Ринок праці та його роль у функціонуванні економіки

      Умовами виникнення вільного ринку в цілому і ринку праці зокрема є: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробництва; конкуренція  та повна самостійність і незалежність покупців і продавців.

      Ефективність  функціонування ринку праці можлива  за таких умов:

• відносини агентів на ринку праці характеризуються як відносини  між рівноправними партнерами
• при повній самостійності та незалежності роботодавця і найманого працівника в поєднанні з їх економічною відповідальністю
• повинна бути збалансованість між робочими місцями, пропозицією робочої сили та грошовою масою зарплати
• має існувати єдність ринку праці з іншими ринками

      Ринок праці сприяє підвищенню ефективності виробництва, прискоренню науково-технічного прогресу, втіленню нових технологій, що покращують умови праці. Він дає людині економічну свободу, змогу обрати на лише місце роботи, а й спосіб життя. Ринок праці сприяє узгодженню особистих, колективних і загальнонаціональних інтересів при суспільному поділі праці, надає необхідну гнучкість підготовці та розподілу робочої сили.

      Ринок встановлює зв’язок між роботодавцями та найманими робітниками, що виходять на ринок. Висуваючи вимоги до робочої сили, ринок формує її якісні характеристики – професійно-кваліфікаційну структуру та ціну. Він виконує важливу соціальну функцію – сприяє підбору складнішої, вище оплачуваної, престижної роботи залежно від розвитку особистих здібностей і ділових якостей, професійної майстерності кадрів. Ринок виконує розподільчу функцію щодо ліквідації надлишків робочої сили, її раціонального оптимального розміщення, а також ефективного використання. Лише на ринку в процесі купівлі-продажу діє закон вартості та відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару „робоча сила”, визначається його ринкова вартість і суспільна корисність. Не менш важливою функцією ринку робочої сили є надання людині права вибору, де краще продавати свою працю і за яких умов. Ринок виконує також інформаційну функцію, сигналізуючи про вільні місця, незайняті трудові ресурси та потребу в них суспільства. Водночас є такі функції, які ринок не може виконувати, тому їх потрібно покласти в основу державної політики і реалізовувати відповідними органами управління. До цих функцій належать матеріальна та соціальна підтримка соціально вразливих верств населення, організація професійної підготовки та перепідготовки кадрів, забезпечення сприятливих (пільгових) умов для розвитку соціальної інфраструктури, дрібного підприємництва, фермерства, здійснення заходів щодо вирівнювання розвитку окремих регіонів тощо.  

2.1Динаміка основних показників ринку праці  

      2.2.    Показники економічної активності  

      За  даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років у 2008р., порівняно з 2007р., збільшилась на 0,3% і становила 22,4 млн. осіб, з яких 21,0 млн.осіб або 93,6% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,4 млн.осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.

      Чисельність економічно активного населення  працездатного віку у 2008р., порівняно  з 2007р., зросла на 0,3% та становила відповідно 20,7 млн. осіб або 92,3% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.

      Рівень  економічної активності населення віком 15–70 років збільшився з 62,6% у 2007р. до 63,3% у 2008р., а населення працездатного віку - з 71,7% до 72,3% відповідно. Зростання рівня економічної активності спостерігалось як у міській так і сільській місцевостях.   

Діаграма 1  

       Рівень  економічної активності населення віком 15–70 років у 2007–2008рр.  

      Найвищий  рівень економічної активності був  характерним для осіб віком 30 - 49 років, проте найнижчий – у молоді віком 15–24 років та осіб віком 60 – 70 років.   
 

2.3.Показники зайнятості  

      Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у 2008р., порівняно з 2007р., збільшилась на 67,6 тис. осіб, або на 0,3% та становила 21,0 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 19,3 млн., або 91,8%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 58,7% до 59,3%, а у населення працездатного віку з 66,7% до 67,3%.  

       Рівень  зайнятості населення                                                   Діаграма 2

     Найвищий  рівень зайнятості населення спостерігається  серед осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий  – у віці 15 - 24 років та віком 60 – 70 років. 

     Зростання рівнів зайнятості населення спостерігалось по всіх регіонах країни. Найбільший приріст зазначеного показника на 0,9 в.п. зафіксовано у Донецькій, Луганській, Львівській, Сумській, Хмельницькій областях. Найвищий рівень зайнятості у 2008р. був у м.Києві (64,9%), а найнижчий – у Тернопільській області (53,1%)   

      Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, шостий – в торгівлі.

      Збільшення  кількості зайнятих впродовж 2008р. відбулося у будівництві (на 14,9%), фінансовій діяльності (на 12,2%), торгівлі (на 6,9%). Водночас зменшення обсягів зайнятості було зафіксоване у сільському господарстві, державному управлінні, діяльності домашніх господарств.  

       У структурі зайнятих збільшилась питома вага найманих працівників, водночас частка працюючих у секторі самостійної зайнятості зменшилась.   
 

       2.4.Показники безробіття  

     Кількість безробітних (за методологією МОП) у  віці 15–70 років у 2008р., порівняно  з 2007р., збільшилася на 7,5 тис. осіб, або на 0,5% та становила 1,4 млн. осіб. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту – сільські жителі (397,6 тис. осіб). Загальне зростання кількості безробітного населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 7,3 тис. осіб, або на 0,5%).

      Рівень  безробіття населення  віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні не змінився та склав 6,4% економічно активного населення зазначеного віку.

      Цей показник був на рівні відповідного показника Фінляндії, проте нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (7,0%). 

      Незважаючи  на стрімке зростання безробіття серед населення працездатного  віку в останньому кварталі 2008р., рівень безробіття (за методологією МОП) в середньому за 2008р. порівняно з 2007р. не змінився та склав 6,9%. Зростання  цього показника спостерігалося  серед жінок, на відміну від чоловіків, та серед сільського населення ніж серед міського населення. 

     Рівень  безробіття населення (за методологією МОП) у 2007 – 2008рр.                                                                                                Діаграма 3

     Найвищий  рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки, а найнижчий – серед  осіб віком 50-59 років.  

      Основними причинами незайнятості безробітних  віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2008р. виступали: звільнення за власним  бажанням (38,6%), вивільнення з причин економічного характеру (28,1%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,3%), звільнення у зв'язку з закінченням терміну дії трудового договору (10,9%).  

      Діаграма 4  

      Причини незайнятості безробітних  віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2007-2008рр.   
 

      у % до загальної кількості  безробітних  

      Серед населення у віці 15-70 років понад  третину (13,0 млн.) складала категорія  економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером  за віком, по інвалідності та на пільгових  умовах, кожен четвертий - учнем або  студентом, кожен шостий - зайнятий в домогосподарстві.

      До  вищезазначеної категорії осіб також  включаються незайняті особи, які  припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2007р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 15,9% та у 2008р. становила 143,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у 2008р. складала 107,5 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (у 2007р. відповідно – 126,6 тис. осіб, або 1,6%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон'юктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,9%, розрахованого за методологією МОП (у  2007р. – 8,2% та 6,9%  відповідно). 

Пропозиція  робочої сили працездатного  віку у 2008 році

                                                                                                                  Діаграма 5 

у % до економічно активного  населення працездатного віку   

      За  адміністративними  даними державної  служби зайнятості на обліку цієї установи упродовж 2008р. перебувало 2,5 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 3,4% більше, ніж у 2007р. Серед таких осіб кожен другий (50,2%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (25,8%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж 2008р. набули 1,1 млн. незайнятих осіб, що на 17,7% більше, ніж у 2007р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з 2007р., зменшилась на 11,5% та становила у 2008р. 596,0 тис. осіб, що складає близько половини (41,9%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.