Аналіз комунікаційної політики підприємства міста і розробка пропозицій з її вдосконаленню

Як товарний знак обраний абстрактний символ, що є  поєднання літер присутніх в  слові «Деталі». Цей товарний знак притаманний лише продукції Бобруйського тракторного заводу, Мінський тракторний завод має товарний знак і фірмовий блок. Товарний знак РУП «>БЗТДиА» був у Державному патентному комітеті РБ в червоно-білих тонах. Кожні 10 років підприємство продовжує реєстрацію товарний знак без зміни його зовнішнього вигляду. Це поєднання літеркрасно-белого кольору. У цих квітах його використовують на ділової документації (в бланках, конвертах, рахунках, основнихтоварно-сопроводительной документації), на фірмових сувенірах (календарях, ручках, поліетиленових сумках), в різних елементах зовнішньої реклами (оформлення виставкових експозицій, спецодягу персоналу) тощо. Фірмовий блок РУП «>БЗТДиА» складається з товарний знак оформленого в червоно-білих тонах назви підприємства. Він використовується на фірмових бланках, поліетиленових пакетах, сувенірах, під час оформлення виставкових експозицій. На самому свою продукцію фірмовий блок не наноситься, оскільки це лише комплектуючі до трактора «>Беларус», який Мінський тракторний завод завдає свій фірмовий блок.

Тема брендингу одне з найактуальніших для підприємства РУП «>БЗТДиА». Ефективність донного інструмента віддавна гідно оцінена західними фахівцями. Нині брендинг широко застосовується у діяльності конкурентів як на ринку. Торговельна марка підприємства РУП «>БЗТДиА» нині перестав бути брендом. Але от щоб продукція заводу перетворилася на бренд, підприємство розробив і реалізує ряд стратегій, представлених малюнку 12:

Проте у Білорусі нині економічна ситуація в такий  спосіб, що у вона найчастіше ціна на запчастини і комплектуючі проти  якістю грає основного значення у  виборі споживачів.

Отже, маркетингова діяльність й її аналіз дозволить  збільшити ефективність комунікаційної політики підприємства, а як і контролювати виконання виробничого плану  і зберегти у фактичному випуску  заплановані види продукції і  на забезпечити реалізацію відповідно до портфелем замовлень. 

 

2.2 Аналіз  комунікаційної політики підприємства  

 

Загальна програма маркетингової комунікації підприємства, називається комплексом просування, є специфічне поєднання коштів реклами, особистої продажу, стимулювання збуту  і зв'язку з громадськістю.

Всі ці інструменти  підприємство використовує задля досягнення рекламних і маркетингових цілей.

На підприємстві РУПБЗТДиА як комплексу просування використовують переважно три його інструмента це - реклама, стимулювання збуту та з громадськістю.

При виборі коштів поширення реклами фахівці враховують те, що цільової аудиторією є фірми  дилери, які торгуютьсельхоз. технікою, колгоспи, фермерські господарства.

Тому використовують рекламу в газетах і спеціальних  журналах, а дилерських фірм підприємство розсилає прайс-листи, які містять інформацію про товарної номенклатурі готової продукції та ціни її у.

Важливим чинником є дуже не високу вартість такого кошти  поширення реклами.

Методи просування є діяльність підприємства з поширенню  даних про достоїнствах запропонованого  товару і переконання цільових споживачів його набувати.

Підприємство РУПБЗТДиА управляє складної системою маркетингових комунікацій, встановлюючи і підтримуючи відносини з своїми посередниками і споживачами. Технічний прогрес сприяє появу нових коштів поширення інформації: електронні газети, здатні видати на дисплей комп'ютера рекламні оголошення; диски, дозволяють вирішила унаочнити товар та інші.

Досягнення найбільшого  комунікаційного ефекту підприємству необхідно використовувати будь-які  засоби впливу на різних комбінаціях.

Політика просування підприємства, буде на споживачів максимальне  вплив, коли окремі інструменти доповнюватимуть  одне одного. Цілком автономно, незалежно друг від друга, окремі інструменти маркетингу використовуватися нічого не винні.

При поганий чи недостатню координацію може статися взаємна  нейтралізація впливу, здійснюваному  за допомогою різних інструментів.

Наприклад, встановивши  знижки до ціни продукції, необхідно  інформувати звідси споживачів. Лише у рахунок раціональної узгодження політики у сфері цін, комунікації, роботи з виробом і товару, з  урахуванням цільової групи споживачів підприємством склалася розумна  маркетингова політика, у якій «ціле  більше, аніж елементів».

Ефективність реклами  й стимулювання збуту стало й  піддається суттєвому зниженню, а  ефективність персональних продажів –  зростає зменшенням кількості покупок  над ринком та прийдешнім збільшенням  періоду оборотності товару.

Ефективність формування суспільної думки залишається стабільно  середньої величиною і найгірш  залежить від типу ринку. Бюджет рухів  розподіляється непропорційно ефективності коштів просування. Перед найефективніших  коштів просування витрачаються щодо великі суми, відповідно, менш ефективні  засоби комунікації отримують непропорційно  менші кошти. 

Також у результаті такої непропорційного розподілу  бюджету ресурси багатьох потенційно ефективних коштів комунікацій не використовуються повністю.

Під просуванням  товарів ринку розуміють застосування різних методів, з допомогою яких продавець може переконати покупця  купити цю продукцію.Приемами просування товарів є:

- інформування споживачів  про товарі (де можна товар,  яка її ціна продажу та інша  інформацію про характеристиках  товару);

- переконання в  достоїнствах товару, мотивація  до купівлі цієї продукції;

- нагадування про  товарі, необхідне стимулювання  додаткового попиту.

Вирізняють такі

кошти просування своєї  продукції ринок:

- реклама;

- громадські зв'язки;

- стимулювання збуту;

- персональні продажу;

- і навіть сервіс й  створення позитивного суспільної  думки.

Їх роль промисловому маркетингу представленій у таблиці 4.

Таблиця 4 Місця  за важливістю видів просування

Вигляд просування	Місце
Персональні продажу	1
Стимулювання збуту	2
Реклама	3
PR (паблісіті)	4
Сервіс й створення  позитивного суспільної думки	5

 

 

На РУП «>БЗТДиА» для формування рекламного бюджету дотримуються методу за можливостями або його ще називають «залишковий метод».

При формуванні рекламного бюджету  нього включаються Витрати створення  рекламні матеріали та його розміщення засобах масової інформації, і  навіть пов'язані з цим адміністративні  витрати (вести співробітників рекламного відділу чи гонорар консультантів). Відповідно до іншим підходом формується єдиний маркетинговий бюджет, у складі виділяються Витрати дослідження (у середньому близько 15% загальних  витрат), чи збуту (у середньому близько 50%), реклами (близько тридцяти%) та з  громадськістю (майже п'ять%). Цей  підхід представлений малюнку 13.

Важливу роль діяльності підприємства грає такий її різновид комунікацій, як зв'язки з громадськістю. Під громадськістю  підприємства розуміються офіційні органи, інвестори та акціонери, покупці, й партнери, ЗМІ й власні працівники.

Як і підприємствах  Білорусі, заводі РУП «>БЗТДиА» зв'язки з громадськістю не отримали широко він. Зазвичай «головнимPR-менеджером» є керівник, визначальний стратегію і трагічне обличчя організації над ринком і з боку громадськості. У цьому першому плані ставляться не стратегічні, а тактичних мети, немає чітких моделей і добре розроблених програм. Також заводу мало реалізовані можливості PR для брендингу підприємства його товарів осіб на зовнішньому і на внутрішньому ринку.

На заводі РУП «>БЗТДиА» відділ зв'язків із громадськістю відсутня, і відповідні комплекс заходів не розробляється через відсутність засобів і кваліфікованого персоналу.

У цьому завод намагається  створити сприятливий імідж і  репутацію і як забезпечує це час  втілення заходів із формування організаційної культури та цільових заходів. Як останніх використовуються зустрічі, ювілеї, фінансування суспільно корисних заходів і  спонсорство. Завод РУП «>БЗТДиА» активноспонсорствам не займається, але щомісяця здійснює фінансової підтримки футбольної команди. Недоліком і те, що такі заходи такого роду організуються на інтуїтивному рівні, і немає обгрунтованих маркетингових досліджень.

На заводі РУП «>БЗТДиА» розробляються відповідні програми з зв'язків із персоналом. Така програма для підприємства сприяє створенню колективу, працюючого єдиною командою.

Як заходів із працювати  з персоналом використовують внутрішні  публікації, корпоративні розваги, організації  свят поздоровлення.

Сьогодні проведенняклиенто-ориентированной політики для підприємства стає справою всього підприємства, Не тільки відділів маркетингу і збуту. Оскільки задоволені клієнти рекомендують підприємство, коли до них звертаються по пораду.

Така політика реалізується через:

- дотримання букви ув'язнених  ділових угод;

- забезпечення сумлінного  виконання замовлень;

- розглядаються скарги  і клієнтів.

Підприємство РУП «>БЗТДиА» підтримує взаємини з ЗМІ, раз у раз організовує зустрічі з журналістами. Проте багато уваги заводом цього приділяється, оскільки РУП «>БЗТДиА» є частиною виробничого об'єднання «Мінський тракторний завод». А МТЗ своєю чергою організовує і реалізують прес-конференції, прийоми і зустрічі журналістів, а як і займають ефірний час по телебаченню. Що відповідному чином впливає і Бобруйський тракторний заводі.

Стимулювання збуту включає  у собі широкий, спектр коштів, покликаних викликати швидший чи більше сильну відповідну реакцію з боку ринку.

ПідприємствоБЗТДиА застосовує стимулювання споживачів, що містить у собі демонстрації, виставки, поширення рекламних сувенірів. Рекламні сувеніри робляться на замовлення, спеціально для заохочення постійних клієнтів чи завоювання нових. Як рекламних сувенірів використовують: запальнички, фірмові пакети, щоденники, годинник, і ін.

З іншого боку, підприємство застосовує заходи із стимулювання організованих  споживачів і посередників. Це потрібно, щоб підтримувати ділові контакти, приваблювати і набувати постійних  клієнтів, як кінцевих споживачів, і  посередників. Тут застосовуються знижки, рекламні сувеніри, а як і організовуються  виставки. Виставки дають можливість підприємству демонструвати свої товари, встановити нові ділові контакти, спілкуватися з споживачами, знайти нових клієнтів (таблиця 5).

Таблиця 5 Витрати щодо участі ввиставочно-ярмарочних заходах і раніше укладені договору за 2006-2009 рр.

Рік	Витрати щодо участібел.руб.	Суми укладених  угод	>Кол-во укладених угод
2006	32283938	1012561100	8
2007	84523095	87950754	2
2008	59394887	160204400	104
2009	65527847	193575800	85
РАЗОМ	241729767	1454292054	199

 

Малюнок 2 Витрати щодо участі ввиставочно-ярмарочних заходах і раніше укладені договору за 2006-2009 рр.

Як очевидно з таблиці  і діаграми у період 2006-2009 років, витрати мають незначну частку стосовно сумі укладених угод. Витрати на організацію виставок склали 14%, а  суми укладених угод 86%. На 2006 на рік  доводиться найбільша сума укладених  угод і найменші видатки що у виставках, які склали 3,1% хоча за кількістю  договорів - 8. У 2007 року сума договорів  і витрат практично рівні, сума укладених  угод перевищує власне затрати лише з 3,9% і поза цей період укладено лише 2 договору. У 2008 - 2009 роках суми укладених  угод перевищують суми витрат за організацію  виставково-ярмаркової діяльності, в2008г  на37%,а в2009г. на 33,8%.

З даних таблиці 5, РУП «>БЗТДиА» розрахуємо ефективність виставково-ярмаркової діяльності з формулі (8).

>1)Рассчитаем ефективність від виставково-ярмаркової діяльності у 2006 рік.

>Р=Д/ З, (8)

де Д - сума укладених угод;

З - вартістьвиставочно-ярмарочную діяльність.

1012561100/32283938 = 32,0

2)Рассчитаем ефективність від виставково-ярмаркової діяльності у 2007 рік, використовуючи до розрахунку формулу (9).

>Эф. =Д/ З, (9)

де Д - сума укладених угод;

З - вартістьвиставочно-ярмарочную діяльність.

87950754/84523095 = 1,04

1)Рассчитаем ефективність від виставково-ярмаркової діяльності у 2008 рік, використовуючи до розрахунку формулу (10).

>Эф. =Д/ З, (10)

де Д - сума укладених угод;

З - вартістьвиставочно-ярмарочную діяльність.