Отчет по практике по экономике организации

 

     Аналіз  даних таблиці 4.5. показує, що у ДПДГ «Степне» цінова конкурентоспроможність зернових та зернобобових у 2010 р. збільшилася на 32,56 і становила 43,1%, соняшника – на 45,95 і становила 56,14%,сої – на 38,1 і становила 74,39%, молока – на 18,48 і становила 56,88, приріст  
свиней – на 25,74 і становив 13,2%. При цьому підприємство може знизити ціни на сільськогосподарську продукцію і не бути збитковим. Цінова конкурентоспроможність  кукурудзи на зерно у 2010 р. порівняно з 2008 р. зменшилася на 27,59 і становила 35,0%, приріст великої рогатої худоби – на 28,37 і становила 4,16%, а свиней – на 25,74 і становили 13,2%. При цьому, підприємець є не конкурентоспроможним. Таким чином, переважна частина сільськогосподарської продукції є конкурентоспроможною,що обумовлено високими цінами на реалізацію продукції у підприємстві.

 

     Розділ 5

     Прогнозування та планування діяльності підприємства

 

     Планування  – це процес встановлення цілей  підприємства і вибору найефективніших  способів їх досягнення. Мета планування – ліквідувати негативний вплив  на підприємство мінливості середовища, в якому воно функціонує. Процес планування діяльності підприємств включає такі складові: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме це і є об’єктами планування діяльності підприємств, які розглядаються як єдине ціле і через які розкривається його предмет.

     Проаналізуємо виконання плану з урожайності  сільськогосподарських культур  ц підприємстві за допомогою таблиці 5.1.

       Таблиця 5.1

       Показники виконання плану  з урожайності культур 
у ДПДГ «Степне», 2010 р., ц/га

 

     Аналіз  даних таблиці 5.1. показує, що у ДПДГ «Степне» спостерігається тенденція до недовиконання плану по урожайності культур. Зокрема, по озимій пшениці недовиконаний план на 1,8 ц/га, ячмінь ярий – на 11,1 ц/га, гороху – на 1,2 ц/га, кукурудзи на зерно – на 8,8 ц/га, соняшника – на 48,3 ц/га, сої – на 1,7 ц/га, гречки – на 17,1 ц/га. Таким чином, у 2010 році були несприятливі кліматичні умови, які спричинили до зменшення урожайності у підприємстві.

     Валовий збір сільськогосподарських культур - загальний розмір продукції у натуральному виразі, зібраної з основних, повторних і міжрядних посівів. Основними завданнями статистики валового збору і врожайності сільськогосподарських культур є: своєчасне і точне визначення фактичних розмірів валового збору і врожайності; вивчення структури і диференціації, а також динаміки валового збору і врожайності; виявлення та аналіз факторів, які зумовлюють рівні валового збору і врожайності, та визначення на цій основі резервів підвищення врожайності і збільшення валових зборів сільськогосподарських культур. Валовий збір є підсумком складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний і біологічні процеси відтворення. З іншого боку, точне визначення валового збору і врожайності всіх сільськогосподарських культур можливо тільки після того, як урожай зібрано та оприбутковано. Однак відомості про валовий збір і врожайність необхідні у більш ранні періоди для планування потреб у робочій силі, збиральній техніці, транспортних засобах, сховищах тощо. Сільськогосподарські підприємства ще до початку календарного року складають виробничо-фінансові плани, в яких з огляду на запланований обсяг агротехнічних заходів, а також беручи до уваги природно-кліматичні умови та досвід і традиції даної місцевості, визначають на майбутній рік план посівних площ, врожайності і валового збору. Ці показники врожаю і врожайності називаються плановою врожайністю і плановим валовим збором. Перші відомості про валові збори і врожайність сільськогосподарських культур поточного року одержують шляхом узагальнення даних про стан посівів, які збираються задовго до появи врожаю. Ці відомості стають основою формування таких показників, як видовий урожай і видова врожайність. Видовий урожай і врожайність — це розміри врожаю і врожайності, що формуються на різних стадіях розвитку рослин, які передують стадії повної стиглості, і визначаються за станом розвитку рослин на визначені моменти, іноді з урахуванням метеорологічних умов і стану ґрунту.

     Проаналізуємо виконання плану по виробництву  зернових культур за асортиментом за допомогою таблиці 5.2.

       Таблиця 5.2

       Виконання плану по виробництву  зернових культур

       за  асортиментом у ДПДГ «Степне», 2010 р.

 

     Аналіз  даних таблиці 5.2. показує, що у ДПДГ «Степне» коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції за асортиментом становить 0,994. Що свідчить про недовиконання плану на 0,6%.

     Головним  якісним показником розвитку тваринництва є продуктивність худоби і птиці. її визначають за кількістю продукції  бажаної якості, одержаної за певний проміжок часу з розрахунку на одну голову худоби та птиці. На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їх обсяг і види продукції, яку доцільно виробляти. Рух поголів'я великої рогатої худоби визначають на рік, стійловий і пасовищний періоди, квартал, місяць тощо. Співставні ціни – ціни, що були чинними в Україні на момент ведення розрахунків питомих витрат енергоресурсів, або які є прогнозними на наступний період.

     Проаналізуємо показники виконання плану по виробництву продукції тваринництва за асортиментом за допомогою таблиці 5.3.

       Таблиця 5.3

       Показники виконання плану  по виробництву продукції

       тваринництва  за асортиментом у ДПДГ «Степне», 2010 р.

 

     Аналіз  даних таблиці 5.3. показує, що у ДПДГ «Степне» коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції тваринництва за асортиментом у 2010 р. становить 0,980%, що свідчить про недовиконання плану на 2%.

     Прогнозування – це процес передбачення майбутнього  стану підприємства, його внутрішнього і зовнішнього середовища, а також  можливих термінів і способів досягнення очікуваних кількісних та якісних результатів. Змістом прогнозування є розроблення прогнозів із різними часовими рамками. За своїм змістом, прогнозування є ширшим, ніж планування, оскільки містить не тільки показники діяльності підприємства, фірми, а й різноманітні дані про їх зовнішнє середовище.

     Проводимо прогноз урожайності культур за допомогою методу екстраполяції, як це показано на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Прогноз рівня урожайності озимої пшениці ДПДГ «Степне» Полтавського району на 2012 р. 

     Як  свідчать дані рис. 5.1., урожайність озимої пшениці у ДПДГ «Степне»  має загальну тенденцію до зниження. Прогнозний рівень урожайності на 2011 р. становить 44,0 ц/га, а на 2010 р. становить 42,7 ц/га.

 

     Розділ 6

     Ресурсне  забезпечення підприємства 

     Земельні  ресурси є основою матеріального  і духовного виробництва. Від  характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу.  Земельні ресурси необхідні всім галузям народного господарства, однак її роль  різних сферах суспільного виробництва не однакова. Якщо в промисловості, крім добувної, земля є лише просторовим базисом, то в сільському господарстві вона – головний засіб виробництва. Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість – родючість. Завдяки цій властивості земля активно впливає на процес сільськогосподарського виробництва.

     Визначаємо склад та структуру сільськогосподарських угідь підприємства за допомогою таблиці 6.1.

     Таблиця 6.1

       Склад і структура сільськогосподарських  угідь

       У ДПДГ «Степне», 2008 – 2010 рр.