Развитие перпективных телекоммуникационных услуг и технологий в Украине в условиях глобализации

Структура доходів від телекомунікаційних послуг в Україні зазнала значних  змін, у цілому відповідних до світових тенденцій – зростання доходів, головним чином, забезпечується «новими» послугами, мобільним зв'язком і  Інтернет.

В останні роки темпи зростання  доходів компаній, що працюють на ринку  послуг фіксованого міського, міжміського  й міжнародного телефонного зв'язку України, нижче, ніж галузі в цілому. Їхня частка продовжує неухильно  знижуватися, за період 2001-2008 рр. частка доходів від фіксованого зв'язку в загальних доходах галузі скоротилася з 62% до 20,6%, а впродовж 1 півріччя 2009 року – до 20%. При цьому частка доходів від стільникового мобільного зв'язку в загальних доходах зв'язку збільшилася з 23% до 63,5% (за підсумками 1 півріччя 2009 року - 61%) [4].  Зростання доходів місцевого зв'язку було в основному пов'язане зі збільшенням регульованих тарифів. Міжнародна й місцева фіксована телефонія усе ще залишаються важливими складовими телекомунікаційної галузі в Україні, однак їх доходи ростуть не такими швидкими темпами.

У найближчому майбутньому доходи від надання таких видів зв'язку, як традиційний фіксований (місцевий, міжміський і міжнародний), пейджинговий - залишаться на попередній відмітці, або будуть неухильно знижуватися. У першу чергу це стосується міжнародної й міжміської телефонії, що обумовлено переходом великої кількості абонентів до операторів мобільного зв'язку і розвитком голосових VoІР-послуг.

Мобільний зв'язок в Україні, як і в світі, досить агресивно "перетягає" на себе значну частку доходів не тільки місцевих розмов, але й міжнародних, і міжміських комунікацій, а також  послуг передачі даних і Інтернет – доступу. Але і власно мобільні голосові послуги зупинять свій ріст як по кількості абонентів, так і по збільшенню доходів. Ринок послуг стандарту GSM практично досяг насичення. Коливання чисельності абонентів протягом 2008-2009 років становили близько 1%  на місяць, утримуючись на рівні 55,0 млн. абонентів. Однак ще якийсь час він буде залишатися найбільш дохідним.

Основна світова тенденція останніх років  – бурхливий розвиток мобільного зв'язку і Інтернету – практично  весь приріст користувачів телекомунікаційних мереж припадає саме на них.

Зазначена тенденція  розвитку ринку - наслідок того, що основні  зусилля його учасників направляються  на впровадження нових, сучасних телекомунікаційних технологій і послуг. Ці ініціативи виступають локомотивами розвитку телекомунікацій, тобто об'єктивним чинником розвитку галузі протягом 1990-х років і на початку нового століття. Україна еволюційно рухається в руслі світових лідерів, тенденції і динаміка темпів росту основних сегментів телекомунікаційного ринку в останні роки продемонструвала поступальний рух України в сторону розвинених ринків.

Зіставлення рівня розвитку Інтернет у різних країнах свідчить про значний  потенціал росту Інтернет в Україні  в найближчі роки. Наприклад, кількість  користувачів Інтернет на 1000 жителів  у найбільш розвинених країнах до початку 2008 року  становила: в Японії – 690, у США – 725, у Швеції (лідер) – 800 [5].  Сегмент ринку послуг комп'ютерного зв'язку, і, зокрема, надання доступу в Інтернет, в Україні - найбільш динамічний серед інших сегментів послуг зв'язку. Якщо в 2007 році проникнення Інтернет в Україні складало 22%, то, по оцінкам аналітиків, у 2010 році ця цифра може досягти 30%. За підсумками 1 півріччя 2009 року чисельність Інтернет - аудиторії в Україні становила більше 12,0 млн. користувачів, а до кінця року прогнозувалось її збільшення до 13 млн. користувачів або 260 користувачів на 1000 жителів, що в 3,1 рази менше, ніж у країн лідерів покриття послугами Інтернет.

З розвитком  мережі Інтернет усе в більшій  мірі відчувається, що  мережі широкосмугового доступу (ШСД) стають невід'ємною частиною інфраструктури світового інформаційного співтовариства. ШСД надає користувачам якісно новий рівень доступу до різноманітних веб-сервісів, контенту й програмного забезпечення. Модемне підключення по комутованій телефонній лінії швидко втрачає своє значення. Більше 30% населення промислово розвинених країн має доступ до широкосмугових каналів зв'язку, у той час як у більшості країн, що розвиваються, послуги ШСД до Інтернету фактично не надаються [2].   

Кількість абонентів ШСД до мережі Інтернет в Україні, за експертними оцінками, на кінець 1 півріччя 2009 року становить близько 1,8 млн. (приблизно 39 користувачів на 1000 жителів). Рівень проникнення широкосмугового доступу перевищив 10,0% від загальної кількості родин  в Україні. Доходи від послуг комп’ютерного зв’язку та надання доступу до мережі Інтернет, навіть за умов фінансово - економічної кризи, демонструють найкращу динаміку приросту в галузі (в цілому за 1 півріччя  2009 року - в 1,4 рази), особливо у секторі приватних користувачів – до 1,8 рази. Попит на послуги мережі Інтернет в значній мірі буде визначатись як рівнем насиченості споживчого ринку персональними комп'ютерами, так і рівнем розвитку мереж доступу та привабливістю тарифних політик операторів, особливо стосовно приватних користувачів.

Важливими тенденціями  останніх років є концентрація національних та міжнародного ринку телекомунікацій й зміцнення найбільших компаній, що призводить до процесу глобалізації. Поступова лібералізація та відкриття, раніше жорстко регульованих ринків є контр тенденцією, яку впроваджують розвинуті держави для балансування та поглиблення довершеності телекомунікацій і розвитку його нових ніш. Підвищена увага, яку компанії та державні регулятори в останні роки приділили розвитку нових послуг на нетрадиційних для себе ринках, обумовила деяке "розмивання" меж звичних секторів українських телекомунікацій. Так, провідні мобільні оператори - власники ліцензій на надання послуг фіксованому зв'язку - приступились до розгортання відповідних мереж. Оператори фіксованого зв'язку розбудовують сервіси з передачі даних і доступу до Інтернет, претендуючи на необхідні для цього ліцензії. Оператори кабельного телебачення вийшли на ринок доступу до Інтернет та голосових послуг, заявляючи про запуск    IР-телефонії. Оператори стають універсальними, а послуги – конвергентними. Відбувається процес диверсифікації сфер та напрямків бізнесу, який призводить до уніфікації та інтеграції технологій. Подальший розвиток телекомунікаційної галузі в Україні буде пов'язаний, насамперед, з інтенсифікацією використання існуючої інфраструктури, з конвергенцію мереж, послуг і технологій галузі ІКТ.

Особливості країн з перехідними економіками змушують операторів телекомунікацій використовувати найбільш ефективні методи для швидкої і рентабельної розбудови сучасних транспортних телекомунікаційних мереж, організації каналів високошвидкісного доступу, а також для освоєння інших інформаційно-комунікаційних технологій і служб.        

  Сучасні високошвидкісні мережі організуються поєднанням магістральних ліній з мережами доступу, рішеннями «останньої милі». Перспективними, економічно прийнятними напрямками розвитку фіксованих телекомунікаційних мереж залишається будівництво сучасних волоконно – оптичних ліній зв'язку з використанням технологій DWDM і CWDM, пакетного передавання на рівні транспортної мережі, а також розвиток мереж широкосмугового доступу з використанням оптичних ліній з технологіями FTTx (в тому числі пасивними, PON) та радіотехнологій - як технологій доступу для останніх метрів у місцях високої концентрації користувачів (Wi-Fi), а також фіксованих рішень WiМАХ або LTE – у важкодоступних регіонах, або у випадках, де їх розгортання швидше й дешевше в порівнянні із проводовими лініями.

З наведеного огляду можна винести наступні висновки:

- входження України до початкової  стадії становлення інформаційного  суспільства визначає прискорення  процесу глобалізації технологій  та ринків телекомунікацій як  взаємно проникаючого процесу  в рамках національної економіки  та світового господарства;

- Україна за останні два десятиліття  за деякими показниками досягає рівнів розвинених ринків, відслідковуючи їх основні напрямки та тенденції, але ще значно відстає в питаннях впровадження нових технологій, стимулювання платоспроможного попиту  споживачів та у сфері регулювання ринку зв’язку;

-  основне протиріччя, що виникає в процесі розвитку сектору заключається в тому, що соціально-економічна система країни не сфокусована та не мотивована на оптимальний розвиток  інформаційного суспільства та формування досконалих інформаційно-комунікативних технологічних систем за причини відсутності ефективної системи регулювання та орієнтації економіки до ресурсно-товарної моделі;

- існує ризик, що розвиток сектору  телекомунікацій буде стимулювати  деякий час  формування квазіінформаційних систем в національній економіці, які не будуть повноцінно задовольняти потреби суспільства в прозорому та ефективному інформаційному просторі;

- в останні півтора десятиліття  фіксовані телекомунікації втратили  своє домінуюче значення в  загальному обсязі доходів галузі;

- в останні роки намітилась тенденція насичення ринку послуг мобільних телекомунікацій;

- згадана тенденція не означає автоматичного збільшення приросту доходів операторів фіксованого зв'язку, а тільки лише надає можливість останнім поліпшити своє положення на базі створення пропозицій і просування найбільш затребуваних традиційних і нових послуг;

- одним з найбільш перспективних  напрямків розвитку галузі телекомунікацій  є конвергенція фіксованих і  мобільних мереж і послуг;

- одним з перспективних напрямків  розвитку фіксованих комунікацій  є розвиток мереж доступу на  базі :

- технологій xDSL – як тимчасового варіанта, що використовує існуючу інфраструктуру з мідними кабелями;

- пасивних оптичних мереж доступу  PON – як найбільш надійних і перспективних;

- радіотехнологій - як технологій доступу для останніх метрів у місцях високої концентрації користувачів (Wi-Fi), а також фіксованих рішень WiМАХ або LTE – у важкодоступних місцях або в місцях, де проводові рішення економічно не ефективні;

- ефективного використання можливостей  мереж для пакетної передачі  даних, мовної й мультимедійної  інформації.

Кінець  ХХ і початок нового століття стали часом стрімких технологічних змін у телекомунікаційній галузі. Причому більшість технологічних інновацій, пропонованих постачальниками послуг, знайшла відгук у споживачів, таким чином, попит на послуги відповідав пропозиції. Сьогодні в значній мірі сам ринок стимулює різні технологічні новинки й зміни, які є необхідною відповіддю на різні вимоги споживачів щодо передачі голосу, відео, інформації та користування інформаційними ресурсами. При цьому власне телекомунікаційна інфраструктура відходить на другий план, поступаючись домінуючою роллю різним сервісам, базам даних та інформаційним ресурсам, реалізованим на базі даної інфраструктури. По суті відбувається процес удосконалення технологічного базису інформаційно-комунікаційних систем, які в свою чергу формують та розвивають інтелектуальну надбудову інформаційного суспільства.

Перелік використаних джерел

1. Інформаційне суспільство: сутність та перспективи розвитку в Україні. Пригода В.М.  с. 24-33. «Економіка і управління» №3, 2008.  140 с.

2.  Широкополосный доступ. Очевидные преимущества http://ITWare.com.ua/pr/20168/  19 февраля 2009 г. 

3.  Эра универсальности.    Д. Шоломко.  ж. Сети и телекоммуникации. 04.2007 г.

4. Державна адміністрація зв’язку Міністерства транспорту та зв’язку України. Портал http://stc.gov.ua.

5. ITU-BDT. ICT Statistics Database.  http://itu.int/ITU-D/icteye/Indicators/Indicators.aspx#.

6. The Global Information Technology Report 2008–2009. Mobility in a Networked World.  World Economic Forum. INSEAD. 387 с. Geneva. 2009