Міжнародний маркетинг

– антидемпінгові процедури.

Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи:

– фінансування експортного виробництва,

– податкові  пільги,

– державне кредитування.

Валютно-кредитне регулювання:

– механізм валютних курсів,

– валютні обмеження,

– імпортні депозити.

Організаційно-технічне сприяння експорту — система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів.

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання доходу (прибутку) або для досягнення некомерційних цілей.

Зарубіжні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни.

Іноземні інвестиції — усі види цінностей, що вкладаються іноземним інвестором в об’єкти інвестування на території даної країни.

Міжнародні інвестиції — інвестиції, реалізація яких передбачає різнонаціональну належність учасників інвестиційного процесу.

Динаміку, обсяги та напрями  міжнародного інвестування визначає сукупність глобальних та регіональних чинників (рис. 2.4).

Сучасна система міжнародних організацій  налічує понад 4 тис. інститутів, з  котрих приблизно 300 — це міжурядові (міждержавні) організації, а інші — неурядові. Після другої світової війни утворилася група глобальних міжнародних організацій, які спрямовують свою діяльність на стимулювання економічної та валютної стабільності у світі. Форми і методи роботи міжнародних організацій, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку економічного середовища окремих країн і регіонів.

Бреттон-Вудські інститути — це Міжнародний валютний фонд та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин. Свою назву вони дістали від назви американського містечка Бреттон-Вудс, де у 1944 р. відбулася міжнародна валютно-фінансова конференція, на якій і було прийнято рішення про заснування цих  двох установ.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.

 

 

 

 

 

 

ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ		РЕСУРСНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ		ЗАГАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ
· Політична   стабільність		· Наявність природ    них ресурсів		· Темпи економічного    зростання
· Ступінь втручан      ня уряду		· Демографічна    ситуація		· Співвідношення    споживання
в економіку   · Ставлення до  зарубіжного		· Географічне поло   ження		і заощаджень  · Ставка позикового    процента
інвестування   · Дотримання				· Норма чистого при    бутку
дво- і багато-   сторонніх угод				· Рівень і динаміка  інфляції
				· Конвертованість  валюти
				· Стан платіжного ба    лансу

 

 

 

 

 

	Стан розвитку світової економіки, міжнародних факторних  ринків, в тому числі інвестиційного
	• Стабільність світової валютної системи
	• Рівень транснаціоналізації та регіональ- ної інтеграції
	• Розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури

 

 

Рис. 2.4. Чинники міжнародного інвестування

 

Термін «Світовий банк» охоплює  дві організаційно і фінансово  незалежні установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку — міждержавний інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик та кредитів, гарантування приватних інвестицій.

Група Світового банку — сукупність міжнародних фінансово-кредитних установ, діяльність яких сприяє досягненню основної мети Світового банку.

Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Міжнародна фінансова корпорація була створена в 1956 р. з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.

Багатостороннє агентство з  гарантування інвестицій засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів, ство-рений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими підприємствами, установами, урядами.

Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.

Генеральна угода з тарифів  і торгівлі (ГАТТ – General Аgreement on Тariffs and Тrade):

1) договір, який було підписано  у 1947 р.;

2) міжнародна організація, яка  діє з 1948 р. на основі договору  і виконує три функції: впливає  на державну зовнішньоекономічну  політику шляхом розробки правил  міжнародної торгівлі; є форумом  для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів.

Всесвітня торговельна організація (ВТО – World Тrade Оrganization) — нова міжнародна організаційна структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в життя домовленості останнього раунду переговорів.

Міжнародна економічна інтеграція - вищий рівень розвитку МЕВ, для якого характерні (рис. 2.5) :

 

	Ключові характеристики
Форма	Зниження внутріш-ніх  тарифів	Усунення внутріш- ніх тарифів	Спільний зовнішній  тариф	Вільний рух капіта-лів та ро-бочої  сили	Гармоні-зація еко-номічної політики	Полі-тична інте-грація
Зона префе-ренційної  торгівлі
Зона вільної торгівлі
Митний союз
Спільний ринок
Економіч- ний союз
Політич- ний союз

 

Вільний рух товарів

 

Рис.2.5. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції

 

 

Þ синхронізація процесів відтворення в межах інтеграційного угруповання;

Þ створення господарського комплексу з тісними взаємозв’язками економік, при збереженні національного пріоритету розподілу праці;

Þ створення спільної інституціональної структури регулювання переважно наднаціонального типу (на принципах федералізму, з передачею частки функцій національного уряду створеним спільним органам управління);

Þ узгоджена політика як у взаємних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами, інтеграційними угрупованнями, міжнародними організаціями.

 

Стимулюючий вплив інтеграції на розвиток країн-учасниць виявляється в:

• зниженні або усуненні митних бар’єрів;

• уніфікації зовнішньоторговельного законодавства та документо-обігу;

• можливості узгодження інтересів та економічної політики;

• об’єднанні потенціалів країн-учасниць.

Таким чином, економічне середовище міжнародного маркетингу – це сукупність економічних властиваостей зарубіжних ринків, що прямо або побічно впливають на прийняття маркетингових управлінських рішень та відбиваються в показниках економічного розвитку, загальногосподарської кон’юнктури, фінансово-кредитного становища, структури споживання насалення та ін. Економічне середовище країни  засвідчує існуючі і потенційні можливості споживання товарів та послуг.

Оцінювання міжнародного маркетингового середовища з економічних позицій передбачає вивчення цілого комплексу кількісних і якісних економічних параметрів потенційного ринку. Найбільш суттєвими є:

• визначення типу економіки (ринкова, адміністративно-командна, перехідна), від чого значною мірою залежатиме розвиток бізнесу;
• установлення ступеня та спрямованості державного втручання в економіку країни бізнесу, на що вказує перевага тієї чи іншої форми одержавлення, тобто кількість і співвідношення існуючих у даній країні господарських устоїв, фінансова система, інтенсивність прямого і непрямого регулювання економіки, міжнародні позиції тощо;
• обгрунтування типу країни під кутом зору структури її господарства, тобто віднесення до промислово-розвинутих або країн, промисловість яких розвивається, країн-експортерів сировини, країн з переважно натуральним господарством тощо;
• аналіз темпів економічного зростання, у тому числі рівня державних доходів, рівня особистих доходів населення і їх купівельної спроможності;
• наявність вільних економічних зон, тобто найбільш сприятливих для іноземних і вітчизняних підприємців територій з пільговим режимом;
• дослідження загальногосподарської кон'юнктури, її дина-міки і тенденцій або кон'юнктури конкретного товарного ринку, якщо предметом бізнесу обрана група однорідної продукції.

 

Контрольні запитання  та завдання

1. Дайте визначення міжнародної  торгівлі. Які існують підходи  до розуміння сутності міжнародної  торгівлі?

2. Які показники і процеси повинен досліджувати маркетолог для аналізу стану та тенденцій розвитку міжнародної торгівлі?

3. Дайте визначення платіжного  балансу. Що визначає стан платіжного балансу країни?

4. Які Вам відомі наслідки  дефіциту та надлишку платіжного  балансу? Що повинен враховувати маркетолог?

5. Охарактеризуйте типи зовнішньоторговельної  політики. Що таке протекціонізм  та неопротекціонізм?

6. Назвіть методи та інструменти  реалізації зовнішньоторговельної  політики. Що повинен враховувати  маркетолог?

7. Дайте визначення інвестиції, зарубіжної інвестиції, іноземної інвестиції та міжнародної інвестиції.

8. Які фактори впливають на  динаміку, обсяги, напрями міжнародного інвестування?