Причини та наслідки фінансової кризи в Мексиці 1995 року

Міністерство освіти і  науки України

Київський національний економічний  університет

Ім. Вадима Гетьмана

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

Тема: « Причини та наслідки фінансової кризи в Мексиці 1995 року»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 к; КЕФ;6508\1;8 гр

Дьячук  Г.І

 

КИЇВ 2011

План

Вступ

1. Характеристика фінансової кризи у Мексиці 1995 року.
2. Причини і наслідки мексиканської економічної кризи

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

           Сучасний стрімкий і не контрольований розвиток глобалізаційних

процесів у світі зумовлює нестабільний розвиток світової фінансової системи в якій періодично виникають кризові явища. Глобалізація фінансових ринків створює передумови для фундаментальних перетворень у процесах функціонування світової економіки починаючи зі створення світових наднаціональних структур, які б контролювали і регулювали діяльність суб’єктів світового ринку, моніторили і оцінювали ризики виникнення кризових явищ. Економічні кризи це явища які почали виникати з розвитком ринкових відносин у світі і не завжди мали лише негативні наслідки. Ринкові відносини, як правило, після подолання економічних криз, набували нових властивостей і розвивались з більшою силою.

Історичний досвід розвитку світової економіки зумовлює необхідність вивчення закономірностей світових економічних криз кінця ХХ століття, а це можливо лише при виявленні  основних причин їх появи, характеру  протікання, масштабів поширення, наслідків  прояву та співставлення шляхів їх подолання.

Мексиканська криза була першою непередбаченою фінансовою кризою, яка була зумовлена політичними чинниками і мала значні фінансові наслідки для розвитку економіки країни. Особливістю мексиканської кризи є те, що стан розвитку економіки країни не віщував виникнення кризових явищ. Вперше саме під час протікання мексиканської кризи виникла загроза поширення негативних наслідків економічної кризи окремої країни на економічний розвиток інших країн та підрив економічного розвитку світової економіки в цілому. Таке явище отримало назву «ефект текіли» воно передбачало наявність негативних впливі на розвиток сусідніх країн, але не викликало на їх внутрішніх ринках економічних криз. В умовах глобалізації з метою локалізації негативних наслідків кризових явищ їх подолання повинно стати пріоритетним завданням не окремої країни, а всього світового півтовариства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Характеристика  фінансової кризи у Мексиці  1995 року.

        Мексиканська криза відкрила для світу новий тип фінансових криз виникнення яких характерне для економік країн, що розвиваються в умовах глобалізації. З метою досягнення швидких темпів економічного розвитку та позиціюванням себе на світових фінансових ринках як повноцінних учасників країни, що розвиваються лібералізують свої нестійкі ринки і зменшують рівень державного контролю на них, цим самим наражаючи економіки своїх країн на велику кількість економічних загроз. Прояв економічних загроз реалізується у вигляді економічних криз у цих країнах, а за допомогою сучасних масштабів глобалізації та інтеграції світової економіки економічні кризи окремих країн мають змогу швидко поширюватись на економіки інших країн.

          Мексиканська криза вперше продемонструвала  світу взаємозв’язок і взаємовплив  політичних і фінансових чинників  які у сукупності сформували  сприятливі умови для розвитку  економічної кризи в країні.

          Наприкінці 80-х на початку 90-х  років економіка Мексики стабільно  розвивалась, змінювались її позиції  на світових ринках, рівень інфляції  був менше 10 % на рік, річний  приріст ВВП складав не менше  3 %. Мексика почала процеси приватизації  і одночасно лібералізувала зовнішньоекономічні  відносини, все це вказувало  на стрімку інтеграцію у світову  економіку. У наслідок приватизації найбільш виробничих підприємств у Мексиці почав активно розвиватись фондовий ринок, у короткі строки швидко збільшувались обсяги операцій з державними цінними паперами. Уряд країни дозволивши приватизацію найбільших банків відкрив фінансовий ринок країни для іноземних інвесторів, які почали активно фінансувати банківський сектор і збільшили кредитоспроможність мексиканських банків.

            Так у 1990 – 1994 рр. обсяги інвестицій  у Мексику склали майже 20 % від  загального обсягу інвестицій  у країни, що розвиваються. Рівень  відсоткових ставок за кредитами  на внутрішньому ринку залишався  досить високим, це забезпечувало  значний рівень доходності для  інвесторів, які в свою чергу  нарощували свої портфельні інвестиції  купуючи урядові цінні папери.

         Економіка країни ставала все  більш залежною від іноземного  капіталу, але негативи проявились  у повній мірі лише наприкінці1994 року, коли різко і непередбачено  для іноземних інвесторів загострилась  політична ситуація в країні,яка  могла мати непередбачувані наслідки.

        Бунт  бідних верств населення та  намагання змінити політичну  владу у Мексиці продемонстрували  хитку політичну стабільність  і можливість поновлення суспільних  заколотів і міжнаціонального  тероризму.

        Політична нестабільність зумовила виникнення фінансової нестабільності – іноземний капітал почав залишати фондовий ринок Мексики, курс національної валюти який знаходився у "похилому коридорі" почав різко знижуватись з метою його підтримки Банк Мексики за півтора місяця реалізував на фінансовому ринку більшу половину своїх валютних резервів. Втримати курс песо в умовах швидкого витікання капіталу з країни Банку Мексики не вдалось і він девальвував більш ніж на 35 %. Високий рівень процентних ставок збільшив долю спекулятивних операцій на фінансовому ринку, ще певний час уряду вдавалось розміщувати боргові цінні папери, але наприкінці 1994 року інвестори швидко почали реалізовувати державні ціні папери за зниженими цінами і покидати фондовий ринок Мексики. Збільшились темпи інфляції. Населення країни було більш схильне не заощаджувати кошти, а витрачало їх на задоволення потреб, це в свою чергу збільшило попит на імпортну продукцію і викликало зростання негативного сальдо платіжного балансу.

2.Причини і  наслідки мексиканської економічної  кризи

        Вивчаючи  чинники, які зумовили економічну  кризу у Мексиці ми з’ясували,  що вони мали внутрішню природу  та їх можна розділити на  дві групи: політичні і фінансові (рис. 1). Варто зазначити, що обидві групи чинників розвивались одночасно, але першими себе проявили політичні чинники які і спровокували прояв нестабільності і продемонстрували високий рівень нестійкості фінансового ринку країни.

      Зазначені політичні чинники були зумовлені значними суспільними деформаціями, відсутністю належних соціальних гарантій з боку держави для вразливих верств населення, високим рівнем корупції державного апарату управління, суб’єктивним розподілом капіталу. Фінансові чинники проявились у наслідок невідповідної політики уряду щодо визначення реального курсу національної валюти, надмірному випуску державних боргових цінних паперів, низькому рівні розвитку банківської системи та відсутністю державного нагляду за ефективним розподілом залучених на зовнішніх ринках фінансових ресурсах. Сукупність політичних і фінансових чинників синергитично сформували прояв загальноекономічних передумов економічної кризи в країні. Загальноекономічні причини проявились у збільшені від’ємного сальдо платіжного балансу і державного зовнішнього боргу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Політичні причини:  Фінансові причини:

• бунт бідних верств населення   ;                                    - низький рівень розвитку банківської системи;
• намагання змінити політичну владу в країні               -  ризикове кредитування;

революційним шляхом                                                            -  завищений курс національної валюти;

                                                                                                   - високий рівень державної заборгованості;

                                                                      

 

 

                                                                           Загальноекономічні причини:

 

– збільшення від’ємного сальдо за поточними

операціями платіжного балансу;

– збільшення обсягів зовнішнього боргу;

 

 

 

                                                                                                                        

 

                                                                                     ЕКОНОМІЧНА КРИЗА

 

 

 

 

                                                                            Наслідки економічної кризи:

 

                                                             - обвал фондових ринків;

                                                             - відтік капіталу;

                                                                            - скорочення резервів центрального банку;

                                                              -скорочення обсягів промислового виробництва;

      -зростання рівня безробіття

 

 

                                      Рис. 1. Причини і наслідки мексиканської економічної кризи

 

 

 

 

 

 

       Після розуміння неминучості економічної кризи в країні, основним завданням уряду стало локалізувати її на внутрішньому ринку і зменшити негативні наслідки для демократичного розвитку Мексики.

Наслідки даної  економічної кризи проявились дуже швидко і продемонстрували всі недоліки розвитку лібералізованого фінансового ринку, а саме, швидкий відтік іноземного капіталу, обвал фондового ринку, знецінення національної валюти, скорочення обсягів виробництва, зростання рівня безробіття.

       Для подолання наслідків економічної кризи, перш за все, необхідно було відновити політичну стабільність і довіру світового співтовариства до дій уряду. Уряд вступ у переговори з повстанцями і політична ситуація нормалізувалась, а для відновлення роботи фінансового ринку країні необхідні були значні капіталовкладення та підтримка світових фінансових організацій.

       Економіка  Мексики тісно взаємопов’язана  з інвестиціями із США, які  являлись найбільш інвестором Мексики і, в першу чергу, були зацікавлені у нормалізації та відновленні стабільності на мексиканських ринках. Крім того після створення північноамериканського союзу НАФТА та лібералізації кордонів, економічна криза могла швидко поширитись і на країни-учасниці. Тому США перші запропонували фінансову допомогу уряду Мексики і стали активним учасником у переговорах з Міжнародним валютним фондом щодо отримання фінансової допомоги. Завдяки безпосередній участі США,Мексика отримала фінансову допомогу в обсязі 52 млрд дол. США. Найбільшими кредиторами виступили: Міжнародний валютний фонд – 17,8 млрд дол. США, Центральні банки Європи і Японії –10 млрд дол. США, уряд США – 9 млрд дол. США, комерційні банки США – 3 млрд дол. США, латиноамериканські країни – 1 млрд дол. США. Такі значні обсяги кредитування мексиканської економіки повинні були продемонструвати єдність світового співтовариства та позитиви розвитку інтеграційних та глобалізаційних процесів у світовій економіці. Пряма зацікавленість США інтегрувати північну і південну Америки відіграли велику роль у спасінні економіки Мексики.

       Умови фінансової допомоги з боку Міжнародного валютного фонду передбачали: скорочення державних витрат і бюджетного дефіциту, стримування інфляції, стримування необґрунтованого банківського кредитування, приватизація великих державних підприємств провідних галузей загальним обсягом до 14 млрд дол. США, забезпечення конвертованості національної валют, США у вигляді гарантій отримали прямий доступ і право розпоряджатись рахунками на які надходили гроші від реалізації нафти у США.

Завдяки наданні фінансової допомоги зі сторони світового співтовариства уряд Мексики втримав рівень інфляції у допустимих межах і на протязі двох наступних років відновив економічний розвиток,  реалізуючи макроекономічну програму виходу з кризи. Дана програма передбачала:

• державне регулювання цін на споживчі товари;
• збільшення податків (Г1ДВ з 10 %до 15 %);
• збільшення цін на енергоресурси (нафтопродукти -45%, електроенергію - 30 %);
• встановлення плаваючої відсоткової ставки з метою регулювання грошової маси;
• посилення державного контролю і регулювання за діяльністю комерційних банків (підтримання ліквідності комерційних банків, жорстке регулювання обсягів кредитування).