Створення сучасної економіки, що відповідає загальнонаціональним вимогам, потребує формування дієздатної системи державної підтримки підприємництва, механізму ефективного регулювання, фінансування та опосередкованого стимулювання приоритетних напрямків його розвитку.

      Стратегія держави  та ії представниціких органів  на місцях, має полягати  у забезпеченні соціально-економічних структурних зрушень відтворювальних процесів: визначення “правил гри” в ринковому середовищі, забезпечення економічного зростання, зменшення інфляційних процесів і рівня безробіття, створення умов для швидкого розвитку підприємницької діяльності. При цьому відносини між державою та підприємцями  повинні мати партнерський характер.

      В Украіні формування державної політики підтримки малого бізнесу ініційовано  ще в 1991 році, коли був створений  Державний комітет що до сприяння малих підприємств та підприємництва, який було скасовано в 1995 році за передачею функцій спеціальним відділам  у Міністерстві економіки України. В 1993 році була розроблена та схвалена кабінетом міністрів України Програма державної підтримки  підприємництва в Україні. Пізніше було розроблено було розроблено та прийнятоінші важливі державні документи, спрямовані на сприяння розвитку малого бізнесу , в тому числі – Крнцепція державної політики розвитку малого підприємництва. Цей далеко не повний перелік кроків, здійснених державою, свідчить, що центральна влада приділяе певну увагу поблемам формування та розвитку приватного підприємництва в Україні.

      На  сьгодні відділ державного регулювання  й аналізу розвитку малого підпрємництва  Міністерства економіки України ініціював розробку місцевих програм сприяння малому бізнесу. На відміну від попередніх кроків, акцент у цому напрямі зміщений із верхніх поверхів влади на місцевий рівень.

      Так ще у квітні 1996 року почалася розробка регіональної програми сприяння підприємству, намітилися зони основної уваги і турботи. Основний принцип, покладений у у систему дій, спрямованих на малого підприємництва в регіонах, передбачає організацію цілеспрямованої вазємодії місцевих органів влади та концорціуму, який складаєтся з різних структур і сформований навколо  Ради розвитку малого підприемництва. Впровадження заходів щодо створення нових малих підприємств передбачає такі дії:

• виявлення людей, здатних до створення свого бізнесу;
• формування у них знань для успішної орієнтації та ефективної діяльності  в ринковому середовищі;
• забезпечення стартовими інвестиціями;
• підтримка консалтінговим, рекламним, маркетинговим, юридичним та іншим забезпеченням.

      Аналіз  проблем, пов’язаних із розвитком підприємництва, яки були визначені самими підприємцями в результаті проведеного опитування, показав,що найгострішими з них є такі: високі податки та їх велика кількість (73%); часті зміни податкової звітності (56%); складний процес регістрації суб’єкта підприємницької діяльності (69%).

      Після поведення аналізу структури  доходів бюджету м.Харкова за 9 місяців 2009 року приведенної на рис.3.1, можно зробити висновок про те, що єдиний податок на підприємницьку діяльність складає досить суттєву частину доходів місцевого бюджету. Слід нагадати те, що надходження цієї статті доходів не входять в состав коштів, які враховуются при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, а тому вони у повністью належать міському бюджету і складають доволі суттєве фінансове підгрунтя органів місцевого самоврядування,що зменшує залежність від державного бюджету.

      Зважаючи  на це, треба зробити висновок, що для успішного функціонування  інфраструктури будь якогого міста  слід розвивати низку підприємніцьких  структур, тому що кошти, залучені до міських  бюджетів за рахунок єдиного податку на підприємницьку діяльність, можна використовувати на розвиток інших напрямків діяльності (на прикладі м.Харкова це повинне бути соціальне забезпечення).

      На  державному, регіональному та місцевих рівнях формально існують органи підтримки малого підприємництва, але вони за різними обставинами не можуть спияти одержанню суттєвих результатів.

 

      

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 3.1 Структура доходів бюджету  м.Харкова (за даними 9 місяців 2009 року)

 

       Згідно  Указу Президента України Державний комітет по питання м розвитку малого підприємництва повинен здійснювати аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, рішень місцевих держадміністрацій нормативно-правового характеру в підприємницький діяльності та готувати зміни в законодавчих актах з метою зменшення державного регулювання.

      Відділ  державного регулювання і аналізу  розвитку малого бізнесу Мінекономіки основну увагу в своїй діяльності приділяєрозробці місцевих програм  розвитку малого бізнесу, які мають  контурну, в кращому випадку, загальну направленість. Це в деякій мірі пояснюєтся низким рівнем кваліфікації персонала на місцях, відсутністью достатньої кількості обладнання та недостатнім рівнем фінансування.

      Національний  фонд підтримки підприємництва та Державний іноваційний фонди розташовані в Київі та мають регіональні відділення в окремих обласних містах. Кредитна підтпримка  цими фондами здійснюєтся на конкурсній основі, що багатьом починаючим підприємцям є недоступним. На місцевому рівні основними місцевими структурами  підтримки малого бізнесу є сектор сприяння підприємництву планово-економічного відділу держвиконкома та місцеве відділення торгово-промислової палати. У зв’язку з малою чисельністью персоналу, а також відсутностью технічних та фінінсових засобів робота цого відділу практично заблокована , та зводится лише до виконання робіт, пов’язаних з регістрацієй піідприємницьких структур.

      Таким чином підприємницькі структури  покінуті на призволящє і увага до них приділяєтся тільки  під  час вилучання податків та різних платежів. На мій погляд настав час, коли  відношення до підприємництва, як найважливішого джерела доходів внутрішнього валового продукту держави треба змінити, особливо це торкаєтся регіонального та місцевого рівнів.

      Основними шляхами поповнення видаткової частини державного та місцевих бюджетів  повинні стати збільшення кількості та якості підприємницьких структур. Зріст чисельності підприємців, як слід, призведе до збільшення відрахувань у бюджет, що дозволить з більшою ефективністью розвивати соціальну сферу території. Найбільш зацікавленими у цьому питанні повинні бути органи місцевого самоврядування, які несуть відповідальність за життєвий рівень населення території.

      Пропонуєтся започаткувати в складі виконкому  міської ради розвитку та підтримки малого підприємництва, в основі якої буде знаходитися програма розвитку та підтримки малого бізнесу.

      Метою цієї програми буде збульшення кількості  малих підприємств,підприємців як юридичних так і фізичних осіб, а також підвищення ефективності їх діяльності.

      Приблизні основні розділи програми:

1. Аналіз бази даних ринку праці Центру зайнатості міста.

      Під час проведення аналізу необхідно  виявити кількість потенційних  підприємців по різним напрямкам  діяльності.

2. Аналіз основних видів та напрямків діяльності, які будуть користуватися попитом на місцевих та регіональних ринках на протязі наступних пя’ти років.
3. Механізм реалізації програми.

      У змісті цого розділу  повинне знайти відзеркалення:

• програма  теоретичної підготовки за курсом «Основи  бізнесу» будуючих підприємців с захистом бізнес-плану по утворенню дійсного підприємства;
• перелік незадіяного у виробництві обладнання, інструменту, сировини та матеріалів та інше;

• можливі засоби та допомога з отримання початкового капіталу  (національний фонд підтримки розвитку підприємництва, іноваційний фонд, коммерційні банки інвестиційні фонди та інше).

4. Система обліку та звітності по результатах діяльності на початкових стадіях розвитку.

      Запропонованя структура програми (рис. 3.2) може мати різноманітні конфігурації, але зрозуміле одне, що без системного підходу до розвитку підприємництва та без реорганізації системи управління немає майбутнього в соціально-економічному розвитку міста. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

            -   адміністративні зв’язки;

            -   інформаційні зв’язки;

            -   зворотній зв’язок.

       Рисунок 3.2 Приблизна схема розвитку та підтримки  підприємницької діяльності  у місті Харкові

 
 

     3.2 Шляхи поповнення бюджету області щодо забезпечення природоохоронних заходів 
 

      Харківська  область має значні рекреаційні  ресурси: ріки, озера, водосховища, мінеральні джерела, які мають цілющі властивості. Область також богата історичними, архітектурними, природними пам’ятками.

      Природний заповідний фонд Харківщини охоплює більш ніж 135 об’єктів загальною площею більш 26 тисяч гектарів.

      До  основних та найкращих місць відпочинку та проведення туристичних подорожей  де розташовані у великій кількості  пам’ятки історії та культури, відносять: Коробови Хутори, село Шарівка, Печеніжське водосховище, село Старий Салтів, Краснокутський район та інші. Крім того область налічує близько десяти оздоровчих центрів до складу яких входять бази відпочинку, санаторії, пансіонати , дитячі оздоровчі комплекси. Серед найбільш відомих треба назвати курорт “Бермінводи”, бальнеологічний санаторій “Рай- Оленівка, де за курсовками поліпшують стан здоров’я на протязі всього року

      З вищесказаного можна зробити  висновок, що теріторія Харківської  області з ії богатими рекреаційними можливостями відносится до одного з найкращіх туристичних і оздоровчих регіонів Східної України.

      Також слід зауважити на те, що Харківська область є одним з розвинених промислових центрів України. На теріторій міста розташовані  підприємства тяжкого машинобудування, яки викидають у навколишнє середовище велику кількість забруднюючих речовин. ( табл. 3.1)

      Таблиця 3.1

      Викиди  забруднюючих речовин в атмосферне повітря від саціонарних джерел по містах та районах області (тис. тон)