Міжнародний маркетинг

Специфіка промислового маркетингу зумовлена  попитом на промислові товари, класифікацією промислових товарів та послуг, споживачами промислової продукції.

Попит на промислові товари має кілька характерних рис, які відрізняють  його від попиту на споживчі товари, і визначається як:

□   вторинний, похідний, вторинність попиту на промислові товари означає, що він визначається попитом на споживчі товари та послуги;

□  нееластичний, зміни в цінах на промислові товари не призводять до відчутних змін у попиті на них;

□   нестійкий, нестійкість попиту пов´язана з більш динамічною зміною технологічних процесів виробництва, постійним оновленням засобів виробництва. Тому постійно виникає потреба в більш досконалих у технічному відношенні засобах;

□  парний, парність спричинена тим, що в більшості випадків попит на промисловий товар одного виду одночасно зумовлює попит на інший товар, який використовується в комбінації з першим.

Визначення класу промислових  товарів та послуг має неабияке значення при розробці маркетингової стратегії  щодо певного товару. Існують різноманітні системи класифікації промислових товарів та послуг. Але найбільш поширені критерії класифікації — швидкість перенесення вартості (амортизація); роль того чи іншого продукту у виробництві; величина вартості; рівень прийняття рішення про купівлю.

Кількість споживачів на промисловому ринку значно менша, ніж на споживчому, до того ж вони географічно сконцентровані. Розрізняють дві великі групи споживачів промислової продукції за критерієм форми власності. Це державні підприємства і організації та приватні. Кожна з цих груп має внутрішню структуру, що складається з посередників (дилерів, дистриб´юторів); підприємств, які купують обладнання для виробництва обладнання; підприємств, які купують обладнання для виробництва споживчих товарів.

Значний ринок складають некомерційні організації, установи, такі як школи, університети, музеї, лікарні, міжнародні організації тощо. Ці споживачі характеризуються значним попитом і менш чутливі до співвідношення ціни та вартості.

Аграрний маркетинг — вся  діяльність пов´язана з сільськогосподарським виробництвом і харчуванням населення, збиранням урожаю, переробкою і доставкою до кінцевого споживача, включаючи аналіз потреб, мотивацій, покупок і поведінки самих споживачів. Це сукупність всієї ділової активності, яка супроводжує потік продовольчих товарів та послуг від початку сільськогосподарського виробництва до груп споживачів.

Аграрний маркетинг можна назвати  сполучною ланкою між спеціалізованими виробниками продовольства та споживачами, який охоплює виробництво, збирання, закупівлю, зберігання, складування, транспортування, переробку, розподіл та просування продовольчої продукції. Такий маркетинг має свої особливості і відмінності, зумовлені насамперед специфікою сільськогосподарського виробництва і його продукції. Вони визначаються такими чинниками:

□   першочерговим значенням продовольства в задоволенні основних фізіологічних потреб людини;

□   стійкістю попиту на продовольство протягом року;

□   великою кількістю продовольчих товарів, їх цільовим призначенням;

□   залежністю економічних наслідків (результатів праці) в аграрному секторі від кліматичних, географічних, природних умов;

□   нестабільністю і сезонним характером отримання сільськогосподарської продукції;

□   залежністю якості сільськогосподарської продукції від термінів і умов зберігання, транспортування та реалізації;

□   існуванням великої кількості незалежних та невеликих сільськогосподарських виробників, які постачають на ринок обмежений асортимент високоякісних товарів;

□   наявністю істотного часового лагу між періодами виробництва та переробкою сільськогосподарської продукції (процес виробництва певної сільськогосподарської продукції триває місяці, а інколи й роки);

□   залежністю виробництва сільськогосподарської продукції від землі як основного засобу виробництва, її якості, інтенсивності використання;

□   неможливістю швидкого збільшення постачання продукції згідно з підвищенням попиту тощо.

Специфіка аграрного маркетингу зумовлена  й особливостями споживчого попиту. До них слід віднести:

□   щоденність споживання; попит на продукти харчування є постійно;

□  споживання індивідуальне і потрібне кожному;

□   для задоволення потреб необхідна наявність асортименту продуктів; можлива взаємозамінність продуктів, але вона небажана;

□ до продуктів споживання споживач ставить  вимоги, перш за все, до їх якості, вмісту корисних речовин, свіжості, екологічної чистоти;

□ до деякої міри в характері споживання відображаються звички, національні  особливості і пори року;

□   споживання залежить від демографічних факторів (складу населення за статтю, віком, видом занять);

□ споживання залежить від купівельної  спроможності тощо.

Продовольча продукція належить до товарів першої необхідності, тому потрібно своєчасно, у відповідному обсязі і асортименті, з урахуванням національних традицій, смаків, віку, статі тощо задовольняти потреби споживачів. Крім того, продукція швидко псується, в зв´язку з чим потрібна оперативна доставка, якісна упаковка, відповідне сервісне забезпечення тощо.

Ефективність агромаркетингової  діяльності підприємства забезпечується за умови, що нею займаються всі працівники апарату управління, а сприяють їй всі працівники сфери виробництва.

Банківський маркетинг — система  управління банком, яка передбачає облік і вивчення процесів, що відбуваються на ринку капіталу як в цілому, так і в окремих його секторах: банківській сфері, кредитній системі, ринку цінних паперів.

Головне завдання банківського маркетингу — аналіз процесів, які відбуваються на ринку капіталу, тобто безпосередньо у сфері кредитно-фінансових інститутів і на ринку цінних паперів, включаючи первинний ринок, вторинний (фондову біржу) і позабіржовий (так званий вуличний) ринок.

Мета банківського маркетингу: створення  необхідних умов пристосування до вимог ринку капіталу, розробка системи заходів з вивчення ринку, підвищення конкурентоспроможності і прибутковості.

Інвестиційний маркетинг вивчає умови  залучення інвестиційних коштів, можливості створення і роботи нових  підприємств у перспективних  галузях економіки.

Інноваційний маркетинг — це діяльність на ринку нововведень, яка  ґрунтується на використанні нових  ідей з поліпшення товарів, послуг, технологій з метою максимального  задоволення потреб і запитів  клієнтів та отримання переваги перед  конкурентами.

Залежно від виду діяльності розрізняють  маркетинг: організацій, місць, ідей, соціальний, его-маркетинг і самомаркетинг.

Маркетинг організацій — це діяльність, спрямована на створення, підтримку  або зміну позицій і відношення цільових сегментів до певних організацій та їх професійної активності.

Маркетинг місць провадиться з  метою створення, підтримки або  зміни відношення або поведінки  клієнтів відносно окремих місць. Перш за все потрібно виділити: маркетинг  зон господарської діяльності місць  розташування заводів, магазинів тощо); маркетинг місць відпочинку; маркетинг житла; маркетинг інвестицій в земельну власність. Нині все частіше використовується маркетинг цілих регіонів, міст, орієнтований на залучення капіталу і забезпечення стійкого розвитку даного регіону.

Маркетинг ідей спрямований на такі соціальні ідеї, як зниження рівня  куріння, споживання спиртного, припинення споживання наркотиків, захист довкілля тощо. Хоча в широкому розумінні  будь-який маркетинг — це маркетинг  тих чи інших ідей.

Соціальний маркетинг — це діяльність щодо розробки соціальних програм для певних соціальних груп з метою сприяння соціальним ідеям і рухам, практичним діям тих чи інших соціальних організацій (наприклад, маркетинг соціальних служб молоді).

Его-маркетинг виконується за програмою реалізації особистості, яку може скласти для себе кожний активний член суспільства. Саме програми досягнення успіху мобілізує особистість на конкретні дії, послідовні кроки до поставленої мети, подолання труднощів, які зустрічаються, і дає задоволення від усвідомлення своєї значущості і корисності для суспільства.

Самомаркетинг — програма певних дій особистості, яка повинна  створити максимально сприятливі умови  для реалізації головного «товару»,, які мають усі здорові, самостійні члени суспільства. Цей «товар» — робоча сила, тобто знання, уміння, талант і професіоналізм.

Залежно від територіальної ознаки розрізняють внутрішній і міжнародний  маркетинг.

Внутрішній (локальний) маркетинг — це маркетингова діяльність підприємства, спрямована на внутрішній ринок. Ним керуються національні підприємства, масштаби діяльності яких не виходять за ринки національних меж.

Маркетинг на внутрішньому ринку пов´язаний з питаннями задоволення потреб національного споживача, реалізації товарів і послуг у межах однієї країни в умовах єдиної економіки та конкуренції.

Виділяють такі форми внутрішнього маркетингу:

□  локальний — діяльність підприємства не виходить за межі певного населеного пункту; характерний для роздрібних магазинів і сфери послуг;

□  регіональний — діяльність підприємства у межах певного регіону, області;

□   національний — підприємство у своїй діяльності охоплює увесь національний ринок; характерний для телекомпаній, видавництв.

Міжнародний (глобальний) маркетинг — це маркетинг товарів, послуг та ідей за межами країни, де знаходиться підприємство. Ним керуються підприємства, які залучені у зовнішньоекономічну діяльність.

Міжнародний маркетинг (автором концепції є Теодор Левітт) є достатньо новим напрямком системи маркетингової діяльності, оскільки виник у 60—70 pp. XX ст. з початком формування процесів глобалізації і вважається «вищою школою маркетингу».

Міжнародний маркетинг спрямований на орієнтацію науково-технічної і виробничо-збутової діяльності підприємства на потреби  конкретних національних ринків. Він ґрунтується на принципах національного маркетингу і має схожу з ним структуру, але характеризується підвищеним ризиком і складніший, оскільки пов´язаний з зовнішньоторговими і валютними операціями, іноземним і міжнародним законодавством, а також жорсткішою конкуренцією.

Залежно від ступеня інтернаціоналізації  підприємства розрізняють такі форми міжнародного маркетингу:

□  традиційний експорт (traditional export) — постачання продукції за кордон без подальшої маркетингової підтримки. Експортер несе відповідальність за продукцію перед покупцем лише до моменту продажу і, як правило, подальшою її долею не цікавиться;

□   експортний маркетинг (export marketing) — маркетингова діяльність щодо реалізації товарів за межі національних кордонів, при цьому експортер досліджує зовнішній ринок, пристосовує виробництво до вимог цього ринку і відстежує шлях товару до кінцевого споживача;

□   імпортний маркетинг (import marketing) — маркетингова діяльність підприємства щодо імпорту товарів чи послуг; 

□       зовнішньоекономічний маркетинг або міжнародний маркетинг (international marketing) — маркетингова діяльність підприємства на зовнішніх ринках, яка передбачає не лише торговельні операції, а й інші форми діяльності, такі як створення філій, представництв, дочірніх підприємств, спільних підприємств, науково-технічний обмін, контрактні виробництва, передача ліцензій тощо;

□      багатонаціональний маркетинг (multinational marketing) — маркетингова діяльність фірми в багатьох різних країнах або на багатьох різних зарубіжних ринках, яка виходить з того, що кожний ринок є унікальним і фірма має максимально адаптуватися до національних особливостей кожної іноземної країни, пристосуватися до особливостей конкретного локального ринку;

 

Рис. 1.4. Комплекс проблем міжнародного маркетингу

 

□       мультирегіональний маркетинг (multiregional marketing) — маркетингова діяльність фірми у великих регіонах (групах країн); при цьому фірма розглядає сукупність ринків країн одного даного регіону як єдиний і має адаптуватися (пристосуватися) до його специфічного локального середовища (національних особливостей даного регіону);

□       міжнародний (глобальний) маркетинг (global marketing) — маркетингова діяльність фірми в масштабі світового господарства в цілому, при цьому світове господарство розглядається як єдиний глобальний ринок, потреби якого можна задовольнити стандартизованим товаром, використовуючи схожі інструменти маркетингових комунікацій та продажу. Даний вид операцій властивий для транснаціональних корпорацій.

До особливостей міжнародного маркетингу можна віднести: врахування характеру  економічного, правового, політичного  і культурного середовища кожного  національного ринку; застосовування додаткових зусиль у вивченні зарубіжних ринків; спрямування науково-технічної і виробничо-збутової діяльності на потреби конкретних зовнішніх ринків; адаптування маркетингових засобів до закордонних ринків; пристосовування до іноземного споживача тощо.

При глобальному маркетингу підприємство розглядає світовий ринок як єдине ціле («Весь світ — мій ринок!»).

 

Основні причини появи концепції глобального маркетингу:

­ формування однорідного ринку країн «Тріади» завдяки інтенсивному розвитку зв’язку, транспорту, туризму.

 

 

Населення — 700 мільйонів чоловік (15 % — населення Землі);

Частка у світовому виробництві — 67 %;