Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Мая 2013 в 06:52, дипломная работа
Метою роботи є виявлення та наукове обґрунтування засобів удосконалення організаційно-економічного механізму управління ресурсозбереженням на вугільному підприємстві, що забезпечують його техніко-технологічний розвиток і зниження витрат операційної діяльності в найближчій перспективі. Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішено такі задачі:
- визначено перспективи техніко-економічного розвитку вугільної промисловості в сучасних умовах економіки України;
- охарактеризовано сучасну політику ресурсозбереження в Україні;
- наведено основні поняття та класифікацію ресурсозберігаючих направлень і технологій у вугільному виробництві;
- розглянуто ресурсозберігаючий менеджмент як складову частину ефективної політики ресурсозбереження на вугільному підприємстві;
- охарактеризовано напрями діяльності підприємства та проаналізовано основні техніко-економічні показники його діяльності за 2007-2011 рр.;
- проаналізовано фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан;
- наведено аналіз собівартості вугільної продукції;
- розроблено економіко-математичну модель залежності повної собівартості готової вугільної продукції від обсягу готової вугільної продукції;
- визначено шляхи підвищення енергетичної ефективності систем підземного електропостачання шахти;
- рекомендовано впровадження ресурсозберігаючих заходів з метою зниження собівартості вугільної продукції за елементом «Електроенергія»;
- розглянуто шляхи охорони праці на аналізованому підприємстві.
ВСТУП
1 ЕФЕКТИВНА ПОЛІТИКА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ВУГІЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
1.1 Перспективи техніко-економічного розвитку вугільної промисловості в сучасних умовах економіки України
1.2 Сучасна політика ресурсозбереження в Україні
1.3 Основні поняття та класифікація ресурсозберігаючих направлень і технологій у вугільному виробництві
1.4. Ресурсозберігаючий менеджмент як складова частина ефективної політики ресурсозбереження на вугільному підприємстві в умовах ринкових перетворень
1.5 Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
2 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ Фінансово-господарської діяльності Вп «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»
2.1 Загальна характеристика Вп «Шахта «Стаханова»
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» за 2007-2011 рр.
2.3 Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції та рентабельності
2.4 Аналіз фінансового стану шахти
2.5. Аналіз собівартості вугільної продукції
- забезпечує суворе дотримання технологічної дисципліни, стандартів, технічних умов.
Професійне навчання працівників Підрозділу носить безперервний характер і проводиться протягом трудової діяльності робітника з метою поступового розширення та поглиблення знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.
Підготовка та підвищення кваліфікації робочих кадрів здійснюється в учбово-курсовій мережі. Підготовка робітників здійснюється згідно нормативних документів, зокрема Наказу Міністерства вугільної промисловості України від 28.04.1995 року №138 «Про удосконалення підготовки робочих кадрів» та передбачає ступеневу систему підготовки.
Підрозділ здійснює поточний, оперативний, статистичний, бухгалтерський, податковий облік результатів своєї діяльності, надає необхідну інформацію, статистичну, податкову і фінансову звітність у встановленому порядку.
Керівник Підрозділу і головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за виконання порядку ведення і достовірність обліку та звітності, що надаються в терміни, визначені Підприємством та законодавством України.
Керівник Підрозділу несе персональну відповідальність за збереження документів грошового, кредитного та майнового характеру.
Підрозділ самостійно нараховує і сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток та ПДВ.
На ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» діє лінійно - функціональна структура керування.
Лінійно - функціональна структура являє собою комбінацію лінійної структури із системою виділення певних функцій. При лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи, які допомагають лінійному менеджерові у виконанні окремих функцій керування. Ці підрозділи:
Управління підприємством здійснює його керівник. Він несе повну відповідальність за стан і діяльність підприємства; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів; несе відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати; несе відповідальність за стан охорони праці на підприємстві, а також здійснює інші повноваження відповідно до чинного законодавства.
Кожна служба виконує свої цілі й задачі, а за кінцевий результат роботи підприємства відповідає керівник. У прямому підпорядкуванні у генерального директора ВП «Шахта «Стаханова» знаходяться:
- заступник директора з економіки;
В свою чергу кожному з вище зазначених осіб, тобто начальникам відділів, підпорядковані працівники, роботою яких вони керують. Працівники відділів виконують завдання вище стоячого керівництва і звітує перед начальником свого відділу, який доповідає про результати проведеної роботи генеральному директору.
Підрозділи на декількох рівнях ієрархії повинні давати консультації й брати участь у підготовці рішень, але вони не мають права прийняття рішень і управління нижчестоящими підрозділами або виконавцями.
Досвід використання лінійно - функціональних структур керування показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат керування виконує часто повторювані й рідко мінливі задачі й функції. їх переваги виявляються в керуванні невеликими підприємствами, а також організаціями з масовим або крупносерійним типом виробництва.
Істотною перешкодою до ефективного використання цієї структури є те, що вона не дозволяє швидко реагувати на зміни в області науки і техніки, що найчастіше призводять до "розбалансування" відносин між функціональними підсистемами. В результаті уповільнюються і виникають складності з передачею інформації, а це призводить до зниження швидкості прийняття рішень.
Недоліки лінійно-
ВП «Шахта «Стаханова» («Красноармійська Капітальна») побудована за проектом інституту «Донгіпрошахт» та введена в експлуатацію в 1974 році з проектною потужністю 4000 тис. тон у рік (1330 тон на добу). З того часу, коли шахту здали до експлуатації, та до 1990 року шахта працювала на рівні 80 - 87 % своєї проектної потужності.
У зв'язку з постійним відставанням в розвитку гірничих робіт, відробки більшої частини підготовлених до виймання запасів високопродуктивних пластів, к кінцю 80-тих років шахта почала знижувати рівень виробничої потужності.
З метою приведення виробничої потужності до технічно можливої по видобутку з 1994 року шахтою була встановлена потужність 2850 тис. тонн на рік, але і ця потужність була освоєна не більше ніж на 50%. Основною причиною незадовільної роботи підприємства з освоєння проектної потужності є відставання капітального будівництва через недостатнє фінансування.
На балансі шахти знаходяться чотири вугільні пласти: l7, l3, l1, k5в. До числа резервних відносяться шари m2 i k8, які мають робочу потужність на обмеженій площі.
Основні характеристики
цих вугільних пластів
Таблиця 2.1. -
Основні характеристики вугільних пластів l7, l3, l1, k5в
Характеристика пласта |
l7 |
l3 |
l1 |
k5в |
Потужність, м |
1,29-1,5 |
1,45-2,3 |
0,6-1,67 |
0,55-2,28 |
Газоносність, м3/т с. б. м. |
5-10 |
8-20 |
6-17 |
10-15 |
Марка вугілля |
Гк, ДГж |
Жэ, Жк |
Гк |
Гк |
Зольність, % |
27,6 |
16,6 |
22,6 |
26,2 |
Вологість, % |
3,0 |
2,0 |
2,4 |
1,9 |
Вміст сірки, % |
1,2 |
4,1 |
3,2 |
2,0 |
Кут падіння, град. |
8-12 |
8-12 |
8-12 |
8-12 |
Продуктивність пласта, т/м2 |
1,6 |
1,69 |
1,47 |
1,27 |
Поле шахти розташовано
в центральній частині
Шахта віднесена до зверхкатегорійної по газу, небезпечна за раптовими викидами породи вугілля. У гідрогеологічному відношенні шахта відноситься до простого типу. Значних притоків води в очисні і підготовчі виробки не спостерігається. Загальний приток води по шахті складає 250 м куб./г.
Підготовчі гірничі виробки проводяться за допомогою комбайнів 4ПП-2М, П-110, КСП-32 і ГПКС, а також буропідривним способом за допомогою бурових установок типу УБШ-252 та породонавантажувальних машин 1ІШН-5, 2ПНБ-2Б.
На шахті застосовується флангова система виймання вугілля в очисних забоях. Комбайн працює за однобічною схемою, виїмка вугілля здійснюється від конвеєрної виробки. Пересування секції крепі здійснюється після проходження комбайном.
Транспортування вугілля і гірничої маси здійснюється стрічковими конвеєрами:
Загальна довжина стаціонарних стрічкових конвеєрів складає 18 км. Довжина відкаточних виробок з рельсовими шляхами складає 27 км.
Роботи в лавах виконуються добовою комплексною бригадою. У робочих три дні роботи, а на четвертий вихідний. Протягом доби роботи ведуться у чотири зміни: перша - ремонтна, три зміни по видобутку вугілля. Охорона виробок, що обмежують очисний вибій, здійснюється одним рядом клітей, які складаються з дерев'яних стойок, бутовою полосою. Для укріплення спряження лав з виробками застосовують кріп посилення, яка складається з дерев'яних стойок під брус і на брус. На шахті застосовують 2 механізованих комплекси 1KMT і 3 механізованих комплекси ЗМКД-90.
Для ведення гірничих робіт шахтою застосовується високопродуктивне обладнання, яке дозволяє повністю або в значній частині механізувати виробничі процеси з підготовки і відробки лав, а також транспортування вугілля з забоїв. При цьому використовуються сучасні технології. Основними споживачами продукції шахти є коксохімічні заводи: BAT «Алчевський коксохімзавод», BAT «Маркохім», BAT «Єнакіївський коксохімзавод». Енергетичний концентрат відвантажується на Вуглегорську TEC.
2.2 Аналіз основних
техніко-економічних
Щоб оцінити ситуацію, яка склалася на сьогодні у сфері виробництва ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля», доцільно проаналізувати основні техніко-економічні показники господарської діяльності підприємства за 2007-2011 рр., які наведено в таблиці 2.2.
З таблиці 2.2 видно, що у 2007-2011 pp. майже за всіма техніко-економічними показниками плановий рівень досягався хвилеподібно. Далі проаналізуємо динаміку кожного з основних показників більш детально.
Одним з найважливіших показників, що характеризують виробничу діяльність шахти, є обсяг видобутку вугілля. Тому його доцільно проаналізувати у першу чергу.
Більш наглядно динаміку обсягу видобутку вугілля за останні п'ять років ілюструє рисунок 2.1.
З рис.2.1 видно, що обсяг видобутку вугілля на ВП «Шахта «Стаханова» коливається у періоді 2007-2017 pp. Протягом 2008 та 2010 pp. спостерігається його зниження, а потягом 2009 та 2011 рр. – зростання. Але рівня 2007 р. досягнуто не було. Значення показника обсягу видобутку у 2007 р. – 953,342 тис. тон, - було найвищим за останні п'ять років.
Рисунок 2.1 - Динаміка обсягів видобутку за 2007-2011 pp.
У 2010 р. відбулося різке зменшення обсягу видобутку вугілля до 572,581 тис. тон. У 2010 р. план з видобутку вугілля було виконано на 78,44% (табл.2.2.). Фактичне значення даного показника у 2010 р. є меншим від попереднього 2009 р. на 327,398 тис. тон. Тенденція до зниження обсягів видобутку не збереглася у 2011 р. Фактичний видобуток 2011 р. склав 617,659 тис. тон, тобто зріс на 45,078 тис. тон в порівнянні з 2010 p., виконання плану з видобутку склало 67,9%.
Причинами такого коливання обсягів видобутку стали: високий рівень фізичного та морального зносу обладнання, що використовується у очисних виробках, скорочення чисельності працюючих, зниження продуктивності праці робітників, уповільнення проведення підготовчих виробок, аварії.
Далі необхідно проаналізувати проходження гірничих виробок. Динаміку даного показника за 2007-2011 pp. демонструє рисунок 2.2.
Рисунок 2.2 - Динаміка проходження гірничих виробок за 2007-2011 pp.
З рисунку 2.2 бачимо, що найвищого рівня проходження гірничих виробок 96,3 п. м. було досягнуто у 2009 р. Протягом попередніх років спостерігалася стійка позитивна тенденція до збільшення обсягів проходження підготовчих виробок. У 2010 р. план з проходження гірничих виробок було виконано лише на 30,64%, недовиконання плану склало 4196 п.м. (табл. 2.2.). Порівняно з 2009 р. фактичне значення цього показника зменшилося на 24,4%. У 2011 р. план з проходження гірничих виробок було виконано на 43,9%, цей показник не сягнув найвищого значення за період, що аналізується – 7611 п.м. В порівнянні з 2010 р. фактичне проходження гірничих виробок у 2011 р. збільшилося на 430 п.м.