Оцінка ефективності формування доходів та здійснення витрат місцевих бюджетів

      Доходи  Державного бюджету України включають:

1. доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 67 та 69 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами) що отримуються відповідно до законодавства про подат ки, збори і обов'язкові платежі та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
2. гранти і дарунки у вартісному обрахунку;
3. міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів. Податковими надходженнями є передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори і інші обов'язкові платежі.

      Неподатковими надходженнями, як зазначалось раніше, є доходи від власності і підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного і побічного продажу, надходження від штрафів і фінансових санкцій, інші неподаткові надходження.

      Бюджетні  правовідносини і порядок зарахування  в бюджет податкових надходжень регламентуються також спеціальними законами з питань оподаткування.

      Бюджетно-правові  норми регламентують відносини  при встановленні бюджетної системи  і бюджетного устрою України, розподілі  доходів і видатків між окремими видамі бюджетів, у процесі складання, розгляду, затвердження виконання бюджетів та звітності про їх виконання.

      Бюджетно-правові  норми являють собою складову ча стину фінансового права і  тому їм властива особливість фінансово-правових норм, а саме категоричний характер імперативності.

      Жоден з суб'єктів бюджетно-правових відносин не може змінити припису, який вміщено в нормі.

      Найважливіше  значення бюджетних відносин полягає  саме в імперативній формі розподілу  бюджетних ресурсів який має два  напрями: предметний — за галузями, секто рами діяльності держави та її функціями; структурний — за ланками бюджетної системи.

      Нормативно-правовими  актами, що регулюють бюджетні відносини  в Україні, є:(Рис. 1.2)

     1)Конституція  України;

     2)Бюджетний  кодекс України;

     3)Закон  про Державний бюджет України;

     4)інші  закони, що регулюють відносини, які виникаюті у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також ктролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

     5)нормативно-правові  акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України, що регулюють бюджетно-правові відносини;

     6)нормативно-правові  акти центральних органів виконавчої  влади, прийняті на підставі  виконання Бюджетного кодексу,  інших законів України, що регулюють бюджетні правовідносини та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють бюджетні правовідносини;

     7)рішення  органів Автономної Республіки  Крим, місцевих державних адміністрацій,  органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу, нормативно-правових актів, вказаних в  пунктах 3, 4, 5  6.

      При здійсненні бюджетного процесу в  Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та закону про Державний бюджет України.

      Згідно  зі статтею 92 Конституції України  Державний бюджет України, система  оподаткування, податки і збори  встановлюються виключно законами.

      Згідно  зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

      В правовому призначенні бюджету  полягає і одна з важливіших гарантій закономірності і необхідності управління в країні, оскільки виконання будь-якої дії, будь-якого управлінського рішення вимагає витрачання коштів.

      

      Рис. 1.2 Склад бюджетного законодавства  України

 

      Бюджетні повноваження (як права так і обов'язки) на основіконституційних норм розподіляються між представницькими і виконавчими органами різних рівнів.

      Україна як суверенна держава, здійснюючи свої повноваження в галузі бюджету, регулює  за допомогою прав, розподіл повноважень  між Верховною Радою і місцевимі  радами вищого рівня, які очолюють певні  адміністративно - територіальні одиниці, останні врегульовують бюджетні взаємовідносини з місцевими радами нижчого рівня.

      Як  зазначалося раніше, Конституцією закріплено за Верховною Радою право затвердження законів, якими вводяться податки, інші доходи на формування доходної частини  Державного і місцевого бюджетів.

      Розподіл  бюджетних повноважень між представницькими і виконавчими органами влади  одного рівня (горизонтальні) проводяться  в залежності від розподілу компетенції  між різними гілками влади  нормами Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні та Бюджетного кодексу України.

      Загальне  значення для бюджетного законодавства  України має конституційне положення  про те, що бюджетна система України  будується на засадах справедливого  і неупередженого розподілу суспільного  багатства між громадянами і територіальними громадами. Ця норма розвивається в бюджетному законодавстві. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює від імені Верховної Ради України Рахункова палата. 
 

      1.2 Основні участники  бюджетного процессу. Характеристика виконавчих органів державної влади, здійснюючих бюджетну політику на місцях

      Бюджетним кодексом визначено такі стадії бюджетного процесу:

1. скаладання проектів бюджетів;
2. розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3. виконання бюджету, в тому числі уразі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рцшень про місеві бюджети;
4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

      Під стадіями бюджетного процесу розуміють  низку заходів, що охоплюють розробку, виконання та оцінку ефективності використаних коштів. При цьому мають бути враховані середньострокова та довгострокава перспективи, встановлений зв’язок із загальними цілями соціально-економічного розвитку.

      За  своїм змістом бюджетний процес охоплює: визначення фінансової та бюджетної політики, розробку управлінських стратегій, оцінку потреби, приоритетів та можливостей бюджету, розробку проекту бюджету, який узгоджується з визначеними підходами, оцінку ефективності проекту тощо. Такі риси виводять бюджетний процес за межи традиційного постатейного планування видатків  і надають учасникам бюджетного процесу, наділеним бюджетними повноваженнями, певну гнучкість та можливість удосконавлювати свою діяльність. Необхідно наголосити, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль та аудит, а також оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

      У бюджетному процесі на всіх його стадіях  задіяні учасники бюджетного процесу (рис. 1.3), якими визнаються органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями.

      Основними учасниками бюджетного процесу є  Президент України, органи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, Національний банк України, органи державного фінансового контролю.

 

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 

       Рисунок 1.3 Основні учасники бюджетного процесу

 

      

      Президент України підписує закон України  про Державний Бюджет Украіни  на відповідний рік та закони  України про внесення змін і доповнень  до закону про Державний бюджет, а також інші закони, які стосуються бюджетного законодавства, звертаєтся з щорічним і позачерговими посланнями до Верховної Ради України. До бюджетних повноважень Президента України належить також застосування права вето щодо прийнятого Верховною Радою України  закону про Державний бюджет України на відповідний рік , а також інших законів, які стосуються бюджетного законодавства із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України із зауваженнями і пропозиціями. Президент має право законодавчої ініціативи відповідно до статті 93 Конституції України , а також видає укази та розпорядження з питань, не врегульованих бюджетним законодавством.

      Законодавчі (представницькі) органи влади –  Верховна Рада України, Комітет з  питаннь бюджету, інші комітети Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, сільські, селищні, міські та районні ради, наділені бюджетними повноваженнями:

• розглад і затвердження бюджетів;
• розгляд і затвердження звітів про виконання бюджетів;
• контроль за виконанням рішень відповідної ради про бюджет.

      До  бюджетних повноважень Верховної  Ради України належать:

• визначення бюджетної політики держави;
• прийняття постанови про схвалення або взяття до відома основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
• визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу і обсягів доходів та видатків Державного бюджету України;
• затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів;
• розгляд та прийняття закону про державний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього;
• розгляд та прийняття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України;
• заслуховування звітів головних розпорядників бюджетних коштів та ухвалення відповідних рішень з цих питань;
• прийняття до розгляду законопроектів, які приводять до змін доходної та видаткової частин бюджетів усіх рівнів.

      Бюджетні  повноваження Комітету верховної Ради України з питань бюджету:

• розгляд і прийняття рішення щодо поданих до Верховної Ради  України законопроектів,які стосуються змін діючого законодавства і його впливу на формування доходів та здійснення видатків державного бюджету;
• заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади. Органів місцевого самоврядування і об’єднань громадян, а також головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу;
• розгляд та заслуховування інформації Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів Украіни, Державного казначейства України, інших установ про підготовку підзаконних актів, спрямованих на реалізацію бюджетної політики, зокрема закону продержавний бюджет;
• відстежування виконання, оцінка та підготовка висновків про виконання закону про державний бюджет протягом року;
• підготовка висновку до звіту про виконання закону про Державний бюджет україни;
• розробка та внесення не розгляд верховної Ради України законопроектів про внесення змін до закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.