є самостійною, комплексною  системою в ринковій економіці, яка, з одного боку, залежить, від інших ринків, з іншого - сама впливає на них. Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою. Більш повна і ефективна зайнятість досягається завдяки її державному регулюванню. Зайнятість тут повинна розглядатися як один із головних орієнтирів розвитку економічної системи, який визначає перегрупування фінансових, матеріальних і трудових ресурсів в народному господарстві, пріоритетних напрямків НТП, розміщення продуктивних сил, шляху підвищення якості і рівня життя.

            Державна політика зайнятості населення України базується  на таких принципах:

• забезпечення рівних можливостей усім громадянам в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки;
• сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіття, створенню нових робочих місць;
• забезпечення контролю профспілок, спілок підприємців, власників підприємств за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

      Основи  соціального захисту населення  в сфері трудових відносин закладені в Конституції України і в законі України „Про зайнятість населення”.

      Актуальність  роботи полягає в тому, що в сьогоднішній економічній ситуації, яка склалась в Україні, необхідна розробка ефективних заходів щодо соціального захисту населення і насамперед його найбідніших верств; формування потреби народного господарства в робочій силі та розвиток структури зайнятості; створення інститутів інфраструктури ринку праці.

      Умовами виникнення вільного ринку в цілому і ринку праці зокрема є: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробництва; конкуренція та повна самостійність і незалежність покупців і продавців.

      Ринок праці сприяє підвищенню ефективності виробництва, прискоренню науково-технічного прогресу, втіленню нових технологій, що покращують умови праці. Він дає людині економічну свободу, змогу обрати на лише місце роботи, а й спосіб життя. Ринок праці сприяє узгодженню особистих, колективних і загальнонаціональних інтересів при суспільному поділі праці, надає необхідну гнучкість підготовці та розподілу робочої сили.

      1.1. Ринок праці в системі ринкової економіки

 

      Україна зараз перебуває на етапі переходу до ринку. Під перехідним періодом слід розуміти ті часові межі переходу від  адміністративно-командної економіки до ринкових відносин, у яких у державі відбуваються докорінні перетворення в економічному базисі, в зміні виробничих відносин, в  упорядкуванні власності, адаптації суспільства до цих відносин, у запровадженні та розвитку ділової конкуренції виробників і відносної стабілізації економічних і соціальних процесів з переструктурезацією суспільства. Ринок праці охоплює всі категорії працездатного населення, яке готове працювати за наймом або в режимі само зайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та кваліфікації працівників. Водночас ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили. Суб'єктами, які входять до ринкових відносин, є роботодавці, наймані працівники, безробітні, різні посередники.

      Аналіз  показує, що в Україні ринкові  реформи до цього часу майже не реалізовані, а соціально-економічна криза поглиблюється, про що свідчать:

      Різкий  спад реального ВВП, промислового і сільськогосподарського виробництва;

      Розбалансованість бюджетних доходів і витрат;

      Поглиблення руйнівних інфляційних процесів, які деформують систему грошово-кредитного обігу та підривають валютно-фінансову  і економічну стабільність держави;

      Темпи зростання індексі споживчих  цін;

      Зростання негативних тенденцій у демографічних  процесах, які призводять до скорочення населення України;

      Безробіття, зростання кількості безробітних  за статусом, зміни соціально-класової структури суспільства за рахунок формування мафіозно-номенклатурної еліти суспільства на тлі збіднення основної маси населення.

      Ринок праці - це система обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення  робочої сили. Ринок праці - це право кожного працівника вільно, на основі трудового найма за вибором, бажанням та ринковими цінами працевлаштуватись.

      Економічно  прийнятим і рівнозначним слід вважати  використання двох термінологічних  словосполучень - "ринок робочої  сили" й "ринок праці", оскільки вони тісно поєднані та взаємно дорівнюються. При цьому товаром на них є робоча сила.

      Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та кваліфікації працівників.

      Водночас  ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили. Суб'єктами, які входять до ринкових відносин, є роботодавці, наймані працівники, безробітні, різні посередники.

      Економічно  прийнятим і рівнозначним слід вважати використання двох термінологічних словосполучень - "ринок робочої сили" й "ринок праці", оскільки вони тісно поєднані та взаємно дорівнюються. При цьому товаром на них є робоча сила.

      Під працею розуміють цілеспрямовану діяльність людей на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда та суспільства загалом. Наведені формулювання дають право вважати рівнозначними термінологічні сполучення "ринок праці" та "ринок робочої сили". Характерною рисою ринку праці є те, що, з одного боку, він має ресурсний, товарний характер, а з іншого - породжує незрівнянно більше економічних і соціальних проблем, ніж інші, й вимагає посиленої уваги та фінансової підтримки з боку держави.

        Ринок праці не регулює безпосередньо  процесу купівлі-продажу, а створює умови для задоволення попиту і пропозиції на робочу силу.

      Ринок праці - це система обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих цінностей, необхідних для відтворення  робочої сили. Ринок праці - це право  кожного працівника вільно, на основі трудового найма за вибором, бажанням та ринковими цінами працевлаштуватись.  

      1.2. Функції і види ринку праці 

      Ринок встановлює зв’язок між роботодавцями та найманими працівниками, що  виходять на ринок. Висуваючи вимоги до робочої сили, ринок формує її якісні характеристики – професійно-кваліфікаційну структуру та ціну. Він виконує важливу соціальну функцію – сприяє підбору складнішої, вище оплачуваної, престижної роботи залежно від розвитку особистих здібностей і ділових якостей, професійної майстерності кадрів. Ринок виконує розподільчу функцію щодо ліквідації надлишків робочої сили, її раціонального оптимального розміщення, а також ефективного використання. Лише на ринку в процесі купівлі-продажу діє закон вартості та відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару „робоча сила”, визначається його ринкова вартість і суспільна корисність. Не менш важливою функцією ринку робочої сили є надання людині права вибору, де краще продати свою працю і за яких умов. Ринок виконує також інформаційну функцію, сигналізуючи про вільні місця, незайняті трудові ресурси та потребу в них суспільства. Водночас є такі функції, які ринок не може виконувати, тому їх потрібно покласти в основу державної політики і реалізовувати відповідними органами управління. До цих функцій належать матеріальна та соціальна підтримка вразливих верст населення, організація професійної підготовки та перепідготовки кадрів, забезпечення сприятливих (пільгових) умов для розвитку соціальної інфраструктури, дрібного підприємництва, фермерства, здійснення заходів щодо вирівнювання розвитку окремих регіонів тощо.

      Види  ринків праці можна розглядати з  різних точок зору. Це пов’язано  з формуванням ринкових систем господарювання та притаманних їм відносин, які  стосуються всього комплексу політичних, соціальних, правових, психологічних та інших аспектів життєдіяльності людини.

      Сегментацію ринку праці у світовій економіці  прийнято розподіляти на первинний  та вторинний сектори.

      Основними критеріями сегментації ринку праці є :