Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва в Україні

Тема: "Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва  в Україні"

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………...…3

Розділ  І. Сутність міжнародного науково-

                    технічного співробітництва……………………….5

1.1 Загальна характеристика міжнародного науково-технічного співробітництва………………………………………………………………………5

1.2 Історія розвитку міжнародного  науково-технічного співробітництва...9

Розділ  ІІ. Світовий досвід міжнародного науково-

                    технічного співробітництва……………………...13

2.1 Досвід міжнародного науково-технічного співробітництва у Європі та США..………………………………………………………………………………..13

2.2 Досвід міжнародного науково-технічного  співробітництва в країнах Азії…………………………………………………………………………………...19

Розділ  ІІІ. Міжнародне науково-технічне

                      співробітництво в Україні………………………...22

3.1. Історія розвитку міжнародного  науково-технічного співробітництва  в Україні……………………………………………………………………………….22

3.2. Сучасний стан міжнародного  науково-технічного співробітництва  в Україні……………………………………………………………………………….27

3.3. Практичні рекомендації щодо  подальшого розвитку міжнародного  науково-технічного співробітництва  в Україні на основі світового  досвіду…...33

Висновок…………………………………………………………………36

Список  літератури…………………………………………………..37

 

Вступ

 

Актуальність теми. Стратегія економічного і соціального розвитку України вимагає ефективного використання вітчизняної науки і техніки для вирішення соціальних, економічних, культурних та інших проблем суспільства. Стан та перспективи розвитку науки і технологій важливі не тільки для наукового товариства Україні, а і є важливим елементом державної політики соціально-економічного розвитку.

Міжнародне науково-технічне співробітництво – одне з найбільш динамічно розвиваються напрямків зовнішньоекономічної діяльності, яке включає спільну розробку науково-технічних проблем, обмін науковими результатами і виробничим досвідом, спільну підготовку кваліфікованих кадрів. Сфера міжнародного науково-технічного охоплює широкий спектр проблем, починаючи з фундаментальних досліджень і закінчуючи рішенням практичних завдань освоєння надр Землі, Світового океану, космосу. Різноманіття форм співробітництва (взаємні консультації, розробка наукових прогнозів, кооперування при проведенні наукових досліджень, співробітництво в галузі науково-технічної інформації, патентної справи, винахідництва, стандартизації та ін.) дозволяє країнам вибирати ті з них, к-які найбільшою мірою відповідають їх національним інтересам і особливостям економічного розвитку.

Стан розробленості проблеми у науковій літературі. Різні аспекти міжнародного науково-технічного співробітництва досліджуються в рамках декількох суспільних дисциплін: наукознавства, історії, соціології, економіки і психології науки, правознавства, юриспруденції, теорії міжнародних відносин та ін.

Проблемам міжнародного співробітництва, зокрема у науково-технічній сфері, присвячено праці таких вітчизняних вчених, як: А. Анчишкін, О. Білоус, В. Будкін, М. Гончаренко, В. Журавський, О. Зайчук, Е. Заграва, О. Копиленко, Д. Лук’яненко, В. Новицький, Ю. Макогон, А. Омельянчук, І. Пузанов, а також зарубіжних: Д. Пізано, І. Валерштейна, Р. Котхарі, В. Ваді, Т. Левітта, К. Оме, Р. Буайє.

Історіографічні аспекти міжнародного науково-технічного співробітництва розглянуто в публікаціях наступних дослідників: М. Есенино, А. Іоффе, Є. Лебедкін, В. Маркушина, B. Ціренщікова та ін.

Незважаючи на активне вивчення окремих аспектів міжнародного науково-технічного співробітництва, слід відзначити недостатню розробку теоретичних проблем МНТР в цілому. Форми і види співробітництва виділені в наявних публікаціях нечітко, відсутній їх аналіз, недостатня увага приділена питанням управління і організаційним аспектам МНТР.

Мета нашого дослідження: визначити історію, сучасний стан та основні перспективи України у міжнародному науково-технічному співробітництві.

Об’єкт дослідження: процес розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва в Україні та Світі.

Предмет дослідження: розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва в Україні.

Задачі дослідження:

1. Визначити сутність науково-технічного співробітництва.
2. Розкрити світовий досвід міжнародного науково-технічного співробітництва.
3. Проаналізувати історію та сучасний стан міжнародного науково-технічного співробітництва в Україні.
4. Визначити практичні рекомендації щодо подальшого розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва в Україні на основі світового досвіду.

 

Розділ І. Сутність міжнародного науково- технічного співробітництва

1.1. Загальна  характеристика міжнародного науково-технічного  співробітництва

 

Розкриємо сутність міжнародного науково-технічного співробітництва. Співробітництво – спільне виконання  роботи, спільна участь у вирішенні  проблеми або завдання, взаємодопомога. Воно є одним з основних факторів еволюції людства, двигуном прогресу.

Міжнародне науково-технічне співробітництво між державами  і підприємствами різних держав є  об'єктивною необхідністю, результатом  міжнародного поділу праці і наукового  прогресу, у процесі якого створюються  все нові і нові форми, що виходять за рамки звичайної торгівлі [3].

Необхідність розвитку науково-технічного співробітництва  була проголошена на Нараді з безпеки  і співробітництва в Європі, що відбувся в 1973 р. в Гельсінкі за участю 33-х держав. В даний час словосполучення  «міжнародне науково-технічне співробітництво» в наукових і практичних публікаціях, нормативних актах зустрічається досить часто. Однак із-за різноманіття форм МНТР в законодавстві України та іноземних держав не дано його загальне поняття.

Міжнародне науково-технічне співробітництво – це спільна розробка науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом і підготовка кваліфікованих кадрів [2].

Система МНТР охоплює:

• міжнародні наукові  зв'язки, спрямовані на вирішення теоретичних  і експериментальних завдань фундаментальної та прикладної науки;

• міжнародні технічні та технологічні зв'язки;

• підготовку кадрів;

• міжнародне сприяння виконання  окремих робіт і створення  технологічних процесів;

• забезпечення безпечного використання досягнень науково-технічного прогресу;

• запобігання шкоди  навколишньому середовищу.

Кінцевою метою міжнародного науково-технічного співробітництва  зазвичай є створення будь-якого  продукту або вдосконалення його для власних потреб і реалізації на світовому ринку [3].

Без проведення масштабних міжнародних наукових досліджень створення такого продукту, як правило, неможливо. Виняток становлять деякі види співробітництва, де відсутній сам «продукт» у відчутній формі, такі, як, наприклад, конференції, семінари, симпозіуми.

Фактори розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва включають:

1. Політичні – різні фактори законодавчого та державного характеру, які можуть впливати на МНТР. До них можна віднести: характер і тип державного устрою, режим; політичні інститути, партії, організації, рухи; соціально-економічну спрямованість політики правлячої партії, відносини між діловими колами та урядом; військові дії в зоні міжнаціональних конфліктів; політику уряду і місцевих органів влади в області економіки і МНТР; зміни в податковому законодавстві; елементи державної політики в галузі виробництва; патентне, антимонопольне законодавство, законодавство про охорону навколишнього середовища; відносини уряду з іноземними державами та ін.

2. Економічні чинники. Існує безліч економічних факторів, які можуть впливати на МНТР, серед них економічний рівень розвитку країни, темпи зростання валового національного продукту, кредитно-грошова політика, темпи інфляції, коливання ділової активності, зайнятість населення, купівельна спроможність населення та ін.

3. Фактори, зумовлені розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Одним з найважливіших факторів активізації МНТР є розвиток комунікацій. Стрімкий прогрес у галузі інформаційних технологій, прискорення процесів обміну інформацією за допомогою Інтернету дозволяє зробити більш доступним: а) участь у міжнародних науково-технічних Інтернет-конференціях, навчальних програмах та ін; б) просування інноваційних розробок; в) пошук партнерів для проведення НДДКР; г) комерціалізацію інноваційних ідей і т. д.

4. Мовні і культурні фактори. С. Шапошник [5] відзначає також вплив історичної спадщини. Роль історично сформованих зв'язків держав у розвитку міжнародного співробітництва чітко видна у взаєминах, наприклад, Великобританії і Франції зі своїми колишніми колоніями.

5. Географічні чинники включають клімат, рельєф, природні ресурси, екологічні умови та ін. Нерідко географічно близько розташовані країни об'єднуються з метою створення загального науково-технічного простору (наприклад, країни Європейського Союзу).

6. Фактори, пов'язані з вирішенням глобальних проблем, з якими стикається людство, вимагають акумулювання матеріальних і фінансових ресурсів не тільки окремих країн, але і їх спільнот.

7. Соціально-психологічні чинники. Дана група чинників охоплює особистісні та соціально-психо-логічні аспекти діяльності конкретних вчених і фахівців. Одним з таких факторів, наприклад, є різний рівень оплати праці в країнах світу, що викликає «витік мізків» з одних країн і їх «приплив» в інші. Важливу роль в організації МНТР грають і особисті зв'язки дослідників [1].

Види науково-технічного співробітництва можна розділити на дві групи: комерційні та некомерційні [1].

Комерційні  види МНТР:

• продаж патентів, ліцензій; ліцензійні угоди;

• технічна кооперація (спільна подальша розробка, випробування нових застосувань, адаптація до потреб замовника);

• угоду про спільне  підприємство;

• виробниче угоду: субпідряд  та спільний поспіль (адаптація технології під нові матеріали, новий спосіб використання існуючої виробничої лінії, зміна існуючих технологій потенційного партнера, принципово новий процес);

• комерційна угода з  технічною підтримкою (монтаж, розробка і виготовлення на замовлення, технічне консультування, контроль якості, техобслуговування);

• внесення прямих технічних інвестицій за кордоном;

• спільне виконання  науково-дослідних робіт;

• обмін науково-технічними дослідженнями та досягненнями (дозволяє партнеру скоротити витрати на відповідні дослідження); обмін патентами на винаходи, ноу-хау (метою є використання наукових досягнень контрагента і скорочення власних коштів на власні розробки);

• підготовка кадрів, фахівців на підприємствах партнерів у  галузі науки і виробництва на комерційній основі.

Некомерційні  види МНТР:

• спільна підготовка вченими і фахівцями та видання публікацій (енциклопедій, монографій, навчальних посібників, статей і т. д.);

• обмін вченими і  фахівцями наукових та освітніх установ  для читання лекцій та консультацій;

• обмін вченими і  фахівцями для проходження стажування на підприємствах партнерів за відповідним профілем науки і виробництва;

• міжнародні наукові конференції, семінари, симпозіуми і т. д;

• підготовка висококваліфікованих фахівців за кордоном;

• безкоштовна передача фірмами, державами  розробок, ноу-хау.

 

1.2. Історія розвитку  міжнародного науково-технічного співробітництва

 

Основи економічного співробітництва між людьми стали закладатися приблизно 10 тисяч років тому, коли став зароджуватися торговий обмін: надлишками виготовленої продукції стали обмінюватися окремі люди, сім'ї і племена. Поступово стало розвиватися міжнародне (міжплемінне) поділ праці. Цей процес посилився у зв'язку з виникненням і розвитком держави [7].

Розвиток міжнародно-економічного співробітництва (МЕС) пройшов декілька етапів [7]:

І етап – докапіталістичний (від найдавніших часів і до ХVІІ ст.), коли зароджуються міжнародний поділ праці та торговельні відносини між окремими країнами.

ІІ етап – утворення міжнародного ринку (з ХVІІ ст. До останньої третини ХІХ ст.). В цей період ринкові відносини набувають загальний характер, торговельні відносини між країнами стають систематичними.

ІІІ етап – з останньої третини ХІХ ст. і до середини ХХ ст. На цьому етапі набуває особливого значення вивіз капіталу з одних країн в інші, економічні взаємозв'язки між країнами посилюються, починає формуватися всесвітня система господарства.

ІV етап – з середини ХХ ст. Він пов'язаний з НТР, інтернаціоналізацією і глобалізацією господарської діяльності. Тепер без міжнародних економічних відносин країни нормально розвиватися не можуть. Економіки країн стають взаємозалежними. Великий вплив тепер на розвиток МХ (світового господарства) надають глобальні проблеми сучасності. Проблема збереження людської цивілізації вимагає співпраці всіх країн і всіх народів Землі.