Шляхи підвищення ефективності політики ресурсозбереження на підприємстві в кризових умовах (за матеріалами відокремленого підрозділу

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Мая 2013 в 06:52, дипломная работа

Краткое описание

Метою роботи є виявлення та наукове обґрунтування засобів удосконалення організаційно-економічного механізму управління ресурсозбереженням на вугільному підприємстві, що забезпечують його техніко-технологічний розвиток і зниження витрат операційної діяльності в найближчій перспективі. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішено такі задачі:
- визначено перспективи техніко-економічного розвитку вугільної промисловості в сучасних умовах економіки України;
- охарактеризовано сучасну політику ресурсозбереження в Україні;
- наведено основні поняття та класифікацію ресурсозберігаючих направлень і технологій у вугільному виробництві;
- розглянуто ресурсозберігаючий менеджмент як складову частину ефективної політики ресурсозбереження на вугільному підприємстві;
- охарактеризовано напрями діяльності підприємства та проаналізовано основні техніко-економічні показники його діяльності за 2007-2011 рр.;
- проаналізовано фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан;
- наведено аналіз собівартості вугільної продукції;
- розроблено економіко-математичну модель залежності повної собівартості готової вугільної продукції від обсягу готової вугільної продукції;
- визначено шляхи підвищення енергетичної ефективності систем підземного електропостачання шахти;
- рекомендовано впровадження ресурсозберігаючих заходів з метою зниження собівартості вугільної продукції за елементом «Електроенергія»;
- розглянуто шляхи охорони праці на аналізованому підприємстві.

Оглавление

ВСТУП
1 ЕФЕКТИВНА ПОЛІТИКА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ВУГІЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
1.1 Перспективи техніко-економічного розвитку вугільної промисловості в сучасних умовах економіки України
1.2 Сучасна політика ресурсозбереження в Україні
1.3 Основні поняття та класифікація ресурсозберігаючих направлень і технологій у вугільному виробництві
1.4. Ресурсозберігаючий менеджмент як складова частина ефективної політики ресурсозбереження на вугільному підприємстві в умовах ринкових перетворень
1.5 Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
2 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ Фінансово-господарської діяльності Вп «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»
2.1 Загальна характеристика Вп «Шахта «Стаханова»
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» за 2007-2011 рр.
2.3 Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції та рентабельності
2.4 Аналіз фінансового стану шахти
2.5. Аналіз собівартості вугільної продукції

Файлы: 1 файл

Диплом-Войцеховская.doc

— 1.77 Мб (Скачать)

- забезпечує суворе дотримання технологічної дисципліни, стандартів, технічних умов.

Професійне навчання працівників Підрозділу носить безперервний характер і проводиться протягом трудової діяльності робітника з метою поступового розширення та поглиблення знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.

Підготовка та підвищення кваліфікації робочих кадрів здійснюється в учбово-курсовій мережі. Підготовка робітників здійснюється згідно нормативних документів, зокрема Наказу Міністерства вугільної промисловості України від 28.04.1995 року №138 «Про удосконалення підготовки робочих кадрів» та передбачає ступеневу систему підготовки.

Підрозділ здійснює поточний, оперативний, статистичний, бухгалтерський, податковий облік результатів своєї діяльності, надає необхідну інформацію,  статистичну,  податкову і  фінансову звітність у встановленому порядку.

Керівник Підрозділу і головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за  виконання порядку ведення і достовірність обліку та звітності, що надаються в терміни, визначені Підприємством та законодавством України.

Керівник Підрозділу несе персональну відповідальність за збереження документів грошового, кредитного та майнового характеру.

Підрозділ самостійно нараховує  і сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток та ПДВ.

На ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» діє лінійно - функціональна структура керування.

Лінійно - функціональна  структура являє собою комбінацію лінійної структури із системою виділення певних функцій. При лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи, які допомагають лінійному менеджерові у виконанні окремих функцій керування. Ці підрозділи:

  • обмежуються центральними рівнями керування;
  • перебувають на декількох рівнях керування;
  • утворюють штабну ієрархію на всіх рівнях керування.

Управління підприємством здійснює його керівник. Він несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів; несе відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати; несе відповідальність за стан охорони праці на підприємстві, а також здійснює інші повноваження відповідно до чинного законодавства.

Кожна служба виконує  свої цілі й задачі, а за кінцевий результат роботи підприємства відповідає керівник. У прямому підпорядкуванні  у генерального директора ВП «Шахта «Стаханова» знаходяться:

  • помічник директора по кадрам;
  • головний інженер;
  • начальник інформаційно-аналітичного відділу;
  • заступник директора по виробництву;
  • начальник юридичного відділу;

- заступник директора  з економіки;

  • начальник охорони виробничих об'єктів;
  • заступник директора з охорони праці;
  • заступник директора з господарських і соціальних питань;
  • старший інспектор з контролю виконання і діловодству;
  • заступник директора з маркетингу й збуту.

В свою чергу кожному  з вище зазначених осіб, тобто начальникам  відділів, підпорядковані працівники, роботою яких вони керують. Працівники відділів виконують завдання вище стоячого керівництва і звітує перед начальником свого відділу, який доповідає про результати проведеної роботи генеральному директору.

Підрозділи на декількох  рівнях ієрархії повинні давати консультації й брати участь у підготовці рішень, але вони не мають права прийняття рішень і управління нижчестоящими підрозділами або виконавцями.

Досвід використання лінійно - функціональних структур керування показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат керування виконує часто повторювані й рідко мінливі задачі й функції. їх переваги виявляються в керуванні невеликими підприємствами, а також організаціями з масовим або крупносерійним типом виробництва.

Істотною перешкодою до ефективного використання цієї структури є те, що вона не дозволяє швидко реагувати на зміни в області науки і техніки, що найчастіше призводять до "розбалансування" відносин між функціональними підсистемами. В результаті уповільнюються і виникають складності з передачею інформації, а це призводить до зниження швидкості прийняття рішень.

Недоліки лінійно-функціональної структури керування на практиці збільшуються за рахунок таких умов господарювання, при яких: допускається невідповідність між відповідальністю і повноваженнями у керівників різних рівнів і підрозділів; перевищуються норми керованості, особливо у директорів і їх заступників; формуються нераціональні інформаційні потоки; не враховується специфіка роботи різних підприємств.

ВП «Шахта «Стаханова» («Красноармійська Капітальна») побудована за проектом інституту «Донгіпрошахт» та введена в експлуатацію в 1974 році з проектною потужністю 4000 тис. тон у рік (1330 тон на добу). З того часу, коли шахту здали до експлуатації, та до 1990 року шахта працювала на рівні 80 - 87 % своєї проектної потужності.

У зв'язку з постійним  відставанням в розвитку гірничих робіт, відробки більшої частини   підготовлених  до  виймання  запасів  високопродуктивних пластів, к кінцю 80-тих років шахта почала знижувати рівень виробничої потужності.

З метою приведення виробничої потужності до технічно можливої по видобутку з 1994 року шахтою була встановлена потужність 2850 тис. тонн на рік, але і ця потужність була освоєна не більше ніж на 50%. Основною причиною незадовільної роботи підприємства з освоєння проектної потужності є відставання капітального будівництва через недостатнє фінансування.

На балансі шахти  знаходяться чотири вугільні пласти: l7, l3, l1, k5в. До числа резервних відносяться шари m2 i k8, які мають робочу потужність на обмеженій площі.

Основні характеристики цих вугільних пластів представлені в табл.2.1.

 

Таблиця 2.1. -

Основні характеристики вугільних пластів l7, l3, l1, k5в

Характеристика пласта

l7

l3

l1

k5в

Потужність, м

1,29-1,5

1,45-2,3

0,6-1,67

0,55-2,28

Газоносність, м3/т с. б. м.

5-10

8-20

6-17

10-15

Марка вугілля

Гк, ДГж

Жэ, Жк

Гк

Гк

Зольність, %

27,6

16,6

22,6

26,2

Вологість, %

3,0

2,0

2,4

1,9

Вміст сірки, %

1,2

4,1

3,2

2,0

Кут падіння, град.

8-12

8-12

8-12

8-12

Продуктивність пласта, т/м2

1,6

1,69

1,47

1,27


 

Поле шахти розташовано  в центральній частині Красноармійського  вугленосного району, нижче за падінням від поля шахти «Краснолиманська», «Центральна» та шахти «Димитрова» між горизонтами мінус 650-1200 (глибина 850-1400 м). Північною межею є Глубокоярський скид з амплітудою до 70 м. На півдні поле шахти межує з дільницею Новогродівською глибокою. Площа поля шахти складає 60 км. кв. (у середньому 10 км пo простяганню та 6 км по падінню). Шахтне поле розкрите вертикальними стволами і горизонтальними квершлагами. Система підготовки блочна. Кожен блок шахтного поля має один повітряподаючий і один вентиляційні стволи. Шахтне поле розкрите 11 стволами, але 4 вентиляційний ствол законсервований.

Шахта віднесена до зверхкатегорійної  по газу, небезпечна за раптовими викидами породи вугілля. У гідрогеологічному  відношенні шахта відноситься до простого типу. Значних притоків води в очисні і підготовчі виробки  не спостерігається. Загальний приток води по шахті складає 250 м куб./г.

Підготовчі гірничі виробки  проводяться за допомогою комбайнів 4ПП-2М, П-110, КСП-32 і ГПКС, а також буропідривним способом за допомогою бурових установок типу УБШ-252 та породонавантажувальних машин 1ІШН-5, 2ПНБ-2Б.

На шахті застосовується флангова система виймання вугілля в очисних  забоях. Комбайн працює за однобічною схемою, виїмка вугілля здійснюється від конвеєрної виробки. Пересування  секції крепі здійснюється після  проходження комбайном.

Транспортування вугілля і гірничої маси здійснюється стрічковими конвеєрами:

  • дільничними конвеєрами типу 1Л-80, 1ЛТ-80, 1ЛТП-80;
  • магістральними конвеєрами типу 1Л-100, 2Л-100У, 1Л-120 та 1Л-120В, а також електровозами 2АМ-8Д, 7АРВ у вагонетках ВДК-2,5 і секційними потягами ПС-3,5.

Загальна довжина стаціонарних стрічкових конвеєрів складає 18 км. Довжина відкаточних виробок  з рельсовими шляхами складає 27 км.

Роботи в лавах виконуються  добовою комплексною бригадою. У робочих три дні роботи, а на четвертий вихідний. Протягом доби роботи ведуться у чотири зміни: перша - ремонтна, три зміни по видобутку вугілля. Охорона виробок, що обмежують очисний вибій, здійснюється одним рядом клітей, які складаються з дерев'яних стойок, бутовою полосою. Для укріплення спряження лав з виробками застосовують кріп посилення, яка складається з дерев'яних стойок під брус і на брус. На шахті застосовують 2 механізованих комплекси 1KMT і 3 механізованих комплекси ЗМКД-90.

Для ведення гірничих робіт шахтою застосовується високопродуктивне  обладнання, яке дозволяє повністю або в значній частині механізувати виробничі процеси з підготовки і відробки лав, а також транспортування вугілля з забоїв. При цьому використовуються сучасні технології. Основними споживачами продукції шахти є коксохімічні заводи: BAT «Алчевський коксохімзавод», BAT «Маркохім», BAT «Єнакіївський коксохімзавод». Енергетичний концентрат відвантажується на Вуглегорську TEC.

 

2.2 Аналіз основних  техніко-економічних показників  діяльності ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» за 2007-2011 рр.

 

Щоб оцінити ситуацію, яка склалася на сьогодні у сфері  виробництва ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», доцільно проаналізувати основні техніко-економічні показники господарської діяльності підприємства за 2007-2011 рр., які наведено в таблиці 2.2.

З таблиці 2.2 видно, що у 2007-2011 pp. майже за всіма техніко-економічними показниками плановий рівень досягався хвилеподібно. Далі проаналізуємо динаміку кожного з основних показників більш детально.

Одним з найважливіших показників, що характеризують виробничу діяльність шахти, є обсяг видобутку вугілля. Тому його доцільно проаналізувати у першу чергу.

Більш наглядно динаміку обсягу видобутку  вугілля за останні п'ять років  ілюструє рисунок 2.1.

З рис.2.1 видно, що обсяг видобутку вугілля на ВП «Шахта «Стаханова» коливається у періоді 2007-2017 pp. Протягом 2008 та 2010 pp. спостерігається його зниження, а потягом 2009 та 2011 рр. – зростання. Але рівня 2007 р. досягнуто не було. Значення показника обсягу видобутку у 2007 р. – 953,342 тис. тон, - було найвищим за останні п'ять років.

 

Рисунок 2.1 - Динаміка обсягів  видобутку за 2007-2011 pp.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 2010 р. відбулося різке зменшення обсягу видобутку вугілля до 572,581 тис. тон. У 2010 р. план з видобутку вугілля було виконано на 78,44% (табл.2.2.). Фактичне значення даного показника у 2010 р. є меншим від попереднього 2009 р. на 327,398 тис. тон. Тенденція до зниження обсягів видобутку не збереглася у 2011 р. Фактичний видобуток 2011 р. склав 617,659 тис. тон, тобто зріс на 45,078 тис. тон в порівнянні з 2010 p., виконання плану з видобутку склало 67,9%.

Причинами такого коливання обсягів видобутку стали: високий рівень фізичного та морального зносу обладнання, що використовується у очисних виробках, скорочення чисельності працюючих, зниження продуктивності праці робітників, уповільнення проведення підготовчих виробок, аварії.

Далі необхідно проаналізувати проходження гірничих виробок. Динаміку даного показника за 2007-2011 pp. демонструє рисунок 2.2.

 

Рисунок 2.2 - Динаміка проходження  гірничих виробок за 2007-2011 pp.

 

З рисунку 2.2 бачимо, що найвищого  рівня проходження гірничих виробок 96,3 п. м. було досягнуто у 2009 р. Протягом попередніх років спостерігалася стійка позитивна тенденція до збільшення обсягів проходження підготовчих виробок. У 2010 р. план з проходження гірничих виробок було виконано лише на 30,64%, недовиконання плану склало 4196 п.м. (табл. 2.2.). Порівняно з 2009 р. фактичне значення цього показника зменшилося на 24,4%. У 2011 р. план з проходження гірничих виробок було виконано на 43,9%, цей показник не сягнув найвищого значення за період, що аналізується – 7611 п.м. В порівнянні з 2010 р. фактичне проходження гірничих виробок у 2011 р. збільшилося на 430 п.м.

Информация о работе Шляхи підвищення ефективності політики ресурсозбереження на підприємстві в кризових умовах (за матеріалами відокремленого підрозділу