Причини та наслідки фінансової кризи 2008-2010 років

Причини та наслідки фінансової кризи  2008-2010 років 
 
 
 
 
 

План

     Вступ

1. Причини виникнення світової фінансової кризи
2. Фінансова криза в країнах світу

      Висновки

      Список використаної літератури 

                                                        Вступ

       Нинішня фінансова криза — це криза не лише геоекономічного, а й геополітичного устрою світу, який сформувався в останні десятиріччя. Політичне та економічне облаштування світу не може розглядатися відокремлено: відповідні сегменти світоустрою, взаємодіючи, доповнюють одне одного. А відтак, слід вести мову не лише про кризу світової економіки, а й про геополітичну кризу. Світова фінансова криза у багатьох своїх визначеннях відбиває насамперед суперечності нинішньої системи геополітичних відносин. Генетика зростаючої розбалансованості глобальної економіки базується саме на зазначеній основі.

     Про виникнення глобальної економічної кризи в 2008 році свідчило падіння показників ряду економічних індикаторів по всьому світу. Втрати у фінансовому секторі й скорочення числа торговельних відносин викликали зниження росту і навіть падіння ВВП у розвинутих країнах: у ІІ кварталі 2008 р. проти І кварталу ВВП знизився у єврозоні в цілому - на 0,2%, у Німеччині на 0,5%, у Японії на 2,4%. Про виникнення кризи свідчили і високі ціни на нафту, що викликали як підвищення цін на продукти харчування (через залежність виробництва харчових продуктів від цін на паливо-мастильні матеріали та використання продуктів рослинництва, етанолу та біодизеля для виготовлення альтернативного палива) так і глобальну інфляцію; іпотечна криза в США, що призвела до банкрутства великих інвестиційних та комерційних банків з гарною репутацією в різних країнах світу; поширення безробіття та ймовірність глобальної рецесії.

1. Причини виникнення світової  фінансової кризи

     Високі  ціни на сировинні  товари

     У 2000-х роках спостерігався бум  споживання, що супроводжувався неухильним зростанням цін на сировину - після  Великої депресії товарів споживання в 1980-2000 роках. Але в 2008 році ціни багатьох товарів, особливо нафти і продуктів  харчування (агфляція), досягли такого рівня, що стали наносити відчутний економічний збиток . У січні 2008 року ціни на нафту перевищили $ 100 за барель. 11 липня 2008 ціна нафти марки WTI досягла рекордних за всю історію $ 147,27 за барель, після чого почалося зниження - до $ 61 24 жовтня того ж року і до $ 51 в листопаді. Харчові та паливні кризи обговорювалися в липні на 34-му саміті Великої вісімки.

     Скоротився  попит на автомобілі: в серпні 2008 року продаж автомобілів в Європі скоротився на 16% , в США у вересні продажі автомобілів знизилися на 26% , в Японії - на 5,3% . Це призвело до скорочення виробництва металу і скорочення робочих місць в автопромі та суміжних галузях.

     Іпотечна  криза в США 2007 року

     Початком  кризи 2008 року вважається серпень 2007 року, коли потужні інвестиційні банки США почали оприлюднювати величезні збитки від інвестицій у іпотечні цінні папери. Однак у той період криза не здавалася глобальною, оскільки її перебіг переважно не викликав шоку й паніки на світових фінансових ринках, а відтак було важко оцінити її справжній масштаб. Обсяг американського іпотечного боргу за підсумками 2009 року становив близько 13 трлн. доларів, що дорівнює річному ВВП країни, тоді як щоденний обсяг операцій на світовому валютному ринку — майже 2 трлн. дол. За експертними оцінками, тільки 5—7 % їх загальної суми пов'язані з реальною економікою, решта — спекулятивні трансакції. Останнім часом їх потоки зростали на 15—20 % щороку, а банки почали дедалі більше перетворюватися на інститути обслуговування таких спекулятивних потоків. У структурі "глобальної ліквідності" комерційних банків частка "сильних" грошей, які створюються безпосередньо центральними банками, становить тільки 1 %, а решта — так звані "near money" (майже гроші). Отже, витоки кризи у пропорціях, які характеризують сформовану в останні десятиліття структуру грошей та співвідношення повноцінних і неповноцінних грошей (квазігрошей). При цьому точкою відліку фази кризи, що спричинила глобальне економічне "охолодження" вважається 15 вересня 2008 року — день, коли збанкрутував один із найбільших інвестиційних банків США — "Lehman Brothers". Саме після цієї події чітко проявилися тенденції, що дають змогу описати поточну кризу, а також встановити деякі економічні закономірності з використанням емпіричних даних. 
    

     Криза в світовому автопромі

     Іпотечна  криза в США (2007) спровокувала у вересні 2008 року кризу ліквідності світових банків: банки припинили видачу кредитів, зокрема кредитів на купівлю автомобілів. Як наслідок, обсяги продажів автогігантів почали скорочуватися. Три автогіганта Opel, Daimler і Ford повідомили в жовтні про скорочення обсягів виробництва в Німеччині. Зі сфери нерухомості криза перекинулася на реальну економіку, почалася рецесія, спад виробництва.

     Спред LIBOR-OIS (показує різницю між ставкою LIBOR і ф'ючерсом на офіційну ставку Центробанку - свідчення доступності грошей на міжбанківському ринку) в кінці вересня 2008 року перевищив для доларових кредитів 200 базисних пунктів, а на початку жовтня - 250. 
Обвал на фондових ринках

     31 жовтня 2007 багато індексів світових фондових ринків досягли піку, після якого почалося зниження: з того дня по 3 жовтня 2008 року, коли палата представників конгресу США з другої спроби прийняла план Полсона, індекс S & P 500 упав на 30%, індекс MSCI World,який показує динаміку на ринках розвинених країн, впав на 32,3%, індекс ринків, що розвиваються MSCI Emerging Markets - на 40,5% . На відміну від попереднього обвалу в 2000-2002 роки, який був викликаний крахом на фондовому ринку технологічних компаній і був обмежений ринками США, обвал 2007-2008 років торкнувся всіх країн і був обумовлений подіями за межами фондового ринку - бумом, а потім крахом у кредитному та житловому секторах, а пізніше - і на сировинних ринках: першими стали падати акції західних банків, а з липня 2008 року, коли почала швидко дешевшати нафта, - акції сировинних компаній країн, що розвиваються.

     Банківський тиждень 6 - 10 жовтня 2008 року приніс історично максимальне падіння індексів на торгових майданчиках США : Dow Jones Industrial Average впав до 7882,51 і закрився на 8451,19 . The Financial Times порівнювала обвал фондового ринку в п'ятницю 10 жовтня 2008 з 10 жовтня 1938 року: «На ранкових торгах у п'ятницю падіння індексу S & P 500 за десятиріччя було майже ідентичним його падінню за десятиліття в ту ж дату в 1938 році.»

     Обвал фондового ринку в жовтні 2008 року став рекордним для ринку США  за останні 20 років, для ринку Японії - за всю історію.

       «П'ять провідних інвестиційних банків США припинили своє існування в колишній якості: Bear Stearns був перепроданий, Lehman Brothers збанкрутував, Merrill Lynch перепроданий, Goldman Sachs і Morgan Stanley змінили свою вивіску, перестали бути інвестиційними банками у зв'язку з особливими ризиками і необхідністю отримати додаткову підтримку Федеральної резервної системи »

            Отже, існує безліч думок щодо причини виникнення світової фінансової кризи.Зупинимося на деяких із них:

• криза стала наслідком незбалансованого розвитку "Нової економіки". Вартість деривативів (похідних фінансових інструментів) перевищила вартість світового ВВП у рази. Нова економіка, стала для найбільших світових держав локомотивом зростання економіки, для прикладу в США реальний сектор (промисловість, сільське господарство) складає 20% ВВП, решту становлять послуги, зокрема фінансові;
• мірилом багатства у світі стала нерухомість, тому велика кількість людей інвестувала в неї кошти, а банки і фінансові компанії підігріті попитом роздавали іпотечні кредити всім охочим, що призвело до кризи боргових зобов”язань та зникнення інвестиційних банків і іпотечних облігацій;
• глобалізація економічного розвитку, призвела до швидкого поширення кризи від США до інших країн. Розвиток міжнародної торгівлі, створення сучасної валютної системи і відкриття ринків для капіталів, призвело до інтенсивного переміщення капіталу в країни з більшим індексом дохідності, при перших ознаках кризи інвестори відкликали капітал до країн з меншим рівнем ризиковості, що спричинило негативні наслідки для країн рецепієнтів;
• глибокі структурні диспропорції у реальному секторі, що вилились у надперевиробницво у деяких галузях світового господарства,( там існує надлишок потужностей і робочих місць). ТНК (транснаціональні корпорації) змогли підвищити продуктивність праці без технологічних інновацій, за рахунок мобільності факторів виробництва та спекуляцій з доданою вартістю на високотехнологічних товарах.
• фінансова криза в країнах світу

2. Фінансова криза в країнах світу

     Світова фінансова криза 2008-го року - це фінансово-економічна криза, що проявилася в 2008 році у формі дуже сильного погіршення основних економічних показників у більшості розвинених країн, і в кінці того ж року сталася глобальна рецесія.

     Попередником фінансової кризи 2008 року була іпотечна криза в США, перші ознаки якої з'явилися в 2006 році у формі зниження числа продажів будинків і на початку 2007 року переросли в кризу високоризикових іпотечних кредитів. Досить швидко проблеми з кредитуванням відчули і надійні позичальники. Поступово криза з іпотечної стала трансформуватися у фінансову і торкнулася не тільки США. Котирування на фондових ринках різко знизилося. Для компаній істотно скоротилися можливості отримання капіталів при розміщенні цінних паперів. До початку 2008 року криза набула світового характеру і поступово почала проявлятися в зниженні обсягів виробництва, зниженні попиту і цін на сировину, зростанні безробіття.

     Початок економічного спаду  в Євросоюзі

     У єврозоні в цілому промислове виробництво впало на 1,9 відсотка у травні, це найбільше падіння з часів кризи 1992року. Продажі європейських автомобілів у травні впали на 7,8% в порівнянні з травнем попереднього року. Обсяг роздрібних продажів упав на 0,6% у червні порівняно з травнем і на 3,1% в порівнянні з попереднім роком. Німеччина була єдиною країною з чотирьох найбільших економічних систем в єврозоні, яка зареєструвала збільшення виробництва в липні, хоча розмір приросту і різко знизився. У другому кварталі обсяг економіки єврозони зменшився на 0,2 відсотка.

     У Данії спад ВВП склав 0,6% у першому  кварталі 2008 року. Естонія показала спад 0,9% у другому кварталі після 0,5% у першому, в результаті країну поглинула рецесія. У Латвії падіння  на 0,2% у другому кварталі після 0,3% у першому, у результаті також  сталася рецесія . Швеція показала нульове  зростання в другому кварталі. Економіка Європейського Союзу скоротилася на 0,1% у другому кварталі.

     Ірландія  протягом першого кварталу 2008 року повідомила про скорочення ВВП на 1,5%, це був рекордний спад з 1983 року. Проте Центральний статистичний офіс Ірландії повідомив про зростання ВНП близько 0,8%, в Ірландії уряд вважає ВНП більш точною ознакою визначення стану економіки. ВВП Ірландії скоротився в другому кварталі на 0,5%, в результаті Ірландія увійшла в рецесію.

     Іспанська будівельна компанія Martinsa-Fadesa оголосила  про банкрутство, оскільки їй не вдалося  рефінансувати заборгованість в 5,1 млрд євро. У другому кварталі ціни на нерухомість в Іспанії впали на 20 відсотків. У регіоні Кастилія - Ла-Манча не продано приблизно 69% всіх будівель, побудованих за минулі три роки. Deutsche Bank спрогнозував 35-відсоткове падіння цін на нерухомість в Іспанії.

     Хоча  Іспанія уникла спаду в першій половині 2008 року, рівень безробіття в  країні збільшився на 425,000 за останній рік, досягши 9,9%. Продажа  автомобілів в Іспанії впала на 31% у травні. Спад виробництва досяг 5,5% у травні. Зниження роздрібної продажі в Іспанії досягло 7,9% у червні в порівнянні з попереднім роком. У червні продаж продуктів харчування знизився на 6,8% . За повідомленням асоціації іспанських виробників автомобілів ANFAC, продаж нових автомобілів в липні впав на 27,5% в порівнянні з попереднім роком . У другому кварталі економіка Іспанії зросла на 0,1%, що є найнижчим показником за 15 років .

     У Німеччині роздрібна продажа впала на 1,4% у червні 2008 року. У другому кварталі німецька економіка показала спад на 0,5 відсотка.