Основні фонди підприємства: їх сутність, класифікація і структура

Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

 

Аріч = Вз (Вп) На                                                                            (2.6)

 

  На = (Ва : Т) 2,                                                    (2.7)

 

де Аріч — річна сума амортизації;

Вз – залишкова вартість основних фондів;

Вп – первісна вартість основних фондів;

Ва — вартість основних фондів, що амортизується;

Т — строк корисного використання об’єкта;

На — норма амортизації;

Перевагами цього методу є те, що протягом перших років експлуатації об’єкта основних засобів накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.

Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 — 70 % їх вартості

Кумулятивний метод. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання

 

Аріч = Ва ki                                                                                   (2.8)

 

ki = Кр : Ср,                                                                                       (2.9)

 

де Аріч — річна сума амортизації основних фондів;

Ва — вартість основних фондів, що амортизується;

kі — кумулятивний коефіцієнт;

Кр — кількість років, що залишилися до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів;

Ср — сума числа років корисного використання об’єкта основних засобів;

Наприклад, для об’єкта основних засобів зі строком служби 5 років кумулятивне число становитиме:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Відповідно кумулятивний коефіцієнт кожного року експлуатації об’єкта складе:

1. у перший рік — 5/15;
2. у другий рік — 4/15;
3. у третій рік — 3/15;
4. у четвертий рік — 2/15;
5. у п'ятий рік — 1/15.

Переваги:

1. У перші роки, коли інтенсивність використання  об’єкта основних фондів максимальна, амортизується більша частина його вартості.

2. У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта основних фондів, що амортизується.

3. Забезпечується  можливість збільшення частини  витрат на ремонт амортизовуваних  об'єктів основних фондів, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації, яка нараховується, у ці роки зменшується.

Недоліки цього методу - це певна трудомісткість.

Розподіл суми амортизаційних витрат за роками корисного використання основних фондів за системами прискореної амортизації  графічно відображено на рис. 2.2.

 

 

Рис. 2.2.  Розподіл суми амортизаційних відрахувань за роками корисного використання основних фондів за системами прискореної амортизації

 

Виробничий метод. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів

 

Аміс = Nміс  На                                                                             (2.10)

 

На = Ва : Nзаг ,                                                                             (2.11)

 

де Ва — вартість основних фондів, що амортизується;

Аміс — місячна сума амортизації основних фондів;

На — норма амортизації основних фондів;

Nміс — фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Nзаг — загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство чекає виробити (виконати) з використанням об’єкта ОЗ.

Застосовується для нарахування амортизації об'єктів ОЗ, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції.

Переваги цього методу в тому, що він уже раціональний. Зручно застосовувати при визначенні амортизації автотранспорту залежно від його пробігу, верстатів та будь-якого виробничого обладнання.

Недоліки цього методу в застосуванні, пов'язаним з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів основних фондів. Наразі не зовсім зрозуміло, як буде використовуватися цей метод у зв’язку із введенням обов’язкового мінімально допустимого строку амортизації основних фондів.

Можливий варіант розподілу суми амортизаційних відрахувань за роками корисного використання основних фондів за виробничим методом відображено на рис. 2.3 [8, c. 156].

 

 

Рис. 2.3. Можливий варіант розподілу суми амортизаційних відрахувань за роками корисного використання основних фондів за виробничим методом.

Відповідно до п.28 П(С)БО 7 підприємство самостійно обирає метод амортизації з урахуванням очікуваного способу отримання економічних, вигод від його використання. Якщо очікуваний спосіб одержання економічних вигод змінюється, то може бути обраний інший метод нарахування амортизації. Нарахування амортизації за новим методом дає можливість зробити висновок, що до вартості різних об'єктів основних засобів можуть застосовуватись різні методи нарахування амортизації. Разом з тим, в п.36.2 П(С)БО 7 передбачено, що підприємство повинне у примітках до фінансової звітності вказати методи амортизації, які ним використовуються (це вказує на можливість застосування різних методів до різних об'єктів амортизації) [5].

             Отже, проаналізувавши амортизацію основних фондів на підприємстві ми дійшли наступних висновків. Зокрема, амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних фондів на собівартість виготовленої  продукції.   Відрахування кожний рік. На сьогодні в Україні використовують п’ять методів нарахування амортизації: прямолінійний метод, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод. Методи прискореної амортизації мають ряд переваг. Зокрема, вони використовуються на підприємствах, де основні фонди  підлягають швидкому моральному зносу, а також продукція яких моє постійно змінний попит. Підприємство самостійно може обирати метод нарахування амортизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Ефективне керування основним капіталом вимагає ясне уявлення про специфіку їхнього функціонування і відтворення.

Повноцінне функціонування будь-якого підприємства не можливо уявити без добре розвиненої і налагодженої амортизаційної політики. Адже вона спрямована на підтримку в належному стані та оновлення основних фондів підприємства, які є вирішальною ланкою у виробництві.

В результаті аналізу стану основних фондів в Україні було виявлено, що показник зносу основних фондів підприємств становить 60%. Протягом останнього десятиліття показник міри зносу основних фондів підприємств в Україні в цілому, і в розрізі окремих видів економічної діяльності, постійно збільшувався. Досліджуючи цю проблему можна зробити наступні висновки. Зокрема  основні фонди підприємств України є застарілими. Вони потребують термінового оновлення, введення новітніх технологій, що дало б змогу покращити показники продуктивності виробництва.

Водночас не потрібно забувати і про те, що з кожним роком вводиться в дію все більше і більше основних засобів, зокрема в 2008 році було введено основних фондів на суму 149635 млн. грн.. Ця сума на перший погляд здається досить перспективною, але на жаль не достатньою для повного відновлення.

Аналіз внутрішніх джерел фінансування основних фондів довів , що одним із джерел є амортизаційні відрахування, що обумовлює необхідність  удосконалення амортизаційної політики України та вироблення механізму амортизації основних фондів, відповідно вимогам сьогодення.

На сьогоднішній день в Україні використовують п’ять методів нарахування амортизації, які забезпечують повноцінне функціонування основних фондів.

На сьогодні проблема відновлення основних фондів та нарахування амортизації потребує подальшого дослідження, аналізу і удосконалення.

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ  ТА ЇХ НОРМАТИВА

 

ЗАДАЧА 1

 

За наведеними даними визначте можливі показники ефективності використання оборотних коштів протягом кварталу, вкажіть доцільний напрям зміни цих показників і яке підприємство більш ефективно використовувало оборотні кошти.

 

Показники	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3
Обсяг реалізованої продукції за квартал, тис. грн	3 300	3 280	3 130
Середні залишки оборотних коштів за квартал, тис. грн	810	820	750
Отриманий прибуток за квартал, тис. грн	410	400	460

 

Вкажіть шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів

 

РОЗВ`ЯЗОК

 

Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових ресурсів підприємства, раціональне їх використання має велике значення для підвищення ефективності діяльності підприємства. Показниками використання оборотних коштів  є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту і прибутковість оборотних коштів (рентабельність).

1. Визначимо коефіцієнт оборотних коштів підприємства. Цей показник характеризує кількість оборотів, що здійснюються оборотними коштами за певний період часу (рік, квартал).

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується за формулою 3.1:

,                                               (3.1)

де Ко – коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

РП - сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємства, грн. ;

ОК - середньорічна вартість оборотних коштів, грн. 

Отже, коефіцієнт оборотності оборотних коштів становить:

1) підприємство 1            ;

2) підприємство 2            ;

3) підприємство 3            .

2. Визначимо коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який характеризує  величину оборотних коштів,яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції за певний період і розраховується за формулою  3.2:

,                                                        (3.2)

де  Кз – коефіцієнт завантаження оборотних коштів;

ОК - середньорічна вартість оборотних коштів, грн;

РП - сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємства, грн.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів можна розрахувати і за формулою 3.3:

                                                     (3.3)

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів становить:

1) підприємство 1                   ;

2) підприємство 2                   ;

3) підприємство                      3.

3. Визначимо тривалість одного обороту, що характеризує швидкість обігу оборотних коштів на певний період і розраховується за формулами 3.4 та 3.5:

                                                                                   (3.4)

                                                                                                    (3.5)

 

де То - тривалість одного обороту оборотних коштів;

Д - кількість календарних днів у розрахунковому періоді.;

РП - сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємства, грн.

Тривалість одного обороту оборотних коштів дорівнює:

Підприємство 1                        (днів);

Підприємство 2                         (днів);

Підприємство 3                         (днів).

4. Визначимо рентабельність оборотних коштів за формулою 3.6:

 

                                             (3.6)

де Ро – Рентабельність оборотних коштів;

П - прибуток підприємства, грн.;