Особенности государств переходного типа

Зміст: 

Вступ..............................................................................................................................1

1. Особливості держави і права перехідного типу................................................4

1.1 Поняття держави перехідного типу......................................................................4

1.2 Перехідний стан держави, права і самого суспільства.......................................7

2. Основні завдання держави перехідного типу..................................................14

2.1 Теоретичний аспект типології держав................................................................14

Висновки......................................................................................................................22

Список  джерел............................................................................................................24

ВСТУП 

   В юридичній літератури поряд з розглядом проблем, що стосуються традиційних типів держав і правових систем, певна увага приділяється також проблемам держави і права перехідного типу. Термінологічно ці держави та правові системи позначаються по-різному, а саме як «перехідні держави та правові системи», «перехідні стану держав і правових систем» і т.п. , але суть питання від цього не міняється. Вони були і залишаються державно-правовими системами, що знаходяться «на переході» від однієї держави і права до іншого: від рабовласницького до феодального, від феодального до капіталістичного, від капіталістичного до соціалістичного і, навпаки, від соціалістичного до буржуазного, капіталістичному. Перехідні стану держави і права не є чимось незвичайним, а тим більше винятковим для якогось регіону або ж окремо взятої країни станом. Це явище-загальне для всіх держав і правових систем, об'єктивно існує в усіх країнах і регіонах світу. Воно має місце протягом всієї історії розвитку держави і права. Перехідний стан державно-правової системи знаходиться в період розвитку держави і права між двома різними типами держави і права. При цьому не має принципового значення та обставин, що типологія держав і правових систем можуть проводитися не тільки на формаційної основі (на основі критеріїв, «прив'язаних» до суспільно - економічної формації), а й на цивілізаційній основі (на основі критеріїв, нерозривно пов'язаних з цивілізацією). Різниця при цьому полягає лише в тому, що в останньому випадку замість «традиційних» , які стали свого роду класичними у світовій літературі рабовласницького, феодального і інших типів держави і права фігуруватимуть інші їх типи [Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм.с.341]. Перехідний стан держави і права як об'єктивно існуюче явище зберігається в будь-якому випадку, незалежно від нього як типу держави і права й саме їх перехідний стан розуміються або як вони називаються.

    Зрозуміло, не буде великого гріха, а  тим більше помилки сказати, що держава  і права, а разом з ними суспільство, політична система і окремі соціально-політичні  інститути находяться у перехідному  стані завжди, маючи на увазі їх постійне функціонування і розвитку, що супроводжуються неприривним їх «переливанням» з однієї якості в інше, постійним переходом їх з одного якісного стану в інший. Однак, відповідно складеному в науковій літературі поданням, під перехідним типом (видом, станом) держави і права мається на увазі все ж таки не процес їх розвитку взагалі або їх постійний «перехідний» стан як таке, а лише певний, між типовий стан, що виникає у держави і права при переході від одного типу до іншого. Що ж до криз, часто провокують перехідний стан держави і права, то вони поділяються автором «з історичної точки зору» на дві категорії: кризи, що виникають у період зростання централізації держав і правових систем, коли ще молода держава «самостверджується, зміцнює свою владу і сама є ареною жорстокої боротьби за завоювання влади», і кризи, «що відбуваються в період децентралізації», зрілих, давно сформованих держав [Ориу М. Основи публічного права с.723.]. Вивчення причин та історії хвороб держави і права, так само як і що вражають їх кризи і має дуже важливе значення не тільки в теоретичному, але і в практичному плані. Вона допомагає тільки глибше і різнобічно зрозуміти сутність і зміст перехідного стану тієї чи іншої держави і права, але і встановити правильний діагноз їх кризових захворювань, а разом з тим і визначити найбільш оптимальні шляхи і засоби виходу з положення.

   Предметом роботи є перехідний стан держави, як деякий нестійкий, проміжний стан, який виникає у всіх державах без винятку на певних етапах розвитку.

   Актуальність  даної роботи полягає у необхідності вивчення історичних типів держав, з метою оцінити типи держав з сучасної точки зору. Під історичним типом держави розуміються взяті в єдності найбільш суттєві (типові) його риси і ознаки, пов’язані з однією і тією ж суспільно – економічної формації, до одного й того ж економічного базису. Перехідна державність була відома ще в попередні епохи, проте лише XX століття дало її численні зразки.

   Об’єктом дослідження є держави, які знаходяться під переходом з одного якісного стану в інший.

   Предметом даного дослідження є держава і права перехідного типу.

   Досягнення  поставленої мети забезпечується реалізацією  наступних задач:

- вивчення і узагальнення наукових матеріалів і розробок, що є по темі дослідження;

- аналіз  стану держави і самого суспільства;

- вивчення  історичних типів держав.

   Мета  роботи полягає в тому, щоб якнайповнішим  чином показати всі основні риси держави і права перехідного  типу, його проблеми, виявлення загальних закономірностей розвитку держави у перехідний період.

   Структура справжньої атестаційної роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох глав, висновку і списку літератури.

    1. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ПЕРЕХІДНОГО ТИПУ

   1.1 Поняття держави  перехідного типу. 

   Перехідний  стан держави і права - це завжди дуже складне,внутрішнє суперечливе нерідко дуже хворобливий стан держави, права і самого суспільства пов'язане з критичною переоцінкою свого минулого і з болісним вибором свого (в черговий раз в історії «єдино правильного шляху» розвитку) найближчий і віддаленого майбутнього. Знання справжніх причин і умов, що викликали кризовий стан держави, правової системи та суспільства, має доданих обставин важливе, принципове значення. З цього приводу ще в середині XIX століття відомий російський історик Т.Н. Грановський писав, що його увагу завжди прикривали до себе так звані перехідні стану суспільства, перехідні епохи в історії людства [Грановський Т.Н. Лекції з історії середньовіччя с. 315.]

   Вперше  проблема перехідної держави стала  актуальною в дослідженні становлення радянської соціалістичної держави з 1917 по 1939 роки. Потім ці питання було гостро поставлено в науці після другої світової війни, в кінці 40-початку 50-х років, у зв'язку з досвідом революційного переходу ряду средньорозвинутих країн Центральної та Південно-Східної Європи, а також слаборозвинених країн Східної і Південно-Східної Азії до тоталітарного соціалізму у формі так званої народної демократії. Нарешті, проблематика перехідної держави активно обговорювалося в науці в 60-80-х років, коли в умовах розпаду колоніальної системи для певної групи країн, що звільнилися від колоніальної залежності, дослідниками-марксистами були запропоновані терміни: «Держава соціалістичної орієнтації» і «держава капіталістичної орієнтації». Як відомо, кожна держава, будучи історичною категорією і певним типом соціально-політичних явищ, інститутів і установ, існує і функціонує в рамках певних суспільно-економічних формацій. Разом з тим у його розвитку, так само як у розвитку всього людського суспільства, як у минулому, так і в сьогоденні зустрічаються перехідні періоди від однієї суспільно-економічної формації до іншої.

   Крім  того, розглядаючи перехідний період у розвитку держави, нерідко виникає питання: чи все в перехідній державі є перехідним? У цьому випадку неможливо, на наш погляд, наділяти якостями перехідності такі явища, як мова, релігія, мораль і т.д.

   Перехідний  стан сучасного суспільства, а разом  з ним держави і права, безсумнівно, значною мірою відрізняється  від їх перехідного стану в  більш ранні століття. У вітчизняній літературі у зв'язку з цим абсолютно справедливо зазначалося, «сучасні перехідні процеси мають цілий ряд характеристик, що істотно відрізняють їх від антологічних соціальних зрушень в минулі століття історії людства». Серед цих особливих характеристик вказується, зокрема, на це, що: а) перехідні явища процеси в даний час мають не локальний, як це було раніше, а глобальний характер; б) для переходу на нову ступінь еволюції в силу особливостей розвитку сучасного суспільства вже недостатньо тільки в політичних і соціально-економічних змін, а необхідно враховувати і «нову модель взаємодії людини і природи» , приймати до уваги «не тільки соціальні, а й ноосферні зміни»; в) загрози, подстерігающіє сучасне суспільство в переломну епоху, «створюють об'єктивні передумови як для об’єднавчого процесу в політичній, економічної, екологічній та інших суспільних сферах, так і для вироблення нових етичних норм». В даний час потрібно «універсальні моральні імперативи», здатні полегшити існування людини в епоху болісної ломки цінності, орієнтирів, світовідчутті; г) у перехідний період на тимчасовому етапі розвитку суспільства незмірно зростає, в порівнянні з минулим сьогодні можливості активного втручання людини в хід переоброзових процесів [ Мощелков Е.Н. Перехідні процеси с. 4-5].Поряд з названими особливостями перехідного стану сучасного суспільства, а разом з ним держава і право у вітчизняній і зарубіжній літературі вказуються також і інші особливості. Зараз ж акцентуємо увагу на загальних рисах та ознаках, а також на умовах виникнення і розвитку держави і права перехідного типу незалежно від тимчасових або будь-яких інших факторів їх існування і функціонування. Що об'єднує державу і правові системи перехідного типу скажімо, XX ст., коли одні з них у XVII-XIX ст. представляли особливій державі та правові системи перехідні від феодалізму до капіталізму, а інші в ХХ ст. офіційно-проголосили в якості своєї основної мети перехід від соціалізму до капіталізму? Відповідаючи на дані і їм подібні питання, слід звернути увагу насамперед не на їх конкретну, матеріалізуючи в їх повсякденному житті соціально-класову сутність, їх специфічні, обумовлені строго визначеними історичними рамками і умовами життя зміст і призначення, а на їх загальні, Властиві їм як однорідним, одно порядкові явищ і понять ознаки і риси. Поза сумнівом, держави і право перехідного типу володіють всіма тими ж ознаками і рисами, які властиві будь-якому держави і права. Однак, на відміну від держав і правових систем «класичних» типів (рабовласницький, феодальний і тому подібне), вони мають також і своїми особливостями.

   Державність є складним комплексом елементів, структур, інститутів публічної влади, зумовлених самобутністю соціально-економічних, політичних, духовно-моральних умов життя конкретного народу або об'єднання народів на певному етапі розвитку суспільства. Державність - це властивість, якість, стан суспільства. Це той лад суспільних відносин, що впливає не тільки на державну владу, а й на інші суспільні інститути. Державність трактується не тільки як сукупність різних процесів, але і як історичний процес, що охоплює значний проміжок часу, протягом якого здійснюється життєдіяльність суспільства. Центральною ланкою державності є держава, визначаючи характер всіх політичних відносин в суспільстві. Держава - явище історично розвивається, що проходить у своєму розвитку чергуються, протилежні щодо один одного фази. Процес глобалізації, з одного боку, і національні особливості, з іншого, породили нові погляди на сучасну державу, на виникнення нетипових державних форм, різного роду державних і наддержавних утворень. Залежно від конкретно-історичних умов тієї чи іншої країни форми, темпи, засоби впливу революції чи інших їм подібних соціальних явищ на державну і суспільно-політичне життя, рано як і зумовлені цим впливом темпи становлення нової держави і права далеко не однакові. У юридичній літературі цілком обґрунтовано у зв'язку з цим вказується, вчасності, на те, що в боротьбі з феодальними порядками буржуазія як політично висхідний клас добивалася найбільших успіхів в тих випадках, коли вона «діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас» . У цих країнах, де антифеодальні настрої селянства і плебейських низів міського населення мали безпосередній вплив на політичну позицію буржуазії, принципи буржуазної державності і права реалізовувалися найбільш повним чином .Типовим прикладом у цьому випадку може служити Франція. У тих же країнах, де революції були недостатньо глибокими , а їхні лідери, схильні до компромісу з феодальними силами, не прагнули до радикального скороченню середньовічних державних і правових інституцій, становлення нових, буржуазно-демократичних порядків, а разом з ними і перехідний стан держави і права більш тривалий період часу. Одним з підтверджень цьому може служити Англія. 
 

1.2Перехідний стан держави, права і суспільства. 

   Перехідний  стан держави, права і суспільства  містить у собі кілька можливих варіантів  подальшої еволюції соціальної та державно-правової матерії, альтернативу розвитку держави, права і суспільства з того чи іншого шляху.