Конституцiйні засади щодо структури, функцій та особливотей роботи парламентів України та Франції

7) додержуватись вимог  трудової дисципліни та норм депутатської етики;

8) як член депутатської  фракції (групи): додержуватись вимог  Положення про депутатську фракцію  (групу); виконувати функції, закріплені  Положенням про депутатську фракцію  (групу); представляти інтереси депутатської фракції (групи) у комітеті, тимчасовій спеціальній або тимчасовій слідчій комісії, до складу яких його обрано;

9) як член комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової  слідчої комісії: бути присутнім  на засіданнях комітету, підкомітету,  тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі; додержуватись порядку та норм депутатської етики на засіданнях комітету, його підкомітетів, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії та робочих груп органів Верховної Ради України; виконувати доручення комітету, підкомітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, визначені їх рішеннями;

10) завчасно повідомляти  про неможливість бути присутнім  на засіданні Верховної Ради  України чи її органів керівників цих органів;

11) постійно підтримувати  зв'язки з виборцями, вивчати  громадську думку, потреби і  запити населення; 

12) інформувати виборців  про свою депутатську діяльність  через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік;

13) розглядати звернення  виборців;

14) проводити особистий  прийом громадян;

15) здійснювати безпосередньо  або із залученням своїх помічників-консультантів,  представників громадськості контроль  за розглядом у органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях пропозицій, заяв та скарг громадян, які надійшли на його ім'я;

16) використовувати депутатські  бланки лише для офіційних  запитів, звернень та листів, які  підписуються ним власноручно [13, c.66].

Чинне законодавство  передбачає систему гарантій, які  покликані забезпечити ефективність діяльності народного депутата України. До них належать: депутатська недоторканність, особливий порядок притягнення  депутата до відповідальності, створення належних умов для виконання депутатських повноважень, забезпечення інформаційними матеріалами та юридичною допомогою, право на використання засобів масової інформації та технічних засобів, право мати до тридцяти одного помічника-консультанта, забезпечення народних депутатів жилими приміщеннями, щомісячне відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням депутатських повноважень, право на першочергове поселення в готелі, право на безоплатний проїзд, звільнення народного депутата від призову на військову службу або збори, державне страхування народного депутата, фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення народного депутата, право народного депутата після закінчення строку його повноважень на попередню роботу (посаду) тощо.

Тоді як у Франції, згідно Ордонансу № 58-1100, в мирний час парламентарі не зобов'язані нести військову службу, але можуть погодитися на це. Вони лише не можуть при проходженні служби брати участь в обговореннях, а голосувати можуть лише в порядку згаданої делегації. У разі ж війни або її загрози парламентарі, що мобілізовані або уклали контракт про несення військової служби, зберігають свої мандати. Парламентарі не підлягають нагородженню державними винагородами і відмінностями, окрім як за військові подвиги або порівнянні з ними дії.

Ніхто не має права  обмежувати повноваження народного  депутата України, за винятками, передбаченими  Конституцією України. При запровадженні  надзвичайного чи військового стану  громадянські права і депутатські  повноваження народного депутата України не обмежуються.

Народному депутату України  гарантується депутатська недоторканність  на весь строк здійснення депутатських повноважень. Він не може бути без  згоди Верховної Ради України  притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Питання щодо доцільності збереження депутатської недоторканності у такому вигляді є предметом дискусії серед політиків та науковців.

На Апарат парламенту покладається зобов'язання забезпечити народного депутата актами Верховної Ради, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду, Верховного Суду, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та місцевого самоврядування при зверненні до них народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності. На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідні інформацію і документацію.

Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських  засадах. Помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою. Він звільняється з попереднього місця роботи в порядку переведення в зазначений у його заяві і поданні народного депутата термін. Депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.

Час роботи народного  депутата у Верховній Раді України  зараховується до стажу державної служби, а також до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи. У день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання народним депутатам попереднього скликання Головою Верховної Ради України попереднього скликання присвоюється перша категорія, перший ранг державного службовця.

Народному депутату після  закінчення терміну його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а у разі неможливості (ліквідація підприємства, установи, організації) він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України.

Народний депутат користується на території України правом безоплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах. Це право поширюється також на особу, яка супроводжує депутата— інваліда першої групи.

Народні депутати України  не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Якщо депутат своєю  поведінкою заважає проведенню засідання  Верховної Ради, головуючий попереджає його персонально. Після повторного попередження протягом дня головуючий за згодою більшості депутатів (визначеною шляхом голосування без обговорення) може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий припиняє засідання до виконання його вимоги. В таких випадках Верховна Рада може прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти засідань).

У Франції, як і в Україні, рядовий виборець може стежити за діяльністю свого депутата або сенатора по звітах в пресі і по передачах аудіовізуальних ЗМІ. Публічність засідань палат Парламенту, гарантії для представників ЗМІ, публікації матеріалів парламентських обговорень і характеру голосування кожного парламентаря (природно, окрім випадків таємного голосування)  дають виборцям можливість судити про дійсну політичну особу кожного депутата і сенатора.

Законодавство Франції також прагне захистити Парламент і його членів від надмірної дії виконавчої влади. Таку мету мають, зокрема, законоположення про несумісність парламентського мандата з певними державними посадами і іншими мандатами в системі публічної влади. Зокрема, заборонено суміщати посаду члена Національних зборів з посадою члена Уряду, судді Конституційного Суду, члена Економічної і Соціальної Ради, державного службовця, керівника компанії, в якій частина акцій належить державі тощо. Забороняється також суміщення депутатського мандату з іншою виборною посадою [30. c.24].

Інституційним парламентським актом від 5 квітня 2000 року запроваджено низку додаткових обмежень. Зокрема, депутат не може бути одночасно членом Європейського Парламенту, регіональної ради, Асамблеї Корсики, відомчої ради, ради міста Парижу, ради комуни з населенням більше 3 500 осіб. Регулюється також право на зайняття багатьма видами приватної діяльності, заборонено приймати будь-які нагороди, крім тих, що отримані під час воєнних дій.

Ці положення призначені не лише для  забезпечення незалежності парламентаря, але і для того, щоб дати йому можливість цілком присвятити себе парламентськой  діяльності.

Французький парламентар, так як і український, не може піддаватися переслідуванню, розшуку, арешту за висловлені їм думки або за своє голосування при виконання своїх функцій. Що ж до здійснення парламентарем злочинів або адміністративної провини, то його імунітет встановлений трьома останніми частинами ст. 26 Конституцій.

Залежно від своєї  політичної приналежності парламентарі, так само як і в Україні, об'єднуються у фракції, що іменуються  політичними групами. Політична група в Національних зборах повинна налічувати не менше 20 членів, в Сенаті —   не менше 14. Вона публікує політичну декларацію про свої цілі. Бюро і постійні комісії палати формуються на основі пропорційного представництва політичних груп. На практиці, не дивлячись на заборону, що міститься в регламентах палат, голови груп мають ключі від електронного  табло відсутніх парламентарів і голосують замість них. Таке відхилення від норми має місце і в Україні.

Парламентар, що не розділяє повною мірою політику тієї або іншої політичної групи, може по адміністративних міркуваннях визнати для себе обов'язковою її дисципліну і вважається таким, що в цьому випадку приєднався до групи.  Парламентар, що залишився поза групами, іменується таким, що не записався.

Загалом, правовий статус членів французького парламенту є досить традиційним у порівнянні з іншими країнами. Вони наділені представницьким мандатом і є представниками всієї нації, користуються правом імунітету та індемнітету. За вчинене правопорушення член парламенту може бути затриманий чи заарештований лише за згодою Національних зборів. Згоди не потрібно лише у разі вчинення діяння, відповідальність за яке передбачена кримінальним законодавством, при затриманні на місці вчинення злочину та у деяких інших випадках.

Депутат отримує плату  і надбавку, розмір якої дорівнює чверті платні, але змінюється залежно від  його участі в роботі Національних зборів. Депутатам, що прибули з інших  міст, компенсуються витрати на житло, надаються пільги на оплату поштових, телеграфних та транспортних витрат.

Робочий тиждень народних обранців досить напружений: з вівторка по п'ятницю вони працюють у Національних зборах, а з суботи до понеділка - у своїх департаментах.

Таким чином, статуси  депутатів парламенту Франції і України дещо відрізняються. Статус українського депутата більш визначений, тут депутат має більше привілеїв, чим у Франції. Зокрема це стосується більш широкого імунитета, безплатних транспортних послуг (француз має лише де-які пільги), по різному країни ставляться до проходження депутатами військової служби. Українським законодавством також регулюються питання поведінки та культури мови депутатів, тоді як у Франції такі моменти є загально визначеними нормами додержання етикету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Порядок формування парламентів України та Франції

3.1. Етапи формування  парламентів

 

Формування складу Верховної  Ради починається з виборчого  процесу. Початок виборчого процесу по виборах народних депутатів України оголошує Центральна виборча комісія відповідно до строків, передбачених Конституцією України та виборчим законом. Виборчий процес поділяється на кілька стадій:

1) складання списків  виборців;

2) утворення одномандатних  округів; 

3) утворення виборчих  комісій; 

4) висування та реєстрація  кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків) у багатомандатному окрузі, та кандидатів у депутати в одномандатних округах;