Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 22:49, дипломная работа

Краткое описание

Мета та задачі дослідження. Метою даної магістерської роботи є обґрунтування теоретичних основ організації кредитування міжнародної діяльності підприємств, оцінка сучасного стану кредитної діяльності банків в валюті, удосконалення методики аналізу кредитоспроможності підприємства-позичальника при виконанні ним зовнішньоекономічного контракту, а також оцінка рівня кредитного ризику при наданні підприємствам кредитів в інвалюті.
Для досягнення поставленої мети передбачено постановку, формулювання і вирішення наступних задач:
дослідити сутність і складові зовнішньоекономічної діяльності
підприємств України в умовах ринкової економіки;
визначити сутність та різновиди кредитних послуг, що їх
надають вітчизняні банки для здійснення підприємствами своєї
зовнішньоекономічної діяльності;
обґрунтувати і визначити місце і роль валютного кредитування
в діяльності підприємств;
дати аналітичну оцінку діючої практики банківського кредитування підприємств при здійсненні ними своєї міжнародної діяльності;
проаналізувати тенденції, виявити проблеми та обґрунтувати
напрямки удосконалення кредитного процесу у міжнародних
стосунках підприємств Україні.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………………… 2
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ………………………………… 6
1.1.Сутність та особливості організації міжнародного бізнесу. Місце банківських кредитів в організації зовнішньоекономічної діяльності підприємств………………………………………………………………… 6
1.2. Комерційний кредит, як форма розрахунків в міжнародній діяльності підприємств. Інші види кредитування……………………….. 15
1.3. Правові засади міжнародного кредитування при обслуговуванні банками зовнішньоекономічної діяльності……………………………….
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ…………………………………………………………… 27
2.1. Методика кредитного аналізу підприємства-позичальника. Визначення ціни кредиту …………………………………………………. 27
2.2. Механізм короткострокового кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Програми мікрокредитування малого і середнього бізнесу…………………………………………………………. 37
2.3. Управління кредитним ризиком та обслуговування банками зовнішньоекономічної діяльності………………………………………… 46
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ КРЕДИТУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ……….…………………………… 87
3.1. Проблеми міжнародного кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні…………………………………………. 87
3.2. Шляхи удосконалення процесу кредитування міжнародної діяльності підприємств 98
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 111
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 116

Файлы: 1 файл

Методика кредитного аналізу підприємства-позичальника. Визначенн.doc

— 1.63 Мб (Скачать)

Можливо включення  в склад вихідних даних одночасно  як одномоментних, так і темпових показників, що дозволяє отримати узагальнену  рейтингову оцінку, яка характеризує як стан, так і динаміку фінансово-господарської діяльності підприємства.

Методика комплексної  оцінки фінансового стану, яка розглядалася, має наступні переваги.

По-перше, вона базується на комплексному багатомірному  підході до оцінки такого складного  явища, як фінансова діяльність підприємства.

По-друге, рейтингова оцінка господарсько-фінансової діяльності здійснюється на основі даних публічної звітності підприємства. Для її отримання використовуються найважливіші показники фінансової діяльності, які використовуються на практиці в ринковій економіці.

По-третє, рейтингова оцінка являється компаративною, вона враховує реальні досягнення всіх конкурентів.

По-четверте, для  отримання рейтингової оцінки використовується плаваючий обчислювальний алгоритм, який реалізує можливості математичної моделі порівняльної комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства-позичальника.

Таким чином, дана методика робить кількісно вимірюваною  оцінку надійності ділового партнера по результатах його поточної та попередньої  діяльності, а також при довгостроковому прогнозуванні діяльності підприємства.

Перспективним обслуговуванням кредитних процесів

зовнішньоекономічної  діяльності українських підприємств  є ринок факторингу на якому Україна  посідає ще дуже незначне місце.

 

 

 

 

 

                            2939

 

 

 

 

 

Рис. 3.2. Ринок факторингу в Східній  Європі та країнах Балтії 2006 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3. Питома вага факторингового обслуговування

Якщо проаналізувати приріст факторингових операцій за 2006 рік то побачимо, що Європа, значною  частиною якої є Україна, посідає на ньому перше місце.

ГАЛ

Європа

Азія

Америка

 

 Обсяг  факторингових операцій (млн. Євро)

Рис.3.4. Ринок факторингу в 2006 році

 

 

 

Рис. 3.5. Приріст факторингових операцій за 2006 рік

Більш детально аналізуючи цей ринок в Європі маємо змогу переконатися, що місце України на ньому вкрай незначне.

250/ 23

 

Великобританія

Франція

Іспанія

Туреччина

 

 Обсяг  факторингових операцій (млн. Євро)

Рис.3.6. Ринок факторингу в Європі 2006р.

 

13,90%

0,80%

29,50%

14,30%

5%

 

 

447о

%

26,30%

 

Рис. 3.7. Питома вага факторингу 2006 р.

І   навіть  в   цій,   більш  ніж  скромній   ніші,   найбільша  питома  вага міжнародного факторингу, в розрізі  банків, належить  Райфайзенбанку Аваль.

Інші банки  та факторингові компанії, 14,8

 

Рис.3.8. Питома вага міжнародного факторингу України (2006.)

А якщо врахувати  товарну структуру експорту України, то можемо зробити висновки, що міжнародні факторингові операції ще не зайняли  належного місця в обслуговуванні зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

1 - Експортер постачає продукцію Імпортеру (поставки носять регулярний та стабільний характер) на умовах товарного кредиту.

  1. - Банк отримує від Експортера документи, що підтверджують поставку продукції.
  2. - Банк перевіряє ділову репутацію та платоспроможність Імпортера .
  3. - Експортер отримує авансове фінансування згідно наданих документів

(до 90% вартості  поставки).

  1. - Банк відслідковує дотримання Імпортером умов оплати продукції згідно контракту.
  2. - Імпортер оплачує поставку в строки, передбачені умовами товарного кредиту.
  3. - Банк перераховує Експортеру залишок вартості поставки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.9. Схема операції імпортного міжнародного факторингу

Ефект від впровадження міжнародного факторингу

Для експортера:

  1. Отримання дострокового фінансування експортних поставок.
  2. Мінімізація ризиків по експортній операції.
  3. Вирішення проблеми недовіри до покупця (Імпорт-фактор в країні 
    покупця підтверджує його ділову репутацію та гарантує оплату поставок).
  4. Перекладання    роботи    по    стягненню    проблемної    дебіторської 
    заборгованості на Імпорт-фактора.

Для імпортера:

  1. Отримання відстрочки платежу від іноземного постачальника.
  2. Підтвердження Імпорт-фактором його ділової репутації перед іноземними 
    партнерами.
  3. Формування позитивної історії розрахунків.
  4. Отримання широких можливостей щодо співпраці з новими іноземними 
    партнерами.

Ефект від впровадження міжнародного факторингу (рис. 3.9.)

Для експортера:

5. Отримання дострокового фінансування експортних поставок. 
Мінімізація ризиків по експортній операції.

  1. Вирішення проблеми недовіри до покупця (Імпорт-фактор в країні 
    покупця підтверджує його ділову репутацію та гарантує оплату поставок).
  2. Перекладання    роботи    по    стягненню    проблемної    дебіторської 
    заборгованості на Імпорт-фактора.

Для імпортера:

  1. Отримання відстрочки платежу від іноземного постачальника.
  2. Підтвердження Імпорт-фактором його ділової репутації перед іноземними 
    партнерами.
  3. Формування позитивної історії розрахунків.

8.       Отримання широких можливостей  щодо співпраці з новими іноземними  партнерами.

 

 

 

 

 

 

 

 

1 - експортер постачає продукцію імпортеру (поставки носять регулярний та стабільний характер) на умовах товарного кредиту.

2 - експортер надає експорт-фактору документи, що підтверджують поставку.,

експорт-фактор перевіряє їх та повідомляє імпорт-фактора  про поставку.

3 - імпорт-фактор надає підтвердження ділової репутації імпортера та гарантує оплату

відвантаженого  товару.

4 - експорт-фактор надає авансове фінансування згідно наданих документів

(до 90% вартості  поставки).

  1. - імпорт-фактор відслідковує дотримання імпортером умов контракту.
  2. - імпортер оплачує поставку в строки, передбачені умовами товарного кредиту.
  3. - експорт-фактор перераховує експортеру залишок вартості поставки.

Рис. 3.10. Схема операції імпортного двухфакторного факторингу

В сучасній міжнародній  торгівлі свою ефективність підтвердила державна підтримка через експортні кредитні агентства (ЕСА). Вони страхують експортні, кредитні та комерційні ризики і надають відповідні гарантії. Головною метою діяльності ЕСА є страхова та фінансова підтримка національних експортерів за для забезпечення конкурентоспроможних умов пропозиції своєї продукції на міжнародних товарних ринках. Україна лишається чи не єдиною країною Європи, яка не має належних механізмів державної підтримки страхування експортеру. Тому, ближчим часом слід активізувати дії держави по залученню до експортних кредитних агентств, так як наявність гарантії ЕСА даватиме змогу українським банкам уникнути стягнення з позичальника якщо він виявився некредитоспроможним.

Створенню ефективної системи страхування експортних кредитів можливо лише за умов:

      1. участі держави як додаткового страхового захисту
      2. законодавчого врегулювання взаємовідносин між банками 
        та страховими компаніями з метою створення банківського 
        страхування.

Під банківським  страхуванням розуміють реалізацію страховими компаніями та банками страхових продуктів через загальні системи збуту але з використання однієї клієнтської бази. Пропозиція страхових послуг сприятиме збільшенню дохідності банківської діяльності. Головним, на нашу думку, у формуванні цього ринку має бути:

  1. розроблення концепції розвитку страхового ринку в Україні що найменш 2010 року.;
  2. залучення досвіду діяльності провідних європейських ЕСА з метою    розроблення досконалого механізму  страхування експортно-імпортних операцій.

- застосування методів стимулювання національного експорту розвинених  країн світу в Україні,   а саме  звільнення  від можливих обмежень на експортне кредитування на внутрішньому ринку; організація системи страхування експортних кредитів з обов'язковою державною підтримкою, надання експортних пільгових кредитів;

- запровадження  заходів для зменшення збитковості  та витрат за страхування кредитів, а саме, запровадження нової редакції  порядку кредитування, що передбачає  запровадження кредитного скорингу (оцінка кредитоспроможності позичальника) та впровадження детально описаних процедур перевірки позичальника і наданих ним документів.

З метою підвищення ефективності погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами  чинним законодавством передбачені такі заходи:

        1. примусове стягнення;
        2. зв'язані розрахунки між державою та боржниками за кредитами за наявності у сторін зустрічних вимог;
        3. заходи економічного стимулювання; залучення третіх осіб.

Особливу увагу  в цьому слід акцентувати на залученні  третіх осіб тобто продаж державних пакетів акцій підприємств-боржників за умови прийняття додаткових інвестиційних зобов'язань покупців щодо забезпечення погашення боржниками заборгованості перед державою за кредитами.

Враховуюче  викладене для покращення стану погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитам необхідно:

      1. забезпечити найкоротший термін прийняття закону України "Про порядок погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії";
      2. ініціювати фондом державного майна розірвання договорів купівлі-продажу пакетів акцій підприємств-позичальників кредиті у разі

невиконання    інвесторами    своїх    зобов'язань    з    погашення  боржниками простроченої заборгованості перед державою.

Проблеми модернізації зовнішньоекономічного сектору є нагальними і потребують максимальної концентрації ресурсів на ключових напрямках. З огляду на це доцільно розробити механізм, який би поєднував адміністративні та ринкові важелі. Зважаючи на провідні позиції банківських установ у структурі національної фінансової системи на сучасному етапі її формування, саме їх кредитна діяльність має опосередковувати зазначені процеси.

Вирішення проблеми ефективнішого забезпечення банками  процесів структурної трансформації  зовнішньоекономічного сектору вітчизняної економіки передбачає макроекономічні та мікроекономічні аспекти створення передумов для зниження ризиків інвестування.

Значний потенціал  у цьому напрямі - вдосконалення  механізмів регулювання Національним банком процесів перерозподілу ресурсів комерційними банками.

Використання  позичок в іноземній валюті пов'язане  для позичальників із ризиками високих  трансакційних витрат, які загрожують звести нанівець цінові переваги цих  кредитів та втратами внаслідок валютного  ризику. Отже, зменшити вплив ефекту внутрішнього відпливу капіталу на формування валютної структури кредитного портфелю можна шляхом стабілізації валютного курсу та зниження інфляційних очікувань суб'єктів економіки.

Певний потенціал  щодо поліпшення процесу формування інвестиційних ресурсів мають також адміністративні обмеження, спрямовані на оптимізацію умов кредиту, передусім вартості запозичення за рахунок обмеження рівня банківської маржі.

Мікроекономічні аспекти пов'язані зі зниженням  ризиків банків та диференціацію механізмів надання кредитних ресурсів інвестиційного призначення. Проблема ефективності управління банківськими ресурсами потребує стандартизації методики прийняття інвестиційних рішень, що дасть змогу знизити ризики, оптимізувати цінові умови фінансування, а отже, зробити інвестиції доступними для позичальників.

Значний потенціал  має також впровадження фінансових інновацій, нових банківських продуктів. Фінансування інвестицій - це складний процес: у цій сфері діяльності банків необхідно застосовувати такі механізми кредитування, які дають змогу мінімізувати ризики. Традиційні методи кредитування, активно використовувані у вітчизняній банківський практиці, передбачають застосування різноманітних видів застав із метою мінімізації ризиків.

Серед механізмів зниження ризиків, пов'язаних із наданням довгострокових ресурсів, доцільно ширше використовувати у вітчизняній практиці механізми спільного кредитування.

Информация о работе Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності