Міжнародна торгівля

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.А.С.Макаренка 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему : «Міжнародна торгівля»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Підготувала:                                                              Перевірила:                                                                        
   студентка гр.843 д                                                     Полякова Т.К.                                                                     
   факультету мистецтв 
    Гайдук Ірина

 

 

 

 

                                                  

 

                                               

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Суми 2015

 

 План.

1. Міжнародна торгівля як одна з найвизначальніших форм МЕВ.
2. Динаміка та тенденції розвитку світової зовнішньої торгівлі.
3. Структура міжнародної торгівлі.
4. Аграрна політика у сфері міжнародної торгівлі.

    

 

1.Міжнародна торгівля  як одна з найвизначальніших  форм МЕВ.

    Міжнародна торгівля  у широкому розумінні охоплює  всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.

Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу(імпорту).

   Світова  торгівля – це сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

   Міжнародна торгівля товарами – це форма МЕВ, що відображає товарно-грошові відносини куплі-продажу між суб”єктами МЕВ стосовно товарів матеріального виробництва і базується на МПП.

    Міжнародна торгівля  є своєрідним проявом світового  товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

      Рух національних  товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів.

    Будь-якій державі для  успішного функціонування на  всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни.

    У цій системі основною  є матеріально-технічна база та  спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування.

    Країна, яка не має  зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена нести великі втрати  для забезпечення доступу до  зовнішньоекономічної інфраструктури  інших держав(для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів).

Стан зовнішньої торгівлі характеризується рядом показників:

• величина загального експорту(імпорту) країни;
• торговельне сальдо країни ;
• величина експорту(імпорту) даного виду продукції;
• торговельне сальдо країни з даного виду продукції.

2.Динаміка та тенденції  розвитку світової зовнішньої  торгівлі.

      Зовнішня торгівля  на сучасному етапі є надзвичайно  динамічною. Це зумовлено в значній  мірі розвитком спеціалізації  та кооперації виробництва в  міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних країн. Панівні позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни, найбільшими експортерами світу є: США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

     Зовнішня торгівля  на сучасному етапі перетворилась  у важливу сферу економіку  будь-якої крани, зростає її вплив  на світовий економічний розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію  до зростання, міжнародна торгівля  зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.

     Підвишення ролі зовнішньої  торгівлі в економіці кожної  країни проходять при нестійких  міжнародних торговельних зв”язках. Внаслідок цього в структурі  товарообігу та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни.

        Сьогодні в  міжнародному товаристві суттєво  скорочується питома вага сировини  і різко підвищується частка  готових виробів. В таких країнах  як ФРН та Японія частка  готової продукції в експорті становить близько 90%. Але в багатьох країнах, що розвивається, та в країнах Східної Європи значну частину в експорті становлять продовольчі та сільськогосподарські продукти, сировина, паливо.

      Високими темпами  зростає міжнародна торгівля машинами і обладнанням, продукцією електротехнічної промисловості. В сучасному експорті дедалі більшого значення набуває наукоємна продукція. Це спричинило розширення торгівлі послугами, яка стимулює міжнародну торгівлю товарами.

    Характерною рисою сучасного етапу є збільшення частки торгівлі індустріальних країн між собою, на неї припадає понад 70% всієї світової торгівлі. 

     Економічно менш розвинуті  країни намагаються посилити  свої позиції в світовій торгівлі  шляхом її диверсифікації – тобто одночасним розвитком багатьох її напрямків та розширенням асортименту товарів.

             Особливості розвитку міжнародної торгівлі

                          на сучасному етапі:

1. Підвищенні темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами росту виробництва.
2. Зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції(особливо наукоємної) та послуг.
3. Зростання ролі країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі.
4. Посилення ролі зовнішньоекономічної політики країн.
5. Транснацірналізація міжнародної торгівлі.
6. Посилення ролі науково-технічного прогресу у розвитку міжнародної торгівлі.

 

 

3.Структура міжнародної  торгівлі.

    Структуру міжнародної  торгівлі розглядають у двох  ракурсах: як торгівлю окремими  групами товарів і як систему  методів організації реалізації товарів на світовому ринку.

Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу. Сюда відносять основні групи товарів:

   Продовольство(включаючи  напої та тютюн), сировина, мінеральне  пальне, продукція переробної промисловості(машини,устаткування, хімічні товари, метали, текстиль).

    Товари на світовому  ринку мають штрихові коди – це належність товару до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за допомогою штрихових позначок. Код України 482. Україна вступила до Міжнародної асоціації товарної нумерації в Європі (ЕАN) в 1995. У 1996 році вийшла    Постанова КМУ “Про введення штрихового кодування товарів”, а з 1997 року введено обов”язкове кодування національних товарів.

Структура міжнародної торгівлі за формами міжнародної торгівлі:

1. Традиційна торгівля – це торгівля між суб”єктами за традиційними правилами: гроші – товар.
2. Торгівля продукцією у рамках кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб”єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі.
3. Зустрічна торгівля – це сукупністьміжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів, з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій:

   а) бартер – це оцінені і збалансовані товарообмінні операції за єдиним договором-контрактом без грошового еквівалента.

   б) зустрічна закупівля.

   в) компенсаційні угоди – це довгострокові угоди(10-20 років), при  яких покупець оплачує вартість товарів постачанням інших товарів  або наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима.

   г) кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери  та послуги, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов”язань.

   д) угода “світч” – передача зобов”язань, угоди з багаторазовим перепродажем товарів.

   е) угода “оффсет” – це поєднання обміну товарів та послуг з вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки реалізації товарів на світовому ринку: для реклами, для поеращення упаковки.

4. Біржова торгівля – це оптова торгівля масовими товарами, що мають стійкі та чіткі якісні параметри, при посередництві бірж. Коньюнктура біржової торгівлі та ситуація на фондовій біржі є одним з найважливіших і достатньо достовірних показників динаміки світових товарних та валютних ринків.

 

 

Товарні біржі бувають:

                 Спеціалізовані:

  Лондон, Нью-Йорк – кольорові метали.

  Чікаго, Лондон, Вініпег, Мілан  – зерно.

  Нью-Йорк, Чікаго, Ліверпуль, Бомбей  – бавовна.

  Нью-Йорк, Лондон, Гамбург, Париж  – кофе, какао.

               Універсальні:

  Чікаго – зерно, соя, бройлери, срібло, золото.

  Лондон – кофе, какао, цукор, каучук.

5. Міжнародний аукціон – це спосіб міжнардного продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду, і які переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.

               Види аукціонної торгівлі:

 а) публічний “гласний” аукціон;

 б) негласний аукціон;

 в) голландський аукціон.

  Аукціони бувають: спеціалізовані, універсальні, примусові(реалізується  майно різного роду боржників, або конфіскованого майна).

Найвідоміші у світі міжнародні аукціони знаходяться  в Лондоні, Нью-Йорку, Калькутті, Монреалі, Амстердамі, Колоьбо, Санкт-Петербурзі(хутро), Москві(коні).

6. Міжнародні торги(тендери) – це змагальна форма закупівлі, при якій покупець оголошує конкурс для продавців з різних країн на товір чи послугу, які би відповідали певним техніко-економічним даним. Існують відкриті, закриті та одиничні тендери. Найбільше тендери розповсюджені на світовому ринку машин і устаткування.
7. Міжнародний ярмарок – це великий, періодично діючий і відкритий ринок, що проводиться у визначеному місці і пору року(час), і в установлений термін. Метою ярмарку є: укладання угод, демонстрація зразків товарів, обмін науково-технічною інформацією, ділові переговори.
8. Міжнародна виставка – це демонстрація досягнень в області науки та техніки однієї або декількох країн на території іншої країни з метою зацікавити суб”єктів МЕВ для підписання протоколів про наміри торгувати, обміном науково-технічною інформацією, проведенням ділових зустрічей.
9. Консигнаційна торгівля – це продаж товарів за кордон, коли власник товару передає їх продавцю для продажу з його складу.

           Види міжнародної торгівлі:

     а) торгівля сировиною.

     б) торгівля напівфабрикатами.

     в) торгівля готовою  продукцією:

           широкого  вжитку(машини, обладнання).

           виробничого  призначення(у розібраному виді, комплектуючими, в  закінченому вигляді).

4.Аграрна політика у  сфері міжнародної торгівлі.

     Кожна країна  проводить свою власну політику  по відношенню до аграрного  сектору, так як сільське господарство є особливим сектором,  котрий у значній мірі залежить від природно-кліматичних умов, які в різних крахнах різні. ГАТТ\СОТ виключила сільськогосподарські продукти з числа стандартних об”єктів міжнародної торгівлі, так як у торгівлі с\г продукцією демпінг, експортні субсидії, імпортні квоти, дискримінація та міжнародні картелі не заборонені, тоді як такі ж заходи ГАТТ/СОТ рішуче забороняє у торгівлі іншими товарами.

       Життя показує, що чим багатша нація, тим сильніші  у неї тенденції до протекціоністського захисту аграрних виробників. Розвинені країни використовують різноманітні форми політики підтримки фермерів. Для країн, що розвиваються також характерна різноманітність в аграрній політиці, але перевага експорту саме аграрної продукції позначилося на тому, що відбувається тенденція накладати податки на національне сільське господарство і зовнішню торгівлю. 

 

     Література: 

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” 1996 ст 126-146.

 В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

М.А.Гольцберг А.В.Воронова “Международная торговля” К.1994