Процес виробництва і плинність часу вимагають постійного відтворення робочої сили, тобто відновлення працездатності і життєвих сил носіїв праці.

    Через нерівномірність сільськогосподарського виробництва, його сезонність, різноманітність умов, рівнів розвитку зайнятість працівників у різних господарствах неоднакова. Різниться вона і в межах окремих груп трудових ресурсів,

    Для аналізу використання трудових ресурсів потрібні дані про потенційний фонд робочого часу одного працівника і кількість середньорічних працівників підприємства, яку визначають за перевідним коефіцієнтом. Останній обчислюють з відношення потенційного фонду всього робочого часу до фонду робочого часу середньорічного працівника. Розвиток машинного виробництва спонукає і до збільшення чисельності механізаторських кадрів, оскільки сучасна наявність їх не забезпечує потреб сільськогосподарського виробництва. Підвищення кваліфікаційного рівня працівників не тільки сприяє розв'язанню проблеми розширеного відтворення робочої сили на селі, а й зменшує потребу в ній, витісняючи із виробництва некваліфікованих і низькокваліфікованих працівників, створюючи надлишки робочої сили, тобто відбувається зниження зайнятості сільського населення. Рушійною мотивацією соціальної потреби людей в отриманні професійної освіти високого рівня виступають умови праці, престиж професії, рівень матеріального стимулювання, інтереси та можливість проявити себе та ін. Орієнтуватись при цьому слід переважно на молодь села, призупинити відплив якої із сільської місцевості можна, створивши для неї нормальні умови життя відповідно до сучасних вимог, вирішивши соціально-економічні та культурно-побутові проблеми на селі.

    Взагалі під організацією праці розуміють систему заходів щодо раціонального використання робочої сили, в тому числі відповідну розстановку людей у процесі виробництва, розподіл і кооперацію, методи нормування, форми і мотивацію праці, організацію робочих місць, їх обслуговування і необхідні умови праці. Головне завдання організації праці — систематично поліпшувати використання живої праці, що передбачає:

• розроблення і впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці, організацію виробничих підрозділів, трудових колективів;
• удосконалення організації трудових процесів, робочих місць, методів і прийомів праці;
• удосконалення нормування праці;
• застосування найбільш ефективних систем матеріального стимулювання праці;
• підготовку кадрів і систематичне підвищення їхньої кваліфікації;
• зміцнення трудової дисципліни та сприяння піднесенню творчої активності працівників;
• поліпшення санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов праці;
• забезпечення раціональних режимів праці і відпочинку.

    Рівень організації праці на підприємстві залежить від багатьох чинників, які, зумовлюючи один одного, виявляють свою дію залежно від конкретних умов виробництва і характеристик виконавців праці. Тому готових рецептів якнайкращої організації праці немає і бути не може. Мова може йти лише про тенденції, загальні напрямки. При розробленні заходів щодо удосконалення організації праці треба в кожному випадку зважати на умови конкретного підприємства, які під дією науково-технічного прогресу постійно змінюються, а отже, процес цей є постійним і безкінечним.

    Тепер проаналізуємо на базі ПСП «Надія»  вплив деяких з факторів, що впливають  на річний фонд оплати праці по цьому підприємству. Для зручності у порівнянні візьмемо два сусідні роки: 2003 і 2004. Для наочності та зручності дані занесемо у таблицю. 
 
 
 

    Таблиця ІІ.5.

    Складові  фонду оплати праці ПСП «Надія»

    Умовний загальний фонд оплати праці знайдемо помноживши чисельність працівників  у 2004 році на їх річний заробіток 2003 року.

    За  результатами розрахунків бачимо, що по підприємству річний фонд оплати праці  скоротився вдвічі. Це було досягнуто  завдяки тому, що було зменшено заробіток  працівників.

    Також по підприємству було зменшено затрати  праці, що необхідні для виробництва 1 ц продукції, що в принципі є добрим показником.

    Тепер проведемо аналіз впливу чисельності  працівників і продуктивності праці  на вартість валової продукції по досліджуваному підприємству та дамо порівняльну оцінку темпів росту продуктивності праці та її оплати за 2002 — 2004 рр. Дані наведемо у таблиці ІІ.6 і ІІ.7.

    Таблиця ІІ.6.

    Вплив чисельності працівників і продуктивності праці на вартість валової продукції  ПСП «Надія»

    Таблиця ІІ.7.

    Темпи росту продуктивності праці та її оплати у ПСП «Надія»

    Тепер зобразимо динаміку основних показників на графіку (рис.6).

     Отже, ми бачимо, що вартість валової продукції в  порівнянні з 2003 роком зменшилась на 58,1 тис. грн. Вартість валової продукції на одного працівника становила лише 65,5% від 2003 року. Саме зменшення вартості валової продукції зокрема відбулося внаслідок зміни чисельності працівників. Сама вартість валової продукції скоротилася на 117 тис. грн. Проте за рахунок того, що підвищилась продуктивність праці, було компенсовано 58,9 тис. грн.

    Індекс  продуктивності праці у 2004 році становив 0,66, а індекс оплати праці — 0,55. Звичайно, що в господарстві це явище є досить таки негативним.

    Рис.6. Темпи росту продуктивності праці та її оплати

    Це  свідчить насамперед як про значне скорочення випуску продукції, так і про зменшення оплати праці працівникам. При чому індекс зіставлення темпів росту продуктивності праці і її оплати менший за 1. Він становить 0,83. Тобто оплата праці у господарстві різко скоротилася. Скоріше всього це було зроблено для виявлення додаткових грошових резервів.

 

ІІ.3. Організація виробництва галузі рослинництва

    Організація рослинницьких галузей у сільськогосподарських підприємствах (об'єднаннях) передбачає систему заходів, спрямованих на забезпечення виконання договірних зобов'язань по реалізації продукції, а також створення необхідних фондів для внутрішньогосподарського використання (продаж працівникам підприємства, насіннєвий і фуражний основний та страховий фонди, громадське харчування, фонди допомоги, тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтенсифікацію виробництва, відповідає ґрунтовим і кліматичним умовам підприємства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому потенціалі і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.

    При організації рослинницьких галузей  у плані економічного і соціального розвитку підприємства відображають: питання організації земельних угідь, розглядають їх трансформацію у плановому році, заходи щодо поверхневого і докорінного поліпшення окремих ділянок, визначають витрати держави і власні витрати на проведення відповідних робіт; встановлюють розмір і структуру посівних площ відповідно договірних зобов'язань і потреби підприємства в продукції рослинництва; рівень урожайності сільськогосподарських культур; нагромадження і використання добрив; захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів тощо.

    Також ефективність системи рослинництва залежить від організації використання земельних угідь, правильності обґрунтування  структури посівних площ і комплексу  організаційно-економічних та агротехнічних заходів щодо використання виробництва продукції.

    Обґрунтування виробничої програми з рослинництва передбачає:

1. використання земельних угідь та підвищення їхньої родючості;
2. врожайність сільськогосподарських культур;
3. обґрунтування посівних площ, виробництва і використання продукції рослинництва;
4. внесення насіння, нагромадження і внесення добрив, захисту рослин, тощо.

    Розподіл  земельних угідь досліджуваного господарства зобразимо у таблиці  ІІ.8.

 

     Таблиця ІІ.8.

    Баланс  земельних угідь та їх використання у ПСП «Надія» у 2004 році та їх використання

 

    Як  бачимо, у 2004 році у ПСП «Надія» відбулися деякі зрушення у земельному фонді, зокрема зменшилася кількість ріллі. А основна частина земель була виділена під сіножаті та пасовища.

    Тепер перейдемо до дослідження обсягів  валового збору і планової урожайності  деяких основних культур у ПСП  «Надія» за останні три роки. Дані по господарству подано у таблиці ІІ.9.

    Таблиця ІІ.9.

    Валовий збір і планова урожайність деяких видів сільськогосподарських культур  у ПСП «Надія» за 2002-2004 рр.