Як  ми бачимо урожайність за три останні  роки не досягла позначок планової урожайності по всіх основних культурах, що висіваються у даному господарстві. Для досягнення такої урожайності  необхідно здійснити комплекс агротехнічних та організаційних заходів. Тобто необхідно насамперед застосувати інтенсивні технології вирощування культур. Покращувати якісний аспект системи обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур.

    Також необхідною умовою підвищення врожайності  є систематичне науково обґрунтоване внесення органічних та мінеральних  добрив. Органічні добрива, по-перше, коштують дешевше. А, по-друге, враховуючи те, що ПСП «Надія» спеціалізується на виробництві продукції в основному тваринницької галузі внесення органічних добрив зменшить набагато собівартість продукції.

    Щодо  мінеральних добрив, то вони мають  бути внесені в чітко визначених пропорціях і у визначені строки.

      Так, наприклад, фосфор необхідно використовувати з першого дня розвитку і до кінця вегетації на першому і другому році життя. Фосфор забезпечує енергетичну життєдіяльність рослин. Нестача його впливає на міцність проростків, уповільнює ріст листя і коренеплодів.

    Калій збільшує врожайність коренеплодів, зокрема цукрових буряків, підвищує їх цукристість і загальний вихід цукру. Калій має велике значення для підвищення ростових процесів фотосинтезу, утворення і переміщення вуглеводів, підвищує ефективність використання азоту і фосфору в рослин.

    Якщо  в рослині не достатньо калію, азот і фосфор із листків, які старіють, надходить у молоді, тобто реатилізуються.

    Тепер визначимо структуру посівних площ господарства і дамо відповідну оцінку його діяльності. Дані для аналізу представимо у таблиці ІІ.10.

    Таблиця ІІ.10.

      Структура посівних площ ПСП «Надія» у 2002—2004 рр.

    Аналізуючи  структуру посівних площ ПСП «Надія»  простежується тенденція до зменшення  кількості посівних площ всіх основних сільськогосподарських культур. Якщо порівнювати тенденції 2004 року із 2002 роком, то ми бачимо, що значно зменшилась частка зернових, зокрема озимих зернових (на 48 га, що становить 18,3% від площі 2002 року). Загальні площі посівів зменшились на 61 га.

    Із  аналізу структури посівних площ бачимо, що у ПСП «Надія» 72,5% всіх посівів займають сіяні кормові  культури. Це тому що господарство спеціалізується  на тваринництві. Разом з тим значна частка посівів — зернові. Вони складають 24,8% угідь. Проте порівняно з 2002 роком це лише 32,7% попередніх посівів. Збільшилися тільки посіви кукурудзи. Проте тенденція господарства не із кращих.

    Крім  виробничої діяльності досить важливою є сфера обміну, яка пізнається в першу чергу через реалізацію продукції. Тільки за умови, що суспільство  визнає її, а отже, заплатить гроші і підприємство зможе продовжити свою діяльність. З переходом до ринкових відносин ця залежність значно зросла, оскільки господарства переходять до принципу самофінансування. В таких умовах важливим є не тільки виробництво продукції, а й вигідна її реалізація. тому зростає роль аналізу, який покликаний допомогти підприємству визначитись з ринками реалізації продукції, забезпечити керівництво оперативною інформацією про хід і результати  реалізації продукції, розробити заходи підвищення ефективності виробництва продукції за рахунок її вдалої реалізації.

    Подамо  аналіз про фінансові результати від реалізації зерна досліджуваного підприємства за два роки, 2003 і 2004. (таблиця ІІ.11.)

    Таблиця ІІ.11.

    Фінансові результати від реалізації зерна  ПСП «Надія» за 2003—2004 рр.

    Як  видно з даної таблиці, по зерну  у 2003 році був прибуток у 9500 грн., а в 2004 році ми маємо збиток, що склав 5600 грн. Рентабельність в цьому році від’ємна. Вона становить -19,38%. Виручка у 2004 році за 1 ц збільшилася, проте за рахунок незначних обсягів продажу вона становить лише 45,2% попереднього року. Також значно зросла собівартість виробництва 1 ц продукції. Це свідчить про неправильне ведення виробничо-господарської діяльності підприємства у 2004 році.

ІІ.4. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

    Соціально-економічний  розвиток кожного підприємства в  сучасних економічних умовах значною  мірою залежать від обґрунтованості  планування витрат і рівня рентабельності виробництва, оскільки ці показники суттєво характеризують результати господарювання.

    При аналізі показників структури, динаміки собівартості за передплановий період у процесі складання технологічних карт необхідно виявляти резерви зниження собівартості продукції, підвищення її якості як умови зростання рівня рентабельності виробництва.

    В умовах ринкових відносин зниження собівартості продукції та підвищення рівня рентабельності виробництва досягають за рахунок:

• самоорганізації ресурсного потенціалу на основі всебічної оцінки використання його в передплановий період та раціонального розміщення, спеціалізації, кооперування і розширення інтеграційних зв'язків;
• дослідження перспектив збуту продукції поточного асортименту з урахуванням її собівартості та якості;
• організації самоконтролю, саморегулювання на підставі планово-облікових, розрахунково-договірних та інших діючих на підприємстві цін;
• поточного аналізу окупності витрат по всіх структурних ланках виробництва і реалізації продукції;
• освоєння виробництва нових видів продукції на діючих підприємствах, у фермерських, орендних та інших типах господарств;
• аналізу виробництва всіх видів товарної продукції, з'ясування впливу закону попиту і пропозиції на рівень рентабельності;
• контролю перспективних і поточних видатків, витрат ресурсів.

    В широкому розумінні собівартість продукції являє собою грошовий вираз затрат праці і матеріальних ресурсів на виробництво продукції. Зниження собівартості продукції — одне з головних джерел збільшення прибутків.

    Взагалі завдання рослинницьких галузей  визначаються необхідним обсягом виробництва  різних видів рослинницької продукції — продовольчої технічної і кормової. Цей обсяг обчислюють за науково-обґрунтованими нормами харчування людей, потребою в створенні державних запасів, у сировині для легкої і харчової промисловості.

    Основною  умовою виконання теоретичних завдань  щодо збільшення виробництва продукції  рослинництва є подальше підвищення врожайності сільськогосподарських культур на основі інтенсифікації сільського господарства.

    В першу чергу для аналізу економічної  ефективності галузі рослинництва необхідно  проаналізувати такі основні економічні показники, як вартість валової продукції, валовий доход, визначити прибуток чи збиток, рівень рентабельності та норму прибутку.

    Таблиця ІІ.12.

    Показники економічної ефективності виробничо-господарської діяльності ПСП «Надія»

    Якщо  проаналізувати дані таблиці, то ми бачимо, що вартість валової продукції по роках зменшується. Валовий дохід від’ємний, а саме підприємство збиткове, про що свідчить від’ємний рівень рентабельності. У 2002 році він склав -25,8%, у 2003 — -24,9%, а у 2004 аж -30,1%. Якщо ж господарство буде йти таким шляхом і надалі, то воно ризикує просто збанкрутувати.

    Визначимо тепер основні фактори, що мають вплив на виробництво основної продукції господарства — зерна. Для цього побудуємо таблицю.