Організація та управління зовнішньоекономічною діяльністю на ПП «Фармацевтична фабрика« НВО «Ельфа»

Таблиця 2.5

Показники ліквідності підприємства

№ з/п	Показник	Нормативне значення	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року до 2010 року, +/–
1.	Коефіцієнт покриття	більше 2	1,38	1,59	1,87	0,49
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	більше 1	0,57	0,54	0,35	–0,22
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	більше 0,2	0,00008	0,02	0,02	0,01992

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності протягом аналізованого періоду є меншим за нормативне значення і свідчить, що у 2012 році за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень може бути погашено тільки 35% поточних зобов’язань. Протягом періоду даний показник був меншим за нормативне значення і мав спадну динаміку, що є негативним для підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2010 році дорівнював 0,00008 та до 2012 році він зріс на 0,01992 і становив 0,02. Це свідчить про те, що підприємство не може негайно погасити поточні зобов’язання.

Як показав проведений аналіз показників ліквідності, підприємство не є ліквідним, оскільки всі показники є менше нормативного значення, але вони мають тенденцію до зростання і покращення його платоспроможності за умови дотримання тієї ж політики і нарощування суми наявних грошових коштів.

Для більш чіткої характеристики підприємства розглянемо фінансову стійкість ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» (табл. 2.6).

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансова стійкість відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного і залученого капіталу підприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобов’язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.

Таблиця 2.6

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показники	Норм. значення	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року до 2010 року
						+/–	%
1.	Коефіцієнт автономії	>0,5	0,49	0,56	0,63	0,14	28,57
2.	Коефіцієнт фінансової залежності	<2,0	2,04	1,80	1,58	–0,46	–22,55
3.	Коефіцієнт фінансової стійкості	>1	0,95	1,23	1,74	0,79	83,16
4.	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	Залежить від характеру діяльності	1,05	0,81	0,57	–0,48	–45,71
6.	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	<0,5	0,51	0,45	0,37	–0,14	–27,45

 

Коефіцієнт фінансової незалежності – «автономії» (концентрації власного капіталу) обчислюється як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу. Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії складає 0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).

Значення коефіцієнту автономії ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» відповідає нормативному значенню. У 2012 році відбулося його збільшення на 0,14 пункти і становило 0,63. Це свідчить про те, що підприємство фінансувалося за рахунок власного капіталу на 63%.

Зворотним показником коефіцієнта автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1,0, тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Протягом аналізованого періоду даний показник зменшився, що свідчить про зменшення фінансової залежності.

Коефіцієнт фінансової стійкості протягом 2010-2012 рр. збільшився, що є позитивною тенденцією. У 2012 році він становив 1,74. Це означає. Що на кожну гривню залучених коштів припадало 1,74 власних.

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу зменшився у 2012 році на 0,48 пункти і станови 0,57. Це означає, що на 1 грн. власних коштів припадало 0,57 залучених.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує частку залученого майна в активах підприємства. Протягом досліджуваного періоду вона зменшилась і становила 37%, що є позитивним для підприємства.

Перевищення власних коштів ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» над позиковими вказує на те, що підприємство має досить високий рівень фінансової стійкості і незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Аналіз фінансової стійкості характеризує ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» як фінансово незалежне і стабільне підприємство.

Отже, проаналізувавши діяльність ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа», ми дійшли висновку, що підприємство має стабільний фінансовий стан, з кожним роком нарощує обсяги виробництва та отримані прибутки, а також має виробничі ресурси, які необхідні для здійснення господарської діяльності, які протягом досліджуваного періоду намагається використовувати ефективно. Проблемам в діяльності підприємства є те, що матеріальні ресурси використовуються не зовсім ефективно, про що свідчить непропорційне збільшення витрат і збільшення доходів. Також, підприємство не в змозі швидко розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Незважаючи на дані відхилення в діяльності, діяльність ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» можна охарактеризувати як ефективну та прибуткову.

 

2.3. Аналіз організації та управління  ЗЕД ПП «Фармацевтична фабрика  НВО «Ельфа»

 

Зовнішньоекономічна діяльність є одним із найважливіших напрямків розвитку підприємництва. Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності , що побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства може здійснюватися за такими основними напрямками:

– вихід на зовнішній ринок;

– експортно-імпортні поставки товарів, послуг і капіталу;

– валютно-фінансові і кредитні операції;

– створення й участь у діяльності спільних підприємств;

– міжнародний маркетинг;

– моніторинг національної економічної політики й економіки світогосподарських зв’язків.

Організація ЗЕД – дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.

Тому, для ефективного керівництва ЗЕД на рівні підприємства, необхідна адекватна до умов його роботи структура управління. Слово «структура» означає каркас, основу. Будь-яке підприємство має відповідний каркас, що пов’язує всі його підрозділи, служби, органи.

Структура управління ЗЕД відображає побудову системи управління в даній сфері, тобто органи, служби, апарат, що здійснює управління ЗЕД.

Апарат управління будується з урахуванням необхідного оновлення ланок (по горизонталі) і ступенів чи рівнів управління (по вертикалі). Ланка управління – це структурний підрозділ чи окремі спеціалісти, що виконують відповідні функції управління.

Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета – максималізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

На формування організаційної структури управління ЗЕД значний вплив здійснюють такі фактори:

– розмір підприємства;

– значення і характер зарубіжної діяльності;

– ступінь диверсифікації і складність продукції, що випускається;

– характер експортної і виробленої на іноземних підприємствах продукції;

– специфіка ринків приймаючих країн і рівень конкуренції на них та ін.

Організаційні форми управління ЗЕД на виробничих підприємствах в Україні багато в чому індивідуалізовані. Разом з тим можна виділити деякі загальні риси.

На виробничих підприємствах, що приймають активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоекономічний апарат в даний час існує в основному в двох формах:

1. Відділу  зовнішньоекономічних зв’язків (ВЗЕЗ) в рамках діючого апарату управління.

2. Зовнішньоторгового підприємства (ЗТФ).

На сьогоднішній день, ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» займається зовнішньоекономічною діяльністю, але спеціального відділу, який відповідав би за здійснення такої діяльності, на підприємстві не існує. На підприємстві організацією і управлінням зовнішньоекономічною діяльністю займається маркетолог-аналітик, фінансовий менеджер, заступник директора із загальних питань, директор з виробництва, начальник відділу логістики, начальник планово-виробничого відділу. Умовно, структуру організації та управління ЗЕД можна відобразити на рис. 2.1:

Рис. 2.1. Структура організації та управління ЗЕД у ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа»

Отже, як бачимо з рис. 2.1, на підприємстві не існує спеціального відділу ЗЕД, тому функції щодо організації та управління ЗЕД на підприємстві делегують між собою декілька відділів, зокрема відділ маркетингу, фінансовий відділ, відділ логістики, планово-виробничий відділ.

Організація ЗЕД на підприємстві починається з маркетингового відділу, в якому маркетолог-аналітик збирає інформацію щодо основних ринків збуту продукції, здійснює пошук компаній, які бажають придбати продукцію підприємства. Маркетолог-аналітик створює маркетинговий план, в якому описується можлива зовнішньоекономічна діяльність. Фінансовий менеджер визначає, наскільки даний план є ефективним для підприємства. Заступник директора із загальних питань займається виходом на іноземні ринки та укладає договори з іноземними покупцями та постачальниками. Начальник відділу логістики та начальник планово-виробничого відділу безпосередньо втілюють у життя даний маркетинговий план та займаються організацією зовнішньоекономічної діяльності під керівництво директора підприємства.

Зовнішньоекономічна діяльність ПП «Фармацевтична фабрика НВО «Ельфа» представлена у вигляді експорту та імпорту. Експорт є засобом реалізації власної продукції закордон. Імпорт є засобом поширення нових, ефективних машин і устаткування, реформування та інтенсифікації виробництва.

При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою отримання прибутку. У цьому випадку підприємство несе наступні витрати: собівартість експортованого товару, транспортні витрати, організаційні витрати.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний дохід перевищував експортні витрати. Проте ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару.