В цілому, за результатами проведених  досліджень стан підприємства  ТОВ “Мрія” можна оцінити  як легку фінансову кризу з  подальшим погіршенням ситуації, а ймовірність до банкрутства  як можливу. Це випливає, насамперед, з різкого зростання короткострокових зобов’язань, зниження платоспроможності та фінансової стійкості та падіння рентабельності підприємства. Тому потрібний пошук ефективних санаційних заходів з повним використанням внутрішніх механізмів фінансової стабілізації задля недопущення банкрутства підприємства у майбутньому.

     Підхід 3: Оцінка показників задовільної  структури балансу підприємства.

     Згідно з Законом неплатоспроможність  суб’єкта  підприємницької діяльності - це  неспроможність його виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі зобов’язання щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності [1, стаття 1].

      Неплатоспроможність суб’єкта  підприємницької діяльності буває декількох ступенів тяжкості:

• поточна неплатоспроможність;
• критична  неплатоспроможність;
• надкритична неплатоспроможність.

      Відповідно до Методичних рекомендацій  щодо виявлення ознак неплатоспроможності  підприємства та ознак дій з приховання банкрутства чи доведення до банкрутства  поточною неплатоспроможністю визнають фінансовий стан будь-якого підприємства, коли на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу [33].

       Способом виявлення поточної  платоспроможності є формула:

Пп = Довгострокові та поточні фінансові  інвестиції + грошові кошти –                                поточні зобов’язання,                                                     (2.7. )

                           

    Підставляючи  у формулу 2.7. значення відповідних  статей фінансової звітності базового підприємства, отримуємо:

 Пп = 2601,4 – 2668,2 = - 66,8.

       Від’ємний результат алгебраїчної суми свідчить про те, що підприємство ТОВ “Мрія” знаходиться у стані поточної неплатоспроможності.

       Критична неплатоспроможність –  це такий фінансовий стан підприємства, за якого для погашення визнаної  заборгованості по зобов’язанням   недостатньо оборотних активів підприємства [33].

        Критична неплатоспроможність виявляється  через розрахунок двох коефіцієнтів: покриття (Кп) та коефіцієнта забезпеченості  підприємства власними коштами  (Кз).

        Коефіцієнт покриття визначається  за формулою:

                    Кп =оборотні активи / поточні зобов’язання,                  (2.8.)                    

де  Кп – коефіцієнт покриття.

    Для базового підприємства цей коефіцієнт має значення:

Кп = 3845,3 / 2668,2 = 1,3

        Коефіцієнт забезпечення власними коштами визначається за формулою:

  Кз = (власний капітал – необоротні активи) /

                                                       оборотні активи ,                           (2.9.)

             

де  Кз –коефіцієнт забезпечення.

    Відповідно коефіцієнт забезпечення для розглядуваного підприємства має значення:

Кз = (814,0 – 386,2) / 3845,3 = 0,1

     Якщо мають місце ознаки поточної  неплатоспроможності і Кп<1,5 і   Кз<0,1, то можна вважати, що  підприємство потрапило у стан  критичної неплатоспроможності підприємства. В даному випадку для підприємства ТОВ “Мрія” мають місце також ознаки критичної неплатоспроможності підприємства.

    Надкритична неплатоспроможність  – це такий фінансовий стан  суб’єкта  підприємницької діяльності, за якого для погашення визнаних боргів недостатньо усього майна боржника і задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

    Надкритична неплатоспроможність  існує тоді, коли за підсумками  року коефіцієнт покриття менший 1 і підприємство не отримало прибутку [33].

      З метою своєчасного виявлення  тенденцій формування незадовільної  структури балансу у прибутково  працюючого суб’єкта  підприємницької  діяльності запроваджується спеціальний  фінансовий моніторинг (розрахунок коефіцієнта Бівера).

        Коефіцієнт Бівера розраховується  як відношення різниці між  чистим прибутком і нарахованою  амортизацією до суми довготермінових  і поточних зобов’язань за  формулою:

                   Кб = (Фп + Фа) / (П1 +П2),                      (2.10.)

де  Кб –коефіцієнт Бівера;

Фп  і Фа – чистий прибуток і амортизація.

П1 і П2 – довгострокові і поточні  зобов’язання.

    Підставляючи  відповідні значення Фп, Фа, П1 та П2 у  формулу 2.10., маємо:

Кб = (-43,7 +59,8) / (750,0 + 2668,2) = 0,004.

    Ознакою формування незадовільної структури  балансу є таке фінансове становище  підприємства, у якого протягом тривалого  часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку підприємства.

      В даному випадку значення коефіцієнта Бівера  дорівнює 0,004. Це свідчить, що базове підприємство ТОВ “Мрія” є потенційним банкрутом.

     Згідно з розглянутими підходами  до оцінки ймовірності загрози  банкрутства підприємств можна  запропонувати наступні критерії  розмежування і застосування дефініцій інституту банкрутства, що представлені у додатку К.

       За рекомендаціями, наведеними у  додатку К, стан підприємства ТОВ “Мрія” можна оцінити як близький до критичної неплатоспроможності, оскільки для погашення заборгованості підприємства ледве вистачає його оборотних активів. При виплаті короткострокових боргів підприємство залишається  без оборотних засобів і не буде в змозі повноцінно функціонувати. Але на підприємстві присутні кваліфіковані кадри, будинки  та технічна інфраструктура ще в задовільному стані, більшість машин та обладнання не зношені фізично  та морально, існує попит на макаронну продукцію при дещо завищених цінах на вироблювану продукцію. Тому акцент, на нашу думку, слід робити на розробці санаційних заходів, спрямованих на подолання тенденції до погіршення фінансового стану підприємства.

         Отже, система раннього прогнозування  і попередження банкрутства дала  лише  загальне уявлення про  ймовірність банкрутства підприємства  та попередню оцінку масштабів  його кризового стану.

        Для отримання більш об’єктивної  картини фактичного стану підприємства, причин, що призвели до такого  стану та перспектив його розвитку  доцільно провести комплексний  аналіз фінансового стану підприємства  ТОВ “Мрія”.

 
2.3. Поглиблений аналіз факторів, що призводять до кризового           стану підприємства

 

        Серед найбільш значимих факторів, що можуть призвести до кризового  стану підприємства та його  банкрутства, слід виділити низьку  ліквідність активів підприємства.

      Ліквідність – це здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою.

      Активи підприємства диференціюються за ступенем ліквідності  на такі групи:

1. найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані негайно для здійснення поточних розрахунків;
2. активи, що швидко реалізуються (А2) – активи, для перетворення яких у наявні грошові кошти потрібний визначений час;
3. активи, що повільно реалізуються (А3) – запаси і витрати;
4. активи, що важко реалізуються (А4) – статті розділу 1 активу балансу “необоротні активи”.

      Капітал підприємства також поділяється  на групи, які диференціюються  за термінами, на які відповідно  фінансові ресурси надійшли у  розпорядження підприємства, тобто  за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов’язань:

1. прострочені зобов’язання і зобов’язання, строки сплати яких настають негайно;
2. зобов’язання, строки сплати яких настають у найближчий час (протягом місяця);
3. зобов’язання, строки сплати яких віддалені на більш тривалий час (кредити банків терміном на 3-4 місяці, а також довготермінові кредити і позики);
4. зобов’язання, які не мають фіксованого строку сплати (зобов’язання будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності не зменшувати свій статутний капітал та інші елементи накопичення власного капіталу, зобов’язання акціонерного товариства сплачувати щорічні дивіденди своїм акціонерам).

   Для визначення ступеню ліквідності  активів підприємства здійснюється аналіз наступних показників:

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), який визначається як відношення найбільш ліквідних активів (А1) до поточної кредиторської заборгованості (П1 +П2):

                          Кал = А1 / (П1+П2),                            (2.11.)        

де  А1 – найбільш ліквідні активи;

П1 –кредиторська заборгованість;

П2 – короткострокові позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після  звітної дати.

      Цей показник називається ще  коефіцієнтом платоспроможності.  Вважається, що його значення  повинно бути вище, ніж 0,2 –0,35. Показник характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

    Для базового підприємства ТОВ “Мрія” цей показник має наступне значення:

Кал = 2601,4 / 2668,2  = 0,97.

     В даному випадку підприємство  може ліквідувати короткострокову заборгованість негайно на 97 %.

2. коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл), який визначається відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1+А2) до поточної кредиторської заборгованості (П1+П2), тобто розділу 4 пасиву балансу: