Классификация конкурентных стратегий

      Потенціал зростання сегменту ринку, в якому  динамічно розвивався «лев», рано чи пізно вичерпується. Активна еволюція віолента закінчується, і він переходить в позицію «могутнього слона». Фірма-віолент втрачає динамізм, але натомість знаходить підвищену  стійкість, забезпечену великими розмірами, диверсифікацією, наявністю широкої  міжнародної мережі філіалів, і у  цьому стані може існувати ряд  десятиліть.

      «Могутньому слону» в умовах стабільного існування  властива ефективна тактика «спритного другого» - уникають ролі першого при  появі нового товару на ринку, але  вони завжди поряд, на других ролях. Фірмі  не обов'язково бути першою, щоб одержати від нововведення найбільшу вигоду. Саме завдяки широко диверсифікованому  і масовому виробництву саме «слон» отримує найбільшу користь із застосування новинки в найрізноманітніших областях. Загальна мета методу слідування за лідером - зниження ризику інноваційної діяльності і зменшення витрат на НДВКР за рахунок заміни вільного пошуку наслідуванням перевіреним  зразкам.

      Ситуація  «лева» — швидко розвивається весь бізнес, «слона» — вдало розвиваються лише деякі напрями діяльності, а  інші відстають. З часом динамізм  творча здібність «могутнього слона» падає і він перетворюється на «неповоротливого бегемота». Зберігаючи гігантський оборот, корпорація поступово втрачає здатність добиватися відповідного прибутку, що спричинено: стратегічними помилками, пов'язана з занадто широкою диверсифікацію і відповідним розпилюванням сил; загальним занепадом галузі, омертвлянням капіталу, відсутністю перспективи виробництва.

      Ситуацію  у ряді випадків ще можна поправити  за рахунок стратегії дезінвестиції - позбавлення від збиткових виробництв і зниження витрат в організаціях, що зберігаються.

      Стратегії диференціації продукції і сегментації ринку. Фірми-патієнти («хитрі лисиці») можуть бути різних розмірів: малі, середні і навіть зрідка великі. Патієнтная стратегія - це стратегія диференціації продукції і заняття своєї ніші, вузького сегменту ринку. У цій стратегії чітко простежуються дві під стратегії: ставка на диференціацію продукту; необхідність зосередити максимум зусиль на вузькому сегменті ринку.

      Диференціація продукції — крок назустріч тому споживачу, якому не потрібна масова стандартна продукція; при цьому  патіент використовує відмінності  як товару, так сервісу і реклами.

      При спеціалізованому виробництві запас  конкурентоспроможності товару виникає  в основному завдяки високій  споживчій цінності товару. Шляхи  створення власної ніші: участь у  модифікації серійної продукції; виконання  специфічних замовлень та інші. Ніша повинна відрізнятися стійкою відособленістю, а в ролі стабілізатора досягнутої диференціації товару можуть виступати: унікальний технологічний досвід; особлива збутова мережа; історичний престиж  марки.

      Фірма накопичує досвід і концентрує ресурси  у вибраній вузькій області, все  більш відокремлюючи нішу і відсікаючи конкурентів. Про новий товар, що з'явився з особливими достоїнствами, пізнає все більш широке коло| потенційних  споживачів. Фірма стає високодохідною, залишаючись невеликою за розмірами. Цінність патентів, технології, спеціалізованої збутової мережі існує до тих пір, поки є особлива ринкова потреба. Патієнт багато вклав у вузьку нішу, володіє перевагами тільки поки ніша існує, зміна виробничого профілю майже неможлива.

      Більшість спеціалізованих компаній ринковий успіх перетворює на об'єкт поглинання. Типова для патієнтів чисельність  зайнятих від 200 до 500 є критичним  розміром уразливості фірми по відношенню до захвату з боку віолентів. Велика фірма, поглинаючи патієнта, набуває організації, оптимально пристосованої до задоволення запитів певного кола споживачів. Колишній незалежний патієнт управляється як дочірнє підприємство з високим ступенем автономності і як би продовжує своє самостійне існування.

      Розвиток  пацієнтів з метою уникнення  поглинання, повинен відбуватися  за двома напрямами: стагнація або  помірне зростання разом із займаною нішею; зміна стратегії і перетворення в великого віолента.

      Стратегії інноваційних дослідницьких  організацій-робників. Фірми-експлеренти – це, в основному невеликі організації, головна роль яких в економіці – інноваційна (створення радикальних, «проривних» нововведень, нових продуктів і нових технологій у всіх галузях народного господарства). Як творці радикальних нововведень, вони відрізняються своєю цілеспрямованістю, відданістю ідеї, високим професійним рівнем співробітників і лідера, великими витратами на НДДКР.

      Фірма-експлерент у своєму розвитку спочатку створюється  або існує як компанія-піонер, що нічим, крім одержимості ідеєю, не відрізняється  від безлічі інших дрібних  і середніх фірм. Проте вона веде наполегливий пошук принципово нових  технічних рішень. Діяльність фірми  підпорядкована головному завданню, що носить прихований характер, - підготовці конкурентоздатного нового товару.

      У останні десятиліття з появою технологічних центрів і парків, венчурного капіталу, підтримка фірм-експлерентів прийняла організований характер. Неминучий  при фінансуванні експлерентів, інноваційний ризик знижується за допомогою різних способів. Для більшості фірм пошук нового товару закінчується невдачею; ті ж, хто вдало втілив ідею, вступають в другий етап розвитку — період бурхливого підйому.

    У виробника з'являється можливість швидко нарощувати обсяги продажів і  одержувати високий прибуток. У компаній-першовідкривачів після очевидного ринкового успіху стає все більше послідовників, ринок нового товару зростає, на нові можливості нарешті звертають увагу провідні корпорації. Як правило, фірму-першовідкривача витісняють з ринку загартовані в конкурентній боротьбі «віоленти-слони».

      Пряму конкуренцію гігантів витримують лише небагато експлерентів. Поступившись лідерством, експлеренти перетворюються на другорядних виробників масової  продукції і займають на ринку  позицію віце-лідера. Батьки-засновники фірми при «дружньому» захопленні, як правило, залишаються керівниками  підрозділів, а за свої акції отримують  щедру компенсацію. Головний же виграш полягає в появі доступу до ресурсів великої фірми, без яких надійний успіх часто неможливий.

      Нині  небагато компаній-експлерентів проходять  всі випробування конкурентної боротьби і стають великими спеціалізованими фірмами, або новими лідерами. Щоб  успішно діяти на ринку після  того, як новий товар став масовим, експлерент повинен переродитися (змінити  стратегію) - сформувати чітку спеціалізацію (патієнтна стратегія), або здійснити  масштабні інвестиції у виробництво, управління і збутову мережу (віолентна  стратегія).

     Стратегії у сфері дрібного неспеціалізованого бізнесу. Дрібні фірми, задовольняючи локальний і вузькогруповий або, навіть, індивідуальний попит, беруться за все, що не викликає інтересу у віолентів, патіентів і експлерентів. Їх роль об'єднувальна, зв'язуюча - комутантна. Фірми-комутанти активно сприяють просуванню нових продуктів і технологій, в масовому порядку створюючи на їх основі нові послуги і прискорюючи процес дифузії нововведень; беруть активну участь в процесі рутинізації нововведень за рахунок схильності до імітаційної діяльності і організації нових послуг на основі нових технологій.

     Узагальнену порівняльну характеристику стратегій наведено в табл.4.19. 

      Таблиця 4.19

Характеристики  підприємств і відповідних їх стратегій за типом стратегічної конкурентної інноваційної поведінки 

      Порядок ідентифікації організації, віднесення її до конкретного типа стратегічної конкурентної інноваційної поведінки:

1. Складається характеристика організації, що аналізується, її продукції, галузі, ринку.
2. За встановленими характеристиками організація описується за допомогою морфологічної матриці ідентифікації (табл.4.20).
3. Проводиться аналіз морфологічного опису і з використанням табл.4.19 встановлюється відповідність організації одному або декільком типам стратегічної конкурентної інноваційної поведінки.

Таблиця 4.20 

Морфологічна  матриця ідентифікації  підприємств за типом стратегічної конкурентної інноваційної поведінки