Развитие перпективных телекоммуникационных услуг и технологий в Украине в условиях глобализации

Пригода В. М., кандидат економічних наук,

заступник директора  філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»

Розвиток перспективних телекомунікаційних технологій та послуг

 в Україні в умовах глобалізації.

           Телекомунікації стали однією з ключових галузей світової економіки, що вносять значний вклад в зростання ВВП і визначають рівень конкурентоспроможності країн. Розвиток галузі тісно пов’язаний з поглибленням процесу глобалізації. З однієї сторони, розвиток телекомунікаційних технологій став важливим чинником глобалізації, а з іншої сторони, інтеграція світових товарних і фінансових ринків сприяла значному зростанню попиту на послуги зв’язку і сприяла притоку фінансових ресурсів у галузь. 

Телекомунікації – традиційна галузь, яка, завдяки  конвергенції з відносно молодою  галуззю інформаційних технологій, утворила плідний взаємодоповнюючий  союз з вже звичною назвою інформаційно – комунікаційні технології. ІКТ  стали лідером по темпам розвитку в світовій економіці і створили підґрунтя для започаткування нового етапу еволюції людства – інформаційного суспільства [1].

Впродовж  двох останніх десятиліть телекомунікації  стрімко подолали величезну дистанцію  Ще чверть століття тому небагато з  провідних фахівців галузі могли  уявити можливості, що доступні сьогодні масовому споживачеві у будь – якому регіоні планети. Впродовж двох останніх десятиліть в Україні телекомунікації стрімко подолали величезну дистанцію від фіксованого аналогового телефонного зв’язку досить посередньої якості, телеграфу та (подекуди присутнього) факсимільного зв’язку, лише торкнувшись сходинки персонального пейджингового зв’язку, «елітного» на свій час мобільного аналогового телефонного зв’язку з обмеженими функціональними можливостями і з клаптиковим «острівним» покриттям, а також мереж фіксованого зв’язку з квазіелектронними АТС та системами передавання з імпульсно-кодовою модуляцією по кабелям з металевими провідниками.

               Фінансова, а потім економічна криза останніх років завдали відчутного удару світовій економіці. Удар відобразився і на розвитку телекомунікацій. Загальмувалось зростання попиту на надання телекомунікаційних послуг, стрімко зменшились обсяги внутрішніх та іноземних інвестицій у світовому господарстві. Але галузь виявилась менш залежною від фінансової кризи, ніж інші сектори економіки.

Останнім  часом загальноприйнятим стало  твердження стосовно взаємного впливу стану розвитку національних економік та національних телекомунікацій, або  ІКТ. Збільшення значення телекомунікацій  у світовій та національних економіках добре відстежується при аналізі  динаміки частки телекомунікаційних послуг у ВВП.

Структура доходів від телекомунікаційних послуг в Україні впродовж двох останніх десятиліть зазнала значних змін, у цілому відповідних до світових тенденцій – зростання доходів, головним чином, забезпечується «новими» послугами, мобільним зв'язком і  Інтернет. Основний приріст доходів  припадає на послуги мобільного зв'язку і Інтернет (у тому числі й передачі даних).

У найближчому майбутньому доходи від надання традиційних послуг фіксованого зв'язку залишаться на попередній відмітці, або будуть неухильно  знижуватися. У першу чергу це стосується міжнародної й міжміської телефонії, що обумовлено переходом  великої кількості абонентів  до операторів мобільного зв'язку і  розвитком голосових VoІР-послуг.

Мобільний зв'язок в Україні, як і в світі, досить агресивно "перетягає" на себе значну частку доходів не тільки місцевих розмов, але й міжнародних, і міжміських комунікацій, а також  послуг передачі даних і Інтернет – доступу. Але і  власно мобільні голосові послуги зупинять свій ріст як по кількості абонентів, так і  по збільшенню доходів. Ринок послуг стандарту GSM практично досяг насичення. Однак ще якийсь час він буде залишатися найбільш дохідним.

Зіставлення рівня  розвитку Інтернет у різних країнах  свідчить про його значний потенціал  росту в Україні в найближчі  роки. З розвитком мережі Інтернет усе в більшій мірі відчувається, що  мережі широкосмугового доступу (ШСД), в тому числі, на основі волоконно-оптичних кабелів (FTTx) стають невід'ємною частиною інфраструктури світового інформаційного співтовариства. Модемне підключення по комутованій телефонній лінії швидко втрачає своє значення.

Очікується, що найінтенсивніше зростання доходів  галузі буде відбуватися за рахунок  розвитку нових послуг зв'язку - переважно, передачі даних. Нові для українського ринку технології, такі як, FTTx, WiМАХ, LTE та Wi-Fi, будуть нарощувати свою популярність.

Знакові події  останніх років - концентрація ринку  й зміцнення найбільших компаній, поступова лібералізація ринку  і розвиток його нових ніш. Оператори  стають універсальними, а послуги  – конвергентними. Подальший розвиток телекомунікаційної галузі в Україні  буде пов'язаний, насамперед, з інтенсифікацією  використання існуючої інфраструктури, з конвергенцію мереж, послуг і технологій галузі ІКТ.

Особливості країн з перехідними економіками  змушують операторів телекомунікацій  використовувати найбільш ефективні  методи для швидкої і рентабельної розбудови сучасних транспортних телекомунікаційних мереж, організації каналів високошвидкісного  доступу, а також для освоєння інших інформаційно-комунікаційних технологій і служб. При цьому  власне телекомунікаційна інфраструктура відходить на другий план, поступаючись домінуючою роллю різним сервісам, реалізованим на базі даної інфраструктури.

Кінець  ХХ століття став часом стрімких технологічних  змін у телекомунікаційній галузі. Причому більшість технологічних  інновацій, пропонованих постачальниками  послуг, знайшла відгук у споживачів, таким чином, попит на послуги  відповідав пропозиції. Сьогодні в  значній мірі сам ринок стимулює різні технологічні новинки й  зміни, які є необхідною відповіддю на різні вимоги споживачів стосовно передачі всіх видів інформації.

Розглянемо нові технологічні рішення, які активно впроваджуються в телекомунікаційних мережах України в останні роки та формують новий попит споживачів в користуванні інформаційними ресурсами.

             UMTS – технологія стільникового зв’язку третього покоління - 3G. У відповідності до специфікацій стандарту UMTS використовує діапазони частот 1885 - 2025 МГц для передавання даних з мобільного терміналу до базової станції і 2110–2200 МГц - у зворотному напрямку. Максимальна швидкість передавання даних складає 3,6 Мбіт/с для станцій HSDPA з можливістю збільшення до 7,2 Мбіт/с. Теоретична межа - 14,4 Мбіт/с. Для операторів, які вже надають послуги в стандарті GSM, перехід на UMTS не повинен створювати значних технічних проблем завдяки можливості збереження значної частини попередньої інфраструктури.

Майже неймовірно, але перша в СНД  мережа  бездротового  доступу  до Інтернет з застосуванням технології WiMAX запущена в комерційну експлуатацію в Україні, в Києві, ще чотири роки тому, а саме, 10 листопада 2005 року.  Компанія «УНТ» однією з перших в  регіоні ЕМЕА розпочала надання  послуг в стандарті  ІЕЕЕ 802.16-2004 (WiMAX)  в діапазоні 3,5 ГГц.

           WiMAX – технологія, розроблена  на основі стандарту IEEE 802.16, і віднесена до мереж четвертого покоління - 4G. Існують два різновиди WiMAX: – фіксований (802.16d) і мобільний (802.16e) - для обслуговування користувачів, які рухаються зі швидкістю до 120 км/год. Пропускна здатність і радіус дії стаціонарного варіанту – до 75 Мбіт/с та  6–10 км проти 30 Мбіт/с та 1–5 км мобільного. Обладнання 802.16d, розміщене всередині приміщень, потребує значних фінансових витрат на інфраструктуру мережі, оскільки передбачає наявність багаточисленних точок доступу.

            Влітку 2009 року компанія Winncom презентувала  в Україні обладнання стандарту  802.16d WiMAX для діапазону 3,3 – 3,8 ГГц,  яке забезпечує передавання даних  в режимі повного частотного  дуплекса зі швидкістю до 40 Мбіт/с  та  18 Мбіт/с в режимі напівдуплексу. 

            Останні дослідження компанії Cisco (літо 2009 року) стосовно тенденцій  зміни структури Інтернет-трафіка свідчать, що 64% трафіка передавання даних в мобільних мережах будуть генерувати відео-сервіси, 19% складатиме просто передавання даних, 10% заберуть на себе мережі P2P, а 7% - передавання аудіоінформації. Cisco прогнозує зростання відео-трафіка в 4 рази до 2012 року. 

            Вважається, що в Америці  не  поспішають з розгортанням мереж  WiMAX. Але це не відповідає дійсності.  Так, федеральну мережу WiMAX будує  оператор  ClearWare.  З літа 2009 року проводиться комерційна експлуатація мереж в Балтиморі, Вашингтоні і Портленді, нещодавно вони запустили мережі в Лас-Вегасі та Атланті. За планами, до кінця 2010 року очікується запуск в комерційну експлуатацію мережі ще в 40 містах.

           4 червня 2009 року компанії Huawei Technologies і TeliaSonera/Netcom вперше в світі здійснили мобільне  широкосмугове з’єднання на  існуючій  комерційній мережі LTE в Осло, Норвегія. Застосування  LTE  дозволило забезпечити максимальну швидкість завантаження даних в одній соті LTE с множиною терміналів на рівні 150 Мбіт/с, що значно перевищує показники мереж фіксованого Інтернет-доступу.

             LTE – стандарт було розроблено і  затверджено міжнародним партнерським об’єднанням 3GPP для побудови мереж бездротового зв’язку четвертого покоління - 4G. Базуючись на IP-технологіях, LTE передбачає теоретичну пропускну здатність 326,4 Мбіт/с в напрямку до терміналу і 172,8 Мбіт/с - у зворотньому. При цьому радіус дії кожної окремо взятої базової станції в оптимальних умовах становить близько 5 км. При необхідності ця відстань може бути збільшена до кількох десятків кілометрів за рахунок підняття антени.

          За прогнозами аналітиків, в 2010 році мережами LTE будуть користуватись  34 млн. абонентів по всьому  світу. Раніше ці ж експерти  підрахували, що вже до 2013 року  всі оператори світу на розгортання  LTE витратять 8,6 млрд. доларів. Американський  оператор Verizon і японський NTT DoCoMo планували розпочати будівництво мереж LTE вже в 2009 році.

            В Росії перевага надається  технології WiMAX, яка в порівнянні  з LTE має більшу  зону покриття  базових станцій. WiMAX і LTE не вважають  альтернативами – технології  мають принципово різну направленість  і аудиторію. WiMAX цікавий перш  за все провайдерам стаціонарного  Інтернет, і в Європі  він використовується  в тих регіонах, де неможливо  (або дуже дорого) організовувати  проводовий ШСД. Вважається, що WiMAX буде більш розповсюджений в  країнах, що розвиваються, а LTE – в розвинених.

             Для реалізації переваг LTE операторам  доведеться витратитись на мережеву  інфраструктуру. Це дуже серйозні  витрати.  Для підключення, наприклад, 900 базових станцій, кожну на  швидкість 200 Мбіт/с, потрібна  відповідна транспортна мережа  з пропускною спроможністю 180 Мбіт/с.  Орендувати таку мережу неможливо  – необхідно будувати власну.

  Останнім часом стало загальноприйнятим твердження стосовно взаємного впливу стану розвитку національних економік та національних телекомунікацій, або ІКТ.

Збільшення  значення телекомунікацій у світовій економіці добре відстежується  при аналізі динаміки частки телекомунікаційних послуг у ВВП: за період 1990-2007 рр. частка телекомунікацій у ВВП збільшилася  з 1,7% до 3,2%, а частка телекомунікацій  у загальному обсязі послуг – з 2,8% до 4,7% [3].  В Україні впродовж 2000-2006 рр. частка доходів ВВП від надання послуг зв'язку зросла з 3,6% до 6,6%. З 2006 по 2008 роки в умовах динамічного економічного розвитку світового господарства та національної економіки ця частка поступово зменшувалась до 4,8%. Але вже за перше півріччя 2009 року в умовах економічно-фінансової кризи ця частка підвищилась до 8,9%, що характеризує особливу роль  та значення  сектору телекомунікацій у розвитку національної економіки та світового господарства [4]. 

За  останні 15 років світовий телекомунікаційний ринок збільшився більше ніж в 3 рази. Інвестиції в розвиток телекомунікаційних послуг в 2007 році у світі склали більше     $ 200 млрд. [3]. В 2008 році капітальні інвестиції в розвиток галузі телекомунікацій України склали близько 8 млрд. грн. /$ 1,58 млрд. [4]. 

За  оцінками Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) обсяг світового ринку телекомунікаційних послуг в 2007 році становив більше $ 1 700 млрд. В Україні в 2008 р. доходи від надання послуг зв'язку склали 46 млрд. грн.    /$ 9,1 млрд. [4]. 

Традиційний показник рівня розвитку телекомунікацій  у країні – кількість основних телефонних ліній на 100 жителів. За станом на кінець 1 півріччя 2009 року цей показник в Україні складав 28,4 одиниць. На цей же час налічувалося 54,6 млн. абонентів стільникових мереж, тобто близько 120 одиниць на 100 жителів [4].  Зіставлення дозволяє говорити, що рівень поширення мобільного зв'язку у нас сьогодні відповідає найбільш розвиненим країнам, більше того, цей ринок близький до насичення

Сьогодні, можливо, більш адекватну оцінку рівня охоплення населення послугами  телефонії дає загальна кількість  передплатників послуг телефонії на 100 жителів. По цьому показникові  Україна займає позицію в групі  лідерів. На початку 2008 року загальна кількість  передплатників послуг телефонії на 100 жителів в Україні становила 147, у США – 137, Японії - 124 і в Естонії (лідер) – 186 [5].  Хоча цей показник не відображає в повній мірі глибину та довершеність розвитку сектору. Якщо говорити про обсяги доходів сектору, то Україна займає за цими показниками далеко не перші місця, а це говорить про те, що проблема в показнику доходності одного задіяного телефону, а значить в платоспроможності споживачів, умовах конкуренції на національному ринку, якості послуг та сфері регулювання операторів, невирішеним проблемам цінової конкуренції в країні.