Оптова і роздрібна торгівля, конкурентна боротьба

Роздрібна торговельна  мережа становить основу інфраструктури товарного ринку і являє собою сукупність торговельних та інших підприємств, підприємців — власників об'єктів роздрібної торгівлі.

Роздрібну торговельну  мережу класифікують за такими ознаками:

• вид та особливості будівлі;

• форма обслуговування покупців;

• тип будівлі й особливості її планування.

За видами та особливостями будівлі роздрібна торговельна мережа поділяється на магазини, магазини-склади, павільйони, палатки, пересувні магазини тощо.

Приблизно 80 % мережі роздрібної торгівлі припадає на магазини. Вони мають приміщення та обладнання, які потрібні для виконання різноманітних торговельно-технологічних операцій, зазвичай розташовані в капітальних будівлях.

Магазини-склади здійснюють торгівлю будівельними матеріалами, паливом, продовольчими товарами та ін. Вони мають пристосовані майданчики, навіси та складські приміщення, а також приміщення для товарних зразків та оформлення продажу товарів.

Павільйони, палатки, ларки, кіоски — це спорудження легкої конструкції, що належать до дрібнороздрібної торговельної мережі. На відміну від магазинів вони пропонують вузький асортимент товарів та менше зручностей для обслуговування покупців.

Пересувні магазини використовують при обслуговуванні жителів невеликих населених пунктів та працівників сільського господарства.

За формами обслуговування розрізняють магазини самообслуговування і магазини, що використовують традиційний метод торгівлі (через прилавок за зразками, каталогами та ін.).

За типом будівлі  й особливостями об’ємно - планувального  рішення магазини поділяються на окремо стоячі, вбудовано-прибудовані й торговельні комплекси, а також одноповерхові, багатоповерхові, з підвальними приміщеннями або без них.

Функції магазинів:

Завершуючи комплексний  торговельно-технологічний процес товарообігу, магазини виконують ряд  торговельних (комерційних) і технологічних  функцій.

Основні торговельні функції магазинів такі:

• вивчення попиту населення на товари;

• упорядкування заявок на завезення товарів;

• формування асортименту товарів;

• реклама товарів і додаткових послуг;

• продаж товарів.

До основних технологічних функцій магазинів зараховують:

• приймання товарів, що надійшли в магазин, за кількістю та якістю;

• забезпечення зберігання товарів;

• виконання операцій, пов'язаних з виробничою доробкою товару (фасування, упаковування та ін.);

• переміщення товарів всередині магазину, розміщення і викладка товарів у торговельному залі.

Крім того, магазини виконують  функції, пов'язані з наданням додаткових послуг покупцям (попереднє приймання замовлень на товари, доставка товарів додому тощо).

Обсяг і характер виконуваних  магазином функцій залежать від  його типу і розміру, господарської  самостійності, технічної оснащеності, місця розташування та інших чинників. Наприклад, магазин, що є юридичною особою, крім перелічених функцій виконує також функції з оптової закупівлі товарів і розрахунків за них, здійснює управління і господарське обслуговування підпорядкованих йому торгових одиниць. Він, як правило, має більше можливостей для надання широкого кола додаткових послуг.

Класифікація магазинів:

Розглянемо основні  різновиди магазинів за окремими класифікаційними ознаками, покладеними  в основу сучасних принципів організації  роздрібної торговельної мережі:

За основним контингентом покупців магазини поділяються на такі групи:

• магазини, що обслуговують міських жителів;

• магазини, що обслуговують сільських жителів.

Варто звернути увагу  на те, що значну частину покупок  сільські жителі роблять у містах, де забезпечено більш різноманітний асортимент товарів і створено кращі умови для їх придбання.

За характером розміщення на території населеного пункту магазини поділяються на такі групи:

• магазини, що розміщені безпосередньо в житловій забудові;

• магазини, що розміщені в місцях загальноміського значення.

Характер розміщення магазину визначається різноманітними чинниками. Так, магазини першої групи  покликані задовольняти найбільш масові та постійні потреби в товарах (основні  групи продовольчих товарів, господарські, галантерейно-парфумерні, інші групи непродовольчих товарів повсякденного попиту). Головним чинником при їх розміщенні є радіус пішохідної доступності (у межах 500 м).

Магазини другої групи  покликані задовольняти періодичні й епізодичні потреби покупців. Тут основними чинниками є широта запропонованого вибору і забезпечення транспортної доступності.

За формами товарної спеціалізації магазини поділяються на такі групи:

• універсальні;

• комбіновані;

• спеціалізовані;

• вузькоспеціалізовані;

• змішані.

Універсальні магазини реалізують, як правило, усі основні групи продовольчих і непродовольчих товарів. Вони є найбільш зручними для покупців, тому що забезпечують комплексне задоволення їхнього попиту.

Комбіновані магазини реалізують товари двох-трьох груп, об'єднаних спільністю їх споживання (м'ясо — риба — овочі, трикотаж — галантерея, галантерея — парфумерія).

Спеціалізовані магазини реалізують, як правило, одну групу товарів (з продажу одягу, взуття, хлібобулочних виробів, рибних товарів та ін.). Це пов'язано з тим, що, обмежуючи свою діяльність певним сегментом споживчого ринку, торговельне підприємство може забезпечити високий рівень задоволення попиту на окремі товари, запропонувати широку номенклатуру додаткових послуг.

Вузькоспеціалізовані магазини реалізують товари однієї товарної підгрупи, наприклад, з продажу жіночого взуття, інструментів, чоловічих сорочок, електроосвітлювальних приладів та ін.

Змішані магазини реалізують товари різних груп, не пов'язаних між собою. На відміну від універсальних магазинів вони пропонують обмежену номенклатуру груп продовольчих і непродовольчих товарів.

За вагомістю товарів, що реалізуються різними методами, магазини поділяються на такі групи:

• магазини з індивідуальним обслуговуванням покупців;

• магазини, що реалізують товари методом самообслуговування;

• магазини, що реалізують товари за зразками і каталогами.

За ціновими рівнями реалізованих товарів магазини поділяються на такі групи:

• елітні магазини з найвищим рівнем цін;

• магазини з середнім рівнем цін;

• магазини з низьким рівнем цін.

Ця відносно нова для нашої практики система класифікації є результатом  поглиблення диференціації доходів  населення після переходу до ринкової економіки.

За розмірами торговельної площі магазини поділяють на такі групи: дрібні, середні, великі, дуже великі.

До дрібних магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею до 250 кв. м, у сільській місцевості — до 100 кв. м.

До середніх магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею 251-1000 кв. м, у сільській місцевості — 101-400 кв. м. Такі магазини розміщуються у пристосованих приміщеннях або у спеціально збудованих будівлях. На такій торговельній площі можуть бути організовані універсальні продовольчі, комбіновані, спеціалізовані та вузькоспеціалізовані магазини.

До великих магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею 1001-3500 кв. м, у сільській місцевості —

401-1000 кв. м. Така торговельна площа дає змогу створювати магазини комплексного попиту й універсальні продовольчі та непродовольчі магазини.

До дуже великих магазинів у містах зараховують магазини з торговельною площею понад 3500 кв. м, у сільській місцевості — до 1000 кв. м. Це, як правило, непродовольчі магазини.

За категоріями магазини в Україні поділяються на "люкс", "вища", "перша", "друга", "без категорії". Присвоєння категорії здійснюється місцевими державними адміністраціями шляхом атестації об'єктів роздрібної торгівлі на основі комплексу показників, які характеризують:

• місцезнаходження будівлі та стан прилеглої території;

• вид, тип та особливості будівлі;

• комфортність, технічну оснащеність, внутрішній і зовнішній дизайн приміщень;

• логічність і функціональну організацію торговельного процесу;

• методи обслуговування;

• кваліфікацію персоналу;

• якість обслуговування.

 

1.3. Оптова і роздрібна  торгівля як основні методи  розподілу товару.

 

Серед учасників каналів  розподілу важливе місце займають роздрібна і оптова торгівля.

Роздрібна торгівля - будь-яка діяльність по продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого нeкoмepційнoгo використання. Форми роздрібної торгівлі розрізняються:

• залежно від ступеня "прив'язки" до стаціонарного приміщення (торгівля через роздрібні магазини, позамaгaзиннa торгівля);
• залежно від широти і глибини пропонованого асортименту (вузькоспеціалізовані, універсальні магазини);
• залежно від розмірів роздрібного магазина (великі, середні, дрібні);
• залежно від політики цін (торгуючі за звичайними цінами, за пониженими цінами);
• залежно від ступеня концентрації магазинів (розташовані в центральному діловому районі, торгові центри мікрорайонів) і т.п.

Роздрібним торговцям  доводиться ухвалювати рішення по наступних  напрямах:

• пов'язані з цільовим ринком (вибір категорії споживачів, для яких уміння і ресурси є схожим більше всього);
• пов'язані з товарним асортиментом і комплексом послуг (вибір товарного асортименту, комплексу послуг, атмосфери торгової точки);
• пов'язані з торговим персоналом (професійні навики, організація роботи);
• пов'язані з фізичним переміщенням товару в магазині (транспортування, зберігання, штрихові коди);
• пов'язані з цінами (вибір рівня цін, цінового іміджу).

Оптова  торгівля - будь-яка діяльність по продажу товарів або послуг тим, хто набуває їх з метою перепродажу або професійного використання. Суб'єкти оптової торгівлі можуть бути класифіковані таким чином:

 

• по ступеню самостійності (розподільні органи виробника, незалежні оптовики);
• по характеру переходу прав власності на партії товару (підприємства оптової торгівлі, що набувають товару у власність, і партнери по збуту);
• по об'єму надаваємих послуг, (з повним циклом обслуговування, включаючи зберігання, кредитування, доставку і т.д., і з обмеженим циклом обслуговування);
• по специфіці асортименту (оптовики змішаного асортименту і вузькоспеціалізовані оптовики).

Рішення оптового торговця ухвалюються по наступних напрямах:

• Визначення цільового ринку з урахуванням масштабів закупівель, типів оптових покупців і ін.
• Формування торгового асортименту, відповідного по глибині і ширині вимогам роздрібних торговців.
• Ціноутворення, направлене на залучення клієнтів.
• Просування, пов'язане з персональними продажами, підтримкою ділових відносин.
• Організація фізичних потоків товарів (прийом і обробка замовлень, складування, формування транспортних замовлень, транспортування).

Поняття "Групова торгівля" включає з себе всі форми співпраці  між роздрібною і оптовою торгівлею, при яких об'єднання відбувається.

 

2. Стратегія конкурентної  боротьби: методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності товарів та фірм.

 

Конкурентоспроможність  товару – це сукупність характеристик, що відрізняють його від товарів-аналогів за ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання.

Розглянемо складові конкурентоспроможності товару (рис.2.1.):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Складові конкурентоспроможності товарів

Конкурентоспроможність  товару має ряд особливих властивостей: