Система раннього прогнозування та попередження банкрутства

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2012 в 23:52, реферат

Краткое описание

Діагностика та прогнозування банкрутства є одним з найголовніших завдань менеджерів підприємства. Тому важливим є формування особливої системи раннього прогнозування та попередження банкрутства, яка була б спрямована саме на цей аспект аналізу стану підприємства в умовах кризової ситуації.
Такі автори, як Коротков Е.М., Бєляєв А.А., Валовий Д.В., розглядають систему антикризового управління як систему методів попередньої діагностики та захисту підприємства від ймовірності банкрутства [27, с. 261].

Файлы: 1 файл

ОценкаФинСостояния.doc

— 543.50 Кб (Скачать)

        План  виробництва продукції підприємством  на 2004 рік наведено у таблиці 3.6. 
     
     

    Таблиця 3.6.

    План  виробництва продукції підприємства

    Найменування  продукції Одиниця виміру 2004рік 1кв 2кв 3кв 4кв
    Макарони  довгої форми (спагетті) Тис.ґрн 769,3 192,3 192,3 192,3 192,3
    Макарони  коротких форм (ріжки) Тис.ґрн 2727,7 681,9 681,9 681,9 681,9
    Вермишель -павутиння Тис.ґрн 3497,0 874,3 874,3 874,3 874,3
 

        Впровадження  плану виробництва і реалізації продукції стає можливим лише за умови зниження собівартості продукції підприємства через провадження реструктуризації підприємства. Насамперед доцільним у даному випадку є реструктуризація виробництва, а також реструктуризація активів. Заходи з реструктуризації ТОВ “Мрія” проілюстровані у додатку Н.

        Реструктуризація  виробництва передбачає такі заходи:

    1. впровадження нових форм і  методів управління: створення відділу  маркетингу, який відповідав би  тим задачам, які ставить перед  підприємством об’єктивна необхідність. Основні цілі відділу будуть такі: пошук нових та робота зі вже існуючими партнерами підприємства, відслідковувати ситуацію на ринку з метою оперативного реагування на запити споживачів, проводити заходи, спрямовані на просування продукції, проводити моніторинг ринку з метою відслідковування позиції підприємства та його частки на ринку, пристосування підприємства до  вимог ринку, створення додаткових конкурентних переваг;

               2. зменшення витрат через реструктуризацію  активів;

    3. скорочення чисельності зайнятих на виробництві, зменшення витрат на заробітну плату, звільнення працівників.

        Зараз на підприємстві працює 200 осіб. Фонд заробітної плати складає 431,3 тис. грн. (фонд основної заробітної плати – 377 тис.ґрн., додаткової заробітної плати – 45 тис.ґрн., заохочувальні виплати – 9,3 тис.ґрн.). Витрати на оплату праці виробничого персоналу становить 356,4 тис.ґрн. Звільнення 50 чоловік при проведенні заходів реструктуризації активів дасть змогу зекономити на виплаті заробітної плати 110 тис.ґрн. щорічно.

      Реструктуризація  активів підприємства передбачає:

  1. продаж зайвого обладнання.

           Зайве обладнання – це обладнання, яке не використовується в  процесі виробництва продукції.  На підприємстві його приблизно  5 %. Продаж зайвого обладнання  принесе додатковий дохід в сумі 18,7 тис.ґрн.

  1. здача в оренду виробничих приміщень та технічного обладнання, робота яких збиткова для підприємства.

        На  підприємстві знаходиться один виробничий цех, який потребує значних ресурсів і має застаріле технічне оснащення. Здача його в фінансову оренду надасть змогу зекономити на електроенергії, опаленні, ремонті, заробітній платі працюючих та пов’язаних з цим собівартості продукції.

              Крім того, обсяг орендної плати  щорічно планується  в розмірі  120 тис.ґрн. 

  1. продаж готової продукції, яка не може бути реалізована зі знижкою. Це  дасть змогу хоч і із збитками, однак все ж поповнити обігові кошти, які весь цей час знаходяться поза оборотом.
 
 
 
 
 
 
 
 

     
     
     
     
     
     
     
     
     

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рисунок 3.1. Склад собівартості продукції до проведення санаційних заходів

      Рисунок 3.2. Склад собівартості продукції  після проведення санаційних заходів

        

             Зниження собівартості продукції  у результаті прийняття вище  перерахованих заходів проілюстрована у додатку П та  на рисунках 3.1. та 3.2.

        Таким чином, в результаті проведення  реструктуризації матеріальні затрати  зменшилися на 33,9 тис.грн., затрати теплової енергії – на 13,0 тис.грн., електричної  енергії – на 10,0 тис.грн., економія на заробітній платі та відрахуваннях у фонди склала відповідно: 110,0 тис.грн. та 15,9 тис.грн., витрачання газу та води сукупно скоротилися на 10,0 тис.грн., інші виробничі витрати – на 29,8 тис.грн.

     
                  3.2.3. Фінансовий план

            Для досягнення підприємством прибутковості не лише у 2004 році, але й у довгостроковому періоді, необхідно врахувати, що:

  1. отримання прибутку неможливе без виготовлення конкурентноздатної продукції не лише за якістю, але й за ціною, тобто потрібно зменшувати долю умовно-змінних та умовно-постійних витрат у складі собівартості продукції;
  2. якщо підприємство зменшить свої виробничі потужності на 30% шляхом здачі в оренду одного нерентабельного цеху, то воно матиме змогу отримувати прибуток;
  3. підприємство повинно встановити жорсткі ліміти по використанню ресурсів для своїх підпорядкованих цехів, що дасть змогу більш точно здійснювати планування собівартості продукції.

        Баланс  грошових надходжень та витрат наведено у таблиці 3.7.

    Таблиця 3.7.

    Баланс  надходжень та витрат підприємства на 2004 рік (тис.ґрн.)

    Квартал Надход

    ження

    Витра

    ти

    Чисті

    надход

    ження

    Залишок на початок  кварталу Зали-шок на кінець

    кварталу

    Резерв Надли

    шок або дефіцит

    1 кв. 1000,7 1500,3 -499,6        
    2 кв. 1242,0 1100,0 +142,0   142,0   142,0
    3 кв. 1405,0 1193,0 +212,0 142,0 354,0   354,0
    4 кв. 3595,0 4000,0 -405,0 354,0 -51,0   -51,0
    Всього 7242,7 7793,3 -550,6        

          

    Таким чином, в результаті проведення заходів  фінансової санації підприємство майже  повністю зможе погасити свої короткострокові  зобов’язання, відновити свою рентабельність за рахунок зниження собівартості продукції і працювати без збитків.

    1. Оцінка  ефективності санаційних заходів 

         Ефективність санації визначається  співвідношення обсягу додаткового  отриманого прибутку до розміру  вкладень на проведення санації.

        За розмір вкладень візьмемо  суму витрат підприємства на  проведення санації (1500,0 тис.ґрн.).

       При успішному впровадженні санаційних  заходів можливі надходження  складуть:

  1. оренда – 120 тис. грн.;
  2. продаж обладнання – 18,7 тис.ґрн.;
  3. від основної діяльності (обсяг додаткового прибутку) – 1868,9 тис.ґрн.;
  4. економія на заробітній платі – 110 тис.ґрн.

    Е = 2117,6 /1500,0 = 1,4

          Цей рівень показника ефективності  санації доводить, що було обрано  вірний шлях фінансового оздоровлення  підприємства, оскільки ефективність санації складає 140%. 

 

    Висновки

    1. Система раннього прогнозування та попередження банкрутства – це особлива система прогнозування фінансового стану підприємства з позиції імовірнісного банкрутства. Основною метою такої діагностики є раннє виявлення кризового стану підприємства та попередня оцінка масштабів кризи.

        При розгляді методики прогнозування банкрутства  за допомогою використання дискримінаційних функцій, було визначено, що майже за всіма моделями (Бівера, Альмана, Спрінгейта, універсальної дискримінаційної функції) загроза банкрутства підприємства ТОВ “Мрія” досить серйозна.

    1. За розробленим інструментарієм оцінки загрози банкрутства суб’єктів підприємницької діяльності та попередньої оцінки масштабів кризового стану підприємства на підставі такого інструментарію стан базового підприємства був оцінений як  легка  фінансова криза з подальшим погіршенням ситуації, а ймовірність до банкрутства як можливу. Це випливає, насамперед, з різкого зростання короткострокових зобов’язань, зниження платоспроможності та фінансової стійкості та падіння рентабельності підприємства.
    2. Оцінка показників задовільної структури балансу базового підприємства підтвердила раніше зроблені висновки щодо стану підприємства, близького до кризового.
    3. За рекомендаціями щодо критеріїв розмежування і застосування дефініцій інституту банкрутства для підприємства ТОВ “Мрія” повинні бути розроблений комплекс санаційних заходів, спрямований на подолання тенденції до погіршення фінансового стану підприємства.
    4. Система раннього прогнозування і попередження банкрутства дала лише загальне уявлення про ймовірність настання банкрутства базового підприємства та попередню оцінку масштабів його кризового стану.
    5. Для отримання більш об’єктивної картини фактичного стану підприємства, причин, що призвели до такого стану та перспектив розвитку підприємства був проведений поглиблений аналіз факторів, що генерують загрозу банкрутства досліджуваного підприємства. Були досліджені наступні складові: ліквідність підприємства, фінансова стійкість, власний капітал підприємства, рентабельність як ефективність використання власного капіталу, ділова активність підприємства, кредиторська, дебіторська заборгованості підприємства та їх співвідношення.

        Підсумовуючи  всі вище розглядувані фактори, можна  виділити такі основні чинники, що генерують загрозу банкрутства:

                -   велика величина поточних  зобов’язань (2668,2 тис.ґрн.) ;

    -  висока собівартість продукції  (1283,7 тис.ґрн.) порівняно з отриманою  виручкою від реалізації продукції  (1420,2 тис.ґрн.);

    -   низька доходність продукції,  майна та капіталу підприємства;

    -  наявність виробничих приміщень  і технічного обладнання, робота  яких збиткова для підприємства;

    -   неефективна система управління  витратами.

          На основі проведеного поглибленого аналізу факторів, що  можуть призвести до кризового стану підприємства ТОВ «Мрія» можна визначити, що не зважаючи на сьогоднішню фінансову стійкість, підприємство має серйозну загрозу втрати платоспроможності і банкрутства, тому був розроблений план фінансової санації підприємства для збереження фінансової стійкості і недопущення банкрутства в найближчому майбутньому (через 1 рік).

    7. Оскільки підприємство ще не знаходиться у стані критичної неплатоспроможності, то, насамперед, слід використати внутрішні джерела проведення санації. 

    8. Найбільш прийнятною формою санації для даного підприємства, на нашу думку, є реструктуризація підприємства.

        При цьому визначаються такі  стратегічні цілі:

    - досягнення прибутковості підприємством  у довгостроковому періоді;

    - відновлення платоспроможності;

    - підвищення конкурентоспроможності  продукції підприємства;

    - збільшення ринкової частки підприємства.

    9. Виходячи з цілей фінансової  санації була запропонована програма  санації:

    - заморожування більшої частини  кредиторської заборгованості за рахунок скорочення витрат;

    - мобілізація прихованих резервів  шляхом продажу та здачі в  оренду нерентабельних приміщень  та обладнання;

Информация о работе Система раннього прогнозування та попередження банкрутства