Наслідки фінансовой кризи

Наслідки фінансової кризи

 

фінансова криза економіка  валютний

 

Щоб визначити вплив  фінансової кризи на українську економіку  треба проаналізувати макроекономічні  показники. Розглянути  вплив кризових явищ на сектори економіки України, а також виділити фактори вразливості економіки. У таблиці 2.1 представлені макроекономічні показники за 2000-2010 рр.

	2000-2007, середнє	2008	2009	2010
ВВП, % зміни	7,5	2,3	-15,9	3,0
Дефіцит бюджету, % ВВП	-0,8	-1,5	-7,0	-4,0
Рівень інфляції, %, на кінець року	11,3	22,3	12,3	10,0-13,0
Обмінний курс, грн./дол., на кінець року	5,2	7,7	8,0-9,0	8,0
Рахунок поточних операцій, % ВВП	5,7 (2000-2005)   -2,6 (2006-2007)	-7,1	-1,0	0,5
Валові міжнародні резерви, млрд. дол.	1,5 (2000) 32,5 (2007)	31,5	25,0	28,0
Зовнішній борг уряду, % ВВП	21,3 (2003) 8,7 (2007)	9,2	25,8	24,0

 

Світова криза ліквідності  мала сильний негативний вплив на Україну.

1. Індекс фондового  ринку ПФТС у 2008 році впав  на 74%.

2. В останньому кварталі 2008 року девальвація гривні відносно долара склала 58%.

3. ВВП у 2009 року впав  на 15,9%.

4. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських  товарів скоротилися на 49% у річному  численні.

5. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва  зменшився на 30% у річному численні.

6. На кінець першого  півріччя 2009 року рівень безробіття склав 9% порівняно з 6% у 2008 році.

7. У першому півріччі 2009 року реальні доходи громадян  знизилися на 10%.

Вплив кризи на Україну  показано у таблиці 2.2. Криза вплинула на Україну сильніше, ніж на інші держави. ВВП за 1 квартал 2009 року знизився та став -20,3 %.

Таблиця 2.2 – Вплив  кризи на Україну в порівнянні з іншими державами

Країна	ВВП, % до попереднього року, 1 квартал 2009 року	Девальвація місцевої валюти до долара, %
Україна	-20,3	58, 4 квартал 2008 року
Латвія	-18	7,5, 1 квартал 2009 року
Естонія	-15,1	3,4, 1 квартал 2009 року
Литва	-13,6	6,8, 1 квартал 2009 року
Тайвань	-10,2	3,2, 1 квартал 2009 року
Сінгапур	-10,1	5,6, 1 квартал 2009 року
Росія	-9,5	35,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року
Мексика	-8,2	26,0 4 квартал 2008 року
Угорщина	-6,7	23,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року
Румунія	-6,2	38,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року

 

Проаналізувавши показники  реального сектору економіки  у 2009 році можна зробити висновки.

1.  Падіння ВВП у першому півріччі 2009 року склало 19%.

2.  Було зафіксовано  суттєве зниження економічної  активності у секторах, орієнтованих  на експорт, і у секторах, що  залежать від кредитних ресурсів(Додаток  1).

Показники експорту та промисловості  показують :

1.  Протягом серпня-вересня 2008 року ціни на товари на світових ринках різко впали.

2.  У січні-липні  2009 року обсяги експорту українських  товарів скоротилися на 49% у річному  численні.

3.  У січні-липні  2009 року обсяг промислового виробництва  скоротився на 30% у річному численні(Додаток 2).

Структура експорту України  за товарами за 2009 рік(Додаток 3).

Чому вплив кризи  на Україну був сильнішим.

1. Відкрита, але не диверсифікована економіка:

- частка експорту у  ВВП становить близько 50%,

- продукція металургійної та хімічної промисловості займає 60% загального обсягу експорту товарів з України,

- вузька географія  експорту.

2. Висока залежність  від притоку іноземного капіталу.

3. Комбінація чинників  вразливості, описаних нижче.

Перший фактор вразливості - великий дефіцит рахунку поточних операцій.

За даними про валовий  зовнішній борг за секторами економіки  за 2004-2009 рр. можна зробити висновки(Додаток 4).

1.  Зовнішній борг  приватного сектора у 2006-2008 роках  виріс утричі, що значною мірою  було викликане стрімким зростанням споживання та інвестицій.

2.  На кінець червня 2008 року близько 40 мільярдів доларів  зовнішнього боргу необхідно  було виплатити протягом одного  року.

3.  Міжнародні резерви  Національного банку України  становили 35 мільярдів доларів.

4.  Рефінансування зовнішнього боргу стало більш проблематичним в умовах світової кризи ліквідності, що створило додатковий тиск на курс національної валюти.

Другий фактор вразливості - проблеми банківського сектора України.

До проблем банківського сектору України треба віднести(Додаток 5):

1. Світова криза ліквідності  змусила банки зіткнутися з  наступними проблемами:

- збільшення частки  НКК у кредитних портфелях  установ,

- відсутність доступу  до міжнародних ринків кредитних  ресурсів,

-  необхідність значних  виплат за зовнішніми боргами,

- високі ризики несприятливих  коливань валютного курсу.

2. Комбінація перерахованих  проблем викликала відтік депозитів  з банківського сектора.

3. З жовтня 2008 року  по квітень 2009 року клієнти  фінансових установ вилучили  майже чверть усіх депозитів.

Різке ослаблення кредитування економіки України банками.

З даних про темпи  росту обсягів кредитів комерційних  банків робимо висновок, що:

1. До початку кризи  відношення обсягу виданих позик  до ВВП збільшилося з 20% у  2000 році до 77% у 2008 році.

2. Світова криза ліквідності  викликала суттєве уповільнення  банківського кредитування на  тлі:

- ускладнення доступу  до міжнародних ринків капіталу  та внутрішніх фінансових ресурсів,

- відтоку депозитів  з банківського сектора,

- збільшення частки  НКК,

- дефіциту грошових  ресурсів в економіці.

3. Нацбанк виділив  додаткові кошти на підтримку  ліквідності установ, однак значна  частка цих ресурсів не була  спрямована на збільшення банківського  кредитування(Додаток 6).

Девальвація гривні була однією з найбільших у світі.

Така різка девальвація  була викликана(додаток 7):

- високим ступенем  вразливості економіки - дефіцитом  поточного рахунку, суттєвими  виплатами за зовнішніми боргами,  проблемами у банківському секторі,

- недоліками грошово-кредитної  політики,

- значною політичною  невизначеністю,

- відсутністю спільного  бачення органами влади параметрів  курсоутворення,

- втратою конкурентоспроможності  української економіки.

Втрата конкурентоспроможності української економіки, виходячи з  паритету купівельної спроможності.

Таблиця 2.3 – Обчислення обмінного курсу гривні до долара США на основі паритету купівельної  спроможності (ПКС)

	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Індекс інфляції в Україні	-0.6	8.2	12.2	10.3	11.6	16.6	22.3	15.0	13.0
Індекс інфляції в США	2.6	1.9	3.2	3.7	2.2	4.1	0.8	-0.1	0.1
Індекс інфляції в країнах –  основних торг. партнерах (ОТП)	9.7	7.4	7.2	6.4	5.9	8.0	7.6	5.5	4.4
Індекс інфляції в країнах ВТЗ*	5.0	3.8	4.7	4.7	3.1	5.0	2.6	1.4	1.3
Фактичний обмінний курс гривні до дол. США	5.33	5.33	5.31	5.05	5.05	5.05	7.7
	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
∆ індексів інфляції в  Україні та США	-3,1	6,2	8,7	6,3	9,2	12,0	21,4	15,1	12,9
∆ індексів інфляції в  Україні та країнах ОТП	-9,4	0,8	4,7	3,7	5,4	7,9	13,6	8,9	8,2
∆ індексів інфляції в Україні та країнах ВТЗ	5.3	4.3	7.2	5.4	8.3	11.1	19.2	13.4	11.6
ПКС 2002=100
Співвідносний рівень цін в Україні  та США	100	106.2	115.5	122.7	134.1	150.1	182.2	209.8	236.9
Реальний обмінний курс – США		5.7	6.2	6.5	7.1	8.0	9.7	11.2	12.6
Співвідносний рівень цін в Україні та країнах ОТП	100	100.8	105.5	109.3	115.2	124.4	141.3	154.0	166.6
Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ОТП		5.4	5.6	5.8	6.1	6.6	7.5	8.2	8.9
Співвідносний рівень цін в Україні  та країнах ВТЗ	100	104.3	111.8	117.8	127.5	141.6	168.8	191.4	213.6
Реальний «ефективний» обмінний курс країни – ВТЗ		5.6	6.0	6.3	6.8	7.6	9.0	10.2	11.4

 

*ВТЗ – країни, валюта яких  є основною в зовнішньоторговельних опціях України.

1. Високий рівень інфляції в  Україні - середньорічне зростання  рівня цін склало 12,5% протягом 2000 - 2008 років.

2. Фактично фіксований обмінний курс гривні.

3. Зазвичай втрата конкурентоспроможності  країни компенсується девальвацією  національної валюти.

 

 

 

1.1 Підведення підсумків банківської діяльності 2008-2009 рр.

 

В умовах загострення фінансової ситуації у вересні – листопаді   2008 р., що виникла внаслідок різкої зміни стану платіжного балансу, а також нестабільності курсу, населення масово кинулося в банки знімати заощадження та переводити їх в іноземну валюту в очікуванні зниження курсу гривні, тим самим призводячи до ще більшого його падіння. Цьому сприяла також політика комерційних банків, які отримали значні кошти на рефінансування, тобто для того, щоб відновити свої позиції, проте гроші були витрачені також на купівлю нової валюти, для того, щоб можна було вивести її за кордон.

 

Паніка зробила своє і курс гривні за жовтень 2008 р. знизився до 25%. Результатом  цього стало введення Національним банком України обмежень на розрив угод по довгострокових депозитах населення, а також багато інших заходів, які хоч якось стабілізували занепад банківської системи. Крім того, НБУ докладав зусиль для стабілізації курсу національної валюти, що робилося під натиском МВФ, заборонивши продавати національну валюту за власним курсом і встановивши свій курс гривні. Все ж таки це зміцнило положення валюти в України, проте через деякий час це призвело до серйозних обмежень на купівлю валюти для населення, що спричинило появу „чорного”  ринку готівки, на якому курс значно різнився від встановленого МВФ і звісно ж в кращий бік для тих, хто заробляв на цьому додатковий прибуток.

 

Слід відзначити, що у той час, коли США вже відчула на собі фінансову  кризу, українська банківська система  ще до вересня 2008 р. працювала відносно стабільно за тих, не дуже сприятливих умов, які вже склалися в нашій країні, тому що фактори, які й призвели до світової фінансової кризи для нашої держави, не були настільки вагомі, щоб одразу ж підірвати фінансову систему країни.

 

Осінь 2008 року, мабуть, назавжди запам’ятається як період першої хвилі світової економічної кризи... Проте у вересні в Україні ще були розмови, що, мовляв, то в США — криза, а ми ще замалі в економічному плані й надо далеко від Америки, щоб відчути щось подібне. Тепер же новини зі світових фондових ринків, повідомлення про зупинення виробництв, банкрутство підприємств і цілих країн, а також прогнози різноманітних економічних експертів стосовно курсу валют чи термінів кризи стали для аудиторії українських ЗМІ таким же звичним і повсякденним явищем, як і для інших країн світу.