Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 20:03, курсовая работа
Дана робота являє собою аналіз конституцiйних засад щодо структури, функцій та особливотей роботи парламентів України та Франції.
Основна мета роботи - показати, в чому схожі і чим відрізняються між собою парлементи України та Франції.
Щодо кожної з цих країн, задачою є висвiтлення таких питань:
- правові засади та структура парламенту
- роль парламенту у розвитку країни
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні питання конституційно-правового статусу парламентів України та Франції ………….6
1.1. Конституційний склад і структура парламентів України та Франції…….6
1.2. Основні форми діяльності парламентів України та Франції…………….18
Розділ 2. Повноваження парламентів України та Франції……………………25
2.1. Функції і повноваження парламентів України та Франції……………….25
2.2. Повноваження парламентів України та Франції по відношенню до інших органів влади……………………………………………………………………..35
2.3. Конституційно-правовий статус народного депутата в парламенті України та Франції………………………………………………………………41
Розділ 3. Порядок формування парламентів України та Франції……………55
3.1. Етапи формування парламентів……………………………………………55
3.2. Законодавчий процес та інші парламентські процедури в парламенті України та Франції………………………………………………………………61
Висновки…………………………………………………………………………72
Список літератури……………………………………………………………….79
10. Необхідною умовою є також забезпечення верховенства права. Для ефективного функціонування парламенту незалежно від кількості палат принципово необхідним є суворе дотримання процедур, а не їх ігнорування, обхід чи зміна як складова поточного процесу політичної боротьби. А дотримання процедур для двопалатних парламентів є важливішим, інакше відносини між двома палатами можуть стати джерелом інституційного конфлікту, який може накладатися на нерозв’язані конфлікти в інших точках політичної системи і в результаті дестабілізувати політичний процес.
11. Якщо парламент розглядати як інститут представництва суспільних інтересів у політичному полі, то двопалатний парламент у цьому сенсі слід розглядати як розширення представництва та один із засобів децентралізації влади. Для того, щоб бікамералізм пішов на користь суспільному представництву, він потребує високої демократичної політичної культури й регламентованих процедур, поділеної влади, відмежованої від політичного процесу управлінської сфери та розвинених і дієвих громадянських інститутів. А тому перш ніж впроваджувати структурні новації в систему легіслатури, які ускладнять процес ухвалення рішень, в Україні доцільно провести ряд системних реформ у сфері демократизації та управління (виборчу, адміністративну, територіальну, податкову, бюджетних відносин, місцевого самоврядування, судово-правової системи), які допоможуть децентралізувати управління та розвинути самоврядування в інтересах громад, сприятимуть кристалізації інтересів інших, крім партійних, суспільних груп, забезпечать делегування цих інтересів у політичне поле та їх врахування у законодавчому процесі.
Поза проведенням таких реформ та забезпеченням верховенства права у політичному процесі бікамералізм здатен стати джерелом інституційної загрози і джерелом додаткових конфліктів у політичному процесі та діяльності органів державної влади, що мають політичну природу і складають політичну систему держави.
Таким чином, використовуючи світовий досвід, навіть досвід такої розвиненої держави, як Франція, Україні слід не лише наслідувати організаційні форми державних інститутів, але й приймати до уваги всі передумови та наслідки від здійснення таких змін.
Список літератури