Отчет по практике по экономике организации

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Рис. 3.2. Існуюча структура управління ДПДГ «Степне» Полтавського району

 

     Розділ 4

     Ринок і продукція 

     Для оцінки виробництва та реалізації продукції  підприємства використовують такі вартісні показники як валова, товарна, реалізована  продукція та чиста продукція.

     Валова  продукція сільського господарства – це первісний результат взаємодії факторів виробництва, матеріальна і вартісна основа інших кінцевих результатів, що в натуральній формі представлений всіма виробленими протягом року первинними продуктами рослинництва і тваринництва , а у вартісній - оцінений за порівнянними цінами відповідного року.

     У вартісній формі валову продукцію  сільського господарства розраховують з метою визначення:

• обсягу її виробництва в цілому по підприємствах, окремих регіонах і на державному рівні;
• темпів зростання валового виробництва продукції, продуктивності праці та інших якісних показників у цілому по сільському господарству.

     Вона  складається з валової продукції  рослинництва і валової продукції  тваринництва. Валова продукція рослинництва включає валові збори сільськогосподарських культур з урахуванням побічної продукції, вартість закладення багаторічних насаджень, вирощування молодих багаторічних насаджень і приріст незавершеного виробництва. Валова продукція тваринництва – це готова продукція, не пов’язана із забоєм тварин (молоко, вовна, яйця), приплід, приріст вирощеного молодняку і дорослої худоби, а також побічна продукція.

     Визначимо валову продукцію підприємства у  співставних цінах за допомогою таблиці 4.1. 

     Таблиця 4.1

     Валова  продукція сільського господарства у 

     ДПДГ  «Степне», 2008 – 2010 рр.

 

     Аналіз  даних таблиці 4.1. показує, що у ДПДГ «Степне» за 2008 – 2010 рр. валова продукція рослинництва зменшилася на 1270,2 тис. грн. (32,9%) і становила 2590,92 тис. грн. Валова продукція тваринництва збільшилася на 121,62 тис. грн. (2,3%) і становила 5461,27 тис. грн.  В цілому по підприємству валова продукція зменшилася на 1148,58 тис. грн. (12,5%) і становила 8052,24 тис. грн. Таким чином, спостерігається зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що негативно впливає на кінцеві результати діяльності підприємства.

     Товарна політика є центром управлінських  рішень щодо виробництва збуту продукції. Вона пов’язана із створенням таких  товарів, які б забезпечували місію підприємства. Товар – це виріб, який характеризується властивостями:

• створюється для задоволення певної потреби;
• виготовляється для продажу;
• реалізується за ринковою ціною.

     На  аграрному ринку постійно з’являються  різні нові товари, однак лише деякі  з них успішно завойовують  ринок, приносячи великі прибутки своїм виробникам. Значна частина нових товарів не проходить усіх стадій життєвого циклу і не отримує визнання споживачів, оскільки підвищилися вимоги споживачів до товару.

     Проаналізуємо динаміку реалізації основних видів  сільськогосподарської продукції за допомогою таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

   Динаміка  реалізації основних видів сільськогосподарської  продукції  
у ДПДГ «Степне», 2008 – 2010 рр., ц

 

     Аналіз  даних таблиці 4.2. показує, що у ДПДГ «Степне» за 2008-2010 рр. збільшилася реалізація таких видів сільськогосподарської продукції, як соняшнику – у 2 рази і становила 8270 ц. та м’яса великої рогатої худоби – на 7,4% і становила 160 ц. Обсяг реалізації зернових та зернобобових культур у 2010 р. порівняно з 2008 р. зменшився на 78% і становив 9004 ц., сої – на 75% і становив 1370 ц., молока – на 4,9%, свиней – на 80,5%. Таким чином, динаміка реалізації соняшнику та м’яса великої рогатої худоби мала тенденцію до збільшення, а всі інші види сільськогосподарської продукції до зменшення, що негативно впливає на суму виручки від реалізації продукції.

     Товарна продукція – це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це – важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому. Рівень товарності по окремих видах продукції залежить, насамперед, від обсягу її виробництва. Чим більший він, тим більше підприємство може продати продукції за інших однакових умов, і навпаки.

     Визначимо товарність сільськогосподарської продукції у підприємстві за допомогою таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

   Відносна  товарність основних видів сільськогосподарської  продукції

   У ДПДГ «Степне», 2008 – 2010 рр., %

 

     Аналіз  даних таблиці 4.3. показує, що у ДПДГ «Степне» за 2008-2010 рр. відносна товарність зернових та зернобобових зменшилися на 30,6% і становить 38,2%, товарність сої – на 57,9% і становить 13,6%, молока – на 1,1% і становить 85,4%. При цьому товарність   соняшнику збільшилося на 84,4% і становить 132,8%, приріст великої рогатої худоби – на 0,7% і становить 9,5%, приросту свиней – на 10,2% і становить 54,5%. Таким чином, соняшник має оптимальні межі відносної товарності. В переважній частині товарність інших видів сільськогосподарської продукції мають тенденцію до зменшення, що негативно впливає на розвиток підприємства.

     Ціна  - це перетворена форма вартості, її грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисніть) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку  ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти. Ринкова ціна – це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар (послуги, роботи), що виплачується за нього в процесі купівлі-продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію.

     В макроекономічному плані ціна розглядається як найважливіший стратегічний критерій, що характеризує кон’юнктуру ринку, оскільки, з одного боку, вона впливає на її стан, а з іншого – є результатом її розвитку. Зміна ціни відбувається під дією низки ціно утворювальних факторів. У ринковій економіці найважливішими серед них є суспільна ціна виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпи інфляції і купівельна спроможність грошей, ступінь державного адміністративного й економічного регулювання цін, ступінь монополізації виробництва. На динаміку цін впливає і співвідношення валютних курсів різних країн та співвідношення купівельної спроможності національних грошей. У ринковій економіці функціонують кілька видів ринкових цін. Головними з них є оптові й роздрібні ціни, що можуть набувати різної форми залежно від умов їх застосування в процесі купівлі-продажу.

     Проаналізуємо середні ціни реалізації сільськогосподарської  продукції у підприємстві за допомогою таблиці 4.4.

       Таблиця 4.4

       Середні ціни реалізації основних видів продукції у ДПДГ «Степне», 2008 – 2010 рр., грн./ц

 

     Аналіз  даних таблиці 4.4. показує, що у ДПДГ «Степне» у 2008-2010 рр. середня ціна реалізації зернових та зернобобових збільшився на 35,05 грн./ц (57,3%), соняшника – на 144,44 грн./ц (22,3%), соя – на 286,28 грн./ц (49,2%), молока – на 71,34 грн./ц (65%). Цінова реалізація кукурудзи на зерно зменшилася на 36,3 грн./ц (71,6%), приріст великої рогатої худоби – на 300,17 грн./ц (76,5%), та свиней – на 184,67 грн./ц (86,8%). Таким чином, середній рівень цін реалізації основних видів продукції мають тенденцію до збільшення, що впливає на розвиток сільськогосподарської продукції у підприємстві.

     В умовах ринкової економіки суб’єкти підприємницької діяльності наділені правом самостійного визначення ціни на продукцію, яку вони виробляють. Наявність цього права зумовлює виникнення цінової конкуренції між виробниками. Якщо товар виробника не має кращих властивостей порівняно з ідентичним товаром конкурентів, у цьому разі боротьба за ринок збуту зосереджується на ціні. Підприємство – виробник може знизити її рівень порівняно з конкурентною ціною і завдяки цьому, досягти переваг над своїми конкурентами. Адже чим нижча ціна, тим вищий, за інших однакових умов, попит на продукцію, тим більше виробник може її реалізувати. І якщо ціновий попит на даний товар еластичний, підприємство за рахунок додаткового доходу від розширення обсягу продажу з надлишком компенсує втрати від зниження ціни. Аналогічний ефект досягається на продукцію з нееластичним ціновим попитом в умовах її дефіциту.

     Проаналізуємо рівень цінової конкурентоспроможності різних видів сільськогосподарської  продукції у підприємстві за допомогою таблиці 4.5.

       Таблиця 4.5

       Цінова  конкурентоспроможність основних видів сільськогосподарської  продукції у ДПДГ «Степне», 2008, 2010 рр.