Оцінка ефективності формування доходів та здійснення витрат місцевих бюджетів

1. принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

      2) принцип збалансованості - повноваження  на здійснення витрат бюджету  повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3. принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
4. принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

      5) принцип обгрунтованості - бюджет  формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

      6) принцип ефективності - при складанні  та виконанні бюджетів усі  учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученнімінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

      7) принцип субсидіарності - розподіл  видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

      8) принцип цільового використання  бюджетних коштів- бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

      9) принцип справедливості і неупередженості  - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

      10) принцип публічності та прозорості  – Державний бюджет України  та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про  їх виконання приймаються відповідно  Верховною Радою України, Верховною  Радою Автономної Республіки  Крим та відповідними радами;

      11) принцип відповідальності учасників  бюджетного процесу - кожен учасник  бюджетного процесу несе відповідальність  за свої дії або бездіяльність  на кожній стадії бюджетного  процесу.

      Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників застосовується бюджетна класифікація України, а також зміни до неї, яку затверджує Міністр фінансів України, про що інформує в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

        Бюджетну класифікацію застосовано з метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету.

      Бюджетна  класифікація має такі складові частини:

      1) класифікація доходів бюджету;

      2) класифікація видатків (у тому  числі кредитування за вирахуванням  погашення) бюджету;

      3) класифікація фінансування бюджету;

      4) класифікація боргу.

      Доходи  бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти.

      Податковими надходженнями визнаються передбачені  податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

      Податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів в Україні визначає Закон України "Про систему оподаткування" в редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/97-ВР (із змінами та доповненнями).

      Згідно  з цим законом в  Україні  справляються:

      загальнодержавні  податки і збори ;

      місцеві податки і збори ;

      До  загальнодержавних належать такі податки  і збори :

1. податок на додану вартість;
2. акцизний збір;
3. податок на прибуток підприємств;
4. податок на доходи фізичних осіб;
5. мито;
6. державне мито;
7. податок на нерухоме майно (нерухомість);
8. плата (податок) за землю;
9. рентні платежі;
10. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11. податок на промисел;
12. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
13. збір за спеціальне використання природних ресурсів;
14. збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15. збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідаці наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
16. збір на обов'язкове соціальне страхування;
17. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
18. збір до Державного інноваційного фонду;
19. плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
20. фіксований сільськогосподарський податок;
21. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
22. збір за використання радіочастотного ресурсу України;.
23. збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осїб(початковий, регулярний, спеціальний).

      Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

      Податки  зазначені в пунктах 7, 8, 10, 11, 13, 14 на території Автономної Республіки Крим встановлюються Верховної Радою  Автономно Республіки Крим. При цьому ставки податків і зборів визначаються в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України.

      Спеціальний збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлюється у порядку, визначеному Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

      До  місцевих податків належать: податок з реклами; комунальний податок.

      До  місцевих зборів належать

1. готельний збір;
2. збір за припаркування автотранспорту;
3. ринковий збір;
4. збір за видачу ордера на квартиру;
5. курортний збір;
6. збір за участь у бігах на іподромі;
7. збір за виграш на бігах на іподромі;
8. збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;
9. збір за право використання місцевої символіки;
10. збір за право проведення кіно- і телезйомок;
11. збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
12. збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
13. збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
14. збір з власників собак.

      Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених Декретом Кабінету Міністрів Україки "Про місцеві податки і збори від 20.05.93 р. №56-93, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами. При цьому комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

      Неподатковими надходженнями визнаються:

1. доходи від власності та підприємницької діяльності;
2. адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
3. надходження від штрафів та фінансових санкцій;
4. інші неподаткові надходження.

      Розмір  і порядок зарахування суми податкових і неподаткових надходжень визначається бюджетним законодавством, в тому числі Конституцією України, законами про Державний бюджет України, іншими законами, регулюючими бюджетні правовідносини, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на підстав і в виконання цього Кодексу і інших законів України, регулюючих бюджетні правовідносини, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, прийнятими на підставі і в виконання Кодексу.

      Державний бюджет України як одна із ланок  фінансової системи є економічною  категорією і відображає грошові  відносини, які виникають між  державою з однією сторони, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності  і фізичними особами - з другої, в зв'язку з виникненням і використовуванням фінансових ресурсів держави і її територіальних одиниць. Ці ресурси повинні забезпечити можливість виконання здійснюваних органами державної влади та місцевого самоврядування покладених на них функцій.

      Централізація коштів у Державному бюджеті Україні  необхідна для виконання загальнодержавних  завдань, вона дає можливість маневрування коштами, здійснення єдиної економічної  і фінансової політики на території  України

      В умовах переходу до ринково-орієнтованої економіки Державний бюджет України використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з врахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідних територій України.

      Світовий  досвід доводить, що роль держави у розподільчих процесах із розвитком ринкових відносин має зростати, і бюджет у цьому плані є найдійовішим засобом для здійснення державою зазначеної функції.

      Як  стверджують фахівці, аналіз моделі економіки, яка формується в Україні, дає підстави твердити, що в наступи роки через бюджет повинно перерозподілятися не менш як 30% ВВП (за 2008 рік цей показник становив 28%). Таке співвідношення буде найоптимальнішим і зумовлене соціальною спрямованістю обраної моделі економіки, не обхідністю структурної перебудови значної частини галу зей господарства.

      Бюджетним кодексом України визначено склад  доходів Державного бюджету України  і склад доходів, що закріплю ються  за бюджетами місцевого самоврядування та врахо вуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.