Оцінка ефективності формування доходів та здійснення витрат місцевих бюджетів

Аномальні коливання параметрів мікроклімату

      Висока  чи низька температура повітря, підвищена чи знижена вологість, підвищена чи знижена рухливість повітря, підвищене чи знижений барометричний  чи тиск його різка зміна, підвищена запиленість повітря [16] негативно позначається на працездатності людини, викликаючи алергійні реакції організму і бронхолегеневі порушення.

Зміна концентрації іонів у повітрі  робочої зони

      Ріст  кількості позитивних іонів, особливо важких, що спостерігається в приміщеннях  ОЦ, може привести до несприятливих  змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній і вегетативній і імунній системах.

Поразка електричним струмом

      Поразка електричним струмом може викликати  шок, опіки, клінічну  чи смерть загибель людини. Найбільш небезпечні частоти  для людини 20 - 100 Гц.

Підвищений  шум

      Виробничий  шум, що перевищує гранично - припустимий рівень (ПДУ) при тривалому впливі приводить до захворювань нервової і сердечно - судинної систем, кишково - шлункового тракту і  професійних захворювань органів слуху, викликає часткову чи повну глухоту [16].

Шум від комп'ютерів є однією з причин виникаючої в користувачів сенсорного перевантаження. Вплив шуму на вегетативну нервову систему може виявлятися при рівнях, близьких до припустимих, і приводити до порушення периферичного кровообігу за рахунок спазму капілярів шкірного покриву і слизуватих оболонок, а також іншим негативним наслідкам.

Заходи  щодо попередження і  зменшення впливу шкідливих, небезпечних  і вражаючих факторів

      Для попередження і зменшення впливу шкідливих, небезпечних і вражаючих  факторів в обчислювальному центрі повинні бути витримані наступні вимоги.

      Приміщення  повинні проектуватися відповідно до вимог Снип 2.09.04.87 і Снип 512-78. Не допускається приміщення для роботи з дисплеями розміщати в підвалах. Дверні прорізи повинні бути без  порогів. Обчислювальні машини установлюють відповідно до вимог заводів - виготовлювачів і документації [16]. Мінімальна ширина проходів у передньої сторони пультів і панелей керування при однорядному розміщенні повинна бути не менш 1 метра, а при дворядному - не менш 1,2 метри. Відеотермінали потрібно розміщати в один ряд на відстані не менш 1 метра від стіни, робочі місця з дисплеями розміщають на відстані не менш 1,5 метра друг від друга. Площа приміщень на один працівника ОЦ вибирається не менш 6,0 м2, кубатура - не менш 20 м3 з розрахунком максимального числа одночасно працюючих у зміну.

     На  постійних робочих місцях варто  забезпечити мікрокліматичні параметри, рівень освітленості, шуму і стан повітряного  середовища відповідно до діючого санітарним правилам і нормам.

Вимоги  до вентиляції, опаленню і кондиціонуванню  повітря визначені в розділі  Снип ІІ-37-75 "Вентиляція, опалення і  кондиціонування повітря". Заборонено користатися в машинних залах  і сховищах магнітних носіїв водонагрівальними  приладами і паровим опаленням [16].

Згідно  діючим у даний час у нашій  країні нормативним документам (Вснипрвц, СН 4088-86 "Мікроклімат виробничих приміщень", ДСТ 12.1.005-88) у холодні  періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість  повітря повинні відповідно складати: 22 - 24ос; 0,1 м/с; 60 - 40%. Температура повітря може коливатися в межах від 21 до 25 ос при збереженні інших параметрів мікроклімату в зазначених межах.

     У теплі періоди року температура  повітря, його рухливість і відносна вологість повинні відповідно складати: 23 - 25 ос; 0,1 - 0,2 м/с; 60 - 40%. Температура повітря може коливатися в межах від 22 до 25 ос при збереженні інших параметрів мікроклімату в зазначених вище межах.

Припустимі  рівні звукового тиску, звуку  й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам "Санітарних припустимих норм рівнів шуму на робочих місцях" № 3223-85. Для зниження шуму і вібрації в приміщеннях ОЦ устаткування повинне розміщатися на спеціальних  прокладках, що амортизують, передбаченими нормативними документами. У машинних залах при висоті приміщення більш 3,5 метрів до стелі необхідно підвішувати поперечні і довгасті діафрагми, оброблені з двох боків звуковбирним матеріалом. Згідно ДСТ 12.1.003-83 рівень звуку й еквівалентні рівні звуку в приміщеннях ОЦ, де працюють програмісти й оператори ЕОМ, не повинні перевищувати 50 дб(А); у приміщеннях, де працюють інженера-техніки, що виконують лабораторний, аналітичний і вимірювальний контроль, - 60 дб(А); у приміщеннях операторів ЕОМ- 65 дб(А); на робочих місцях, де розміщені гучні агрегати ЕОМ, - 75 дб(А).

     Висвітлення в приміщеннях ОЦ повинне бути змішаним (природним і штучної). Природне висвітлення повинне бути бічним з величиною КЕО = 1,5%, відповідно до нормативних рівнів по Снип ІІ-4-79. Штучне висвітлення повинне бути комбінованим з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального висвітлення. Їх варто розміщати над робочими поверхнями в рівномірно-прямокутному порядку. Під час роботи операторів і програмістів з негативним зображенням (світлі знаки на темному тлі), рівні штучного висвітлення від світильників загального висвітлення складають: не нижче 200 лк при систематичному використанні дисплеїв, при роботі в режимі діалогу в горизонтальній площині; не нижче 500 лк при використанні ЕОМ і одночасною роботою з документацією; не нижче 400 лк також при занесенні даних в ЕОМ із клавіатури [16]. Світлові установки повинні забезпечувати рівномірне висвітлення за допомогою відображеного чи розсіяного: вони не повинні утворювати відблисків на клавіатурі й інших частинах пульта, а також на екрані монітора в напрямку очей оператора. Для виведення відблисків зображення необхідно застосовувати антиблікові сітки, спеціальні фільтри для екранів. Місцеве висвітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на  чи столі на його вертикальній панелі.

     При природному висвітленні необхідно  використовувати засобу сонцезахисту, що знижують перепади яскравості між  сонцем і висвітленням екрана монітора.

     Для перешкоди утворенню статичної електрики і захисту від нього в приміщеннях ОЦ необхідно використовувати нейтралізатори, а на підлоги повинне бути антистатичне покриття. Устаткування повинне бути надійно заземлено. Припустимі рівні напруженості електростатичних полів не повинні перевищувати 20 кв/м протягом  однієї години (ДСТ 12.1045-84). Устаткування візуального зображення генерує кілька типів випромінювання, у тому числі рентгенівське, радіочастотне, видиме й ультрафіолетове. Однак рівні цих випромінювань досить низькі і не перевищують норм. Важливими умовами проектування і розробки нових виробів, програмних продуктів є виявлення джерел, що наносять шкоду здоров'ю людини і  чи усунення ослаблення їхнього впливу на людину. Оптимальним рівнем іонізації повітря в зоні подиху працюючого вважається кількість легких іонів обох знаків від 150 до 5000 у 1 див3 повітря ("Указівки по компенсації аероіонній недостатності в приміщеннях промислових підприємств і експлуатації аероіонізаторів" №1601-77 МЗ СРСР і "Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних приміщень" №2125-80).  Вплив, що нормалізує, на аероіонний склад повітря робочої зони роблять: примусова вентиляція, захисні екрани (постачені заземленням) і застосування іонізаторів.

Робоче  місце для роботи в сидячому положенні повинне відповідати вимогам ДСТ 122.032-78, ДСТ 22269-76, ДСТ 21829-76 і вимогам технічної естетики.

     Робочий стілець варто регулювати по висоті в межах 680..760 мм, при відсутності  такої можливості його висота повинна  бути 720 мм. Оптимальні розміри робочої поверхні столу - 900x1600 мм.

     Раціональний  режим роботи і відпочинку працівників  ОЦ, установлений з урахуванням психофізіологічної напруженості їхньої роботи, динаміки функціонального стану систем організму, працездатності, передбачені регламентовані перерви. Ці перерви повинні мати оптимальну тривалість, у залежності від групи і категорії робіт. Відповідно до особливостей трудової діяльності працівників ОЦ і характеру функціональних змін з боку різних систем організму в режимі роботи повинні бути додатково додані 2..3 перерви по 10 хвилин. Режим роботи і відпочинку операторів, що безпосередньо працюють за моніторами, повинний залежати від характеру виконуваної роботи: при внесенні даних, при наборі програм і ін. При читанні інформації з екрана безупинна тривалість роботи з монітором не повинна перевищувати 4-х годин при 8-вартовому робітнику дні; через щогодини  роботи необхідно зробити перерву на 5..10 хвилин, а через дві години - переривши на 15 хвилин.

      ВИСНОВКИ 
 

      В умовах формування в Україні ринкових відносин бюджетна система є одними з найбільш дієвих засобів регулювання економіки. Функціонування зазначеної систем в Україні супроводжується глибокими економічними проблемами, причому ці проблеми стосуються і теоретичного і практичного аспектів регулювання бюджетних відносин. Систематизація результатів теоретичного дослідження механізму управління формуванням місцевих бюджетів дозволила виявити принципи управління, об'єкти, суб'єкти управління, а також функції і методи управління. Механізм управління формуванням місцевих бюджетів України має значну кількість недоліків та вимагає подальшого вдосконалення, насамперед це стосується бюджетного планування та регулювання.

      В умовах командно-адміністративного  господарювання бюджетна система, як і економіка взагалі, мала централізований характер. Місцеві бюджети не функціонували самостійно, а включались до складу кожного наступного за рівнем бюджету, їм була притаманна значна залежність від державного бюджету країни; власні доходи і, зокрема, місцеві податки і збори не відігравали суттєвої ролі в їх наповненні. Місцеві ради діяли як органи виконавчої влади на місцях, а не як органи місцевого самоврядування і тому мали обмежені права у сфері формування і використання коштів відповідних бюджетів. Таким чином, не виконувалось основне призначення місцевих бюджетів - створення необхідної фінансової бази для місцевого самоврядування.

      Зміна економічної системи держави  та ринкові трансформації українського суспільства передбачають відновлення  і зміцнення інституту місцевого самоврядування як найважливішої підвалини демократії, забезпечення його реальної матеріально-фінансової незалежності. Протягом останнього десятирічя відбулося значне розширення функцій і завдань місцевого самоврядування, проте воно не супроводжувалось одночасним і адекватним збільшенням обсягів фінансових ресурсів, які надходять у розпорядження місцевої влади. На грунті такої невідповідності виникла суперечність у функціонуванні місцевих бюджетів, яка вимагає скорішого  вирішення в зв'язку з тим, що такі фонди є основним джерелом фінансових ресурсів для органів місцевого самоврядування. Для вирішення даної суперечності, шляхом зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, необхідно: забезпечити стабільність бюджетного законодавства не менше, ніж на час повноважень місцевих рад; вдосконалити структуру доходів місцевих бюджетів; реформувати місцеве оподаткування; посилити стимули додаткового одержання доходів; забезпечити виконання власних повноважень місцевих органів самоврядування за рахунок надходження власних доходів.

      На  підставі аналізу загального стану  місцевих бюджетів різних рівнів та дослідження  основних джерел бюджетних доходів  визначено, що сьогодні місцеві бюджети  формуються в дуже складних фінансово-економічних  умовах із занадто динамічним податково-бюджетним законодавством, наслідками чого є щорічна зміна видів податків, які зараховуються до місцевих бюджетів, відсутність сталих нормативів відрахувань від загальнодержавних податків та зборів, відсутність єдиних правил зв'язку між доходами місцевих бюджетів та податками і податковими зборами, здійсненими у межах відповідних цим бюджетам адміністративно-територіальних одиниць.

      Аналіз  динамики доходної частини бюджетів м. Харкова та Харківської області  за 2007 – 2008 роки свідчить про те, що власна, або безтрансфертна, дохідна база місцевих бюджетів не є задовільною. Запропоновано шляхи її зміцнення, які, насамперед, пов'язані з поширенням прав місцевого самоврядування відносно місцевого оподаткування, активізацією підприємницікої діяльності в регіоні, поповнення бюджету області щодо забезпечення природоохоронних заходів

      Обов'язковою  передумовою дії ефективного  механізму бюджетного регулювання  є чіткий розподіл компетенцій між  центральними та місцевими органами влади з питань бюджетних відносин. При цьому для повного   забезпечення компетенцій органів місцевого самоврядування джерелами фінансування необхідно підвищити рівень власних та закріплених доходів у місцевих бюджетах та встановити достатні та сталі нормативи відрахувань від загальнодержавних податків та зборів.

      При вдосконаленні механізму  формування місцевих бюджетів необхідно:

      -    надати більш об'єктивну основу  формуванню місцевих бюджетів;

      -    зменшити соціальну напругу у  суспільстві;

      - передбачати можливості зміни  у податково-бюджетній сфері економіки та своєчасно коригувати дії місцевої влади відповідно до цих змін;

      - підвищити зацікавленість органів  місцевого самоврядування у збільшенні  дохідної частини місцевого бюджету;

      -   об'єднати в механізмі управління  формуванням місцевих бюджетів бюджетне планування, бюджетне регулювання, бюджетне нормування та економічне стимулювання на діючій основі.

      У вирішенні цих складних завдань  центральну роль відіграватимуть місцеві  бюджети як особливі фонди фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні органів місцевого самоврядування, об'єктивна необхідність яких зумовлена розвитком демократичних засад в суспільстві; як надійні важелі впливу держави на її економічний розвиток, фінансову стабільність і добробут громадян.