Деятельность международных банков в Украине

        ВИСНОВКИ

      Головною  тенденцією розвитку світової економіки  сьогодення є швидкий розвиток світових фінансових ринків та виникнення новітніх фінансових інструментів, котрі, у свою чергу, впливають на динамічний розвиток банківської справи. Банківська справа нині є високодинамічною діяльністю, яка включає в себе всі новітні технології міжнародних фінансових операцій та постійно перебуває в центрі уваги засобів масової інформації як результат функціонування валютного, грошового та фондового ринків. Основною рисою розвитку банківської діяльності є зростання кількості послуг, що їх надають міжнародні банки. Зовнішньоекономічні фірми не могли б розширювати свою діяльність без своєчасного припливу грошей та інших ресурсів, яких надають міжнародні банки. Банки не тільки спрощують рух потоків існуючих корпоративних ресурсів, а й сприяють забезпеченню кредитного фінансування на місцевих та міжнародних ринках.

        У кінці ХХст. —  на початку нового тисячоліття відбувається процес глобалізації фінансових ринків, який полягає в посиленні їхньої ролі в процесі руху фінансових ресурсів між країнами, що супроводжується зростанням міжнародної мережі фінансових організацій та виникненням якісних змін в їхній структурі управління та філософії менеджменту.

     Банківська  діяльність, по суті, "просто" ефективний аналіз ризиків. Один банк може процвітати або збанкрутувати залежно від того, наскільки вміє він оцінювати ризики. Але велика роль і так званих "системних" ризиків, коли крах одного банку може призвести до краху цілої банківської системи. Криза банківської системи неминуче відбивається на економіці в цілому. Тому суспільство зацікавлене в тому, щоб банки завжди працювали стабільно. Для цього до банків застосовуються особливі заходи контролю, наприклад: мінімізують вимоги до розміру статутного фонду; підвищують вимоги до кваліфікації головних менеджерів і бухгалтерів банку; змінюють вимоги до співвідношення між різноманітними показниками діяльності банку.

     Раніше  системні ризики були, у більшості  випадків, обмежені рамками однієї країни, оскільки у багатьох країнах  існували обмеження на операції з  валютою й інші міжнародні банківські операції та рівень розвитку засобів комунікації, транспорту тощо обмежував можливості банків надавати послуги в інших регіонах. Останнім часом засоби комунікації, транспорту, зниження обмежень на валютні операції та ін. привели до серйозних змін у сфері банківських послуг. Сучасні банки щодня здійснюють великі транскордонні угоди, їхні клієнти можуть бути з різних країн, і гроші, що вони одержують від банків у вигляді кредитів, відсотків тощо, можуть використовуватися де завгодно. Місцезнаходження банків часто не відіграє принципової ролі. Всі банки світу складають, по суті, одну банківську систему. Цей процес змін у характері банківських і фінансових послуг прийнято називати глобалізацією. Сьогодні вже можна говорити про глобальних системних ризиків. Зміни в характері банківської системи приводять до нових підходів у їхньому регулюванні. У регулюванні глобальної банківської системи останнім часом  виділилось дві тенденції з одного боку, зниження обмежень банківської діяльності в багатьох країнах, щоб сприяти активізації банківської діяльності, а з іншого боку, поява глобальних системних ризиків викликала необхідність створення стандартів банківської діяльності, узгоджених між різними країнами. Таким чином, у всіх випадках, коли здійснюється міжнародна торгівля банківськими і фінансовими послугами, банки мають справу з цілим рядом державних вимог. Ці вимоги можна розділити на три групи: вимоги, що ставляться до всіх банків на території країни, незалежно від того, хто ці банки контролює; норми, що встановлюються тільки до іноземних банків або банків, які є власністю іноземних осіб; спеціальні норми в країні банку, що встановлюють до позик іноземним особам та інших банківських операцій, спрямованих "за кордон".

     Процес  глобалізації банківської системи  став усеосяжним. Глобалізація потребує, принаймні в деяких випадках і для деяких банків, глобальної координації і гармонізованих правил.

     Значне  зростання концентрації — відмітна риса розвитку міжнародної банківської  системи. Сьогодні в економіці домінує  незначна кількість груп великих транснаціональних банків, операції яких охоплюють більшість країн. Найбільш розвинені країни — США (35 %), ФРН (17 %), Японія (22 %) — характеризуються найменшим рівнем концентрації, найвищий рівень цього показника у Китаї (70 %), Перу (67 %), Чехії (66 %) (показник концентрації розраховується як частка п’яти найбільших банків в активах національної банківської системи). Банки, що успішно діють на міжнародному фінансовому ринку, завжди спираються на сильні позиції в країні походження. Відбуваються певні зміни в національних законодавствах, пов’язані з лібералізацією національної банківської діяльності.

     Важливий  процес, який відбувається сьогодні у  банківському секторі світової фінансової системи, це злиття банків. 
Причини поглинання та злиття банків можуть бути різні: фінансова криза банку, погіршення його фінансового стану, заміна стратегічних планів керівництва банку, а також інші, у тому числі сімейні (наприклад, коли спадкоємці приватних банків Швейцарії не бажають бути банкірами і продовжувати справу батьків). Процес злиття набуває різних форм і напрямів. Зокрема як альтернатива злиттю пропонується така модель, коли два банки стають співзасновниками спільного інвестиційного банку. Поєднання банківської і страхової діяльності сьогодні звичайне явище. Раніше банки і страхові компанії були партнерами, які діяли у близьких галузях, але не бачили один в одному конкурента. Нині страхові компанії втручаються у банківську діяльність, у сферу вкладання капіталів чи довгострокових кредитів. Банки зі свого боку прагнуть продавати страхові продукти, насамперед поліси страхування життя, 50 % яких, наприклад в Італії та у Франції, надають банки. Це пов’язано з низкою причин. Так, наприклад, у Німеччині, як і в інших країнах Заходу, є певні сумніви щодо перспектив державного пенсійного забезпечення — відсоток пенсіонерів серед населення у наступні десять років, за прогнозами зарубіжних економістів, значно зросте. Тому укладання договору страхування життя є складовою комплексного розв’язання питання про забезпечення у старості. Крім того, капіталізовані поліси страхування життя надзвичайно приваблюють з податкового погляду як форма вкладання капіталу. Отже, транснаціональні банки на ринку страхових послуг відреагували гаслом «якщо не можна їх побороти, приєднайся до них». Деякі банки прийняли рішення про створення кооперативної моделі, коли кооперовані банк та страхова компанія взаємно сприяють один одному в операціях.

     У світі вирує фінансова криза. Глибина її буде значно суттєвіша, ніж  у 70-ті, 80-ті, 90-ті та в першому десятиріччі нинішнього століття. Усе, що відбувається на наших очах, уже порівнюють з глобальною економічною катастрофою 1929-1932 рр. Більшість експертів причинами цієї кризи називають проблеми в американській економіці, що виникли внаслідок різкого скорочення заощаджень, зростання дешевих кредитів, неадекватного споживання та формування великої бульбашки передусім на ринку ризикованих іпотечних цінних паперів.

     Прямі наслідки фінкризи для США і більшості  країн світу — дефіцит позикових коштів і високі відсоткові ставки за кредитами. Із загостренням фінансової кризи (на думку економістів, ще не всі комерційні та інвестиційні банки виявили проблемні активи у своїх кредитних та інвестиційних портфелях) відсоткові ставки у розвинених країнах можуть сягнути 7-10% річних: у вересні ставка LIBOR була на рівні 5-6,8% річних.

     Вельми  тривалим негативний вплив кризи  буде і на фондові ринки. Зараз  інвестори не бажають брати на себе будь-який ризик, пов’язаний із вкладеннями  в країни, що розвиваються. Поки криза не закінчиться, світова інвестиційна спільнота вкладатиме гроші тільки у найбільш надійні та захищені інструменти, наприклад, держпапери Казначейства США або корпоративні облігації компаній з розвинених країн, гарантовані місцевою владою, попереджають економісти. Це означає, що стабільне зростання українського фондового ринку відновиться лише після закінчення світової кризи — до цього ринок то зростатиме, то пришвидшено падатиме.

     Один  із наслідків для світової фінансової системи — зникнення великих інвестиційних банків. Класичний інвестиційний банк займається залученням капіталу інвесторів у компанії, муніципалітети та уряди. Однак поступово інвестиційні банки перетворилися на високоризикові інститути, що заробляли не лише на посередницькому бізнесі, а й на власних інвестиціях у фінансові інструменти. Причому великі вкладення інвестбанки здійснювали на кредитні гроші, зазвичай отримані на короткий строк (до року). Співвідношення Debt/Equity (борг до власного капіталу) в багатьох великих інвестиційних банках, що збанкрутували 2008 року, було на рівні 30/1. Тобто вони практично не мали власного капіталу, при цьому позичали величезні суми грошей для інвестицій у цінні папери. Оборудки з високим кредитним плечем проводили й українські інвесткомпанії, натхнені торішніми високими темпами зростання вітчизняного фондового ринку. До речі, саме тому зараз більшість із них зазнають збитків, звільняють працівників, а деякі навіть готуються до продажу. У результаті інвестбанки стануть підрозділами комерційних фінустанов і займуться класичним investment banking — залученням капіталу в компанії і брокериджем на фондовому ринку. Економісти впевнені: у майбутньому істотно посилиться нагляд влади за банківською системою. Швидше за все, стануть жорсткішими критерії з присвоєння кредитних рейтингів, оскільки дотепер вони були вельми поверховими. Крім того, центробанки пропишуть чіткішу градацію якості позичальників: сьогодні банки нерідко зараховують поганих позичальників до категорії благонадійних клієнтів. Загалом, на думку спеціалістів, центральні банки розвинених країн (США, Європи і, можливо, Японії), а також економіки, що розвиваються, будуть змушені об’єднатися і провадити скоординовану монетарну політику, розробити схожі правила гри на глобальному фінансовому ринку для всіх без винятку банків і компаній. Регулюючи спільно, їм буде простіше керувати фінансовою системою і в майбутньому передбачати колапси, щоб мінімізувати їхні наслідки.

     У зв’язку зі світовою фінансовою кризою українські банки опинилися в  скрутному становищі. Необхідність повертати залучені за кордоном кошти, які вже роздані як довгострокові кредити, через відсутність інших джерел фінансування примушує банки й саму державу вживати заходів для забезпечення фінансової спроможності української фінансової системи. Вчасно не скоригувавши свою політику й не вживши ефективних заходів для мінімізації впливу кризи, банки розраховують на компенсацію втрат за рахунок держави й власних клієнтів. Банки переживають кризу ліквідності; їм потрібні гроші, які вони намагаються залучити всіма можливими методами. Арсенал засобів і винахідливість банкірів вражає - вони підвищують відсоткові ставки за наданими кредитами, не повертають депозити як достроково, так і після закінчення строку, затримують проведення платежів, вимагають додаткових платежів та ін.

     Причина, через яку виникла криза в Україні, - залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредитування в Україні. Причому важливим є те, що переважно здійснювалося споживче кредитування населення. Тобто гроші направлялися не на реальний розвиток економіки, а на споживання побутової техніки, автомобілів і квартир (на придбання сьогодні того, що хочеться, але на що немає грошей). Головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий строк - 5-7 років для авто й 20-30 років для нерухомості, а закордонні кредити вітчизняні фінустанови залучали на незначний строк - 3-5 років. При цьому наші банки розраховували перекредитовуватися за кордоном на таких же вигідних умовах і надалі. Але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром взагалі перестали надавати кредити українським банкам.

        Міжнародна фінансова  криза в черговий раз показала надзвичайну важливість проведення структурних реформ у фінансовому секторі України. Доцільним буде потреба подальшого розвитку внутрішніх ринків капіталу і потреба створення стійкої системи іпотечного кредитування. Потрібно зауважити, що країни які знаходяться в процесі становлення, не повинні занадто сильно покладатися на зовнішні запозичення, особливо на короткострокові. Доступ країн, що знаходяться в процесі становлення, до міжнародних фінансових ринків і умови такого фінансування можуть дуже швидко погіршитися, незалежно від економічної ситуації в країні. Щоб зменшити можливі зовнішні шоки, необхідно розвивати внутрішні ринки капіталу. У випадку України це ринки як облігацій, так і акцій. Щодо ринку облігацій, уряд повинен випускати значну частину облігацій у національній валюті і запровадити систему первинних дилерів. Причини міжнародної фінансової кризи полягають, зокрема у нестачі відповідного регулювання і нагляду за іпотечним кредитуванням і його подальшим рефінансуванням в США. Оскільки іпотечне кредитування швидко зростало в Україні і скоріш за все буде розвиватися і далі, тому потрібно по-перше, щоб регулятор був переконаний у тому що іпотечні кредити видаються не таким чином, щоб стати «поганими кредитами» в майбутньому, оскільки це може дестабілізувати фінансовий сектор. Зокрема регулятор повинен перешкоджати стимулюванню банками «бульбашки» цін на житло. Щоб уникнути цього, оцінка житла для іпотечного кредитування повинна проводитись незалежними експертами, які не працюють на банк-кредитор. Поки що цього не відбулось в Україні. Крім того, рішення про надання кредиту повинне базуватися на довгостроковій вартості житла, а не на поточних ринкових цінах, як це робиться в Україні сьогодні, оскільки ціни на ринку можуть бути завищеними і нетривалими. По-друге, інструменти випущені банками, щоб рефінансувати іпотечні кредити, повинні бути простими і стандартизованими.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України від 7 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність"// Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30.
2. Закон України від 20 травня 1999 року № 697-XIV «Про Національний банк України»// Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238.
3. Балануца, О. О. Проблеми та шляхи розвитку державного і недержавного гарантування іноземних інвестицій в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008р., - N 9. - с. 65-70.
4. Барановський О. Іноземний капітал на ринках банківських послуг України, Росії та білорусі// Вісник НБУ, вересень 2007. - с. 12-20.
5. Бекетов Н.В. Основные инструменты привлечения иностранного капитала: внутреннее и внешнее финансирование компании // Финансы и кредит.- 2007., - № 41.- с. 39-43.
6. Береславська О. Курсова політика в умовах припливу іноземного капіталу в Україну // Вісник Національного банку України.- 2008.- № 2.- с. 16-19.
7. Богута Н. Распродажа продолжается // Фондовый рынок.- 2008.-               № 6.-с.18-22.
8. Бурмака, М.О. Сек'юритизація як інструмент регулювання ринку позикового капіталу: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні // Вісник Української академії банківської справи. - 2008. -           N 2. - С. 13-20.
9. Бурдюгов А.Ф. Интеграция банковского законодательства в мировую  банковскую систему // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.7.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,2003.- с.10-19 .
10. Васильченко З.М. Банківська діяльність в умовах глобалізації економіки // Фінанси України.- 2004.- № 5.- с.124-131.
11. Ващенко Ю.В. // Банківське право. - К.: ЦНЛ, 2006.- 344 c.
12. Відкриття філіалів іноземними банками на території України // Банковский аудитор.- 2005.- № 8.- с.7-11.
13. Впереди капитальные изменения // Компаньон.- 2005.- № 14.- с.40-44.
14. Галіцейська Ю.М. Перспективи діяльності іноземних банків у банківській системі України // Міжнародна банківська конкуренція: Теорія і практика: Збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 травня 2008 р.).- Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ",2008.- с.23-24.
15. Гаряга Л.О. Інтернаціоналізація банківської діяльності як риса сучасного розвитку світової фінансової системи // Вісник Української академії банківської справи.- 2006.- № 1.- с.81-86.
16. Гольченко І.Е. Мотиви виходу іноземних банків на ринки країн Східної Європи та наслідки такої експансії для місцевих банків // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 листопада 2007 р.): У 2-х т.: Т.1.- Суми: УАБС НБУ,2007.- с.162-163.
17. Гольченко І.Е. Мотиви виходу іноземних банків на ринки країн Східної Європи та наслідки для місцевих банків // Вісник Української академії банківської справи.- 2008.- № 1.-с. 92-97.
18. Гребенюк Н.О. Трансформація стратегій банку та функцій його капіталу в умовах глобалізації // Вісник Української академії банківської справи. - 2007.- № 2.-с.76-83.
19. Гриньков Д. Иностранные выходки [Банки с иностранным капиталом] // Бизнес - комплект.- 2008.- № 5.- с. 58-63.
20. Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави // Цінні папери України.- 2005.- № 39.- с.8-10.
21. Дзюблюк О. Глобалізаційні процеси та участь іноземного капіталу у розвитку вітчизняної банківської системи // Банківська справа.- 2008.-     № 2.-C. 37-46
22. Другов О.О. Зростання участі іноземного капіталу в українській банківській системі: наслідки та перспективи // Вісник Української академії банківської справи.- 2006.- № 2.- с.84-87.
23. Дідківська Т.В. Внутрішні та зовнішні впливи на незалежність грошово-кредитної політики // Актуальні проблеми економіки.- 2008.-                     № 7.-      с.164-173.
24. Диба, М. І. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України  // Фінанси України. - 2008. - N 6. - с. 77-89.
25. Долгалева М.А. Интеграция системы международных расчетов Украины в глобальную платежную систему // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.13.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,           2005.- с.215-222.
26. Єпіфанов А.О., Шпиг Ф.І. Банки з іноземним капіталом як можлива загроза для національної економіки // Міжнародна банківська конкуренція: Теорія і практика: Збірник тез доповідей І Міжнародної науково-практичної конференції (25-26 травня 2006 р.).- Суми:           УАБС НБУ,2006.- с.7-8.
27. "Жертвы " глобализации // Компаньон.- 2005.- № 14.- с.44-48. 
28. Зарицька, І.М. Особливості функціонування банківського капіталу в глобальному економічному просторі // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - N 2. - с. 129-144.
29. Зінченко В.О. Роль іноземного капіталу в банківській системі України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 листопада 2007 р.): У 2-х т.: Т.1.- Суми: УАБС НБУ,2007.- с.178-180.
30. Карпенко Г.В. Кредитна діяльність вітчизняних банків та можливості їх інтеграції до світової фінансової системи // Фінанси України.- 2007.-        № 2.- с.89-97.
31. Карчева, Г.Т. Системно - синергетичний підхід до оцінки ефективності функціонування та розвитку банківських систем // Вісник Української академії банківської справи. - 2008. - N 2. - с. 28-37.
32. Кириченко М.М. Процеси транснаціоналізації банківської діяльності та перспективи їхнього розвитку в Україні // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 1.- с.132-140.
33. Кириченко М.М. Інтернаціоналізація банківської діяльності: досвід країн Центрально - Східної Європи і перспективи для України // Вісник Національного банку України.- 2006.- № 8.- с.25-29.
34. Кириченко М.М. Інтеграція банківської системи України у світовий фінансовий простір // Регіональна економіка.- 2005.- № 3.- с.134-143.
35. Коваленко В.В. Ефективність банківської системи в умовах глобальної конкуренції // Актуальні проблеми економіки.- 2008.- № 5.-с.169-177.
36. Коваленко, В. В. Банківська криза та інструменти антикризового управління // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - N 2. - с. 144-151.
37. Козюк В.В. Місце та роль центральних банків у формуванні глобалізаційних процесів // Банківська справа.- 2004.- № 4.- с.23-33.
38. Криклій А.С. Банківська система України в умовах розбалансування фінансових ринків: реалії та очікування // Фондовый рынок.- 2008.-          № 27.-с. 12-18.
39. Крилова В., Незнамова А. Прозорість банківської системи: світовий досвід та українські перспективи // Банківська справа.- 2007.-                   № 3.-с. 20-35.
40. Крилова В.В., Крилова А.А. Перспективи консолідації банківського сектора України // Вісник Української академії банківської справи.- 2008.- № 1.-с.76-81.
41. Куприенко О.В. Интеграционное развитие банковской системы Украины // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.15.- Суми: УАБС НБУ,2006.- с.309-318.
42. Кириченко М.М. Альтернативні стратегії виходу банку на закордонні ринки // Актуальні проблеми економіки. - 2005.- № 7.- с.49-56.
43. Кірєєв О.І., Жак О.П. Роль іноземного капіталу у розвитку міжбанківської конкуренції в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.9.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,             2004.- с.78-84.
44. Кириченко М.М. Процеси транснаціоналізації банківської діяльності та перспективи їх розвитку в Україні // Формування ринкових відносин в Україні.- 2005.- № 11.- с.58-63.
45. Кириченко М.М. Вплив іноземного капіталу на розвиток банківської системи України // Актуальні проблеми економіки. - 2006.- № 6.- с.9-16.
46. Коваленко В.В. Іноземний капітал і фінансова безпека банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.16.- Суми: УАБС НБУ,2006.- с.43-53.
47. Козоріз М.А. Методологічні засади дослідження впливу іноземного капіталу на розвиток банківської системи України // Фінанси України.- 2007.- № 11.-с. 95-103.
48. Козьменко С.М., Шпиг Ф.І. Обмеження і межі присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі // Вісник Української академії банківської справи.- 2006.- № 2.- с.105-109.
49. Котов М.С. Шляхи та можливі наслідки залучення іноземного банківського капіталу в Україну // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє: Зб. тез доповідей за матеріалами Восьмої науково-практичної конференції студентів (18-22 квітня 2005 р.) та Дев`ятої науково-практичної конференції студентів (27 квітня 2006р.).- Суми: УАБС НБУ,2006.- с.79-83.
50. Краевая А. Украинские банки могут столкнуться с проблемами финансирования // Банковская практика за рубежом.- 2008.- № 1.-с. 20-22.
51. Кузнєцова А., Другов О., Рисін В.В. Оцінка впливу іноземного капіталу на функціонування банківської системи // Вісник Національного банку України.- 2007.- № 1.- с.24-28.
52. Ліневич Ю.В. Концентрація капіталу в банківській сфері: європейський досвід // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 11.- с.54-62.
53. Лисянська, О. О. Фінансовий механізм діяльності комерційного банку // Банківська справа. - 2009. - N 2. - с. 89-95.
54. Лис І.М. Вплив іноземного капіталу на рівень ліквідності банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.20.- Суми: УАБС НБУ,2007.- с.344-350.
55. Люткевич О.М. Дослідження характеристик і показників функціонального впливу іноземного капіталу на ринок банківських послуг України // Регіональна економіка. - 2008.- № 1.-с. 106-115.
56. Ліневич Ю.В. Законодавче регулювання доступу та діяльності філій іноземних банків у країнах з перехідною економікою // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 6.- с.39-48.
57. Мещеряков А.А. Глобальні та регіональні аспекти конкурентоспроможності банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.17.- Суми: УАБС НБУ,2006.- с.67-75.
58. Миленкова Р.В., Черкашина К.Ф. Підготовка спеціалістів для банківської сфери у контексті інтеграційних перетворень в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.20.- Суми.,          2007.- с.46-53.
59. Молдован, Олексій. Банківська система України: час розплачуватися за помилки [Текст] / О. Молдован // Фондовый рынок. - 2009. -                       N 15. - с. 16-20.
60. Малюков В., Прозоров Ю. Сезон больших распродаж в банковской системе Украины // Банкиръ.- 2006.- № 1.- с.40-41.
61. Міщенко В., Набок Р. Іноземний капітал у банківській системі країн Центральної та Східної Європи. Уроки для України // Банківська справа.- 2006.- № 5.- с.3-15.
62. Міщенко В., Набок Р. Роль іноземного капіталу в банківському секторі країни // Вісник Національного банку України.- 2005.- № 11.- с.38-44.
63. Остапчук Я. Роль іноземного капіталу в банківській системі України // Финансовые риски.- 2007.- № 1.- с.41-47.
64. Намонюк В.Є. Особливості сучасного етапу міжнародної банківської консолідації // Формування ринкових відносин в Україні.- 2008.-              № 4.-с. 18-21.
65. Партин Г.О., Гирик О.С. Глобалізація банківської діяльності: основні причини та наслідки // Регіональна економіка.- 2007.- № 3.- с. 145-149.
66. Польова О. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки // Підприємництво, господарство і право.- 2006.-                       № 3.- с.166-168.
67. Прімєрова О.К. Інтеграція банківських систем як організаційна інновація і потреба розвитку світового фінансового ринку // Проблеми науки.- 2008.- № 5.-с. 31-37.
68. Проблеми реформування банківської системи України в контексті європейської інтеграції: Інформаційно-аналітичні матеріали. Вип.8.- К.:, 2007.- 266 c.
69. Пшик Б.І. Глобалізація та розвиток світових інтеграційних процесів як передумови зміни характеру банківського бізнесу // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.17.- Суми: УАБС НБУ,2006.- с.89-99.
70. Папуша А. Монетний двір НБУ:10 років розвитку // Вісник Національного банку України.- 2008.- № 4.-с. 18-22.
71. Прімєрова О.К. Особливості діяльності банків з іноземним капіталом // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- № 3.- с.40-43.
72. Павлюк К.В., Кажан В.А. Діяльність іноземних комерційних банків в Україні: тенденції та проблеми //Фінанси України.- 2006.- № 6.- с.143-151.
73. Полозенко Д.В. Банківська система України в умовах функціонування іноземних банків // Фінанси України.- 2006.- № 5.- с.91-95.
74. Росинский А. Иностранные банки в Украине: 15 лет истории // Финансовые риски.- 2008.- № 1.-с. 44-49.
75. Романчукевич В. Проблеми та перспективи висвітлення грошово-кредитної політики НБУ (комунікаційний аспект) // Вісник Національного банку України.- 2008.- № 4.-с. 52-55.
76. Саблук П.Т., Пріб К.А. Процеси міждународного руху капіталів та участь у них України // Економіка України.- 2008.- № 8.- с.56-58.
77. Седин А.И. Жизнь после слияния // Банковский менеджмент.- 2007.-       № 1.- с. 44-52.
78. Серпенінова, Ю. С. Побудова фінансового механізму управління ліквідністю банку // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - N 2. -            с. 159-167.
79. Слав`янська Н.Г., Щербак В. Конкурентна регуляція глобального руху капіталів // Банківська справа.- 2005.- № 6.-с.74-77.
80. Смовженко Т., Другов О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект // Вісник Національного банку України.- 2005.- № 11.- с.34-37.
81. Старинський М. Вплив глобалізації на розвиток правового регулювання банківської діяльності в Україні // Підприємництво, господарство і право.- 2007.- № 9.- с.59-61.
82. Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики: Матеріали науково-практичної конференції.- Київ: , 2007.- 242 c.
83. Савлук, С.М. Стимулювання нарощування власного капіталу банків // Фінанси України.- 2009. - N 2. - с. 111-118.
84. Слобода Л.Я., Банах Ю.В. Класифікація ризиків зростання іноземного капіталу у банківській системі країни // Вісник Української академії банківської справи.- 2008.- № 1.-с. 97-105.
85. Смовженко Т., Другов О., Сениш І. Ризик залежного розвитку банківської системи України та шляхи його мінімалізації // Банківська справа.- 2006.- № 5.- с.36-44.
86. Смовженко Т., Другов О. Управління процесом зростання участі іноземних інвесторів у роботі банківської системи України // Вісник Національного банку України.- 2008.- № 1.-с.16-19.
87. Смовженко Т.С., Другов А.А. К вопросу о регулировании уровня иностранного капитала в банковской системе (на примере Украины) // Деньги и кредит.- 2008.- № 4.-с. 49-53.
88. Смовженко Т.С., Другов О.О. Створення та діяльність філій іноземних банків в Україні: регуляторні аспекти // Фінанси України.- 2007.-              № 7.- с. 98-106.
89. Тігіпко С.Л. Вплив глобалізації світового фінансового ринку на розвиток банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.10.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,           2004.- C.7-11
90. Тігіпко С.Л. Стратегічні напрямки інтеграційного розвитку банківської системи України // Вісник Української академії банківської справи.- 2004.- № 1.- с.3-10.
91. Тігіпко С.Л. Стратегія розвитку банківської системи України в контексті європейського розвитку // Сучасна картина світу: Інтеграція наукового та позанаукового знання. Вип. 3.- К.: Мрія-1 ЛТД,2004.- с.90-93.
92. Тридід, О. М. Концептуальні засади формування організаційно-економічного механізму антикризового управління банком // Фінанси України. - 2009. - N 1. - с. 98-107.
93. Торяник Ж.І. Роль іноземного капіталу у забезпеченні достатності ресурсного потенціалу банків // Актуальні проблеми економіки.- 2008.- № 3.-с. 182-189.
94. Уманців Ю. Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації світової економіки // Вісник Національного банку України.- 2006.- № 10.- с.60-64.
95. Уманців Ю.М. Банківська система України в умовах глобалізації світового фінансового простору // Фінанси України.- 2006.-                        № 12.- с.88-101.
96. Черкашина К.Ф. Підвищення рівня капіталізації банків як передумова інтеграції до європейського фінансового ринку // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 3.- с.49-56.
97. Черкашина К.Ф. Реформування банківської системи України як шлях інтеграції до Європейського Союзу // Вісник Української академії банківської справи.- 2004.- № 1.- с.13-17.
98. Чубар О.О. Банківська діяльність у контексті інтеграції та глобалізації // Фінанси України.- 2008.- № 1.-с. 138-147.
99. Чижевська М.Б., Крамаренко Є.В. Входження іноземного капіталу в банківський сектор України // Економіка. Фінанси. Право.- 2006.-           № 2.- с.8-11.
100. Чуб, О. Становлення та розвиток банківської системи України в контексті присутності іноземного капіталу // Банківська справа. - 2008. - N 6. - с. 81-90.
101. Шелудько Н.М. Сучасні тенденції фінансової глобалізації та їх вплив на розвиток банківського сектору України // Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 2.- с.85-93.
102. Шаповалов А.В. Присутність іноземного капіталу в банківському секторі України // Вісник Національного банку України.- 2008.-              № 4.- с.2-8.
103. Шелудько Н.М. Іноземний капітал у банківському секторі України: тенденції, проблеми, перспективи // Фінанси України.- 2004.-                 № 12.- с.100-108.
104. Шелудько, Н. М. Проблема капіталізації державних банків України та шляхи їх вирішення // Економіка і прогнозування. - 2008. -                       № 3. - с. 45-61.
105. Шпиг Ф.І. Перспективи лібералізації доступу іноземного капіталу в банківську систему України // Банки та банківські системи.- 2006.-         № 1.- с.15-30.
106. Щербина А.П. Заходи щодо підвищення конкурентоспроможності банківської системи України в умовах приходу іноземних банків // Проблемы развития финансовой системы Украины: Труды II международной научно-практической конференции аспирантов и студентов.- Симферополь:, 2006.- с.257-258.
107. Щодо питання відкриття в Україні філій іноземних банків // Финансовая консультация.- 2005.- № 10.- с.47-49.
108. Щербак В. Вплив глобалізації фінансових ринків на роботу банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.19.- Суми: УАБС НБУ,2007.- с.400-404.
109. Офіційний веб-сайт Національного банку України в мережі        Інтернет // http://www.bank.gov.ua
110. Показники діяльності українських банків // http://organizations.finance.ua/ua/info
111. Офіційний сайт Асоціації українських банків www.aub.com.ua/
112. Райффайзен Банк Аваль // http://www.aval.ua/
113. УкрСиббанк // http://www.ukrsibbank.com/
114. Альфа-Банк Україна // http://www.alfabank.com.ua/
115. ОТП Банк // http://www.otpbank.com.ua/
116. СведБанк // http://swedbank.ua/
117. ЕрстеБанк // http://www.erstebank.ua/
118. СітіБанк // http://www.citibank.ru/
119. ВіЕйБі Банк // http://www.vab.ua/rus/
120. Світовий Банк // http://www.worldbank.org
121. Міжнародний Валютний Фонд // http://www.imf.org/external/index.htm
122. Banco Santander // http://www.santander.com
123. ICBC // http://www.icbc-ltd.com/ICBCLtd/en/
124. Intesa Sanpaolo // http://www.intesasanpaolo.com/
125. CCB-China Construction Bank http://www.ccb.com/portal/en/home
126. Bank of China // http://www.boc.cn/en/index.html
127. Mitsubishi UFJ Financial // http://www.mufg.jp/english/
128. Credit Agricole // http://www.credit-agricole.com
129. HSBC Holdings // http://www.hsbc.com/1/2/
130. BNP Paribas // http://www.bnpparibas.com/en/home/
131. JPMorgan Chase // http://www.jpmorganchase.com