Організація та управління зовнішньоекономічною діяльністю на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

За результатами досліджень для ефективної організації ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа» сформовані такі рекомендації:

1. Запровадити  сценарний підхід до формування  стратегічних планів розвитку  ЗЕД на підприємстві.

2. Модернізувати  аналітичний блок інформаційної  системи для оцінки ризиків  нових проектів розвитку підприємства.

3.Організувати  на підприємстві групу стратегічного  розвитку, що буде складатись  з експертів для оцінки існуючого  стану розвитку підприємства  та проведення експертизи майбутніх  проектів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В ході проходження практики з фаху було з’ясовано, що ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» є одним найбільших вітчизняних виробників косметичних засобів і товарів для будинку. Основні напрями діяльності компанії: створення, виробництво та просування косметичних засобів різних категорій; виробництво упаковки; забезпечення логістики і дистрибуції продукції власного виробництва, а також продукції партнерів.

Директором ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» є Середов Ігор Геннадійович. Управління ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» здійснює директор підприємства.

Організаційна структура ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» відноситься до лінійно-функціонального типу. При лінійній структурі управління лінійні керівники мають підлеглих. Кожен з них відповідає за роботу підрозділу, яким він керує. У складі підприємства функціонують наступні відділи: інженерно-технічний відділ, відділ охорони праці, відділ маркетингу, фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, юридичний відділ, відділ логістики, планово-виробничий відділ та ін.

Підприємство реалізує свою продукцію багатьом відомим компаніям. Сировина для виробництва надходить не тільки з України. Основним ринком збуту підприємства є Житомирська область та інші регіони України. Підприємство має налагоджені контракти на поставку продукції з деякими підприємствами Росії та Європи.

Організацією економічної роботи у ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» займається планово-виробничий відділ. Планово-виробничий відділ ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа»є самостійним структурним підрозділом підприємства. Відділ очолює начальник планово-виробничого відділу, призначуваний на посаду наказом директора підприємства.

Аналіз результатів господарської діяльності дозволив зробити висновки, що підприємство працює ефективно та розвивається. Розглянувши фінансово-економічні результати діяльності досліджуваного підприємства встановлено, що за 2010–2012 рр. зріс дохід (виручка) від реалізації продукції на 79757 тис. грн. або в 2,16 рази. У 2012 році чистий прибуток підприємства зріс на 5288 тис. грн.. або в 3,35 рази порівняно з 2010 роком. Дане збільшення свідчить про ефективність діяльності підприємства.

Управління персоналом ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» здійснює відокремлених структурний підрозділ установи – відділ кадрів, який очолює начальник відділу кадрів, на якого покладено всі функції з управління персоналом. Протягом 2010-2012 рр., кадри у ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» використовувались ефективно, чисельність працівників збільшилась на 33 особи.

Аналіз маркетингового менеджменту показав, що на підприємстві приділяється увагу маркетингу. На підприємстві функціонує відділ маркетингу, діяльність якого здійснює маркетолог-аналітик. Окрім цього, на підприємстві функціонує відділ логістики, який займається збутовою діяльністю.

Одним з основних способів просування товару ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» на ринок є реклама – самий могутній стимулятор попиту на послуги будь-кого підприємства. Для залучення уваги покупців використовується наступна реклама: реклама в газетах та журнальна реклама, реклама на білбордах, по радіо та телебаченню, в інтернеті.

Фінансова служба ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» складається з фінансового відділу та бухгалтерії. Фінансовий відділ займається розробкою фінансових планів, а бухгалтерія здійснює контроль за їх виконанням. Фінансовий відділ та бухгалтерія підпорядковуються директору підприємства, який також займається фінансовою роботою.

Аналіз фінансового стану показав, що підприємство використовує ресурси ефективно, хоча існують деякі проблемні питання, які спричинені непропорційним збільшенням витрат та доходу, а саме: на підприємстві витрати збільшуються швидшими темпами ніж дохід. Також, в ході проведення аналізу ліквідності було з’ясовано, що підприємство не є ліквідним, оскільки всі показники є менше нормативного значення, але вони мають тенденцію до зростання і покращення його платоспроможності за умови дотримання тієї ж політики і нарощування суми наявних грошових коштів. Аналіз фінансової стійкості показав, що підприємство має досить високий рівень фінансової стійкості і незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

Стратегічне управління ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» реалізується через виконання функцій директора та через виконання функцій директора, начальника планово-виробничого відділу та начальника відділу логістики. В ході проведення SWOT-аналізу підприємства було встановлено, що сильних сторін і можливостей підприємства більше, ніж слабких сторін і загроз на ринку. Сильні сторони ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» за вірно вибраної стратегії дозволять компанії перебороти її слабкі сторони, а також усунути наявні загрози.

На сьогоднішній день, підприємство має загальну та конкуренті стратегії. Для покращення діяльності підприємству доцільно розробити маркетингову стратегію, оскільки, незважаючи на те, що підприємство здійснює маркетингові дослідження, вони не є глибокими і такими, що відповідають перспективним цілям підприємства (наприклад, завоювання нових ринків збуту).

Рішення про впровадження тої чи іншої інноваційної програми у життя затверджується директором ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа». На підприємстві постійно здійснюється робота по проведенню та впровадженню оновленої продукції та удосконалення виробничих технологій. Щороку ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» веде роботу по збору та впровадження нових технологій. На підприємстві виділено два види збору технологій: цільовий та інформаційний. Протягом 2010-2012 рр. підприємство збільшувало витрати на здійснення інноваційної діяльності на 931,97 тис. грн. Джерелом фінансування інноваційної діяльності у ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» є власні кошти. В результаті проведеного дослідження було виявлено, що ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» працює ефективно в напрямку інноваційної діяльності, але, має певні загрози.

Загалом, в ході проходження практики було з’ясовано, що діяльність підприємства є ефективною, підприємство має більше сильних сторін ніж слабких. Незважаючи на це, з кожним роком підприємство планує збільшувати обсяги господарської діяльності, нарощувати прибутки, займати лідируючи позиції на ринку. Для цього йому необхідно здійснити реформи в деяких сторонах діяльності.

Для покращення фінансово-господарської діяльності підприємству пропонується звернути увагу на зменшення витрат на виробництво продукції. Для покращення ліквідності підприємства, йому необхідно нарощувати суми грошових коштів на рахунках та збільшувати оборотні засоби.

Також доцільно відмітити, що підприємство націлено на завоювання нових ринків збуту, а саме їх пошук за кордоном. Незважаючи на те, що підприємство здійснює ЗЕД, воно не має спеціалізованого відділу. Для ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» найоптимальнішим варіантом управління зовнішньоекономічною діяльністю було б створення спеціального експортного відділу.

Для покращення діяльності підприємства, йому необхідно звернути увагу на здійснення інноваційної діяльності, для того, щоб долати існуючі загрози. Для активізації інноваційної діяльності ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» необхідно здійснювати широкий комплекс заходів, важливе місце серед яких займає виявлення внутрішніх резервів її організації.

На сьогоднішній день, ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» займається зовнішньоекономічною діяльністю, але спеціального відділу, який відповідав би за здійснення такої діяльності, на підприємстві не існує. На підприємстві організацією і управлінням зовнішньоекономічною діяльністю займається маркетолог-аналітик, фінансовий менеджер, заступник директора із загальних питань, директор з виробництва, начальник відділу логістики, начальник планово-виробничого відділу.

Зовнішньоекономічна діяльність ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» представлена у вигляді експорту та імпорту. З 2008 р. «Ельфа» експортує продукцію власного виробництва до країн СНД (Росія, Молдова, Білорусія, Латвія, Азербайджан, Казахстан) і Близького Сходу.

За період 2010-2012 рр. як обсяги експорту так і обсяги імпорту у ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» мали тенденцію до зростання. В 2012 році виручка від експорту товарів ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» становила 24908,40 тис. грн.. що на 14035,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році. В 2012 році вартість імпорту ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» становила 6600,4 тис. грн.. що на 1209,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році. У структурі експорту у 2012 р. значну питому частку поставок товарів займають поставки до країни-партнера Росії, тобто 44,51%, що становить 11087,34 тис. грн., що, в свою чергу, є більше в 2,29 рази ніж у 2010 р.

Аналіз рентабельності експорту товарів показав, що на 1 грн. реалізованої на експорт продукції припадає 1,53 грн. прибутку, що свідчить про рентабельність експортної діяльності підприємства.

Темпи росту експорту становили 40,1%, а вже в 2012 році, вони зросли до 65.53%. Темпи росту імпорту ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» в 2011 році становили 7,64%, тоді як в 2010 році вони зросли до 13,82% на рік.

Для нарощення обсягів експортно-імпортної діяльності, на підприємстві необхідні суттєві зміни організаційної та функціональної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві. За цих умов ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» зможуть впевнено утримувати свої позиції на ринку та завойовувати нові зовнішні ринки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Авдокушин Е.В. Международные экономические отношения. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1996. – 196 с.
2. Адно Ю. Металлургия: старые проблемы на пороге нового века // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 8. – С.38 – 42.
3. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. – М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. – 256 с.
4. Алимов О.М. Балансування стратегій у стратегічному наборі підприємства / О.М. Климов, І.А. Ігнатієва // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 109 – 115.
5. Амоша О.І. Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку / О.І. Амоша, М.С. Качура, Т.В. Щєтілова. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2002. – 108 с.
6. Амрин Г. Организация производства и управление в американских корпорациях: Пер. с англ. / Г. Амрин, Дж. Ритчи, К. Мода. – М.: Экономика, 1991.
7. Аптекарь С.С. Формирование бизнес–плана металлургического предприятия в контексте перестройки промышленного сектора Украины // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2000. – № 15, ч. 3. – С. 20 – 23.
8. Багатин Ю.В. Оценка эффективности бизнеса и инвестиций / Ю.В. Багатин, В.А. Швандар. – М.: Финансы, ЮНИТИ–ДАНА, 1999. – 243 с.
9. Балабанов И.Т. Риск–менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
10. Баранов В.А. Развитие организации в конкурентной среде / В.А. Баранов, А.В. Синельников // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 6. – С. 3 – 13.
11. Барчан Г. Мировой опыт создания и функционирования СЭЗ // Персонал. – 2004. – № 4. – С. 22–25.
12. Бауэр Р. Управление инвестиционным проектом: опыт IBM: Пер. с англ. / Р. Бауэр, Э. Коллар, В. Тан. – М.: ИНФРА–М, 1995. – 374 с.
13. Бахрамов Ю.М. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учеб. пособие / Ю. М. Бахрамов, В. В. Глухов. – СПб.: Изд-во «Лань», 2000. – 448 с.
14. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика / В.А. Белошапка, Г.В. Загорий. – К.: Абсолют-В, 1998. –352с.
15. Беренс В. Руководство по оценке эффективности инвестиций / В. Беренс, П. Хавранек. – М.: ЮНИТИ, 1995. – 274 с.
16. Бир С. Кибернетика и управление производством. – М.: Наука, 1965. – 388 с.
17. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, «ЮЛТЛ», 1995. – 448с.
18. Богданов С.В. Управление реализацией металлопродукции на предприятии / С.В. Богданов, П. Н. Пустыльник // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 3. – С. 112 – 115.
19. Бойделл Том. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителей: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М-Премьер, 1995. – 202с.
20. Большаков В. Не той дорогой / В. Большаков, Л. Тубольцев // Металл. – 2004. – № 9. – С. 18 – 21.
21. Боумен К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175с.
22. Бромович М. Анализ экономической эффективности капиталовложений: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М. – 1996. – 432с.
23. Буглай В.Б. Международные экономические отношения: Учеб. пособие/ В.Б. Буглай, Н.Н. Ливенцев. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 160с.
24. Буданов И. Металлургия в системе межотраслевых взаимосвязей / И. Буданов, Н. Суворов // Экономист. – 2002. – № 1. – С. 26 – 32.
25. Буланий О.О. Вплив розміру митного тарифу на надходження до державного бюджету України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 3 – 8.
26. Бурлаков Л.В. Новый механизм внешнеэкономической деятельности предприятий (объединений) / Л.В. Бурлаков, С.Д. Белецкий. – К.: Укр. НИИНТИ, 1991.
27. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инновации. – М.: Информационно–издательский дом «Филинъ», 1997. – 336 с.
28. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы: предпринимательство и координация в децентрализованной компании: Пер. с англ. – М.: ИНФРА–М, 1996. – 287 с.
29. Виханский О.С. Менеджмент / О. С. Виханский, А.И. Наумов. – М.: Гардарика, 2003. – 285 с.
30. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.Л. Наконечний. – К.: ТОВ «Бори сфен-М», 1996. – 336 с.
31. Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование / Ю.В. Макогон, В.А. Кравченко, В.В. Кравцова, М.Ю. Марченко. – Донецк: ДонНУ, 2001. – 311 с.
32. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского нац. ун-та, 2000. – 315 с.
33. Гельбрас В. Импортозамещение и экспортная ориентация экономики КНР // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 7. – С. 31 – 33.
34. Герасимчук В.Г. Діагностика системи управління підприємством. – К.: ИСДО, 1995. – 120с.
35. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. – К.: КНЕУ, 2000. – 359 с.
36. Глобализация экономики и внешнеэкономические связи России / Под ред. И.П. Фаминского. – М.: Республика, 2004 . – 448 с.
37. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Финпресс, 1998. – 416 с.
38. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала (опыт лучших промышленных фирм США, Японии и стран Западной Европы). – М.: МП «Сувенир», 1993. – 488с.
39. Горчаков В.Ю. Критерии оценки эффективности внешнеэкономической деятельности крупной компании // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – С. 470 – 480.
40. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісний України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. – (Зі змін. та допов.).
41. Гофман Н.Ф. Основы внешнеэкономической деятельности / Н.Ф. Гофман, Г.А. Маховикова. – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
42. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы, измерения, пути снижения. – М.: Дело и Сервис, 1999. – 112 с.
43. Гриньова Н.Є. Кредитоспроможність ЗЕД підприємств: сутність та критерії оцінки // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. – Луганськ: СУНУ. – 2007. - № 17 (II). – С. 129 – 136.
44. Громов А. Свободные экономические зоны: мировой опыт и перспективы в России // Вопросы экономики. – 2004. – № 10. – С. 104 – 117.
45. Грущинська Н.М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств України в умовах становлення процесів митного регулювання з країнами Центрально-Східної Європи // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49). – С. 101 – 108.
46. Гусаров А.В. Определение миссии организации // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 3. – С. 130 – 134.
47. Долинская М.Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции / М. Г. Долинская, И.А. Соловьев. – М.: Стандарты, 1991. – 125 с.
48. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. с англ. – М: Бук Чембэр Интернэшинел, 1992. – 352 с.
49. Дункан У.Дж. Основополагающие идеи в менеджменте: Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. – 271с.
50. Дэниелс Дж.Д. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. / Дж.Д. Дэниелс, Ли Х. Радеба. – М: Дело, 1998. – 784 с.
51. Жуков В.Н. Реформа внешнеэкономической деятельности: проблемы, решения, практика. – М.: Экономика, 1998. – 88 с.
52. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 р. № 332 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 78. – (Зі змін та допов.).
53. Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р. № 330 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9 – 10. – Ст. 65. – (Зі змін та допов.).
54. Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998 р. № 331 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 12 – 13. Ст. 80. – (Зі змін та допов.).
55. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 960–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377. – (Зі змін. та допов.).
56. Закон України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 125.
57. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» в редакції від 04.10.2001 р. № 2761 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6. – Ст. 40.
58. Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р. № 351 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5 – 6. – Ст. 44.
59. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
60. Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24.12.1998 р. № 356 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 7. – Ст. 50.
61. Иванов О. Государственное регулирование внешнеэкономической деятельности: опыт Японии // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 74 – 85.
62. Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А. Б. Идрисов, С. В. Картышев, А. В. Постников. – М.: Информационный издательский дом «Филинъ», 1997. – 272с.
63. Иноземцев В. Цели и структура корпорации как основы ее конкурентоспособности // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С. 63 – 68.
64. Интересы, цели, показатели: взаимосвязи и согласования / Под ред. Д. В. Овсянко, Г. В. Черновой. – СПб.: Изд-во СПбГУ,1992. – 204 с.
65. Казаков И.А. Необходимость глобализации маркетинговой стратегии российских экспортеров // Вестник Моск. ун-та. Серия 6. Экономика. – 1998. – № 6. – С. 82 – 91.
66. Кирцнер И. Конкуренция и предпринимательство: Пер. с англ.; Под ред. проф. А. Н. Романова. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001. – 238 с.
67. Кредисов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти / А. Кредисов, В. Бабенко // Економіка України. – 2003. – № 2. – С. 4 – 12.
68. Крофт М. Дж. Сегментирование рынка. – СПб.: Питер, 2001. – 128 с.
69. Кузнецов В. Теория регулирования и переходный процесс // Международная экономика и международные отношения. – 1992. – № 11. – С. 54 – 56.
70. Кузнецов В.В. Предприятие во внешнеэкономических связях. – М.: Международные отношения, 1990. – 140 с.
71. Кухарська Н.О. Експортно-імпортна політика України: роки незалежності // Регіональна економіка. – 2004. – №4. – С. 44 – 52.
72. Ламбен Ж.–Ж. Стратегический маркетинг. Менеджмент, ориентированный на рынок: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2004. – 800 с.
73. Макмиллан Ч. Японская промышленная система: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1988. – 398 с.
74. Маслак О.О. Облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності / О.О. Маслак, В.Й. Жежуха, В.В. Оверчук; – К.: Каравела, 2011. – 280 с.
75. Митна справа в Україні: Митний кодекс України. Нормативно–правові акти. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
76. Науменко Н. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Экономика Украины. – 2002. – №2. – С.80 – 82.
77. О’Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход: Пер. с англ. С. Жильцова и др. – СПб.: Питер, 2001. – 857 с.
78. Организационные и экономико-правовые условия развития внешнеэкономических связей региона / Б.Т. Клияненко, Н.И. Горячих, В.В. Дорофиенко, А.И. Курнос и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 323 с.
79. В. О перспективах специальных экономических зон и территорий приоритетного развития в Украине / В. Пила, Е. Чмырь, В. Загораний // Экономика Украины. – 2002. – № 4. – С. 11 – 16.
80. Пазуха М. Д. Зовнішньоекономічна діяльність (загальні положення): / М.Д. Пазуха; – К.: ЦУЛ, 2008. – 230 с.
81. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ.; Под ред. и предисл. В. Д. Щетинина. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 895 с.
82. Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій: Наказ Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 47 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 19. – Ст. 797.
83. Регулирование инвестиционной деятельности в регионах со специальным режимом функционирования / В. М. Хобта, Т. А. Степанова, Д. В. Егоренко, Д. В. Пудрик. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 129с.
84. Рей А. Конкурентные стратегии государства и фирмы в экспортноориентированном развитии // Вопросы экономики. – 2004. – № 8. – С. 46 – 65.
85. Рикардо Д. Сочинения. – Т.I. Аналитическая основа принятия управленческих решений. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 206с.
86. Розанова Н. Эволюция взглядов на природу фирмы в западной экономической науке // Вопросы экономики. – 2002. – №1. – С.50 – 67.
87. Рут Ф. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ. / Ф. Рут, А. Філіпченко. – К.: Основи, 1998. – 743 с.
88. Рыженков А.Н. Особенности реструктуризации крупного промышленного комплекса. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 218 с.
89. Селиверстов А. Экспорт – уже не панацея // Металл. – 2006. – № 7. – С. 20 – 21.
90. Симхович В. Философия фирмы // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – № 4. – С. 100 – 106.
91. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку. – К.: Вища шк., 2002. — 254 с.
92. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Под ред. А.П. Градова, Б.И.Кузина. – СПб.: Спец. литература, 1996. – 510с.
93. Стровский Л.Е. Внешний рынок и предприятие. – М.: Финансы и статистика, 1993.
94. Управление современной компанией: Ученик / Под ред. проф. Б. Мильнера и проф. Ф. Лиса (США). – М.: Инфра-М, 2001. – 586 с.
95. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга / Пер. с нем.; Под ред. и предисл. А. А. Турчака, Л.Г. Головача, М. Л. Лукашевача. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
96. Хобта В.М. Управление инвестиционными рисками. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 29 с.
97. Холт Р.И. Планирование инвестиций / Р. И. Холт, С. Б. Барнес. – М.: Дело, 1994. – 120 с.
98. Хоскинг А. Курс предпринимательства: Пер. с англ. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 349 с.
99. Эванс Дж. Р. Маркетинг: Сокр. пер. с англ. / Дж. Р. Эванс, Б. Берман – М.: Экономика, 1990. – 351 с.
100. Эддоус М. Методы принятия решений: Пер. с англ. / М. Эддоус, Р. Стенфилд. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 590 с.