Фінансова та банківська криза

Попри це варто згадати  опосередкований вплив ззовні, який здійснюється на розвиток вітчизняної  економіки. Це не лише кон'юнктура світових фінансових ринків, яка визначає позиції  експортерів, а отже впливає на стан всієї національної економіки. Беручи до уваги вплив результатів зовнішньоторговельних  зв'язків на формування торговельного, а тому і платіжного балансу країни, чинник валютної стабільності за її межами відіграє визначальну роль. Ідеться  про порівняння провідних світових валют – долара США та євро, від  яких залежатиме стабільність держав у глобальному масштабі. Крім того, надання Україні з боку міжнародних  фінансових інституцій на кшталт Міжнародного валютного фонду певних рекомендацій консультативного характеру, які формують ту чи іншу стратегію розвитку валютної політики, спроможне впливати на визначення перебігу подій у нас, зокрема  під час можливого кризового  розгортання, незалежно від сфери  його прояву.

Враховуючи перелічені проблеми, можна дійти таких висновків. На нинішньому етапі розвитку фінансової системи України ризики нестабільності перебувають, насамперед, у площині  бюджетно-боргової сфери. Проте найвірогіднішим  є виникнення внутрішньої кризи, яка за походженням матиме випадковий характер, що відбудеться через зростання  спекулятивного ризику та стадної поведінки, які не завжди корельовані з реальним станом базових макроекономічних показників. А ще можлива криза буде характеризуватись  моноаспектністю, адже нині вести мову про можливість розгортання кризи  відразу в декількох сферах економіки  передчасно.

 

 

 

 

 

 

 

2. Наслідки фінансово-банківської кризи.

Щоб визначити вплив фінансової кризи на українську економіку треба  проаналізувати макроекономічні показники. Розглянути вплив кризових явищ на сектори економіки України, а  також виділити фактори вразливості  економіки. У таблиці 2.1 представлені макроекономічні показники за 2000-2010 рр.

 

Таблиця 2.1 – Макроекономічні  показники за 2000-2010 рр.

	2000-2007, середнє	2008	2009	2010 (прогноз)
ВВП, % зміни	7,5	2,3	-15,9	3,0
Дефіцит бюджету, % ВВП	-0,8	-1,5	-7,0	-4,0
Рівень інфляції, %, на кінець року	11,3	22,3	12,3	10,0-13,0
Обмінний курс, грн./дол., на кінець року	5,2	7,7	8,0-9,0	8,0
Рахунок поточних операцій, % ВВП	5,7 (2000-2005) -2,6 (2006-2007)	-7,1	-1,0	0,5
Валові міжнародні резерви, млрд. дол.	1,5 (2000) 32,5 (2007)	31,5	25,0	28,0
Зовнішній борг уряду, % ВВП	21,3 (2003) 8,7 (2007)	9,2	25,8	24,0

 

Світова криза ліквідності  мала сильний негативний вплив на Україну.

1. Індекс фондового ринку  ПФТС у 2008 році впав на 74%.

2. В останньому кварталі 2008 року девальвація гривні відносно  долара склала 58%.

3. ВВП у 2009 року впав  на 15,9%.

4. У січні-липні 2009 року  обсяги експорту українських  товарів скоротилися на 49% у річному  численні.

5. У січні-липні 2009 року  обсяг промислового виробництва  зменшився на 30% у річному численні.

6. На кінець першого  півріччя 2009 року рівень безробіття  склав 9% порівняно з 6% у 2008 році.

7. У першому півріччі 2009 року реальні доходи громадян  знизилися на 10%.

Вплив кризи на Україну  показано у таблиці 2.2. Криза вплинула на Україну сильніше, ніж на інші держави. ВВП за 1 квартал 2009 року знизився та став -20,3 %.

Таблиця 2.2 – Вплив кризи  на Україну в порівнянні з іншими державами

Країна	ВВП, % до попереднього року, 1 квартал 2009 року	Девальвація місцевої валюти до долара, %
Україна	-20,3	58, 4 квартал 2008 року
Латвія	-18,0	7,5, 1 квартал 2009 року
Естонія	-15,1	3,4, 1 квартал 2009 року
Литва	-13,6	6,8, 1 квартал 2009 року
Тайвань	-10,2	3,2, 1 квартал 2009 року
Сінгапур	-10,1	5,6, 1 квартал 2009 року
Росія	-9,5	35,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року
Мексика	-8,2	26,0 4 квартал 2008 року
Угорщина	-6,7	23,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року
Румунія	-6,2	38,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року

 

Проаналізувавши показники  реального сектору економіки  у 2009 році можна зробити висновки.

1. Падіння ВВП у першому півріччі 2009 року склало 19%.
2. Було зафіксовано суттєве зниження економічної активності у секторах, орієнтованих на експорт, і у секторах, що залежать від кредитних ресурсів(Додаток 1).

Показники експорту та промисловості  показують :

1. Протягом серпня-вересня 2008 року ціни на товари на світових ринках різко впали.
2. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.
3. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва скоротився на 30% у річному численні(Додаток 2).

Структура експорту України  за товарами за 2009 рік(Додаток 3).

Чому вплив кризи на Україну був сильнішим.

1. Відкрита, але не диверсифікована  економіка:

- частка експорту у  ВВП становить близько 50%,

- продукція металургійної  та хімічної промисловості займає 60% загального обсягу експорту  товарів з України,

- вузька географія експорту.

2. Висока залежність від  притоку іноземного капіталу.

3. Комбінація чинників  вразливості, описаних нижче.

Перший фактор вразливості - великий дефіцит рахунку поточних операцій.

За даними про валовий  зовнішній борг за секторами економіки  за 2004-2009 рр. можна зробити висновки(Додаток 4).

1. Зовнішній борг приватного сектора у 2006-2008 роках виріс утричі, що значною мірою було викликане стрімким зростанням споживання та інвестицій.
2. На кінець червня 2008 року близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу необхідно було виплатити протягом одного року.
3. Міжнародні резерви Національного банку України становили 35 мільярдів доларів.
4. Рефінансування зовнішнього боргу стало більш проблематичним в умовах світової кризи ліквідності, що створило додатковий тиск на курс національної валюти.

Другий фактор вразливості - проблеми банківського сектора України.

До проблем банківського сектору України треба віднести(Додаток 5):

1. Світова криза ліквідності  змусила банки зіткнутися з  наступними проблемами:

- збільшення частки НКК  у кредитних портфелях установ,

- відсутність доступу  до міжнародних ринків кредитних  ресурсів,

- необхідність значних  виплат за зовнішніми боргами,

- високі ризики несприятливих  коливань валютного курсу.

2. Комбінація перерахованих  проблем викликала відтік депозитів  з банківського сектора.

3. З жовтня 2008 року по  квітень 2009 року клієнти фінансових  установ вилучили майже чверть  усіх депозитів.

Різке ослаблення кредитування економіки України банками.

З даних про темпи росту  обсягів кредитів комерційних банків робимо висновок, що:

1. До початку кризи  відношення обсягу виданих позик  до ВВП збільшилося з 20% у  2000 році до 77% у 2008 році.

2. Світова криза ліквідності  викликала суттєве уповільнення  банківського кредитування на  тлі:

- ускладнення доступу  до міжнародних ринків капіталу  та внутрішніх фінансових ресурсів,

- відтоку депозитів з  банківського сектора,

- збільшення частки НКК,

- дефіциту грошових ресурсів  в економіці.

3. Нацбанк виділив додаткові  кошти на підтримку ліквідності  установ, однак значна частка  цих ресурсів не була спрямована  на збільшення банківського кредитування(Додаток  6).

Девальвація гривні була однією з найбільших у світі.

Така різка девальвація  була викликана(додаток 7):

- високим ступенем вразливості  економіки - дефіцитом поточного  рахунку, суттєвими виплатами  за зовнішніми боргами, проблемами  у банківському секторі,

- недоліками грошово-кредитної  політики,

- значною політичною невизначеністю,

- відсутністю спільного  бачення органами влади параметрів  курсоутворення,

- втратою конкурентоспроможності  української економіки.

Втрата конкурентоспроможності української економіки, виходячи з паритету купівельної спроможності.

 

Таблиця 2.3 – Обчислення обмінного курсу гривні до долара США на основі паритету купівельної  спроможності (ПКС)

	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Індекс інфляції в Україні	-0.6	8.2	12.2	10.3	11.6	16.6	22.3	15.0	13.0
Індекс інфляції в США	2.6	1.9	3.2	3.7	2.2	4.1	0.8	-0.1	0.1
Індекс інфляції в країнах  – основних торг. партнерах (ОТП)	9.7	7.4	7.2	6.4	5.9	8.0	7.6	5.5	4.4
Індекс інфляції в країнах  ВТЗ*	5.0	3.8	4.7	4.7	3.1	5.0	2.6	1.4	1.3
Фактичний обмінний курс гривні до дол. США	5.33	5.33	5.31	5.05	5.05	5.05	7.7
∆ індексів інфляції в Україні та США	-3.1	6.2	8.7	6.3	9.2	12.0	21.4	15.1	12.9
∆ індексів інфляції в Україні та країнах ОТП	-9.4	0.8	4.7	3.7	5.4	7.9	13.6	8.9	8.2
∆ індексів інфляції в Україні та країнах ВТЗ	-5.3	4.3	7.2	5.4	8.3	11.1	19.2	13.4	11.6
ПКС 2002=100
Співвідносний рівень цін  в Україні та США	100	106.2	115.5	122.7	134.1	150.1	182.2	209.8	236.9
Реальний обмінний курс –  США		5.7	6.2	6.5	7.1	8.0	9.7	11.2	12.6
Співвідносний рівень цін  в Україні та країнах ОТП	100	100.8	105.5	109.3	115.2	124.4	141.3	154.0	166.6
Реальний "ефективний" обмінний курс країни – ОТП		5.4	5.6	5.8	6.1	6.6	7.5	8.2	8.9
Співвідносний рівень цін  в Україні та країнах ВТЗ	100	104.3	111.8	117.8	127.5	141.6	168.8	191.4	213.6
Реальний "ефективний" обмінний курс країни – ВТЗ		5.6	6.0	6.3	6.8	7.6	9.0	10.2	11.4

*ВТЗ – країни, валюта яких є основною в  зовнішньоторговельних опеціях  України.

 

1. Високий рівень інфляції  в Україні - середньорічне зростання  рівня цін склало 12,5% протягом 2000 - 2008 років.

2. Фактично фіксований  обмінний курс гривні.

3. Зазвичай втрата конкурентоспроможності  країни компенсується девальвацією  національної валюти.

 

 

 

 

 

3.  Шляхи подолання кризи.

Для вироблення рішень, котрі  справді дозволять пом’якшити вплив  світової кризи на економіку Україні, необхідно розглянути наступні дані:

Антикризові дії української  влади - позитивні досягнення:

1. Отримання фінансової  підтримки від МВФ, Світового  банку та інших міжнародних  організацій.

2. Збереження відносно  високого рівня дисципліни у  бюджетній сфері.

3. Уникнення значного  збільшення соціальних виплат.

4. Проведення аудиту комерційних  банків.

5. Підтримка системних  фінансових установ.

6. Досягнення певного  прогресу щодо переходу до  більш вільного режиму курсоутворення.

7. Розробка стратегії  з вирішення проблем несистемних  банків.

8. Стабілізація цін.

9. Скорочення дефіциту  рахунку поточних операцій.

Антикризові дії  української влади - недостатні заходи:

1. Неефективна координація  антикризових дій.

2. Недостатнє забезпечення  кредитними ресурсами економіки  України.

3. Слабкий контроль за  використанням комерційними банками  наданих ресурсів ліквідності  та рефінансування.

4. Нездатність досягти  згоди щодо збільшення тарифів  на комунальні послуги та природний  газ.

5. Відсутність стратегій  оздоровлення "Нафтогазу України"  і Пенсійного фонду.

6. Затримка приватизації  і недостатня прозорість процесу  роздержавлення.

Найголовніші  завдання уряду на даний час.

З огляду на ризики скорочення експортоорієнтованого виробництва  внаслідок падіння світового  попиту та ускладнення платежів за експортними операціями, необхідно  здійснити комплекс заходів, спрямованих  на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і, тим  самим, посилення ролі внутрішнього виробництва. Для цього достатньо  буде започаткувати нові інфраструктурні  та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Уряд повинен не допустити  обвалу цін на зерно нового врожаю через закупівлі Аграрним фондом, аби сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Це безпосередньо й опосередковано підтримає розвиток металургійної  галузі, виробництва коксу, добувної промисловості, хімічної, нафтопереробки, харчової, а також торгівлі та транспорту.