Організація касових операцій у банківських установах

 грн.

Чекові книжки обліковуються  на позабалансовому рахунку 9821.

При видачі книжки:

Дт 9821 Бланки суворої звітності

Кт 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96-98

Для одержання грошей заповнюється чек, вносяться в нього такі реквізити: місце видачі, дата, кому видати, скільки  грошей цифрами і прописом; а на зворотній стороні проставляються суми цифрами, на які потреби одержують  гроші; дані паспорта, підписи директора  та головного бухгалтера, а також  отримувача коштів по чеку проставляються з обох сторін.

Відповідальний працівник, приймаючи чеки та інші документи  на одержання готівки, перевіряє  наявність необхідної суми на поточному  рахунку і проводить його на комп’ютері і перевіряє достовірність чеку, зіставляє підписи, печатку і  номер із зразками, поданими до банку. При чеку подається паспорт, який засвідчує особу одержувача. Відриваючи від чеку контрольну марку, операціоніст передає чек контролеру з видаткових касових операцій, у функції якого  входить повторний контроль достовірності  чека і правильності його заповнювання, а також реєструє чек у видатковому  касовому журналі разом по всім відповідальним робітникам.

Далі касир за номером  чека викликає одержувача. Приймаючи  від нього контрольну марку, переконується  у наявності у чеку даних паспорта і його розпису в одержанні  грошей. Звіривши номер контрольної  марки з номером на відповідальному видатковому документі, наклеює марку на чек, талон до ордеру і видає вказану суму.

Наприкінці операційного дня касир звіряється з контролером, при цьому ставлять підписи:

для бухгалтерії в касовому журналі;

для каси на довідці касира.

В банку робиться така проводка:

Дт 2600 Поточний рахунок

Кт 1001 Каса.

 

2.4 Інкасація грошової  виручки інкасаторами-збирачами ВАТ „Кредитпромбанку”

 

Інкасацію здійснюють на підприємствах, організаціях, установах інкасатори-збирачі  банків на основі «Доручень на інкасацію  грошей», посвідчення особи і  спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в  обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості  у трьох примірниках. При цьому  інкасатор-збирач не перераховує готівку  грошей, а лише перевіряє кількість  сумок і загальну суму виторгу  за записами в накладній та копії  супровідної відомості на кожну  сумку, яку він приймає і розписується в тій, що залишається на підприємстві.

Доставлені в банк сумки  з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів  у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів  сумки (мішки) в «Журналі обліку прийнятих  сумок і мішків з готівкою і  порожніх сумок» у двох примірниках  і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові.

Про загальну кількість  прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок  складається «Довідка про прийшлі  вечірньою касою сумки (мішки) з  готівкою і порожні сумки», яка  разом з першими примірниками журналів обліку прийнятих сумок  і мішків з готівкою та порожніх сумок зберігається в окремій  папці.

Наступного дня зранку касир і бухгалтер-контролер вечірньої  каси здають сумки (мішки) з проінкасованою грошовою виручкою і супровідними документами  завідувачу операційної каси для  звірки документів і попереднього зарахування  виручки на розрахунковий рахунок  підприємства, а останній — касирам  для перерахування та в бухгалтерію  банку для зарахування вже  уточненої суми грошей на рахунок  підприємства (організації). Супровідні відомості додаються до касових  документів дня.

У бухгалтерії ВАТ „Кредиторомбанку”  операції з інкасації готівки  відображають на відповідних балансових рахунках.

1. На надходження готівки  грошей до її перерахування:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»;

К-т рахунку

№ 26 «Кошти клієнтів банку».

2. Зарахування готівки,  якщо не виявлено відхилень  фактичної наявності від документальної:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

3. У випадку недостачі,  виявленої при перерахуванні  (фактична наявність 2200 грн.; за супровідними відомостями і оприбутковано попередньо в касу 2300 грн.; недостача 100 грн.):

а) попереднє зарахування  за документами без перерахування:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 2300 грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти клієнтів банку» 2300 грн.

б) на виявлену недостачу  зменшується попередньо відображена сума інкасованої грошової готівки та її зарахування на розрахунковий рахунок підприємства:

Д-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання  клієнтів банку»

(розрахункові рахунки  підприємств) 100 гри.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 100 грн.

в) після перерахування  готівки її фактична сума 2200 грн. зараховується  в касу банку:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 2200 грн.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 2200 грн.

4. У випадках, якщо виявлено  надлишок готівки (сума за супровідними  відомостями — 5000 грн., фактична  — 5300 грн., надлишок — 300 грн.):

а) попереднє, до перерахунку, зарахування готівки на розрахунковий  рахунок підприємства:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»5000грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання  клієнтів банку»

(розрахункові рахунки  підприємств) 5000 грн.

б) після перерахування  додатково зараховується сума виявленого надлишку готівки:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 300 грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання  клієнтів банку»

(розрахунковірахунки клієнтів) 300 грн.

в) на фактичну суму готівка  прибуткується в касу:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 5300 грн.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 5300 грн.

 

2.5 Зберігання і  облік цінностей та документів  у грошових сховищах ВАТ „Кредиторомбанку”

 

Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися  в грошових сховищах—спеціально  обладнаних охоронною сигналізацією  коморах, а в них — у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, головного бухгалтера і завідувача каси банку.

Ключі від грошових сховищ повинні знаходитися: перший ключ —  у завідувача каси; другий — у  керівника банку; третій —у головного  бухгалтера.

При розміщенні у декількох  сховищах, на стелажах (полицях) цінностей  одного і того ж виду або грошових білетів чи монети одного і того ж номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається «Опис  цінностей» за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і  суми фактичного вкладення.

Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові  та вкладені у них квитанційні  книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних  позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.

Бланки суворої звітності, що знаходяться в грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в «Книзі обліку залишків бланків суворої  звітності».

Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в  «Книзі обліку видачі з комори та інших  грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії  та повернення у сховище», записи в  якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних  фондів, крім того,— за номіналом.

Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в «Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей» та «Книзі обліку грошей у резервних фондах». Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності  в них цінностей, повинні бути замкнені на ключ.

 

2.6 Контролінг цінностей ВАТ „Кредиторомбанку”

 

Контролінг грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться  в грошових сховищах і касах відділень  ВАТ „Кредиторомбанк”, а також  перевірка стану їх зберігання виконується: не менше одного разу на півріччя; станом на 1 січня; при зміні керівника, головного  бухгалтера або завідувача каси; при  зміні службових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей  — щомісяця; в усіх інших випадках — за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку  України тощо.

Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій  послідовності, яка б виключала  можливість приховування розкрадання  чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.

Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.

Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності  іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного  балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для  ревізії цінності повернені до грошового  сховища.

Суми розписок та інших  документів, не проведених через бухгалтерський облік, у виправдання залишку  каси не приймаються і вважаються недостачею у касира. Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані  й поверненню не підлягають.

Про проведену ревізію  цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які  брали участь у ревізії, і службових  осіб, відповідальних за збереження цінностей.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з ревізією, відображаються проводками.

1. На прибуткування надлишків:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т рахунку № 680 «Непередбачені доходи».

2. Недостачі списуються  у видаток по касі на особовий  рахунок працівника (касира), в якого  виявлена недостача, до її погашення:

Д-т рахунку

№ 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку» (рахунок 4-го порядку № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників  банку»);

К-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

 

 

Розділ 3. Перспективи  удосконалення касових операцій у банківських установах

 

3.1 Удосконалення автоматизації в організації обліку розрахунків

 

В Донецькій філії ВАТ  „Кредитпромбанку” автоматизація  з процесу розрахунків і їх обліку має переваги з застосуванням  програмного забезпечення ОДБ „PROFIX BANK”, забезпечується подвійний контроль розрахунків і автоматичне зарахування  коштів на рахунку контрагентів. Кореспондентський  рахунок філії у регіональному  управлінні не відкривається, розрахунки централізовані і здійснюються через  кореспондентський рахунок ВАТ  „Кредитпромбанку” безпосередньо в НБУ свідчать про застосування елементів проекту платіжної системи нового покоління.

Проте м. Донецьку, філією ВАТ  „Кредитпромбанк” недостатньо використовуються найпростіші програмно-технічні моделі обслуговування клієнтів. Система „клієнт-банк”  застосовується тільки з 85-мя суб’єктами господарської діяльності, телефонні  розрахунки з використанням системи  „Теле–24” і апробіровані в ВАТ  „Кредитпромбанк” не застосовується зовсім.

Система „клієнт - банк“  забезпечує:

передачу повідомлень  між клієнтом та банком у зашифрованому  вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від  модифікації), передавання розрахункових  документів між банком і клієнтом як у банк, так і автоматизоване робоче місце (АРМ) клієнта;

автоматичне архівування  протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для  входження клієнта в систему  електронних платежів „Клієнт –  банк” і проведення банком його електронних документів є окремий  договір між ним і банком.

У договорі обов’язкового  мають буди обумовлені права, обв’язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи  „клієнт – банк” має відповідати  вимогам, які пред’являються до технології банківських розрахунків і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного  стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові  та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають  відповідати формату платіжних  документів системи електронних  платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами  надане право підпису. Банківська частина  системи „клієнт – банк” забезпечує перевірку наведених електронних  підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним  файлом у цілому.

Після отримання від банку  виписки з рахунку, клієнт складає  Реєстр розрахункових документів, які  відправлені в банк каналами зв’язку  і прийняті банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку  після друку балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з  повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

На наш погляд, право  на реалізацію має ще один вид віддаленого  банківського обслуговування, це дистанційне  управління рахунком по телефону „Телебанк  – 24” і може бути використаний для безготівкових розрахунків клієнта за комунальні послуги.

Технологією дистанційного  управління рахунком по багатоканальному телефону передбачається, що клієнт у  режимі тонового набору, натискаючи клавіші  на своєму телефоні, дає розпорядження  банківському комп’ютеру.